Періно дель Вага

Періно дель Вага
італ. Perino del Vaga
Народження	3 липня 1501 або 1500-1">[1] Флоренція, Флорентійська республіка
Смерть	29 жовтня 1547
	Рим, Папська держава
Поховання	Римський Пантеон
Країна	Італія-2">[2]
Діяльність	художник, дизайнер, унаочнювач
Вчитель	Рідольфо Гірландайо
Відомі учні	Пеллегріно Тібальді
Твори	Justice of Zaleucod і Tarquinius Priscus founds the Temple of Jupiter on the Campidogliod
Роботи в колекції	Штедель, Музей Прадо, Музей Ґетті, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Національний музей Швеції, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен-3">[3], Галерея Уффіці, Державний музей мистецтв, Ермітаж, Баварські державні колекції картин, Музей Конде, Courtauld Galleryd, Princeton University Art Museumd, paintings collection of Musée des beaux-arts de Chartresd-4">[4], Музей Вікторії та Альберта, Музей Бойманса - ван Бенінгена[[d:Track:Q38707107]]-5">[5], Національна галерея старовинного мистецтва, Musée des Beaux-Arts de Chartresd і Musea Brugged-1">[1]
Періно дель Вага у Вікісховищі

Фреска в Залі понтифіків, бл. 1510—20, апартаменти Борджіа, Ватикан

Пері́но дель Ва́га (італ. Perino del Vaga), також відомий як Пері́но, справжнє ім'я П'є́(т)ро Боннако́рсі (італ. Piero Bonaccorsi); 28 червня 1500, Флоренція — 19 жовтня 1547, Рим) — італійський живописець.

Біографія

Справжнє ім'я — П'є(т)ро Боннакорсі. Народився 28 червня 1500 року у Флоренції. Перші уроки живопису отримав під керівництвом Андреа дей Чері, а коли йому виповнилось 11 років, був відданий до майстерні Рідольфо Гірландайо. За свідченням Джорджо Вазарі, своє нове ім'я він взяв на честь одного зі своїх наставників, художника Вега, у товаристві якого в 1516 році здійснив подорож до Рима, де він навчався і працював у майстерні Рафаеля. Разом з учителем він брав участь у виконанні фресок лоджій Ватикану.

У 1523 році, коли в Римі вибухнула епідемія чуми, Вага повернувся в рідну Флоренцію, але згодом знову повернувся в Рим, де досяг великого успіху в техніці фрескового живопису, у своїх роботах поєднуючи міць Мікеланджело з витонченістю Рафаеля. Знайомство і тісне спілкування з маньєристами Россо Фйорентіно і Парміджаніно привнесло в його малярську манеру більшої декоративності.

У 1528 році вирушив до Геную, де познайомився з творчістю Джуліо Романо, також працював у Пізі і Флоренції. Згодом він з успіхом займався також виготовленням ескізів для килимів, для розфарбовування стель, вишивання і т. ін. В 1530 році художник повернувся в Рим, де став придворним живописцем папи Павла III. Він відкрив майстерню, яка спеціалізувалась на великих декоративних роботах. Творчість Вага значно вплинула на розвиток римського маньєризму.

Художник помер у Римі 19 жовтня 1547 року і був похований у Пантеоні.

Література

• Мировое искусство (Мастера итальянского Возрождения) / Сост. И. Г. Мосин. — СПб ООО «СЗКЭО „Кристалл“», 2006. — 160 с. ил. (рос.)
• Буонаккорси, Пиетро // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)

Примітки

_1-0">^а