| Орбелі Леон Абгарович |
|---|
| вірм. Լևոն Օրբելի |
|---|
 |
| Народився | 25 червня (7 липня) 1882Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1]
Цахкадзор, Тифліська губернія, Російська імперіяArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1] |
|---|
| Помер | 9 грудня 1958(1958-12-09)Орбели_Леон_Абгарович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2]Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1] (76 років)
Ленінград, РРФСР, СРСРОрбели_Леон_Абгарович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохорова]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-2">[2]Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1] |
|---|
| Поховання | Богословське кладовище[[:ru:Наточин,_Юрий_Викторович|Наточин Ю. В.]]_[[:d:Q127693784|История_организации_и_становления_Института_эволюционной_физиологии_и_биохимии_им._И.М._Сеченова_РАН]],_[[:d:Q127693784|The_History_of_the_Organisation_and_Development_of_the_Sechenov_Institute_of_Evolutionary_Physiology_and_Biochemistry_of_the_Russian_Academy_of_Sciences]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 77–100._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221][[d:Track:Q15074971]][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127693784]]-3">[3] |
|---|
| Країна |  Російська імперія
.svg/20px-Flag_of_the_Russian_Soviet_Federative_Socialist_Republic_(1918–1925).svg.png) Російська СФРР
 СРСР |
|---|
| Національність | вірмениArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1] |
|---|
| Діяльність | фізіолог |
|---|
| Alma mater | Q111295076? (1899)
Імператорська медико-хірургічна академіяd (1904)Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1][[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4] |
|---|
| Галузь | фізіологія |
|---|
| Заклад | Institute of Experimental MedicinedArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1]
Імператорська медико-хірургічна академіяd
Бестужевські курси
Санкт-Петербурзький державний аграрний університетd
Санкт-Петербурзька державна хіміко-фармацевтична академія
Дерптський імператорський університетd
Природно-науковий інститут імені П. Ф. ЛесгафтаdArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1]
Санкт-Петербурзький державний медичний університетArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1][[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4]
Національний державний університет фізичної культури, спорту і здоров'я імені П. Ф. Лесгафтаd
Військово-медична академія імені С. М. КіроваArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1][[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4]
Pavlov Institute of Physiology of the Russian Academy of SciencesdArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1]Филаретова Л. П.,_Дюжикова Н. А.,_Андреева Л. Е._и_др._[[:d:Q127692265|История_первого_физиологического_института_России_-_Института_физиологии_им._И.П._Павлова_РАН]],_[[:d:Q127692265|The_History_of_the_First_Physiological_Institute_in_Russia:_I.P._Pavlov_Institute_of_Physiology_of_the_Russian_Academy_of_Sciences]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 8–50._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-8-50_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-8-50][[d:Track:Q127692265]][[d:Track:Q126725109]]-5">[5]
I. M. Sechenov Institute of Evolutionary Physiology and BiochemistrydArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1][[:ru:Наточин,_Юрий_Викторович|Наточин Ю. В.]]_[[:d:Q127693784|История_организации_и_становления_Института_эволюционной_физиологии_и_биохимии_им._И.М._Сеченова_РАН]],_[[:d:Q127693784|The_History_of_the_Organisation_and_Development_of_the_Sechenov_Institute_of_Evolutionary_Physiology_and_Biochemistry_of_the_Russian_Academy_of_Sciences]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 77–100._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221][[d:Track:Q15074971]][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127693784]]-3">[3] |
|---|
| Вчене звання | професор[d] і академік АН СРСР[d]Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1] |
|---|
| Науковий ступінь | доктор медичних наук і доктор біологічних наук |
|---|
| Вчителі | Павлов Іван Петрович |
|---|
| Відомі учні | Ararat Aleksanyand
Lev Leybsond
Yury Natochind
Q28497372?
Гінецинський Олександр Григорович[[:ru:Наточин,_Юрий_Викторович|Наточин Ю. В.]]_[[:d:Q127693784|История_организации_и_становления_Института_эволюционной_физиологии_и_биохимии_им._И.М._Сеченова_РАН]],_[[:d:Q127693784|The_History_of_the_Organisation_and_Development_of_the_Sechenov_Institute_of_Evolutionary_Physiology_and_Biochemistry_of_the_Russian_Academy_of_Sciences]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 77–100._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221][[d:Track:Q15074971]][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127693784]]-3">[3] |
|---|
| Аспіранти, докторанти | Konstantin Sedovd
Q28359376?
