Пономаренко Сергій Іванович
Пономаренко Сергій Іванович | |
---|---|
Майор | |
Загальна інформація | |
Народження | 28 липня 1983 (40 років) Двірківщина (Яготинський район) |
Alma Mater | Національний аграрний університет |
Військова служба | |
Роки служби | 2014—2021 2022—по т.ч. |
Приналежність | Україна |
Вид ЗС | Збройні сили |
Рід військ | Танкові війська |
Формування | 3 ОТБр |
Війни / битви | Війна на сході України |
Нагороди та відзнаки | |
Сергі́й Іва́нович Пономаре́нко (* 1983) — український військовослужбовець, майор, заступник командира батальйону 3 ОТБр[1] Збройних сил України. Герой України (2022).
Одружений, подружжя виховує дочку й двох синів.
Мобілізований на початку серпня 2014-го в званні молодшого лейтенанта Яготинським районним військовим комісаріатом.
У березні 2022 року взаємодії з підрозділом 25-ї окремої Січеславської повітрянодесантної бригади танкісти вчинили спробу штурму захопленого ворогом села Топольського, що неподалік Ізюма. Шість українських танків з двох напрямків наблизилися до села, проте з'ясувалося, що сили противника мають значну чисельну перевагу: одних лише ворожих танків, здебільшого — ретельно замаскованих, під час бою було виявлено близько двох десятків.[2]
Під час бою візуально було підтверджено знищення дев'яти рашистських танків. Коли Сергій Іванович ухвалив рішення на відхід для поповнення боєкомплекту, ворог застосував артилерію різних калібрів, потужною канонадою не даючи змоги знову вийти на вогневі позиції. Один із українських Т-72 був пошкоджений одразу кількома влучаннями.[2] Під прикриттям вогню командирського танка було здійснено виведення пошкодженої бойової машини в безпечне місце та успішну евакуацію її екіпажу. Також рота капітана Сергія Пономаренка знищила танки, БМП та до 20 солдатів противника.[3][4]
- звання «Герой України» з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (2022) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі[5].
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (2015) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни[6].
- Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції».
- Нагрудний знак «Учасник АТО».
- ↑ Сергій Пономаренко
- ↑ а б Сергій Коваленко. Шість танків — проти 20: такий бій успішно провів підрозділ Героя України капітана Сергія Пономаренка.
- ↑ Президент вручив ордени «Золота Зірка» українським захисникам і рідним військовослужбовців, удостоєних звання Героя України // Офіс Президента України. — 2022. — 14 липня.
- ↑ На 6 наших танків вийшло 20 російських. Бій виграли, отримали Героя України | hromadske.
- ↑ Указ Президента України від 2 квітня 2022 року № 201/2022 «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ Указ Президента України від 3 листопада 2015 року № 622/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- Список
- Я. Осадца. «Палю ворогів»: Герой України Пономаренко розповів про життя танкістів та про розваги на війні. Відео // УП. Життя. — 2022. — 6 жовтня.
- С. Коваленко. Шість танків — проти 20: такий бій успішно провів підрозділ Героя України капітана Сергія Пономаренка // АрміяInform. — 2022. — 14 червня.
- Т. Бодня. Герой України Сергій Пономаренко: «Ця війна триватиме, допоки росія існуватиме в сучасних кордонах. Я свято вірю в те, що вона розпадеться. Вона повторить сценарій радянського союзу, питання тільки коли» // Censor.net. — 2022. — 28 грудня.
- О. Братущак. Знищили 9 танків — отримали «Золоту Зірку». Історія героя-танкіста Сергія Пономаренка // hromadske. — 2022. — 7 червня.
|
- Майори (Україна)
- Народились 28 липня
- Народились 1983
- Герої України — кавалери ордена «Золота Зірка»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «Учасник АТО»
- Українські воїни-учасники російсько-української війни (з 2014)
- Уродженці Яготина
- Лікарі Збройних сил України
- Учасники боїв за Ізюм