Петаліт
Петаліт (англ. petalite; нім. Petalit m) — мінерал, алюмосилікат літію каркасної будови.
Хімічна формула: Li[AlSi4O10]. Містить (%): Li2O — 4,9; Al2O3 — 16,7; SiO2 — 78,4. Типовий для літієвих пегматитів. Домішки практично відсутні.
Сингонія моноклінна. Утворює в пегматитах великі (до 30 — 40 см, іноді до перших м) блоки або ізометричні зерна в складі дрібнозернистих кварц-мікроклін-петалітових агрегатів.
Спайність досконала по (001).
Густина 2,4-2,5.
Твердість 6,0-6,75.
Колір білий з відтінками.
Блиск скляний. Крихкий. Фосфоресціює.
Типовий мінерал рідкісно-металічних гранітних пегматитів, де часто асоціює зі сподуменом і ін. літієвими мінералами. Цінна сировина для кераміки.
У родов. Бікіта (Зімбабве) є літієвою рудою. Інші знахідки: о. Ельба (Італія), Варутреск (Швеція), Манітоба (Канада), Казахстан, РФ.
Від грецьк. «петальон» — пелюстка, листок (J.B.d'Andrada, 1800).
Синоніми: касторит.
Аналізуючи петаліт у 1817 році Йоганн Арфведсон відкриває хімічний елемент літій у формі сполуки.
[[:Ернест_Генрі_Нікель|Нікель Е. Г.]],_[[:d:Q16917772|Nichols M. C.]]_[http://rruff.info/rruff_1.0/uploads/MINERALlist.pdf_IMA/CNMNC_List_of_Mineral_Names_(March_2007)] _—_2007. [[d:Track:Q20645057]][[d:Track:Q16917772]][[d:Track:Q1356348]]