Lev Leybsond
G. V. Gershunid |
|---|
| Членство | Російська академія наук[[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4]
Леопольдина
Паризька медична академія
Академія наук Вірменської РСР[[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4]
Академія медичних наук СРСР[[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4]
Pavlov Russian Physiological SocietydЛопатина Е. В.,_Пасатецкая Н. А.,_Колбанов В. В._и_др._[[:d:Q127869284|Профессор_В.И._Вартанов_—_к_170-летию_со_дня_рождения]],_[[:d:Q127869284|Professor_V.I._Vartanov_—_to_the_170th_anniversary_of_his_birth]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 170–177._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-170-177_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-170-177][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127869284]]-6">[6] |
|---|
| Війна | німецько-радянська війна |
|---|
| Військове звання | colonel general of the medical servicedArmenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]-1">[1][[:ru:Будко,_Анатолий_Андреевич|Будко А. А.]]_[[:d:Q127868691|История_физиологии_в_персональных_фондах_Военно-медицинского_музея]],_[[:d:Q127868691|The_History_of_Physiology_in_the_Personal_Collections_at_the_Military_Medical_Museum]]_//_''[[:d:Q126725109|Историко-биологические_исследования]]''_—_2023._—_Т. 15,_вып. 3._—_С. 149–169._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2076-8176_2076-8176];_[https://www.worldcat.org/issn/2500-1221_2500-1221]_—_[http://dx.doi.org/10.24412/2076-8176-2023-3-149-169_doi:10.24412/2076-8176-2023-3-149-169][[d:Track:Q126725109]][[d:Track:Q127868691]][[d:Track:Q106231993]]-4">[4] |
|---|
| Батько | Абгар Орбеліd |
|---|
| Мати | Vervarra Arghutyand |
|---|
| Брати, сестри | Joseph Orbelid
Ruben Orbelid |
|---|
| Діти | Maria Orbelid |
|---|
| Нагороди | |
|---|
 Орбелі Леон Абгарович у Вікісховищі |
Леон (Левон) Абгарович Орбелі (вірм. Լևոն Աբգարի Օրբելի; 25 червня (7 червня) 1882, Цахкадзор — 9 грудня 1958, Ленінград) — російський і радянський фізіолог, один з творців еволюційної фізіології, академік (з 1935) і віце-президент (1942—1946) Академії наук СРСР. Генерал-полковник медичної служби. Герой Соціалістичної Праці (1945). Лауреат Сталінської премії. Автор понад 130 оригінальних наукових праць. Брат Рубена і Йосипа Орбелі.
Орбелі обрали дійсним членом Німецької академії і Медичної академії в Парижі, членом-кореспондентом Паризького біологічного товариства, почесним членом Американського і Британського фізіологічних товариств, Нью-Йоркської і Румунської медичних академій, Карлова університету у Празі та багатьох інших наукових товариств та установ.
Дід Леона — Йосип Іоакимович (Овсеп Овакимович) — закінчив Лазаревську духовну семінарію в Москві. Повернувшись в Тифліс, став протоієреєм і проповідником у соборі. Батько Леона — Абгар Йосипович — закінчив юридичний факультет Петербурзького університету, одружився на княжні Варварі Мойсеївні Аргутинській. У них було троє синів: Рубен, Леон і Йосип. Старший, Рубен став юристом, відомий як експерт в області підводної археології. Молодший, Йосип став східознавцем, академіком, директором Ермітажу. Леон став вченим-фізіологом, учнем і послідовником Івана Павлова.
Донька: Марія Леонівна Орбелі (1916—1949) — вчений-фізик, кандидат фізико-математичних наук, співробітник Радієвого інституту.
Син: Абгар Леонович Орбелі (1939—2022) — вчений-фізик, випускник фізичного факультету Ленінградського державного університету ім. Жданова. З 1962 року співробітник фізико-технічного інституту ім. Іоффе, вчений секретар Наукової ради РАН з проблеми «Фізики електронних і атомних зіткнень». Автор понад 20 наукових праць, що стосуються застосування методів магнітного резонансу при вивченні властивостей ізольованих атомів, корпускулярної діагностики гарячої та СВЧ-плазми, фізичних властивостей біологічних об'єктів та суспільствознавства. Кандидат фізико-математичних наук.
1899 року Леон Орбелі із золотою медаллю закінчив 3-ю Тифліську гімназію. Його зарахували до Військово-медичної академії навчатися за власні кошти.
Зі спогадів Орбелі відомо, що на першому курсі відвідував лекції з фізіології Івана Павлова. Особисте знайомство відбулося на наступному курсі.
