П'єр Мартен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
П'єр-Еміль Мартен
фр. Pierre-Émile Martin
Ім'я при народженніфр. Pierre Blaise Martinбаза_даних_Léonore_—_[[:Міністерство_культури_Франції|ministère_de_la_Culture]].[[d:Track:Q2886420]][[d:Track:Q384602]]-1">[1]
Народився18 серпня 1824(1824-08-18)
Бурж, департамент Шер
Помер21 травня 1915(1915-05-21) (90 років)
Фуршамбо, департамент Н'євр
Країна Франція
Діяльністьметалургія
Відомий завдякивинайшов мартенівську піч
Alma materГірнича школа Парижа
Знання мовфранцузька
ЧленствоСпілка залізничних шляхівd
ПосадаMayor of Sireuild
БатькоЕміль Мартен[fr]
МатиКонстанція Дюфо (фр. Constance Dufaud)
Брати, сестриConstance Martind
Нагороди

П'єр-Емі́ль Марте́н (фр. Pierre-Émile Martin; 18 серпня 1824, Бурж, Франція, — 25(?) травня 1915, Фуршамбо, Франція) — французький металург.

Після закінчення Гірничої школи працював на металургійному заводі свого батька в місті Фуршамбо. У 1854—1883 роках був директором металургійного заводу в Сірей. У 1864 році запропонував спосіб отримання литої сталі в регенеративних полуменевих печах, які отримали назву мартенівських. Мартенівський процес широко використовували у металургії з 1870-х років до кінця ХХ століття.

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">↑ база даних Léonoreministère de la Culture.

Джерела

[ред. | ред. код]

Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.