1904 року закінчив академію з відзнакою і почав працювати лікарем у Миколаївському військовому шпиталі Кронштадту. Потім перевівся в Петербурзький морський шпиталь, щоб одночасно продовжувати наукову роботу під керівництвом І. П. Павлова в Інституті експериментальної медицини (1907—1920). У цей період був призначений лікарем на один з крейсерів, що був придбаний Росією в Аргентині. Крейсер мав брати участь у російсько-японській війні, однак Японія встигла перекупити аргентинські крейсери. Орбелі залишився в Петербурзі.
В 1907 році Орбелі залишив службу на флоті. Наступного року захистив докторську дисертацію на тему: «Условные рефлексы глаза у собаки». В 1909—1911 роках Орбелі стажування у фізіологічних лабораторіях Англії та Німеччини, а також на Морській біологічній станції в Неаполі.
1911 року стає помічником Павлова по фізіологічному відділу ІЕМ і отримує звання приват-доцента а потім і доцент кафедри фізіології. Його обирають професором Вищих жіночих курсів.
З 1917 року працював членом редколегії «Физиологического журнала», а з 1937 року — відповідальним редактором журналу.
У різні роки він був професором Сільськогосподарського, 1-го медичного (1920—1931) і Хіміко-фармацевтичного інститутів у Ленінграді, а також Юр'ївського університету.
У 1913—1957 завідувач Фізіологічною лабораторією[7], потім заступник директора з наукової частини Природничо-наукового інституту ім. П. Ф. Лесгафта, професор фізіології та проректор з навчальної роботи Інституту фізичної освіти ім. П. Ф. Лесгафта[8].
З 1925 року — наступник Павлова на посаді професора, начальника кафедри фізіології ВМА, в 1943—1950 — начальник ВМА.
У 1936—1950 Орбелі був, крім того, директором Інституту фізіології імені І. П. Павлова АМН СРСР та Інституту еволюційної фізіології і патології вищої нервової діяльності імені І. П. Павлова АМН СРСР.
У 1943 році обраний дійсним членом Академії наук Вірменської РСР (перший склад).
В 1944 році Орбелі було присвоєно вище для військових медиків військове звання генерал-полковника медичної служби, він також став дійсним членом новоствореної Академії медичних наук.
Після Об'єднаної сесії АН і АМН СРСР (липень 1950) Л. А. Орбелі був звільнений від керівництва майже всіма очолюваними ним установами, крім посади завідувача фізіологічною лабораторією Природничо-наукового інституту ім. П. Ф. Лесгафта.
Інститут еволюційної фізіології та біохімії
[ред. | ред. код]Базою для організації Інституту послужила невелика група співробітників, створена для індивідуальної роботи акад. Л. А. Орбелі за рішенням Президії АН СРСР в жовтні 1950 року.
В січні 1956 року на базі цієї лабораторії організовується Інститут еволюційної фізіології АН СРСР і йому присвоюється ім'я І. М. Сеченова. Л. А. Орбелі призначається директором Інституту. З 1956 по 1958 роки — директор Інституту еволюційної фізіології ім. І. М. Сеченова.
- 1945 року було присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці.
- Нагороджений чотирма орденами Леніна (1944, 1945, 1945, 1957), двома орденами Червоного Прапора (1944, 1948), двома орденами Трудового Червоного Прапора (1936, 1952), орденом Червоної Зірки (1943) і багатьма медалями СРСР, в тому числі: «За оборону Ленінграда», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.», «За перемогу над Японією»[9].
- Золота медаль ім. І. І. Мечникова АН СРСР (1946).
- Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1941).
- Лауреат премії ім. І. П. Павлова (АН СРСР, 1937)[10].
- Академія наук СРСР заснувала щорічну премію за праці з фізіології імені Л. А. Орбелі.
- Його ім'я присвоєно інституту фізіології Національної академії наук Вірменії.
- В Санкт-Петербурзі встановлено пам'ятник біля будівлі Інституту еволюційної фізіології ім. І. М. Сеченова РАН.
- Його ім'ям названо вулиці в Нижньому Новгороді і Санкт-Петербурзі.
- У Санкт-Петербурзі на будівлях наукових установ, де працював Л. А. Орбелі, встановлені меморіальні дошки.
- У рідному селі відкрито меморіальний музей.
- 2000 року була випущена вірменська поштова марка.
_1-0">
а Armenian_Soviet_Encyclopedia,_vol._12_—_Т. 12._—_С. 583.[[d:Track:Q2657718]][[d:Track:Q124737664]]
.svg){kind=small}
Монумент братам Орбелі.
