Попович Володимир Васильович
Попович Володимир Васильович | ||
---|---|---|
Молодший сержант | ||
Загальна інформація | ||
Народження | 16 березня 1989 Монастирець | |
Смерть | 17 серпня 2014 (25 років) Кримське | |
Військова служба | ||
Роки служби | 2014 | |
Приналежність | Україна | |
Вид ЗС | МВС | |
Рід військ | Спеціальна міліція | |
Формування | Батальйон "Львів" | |
Війни / битви | ||
Нагороди та відзнаки | ||
Володи́мир Васи́льович Попо́вич (1989—2014) — молодший сержант Міністерства внутрішніх справ України, учасник російсько-української війни.
Народився 1989 року в селі Монастирець (Жидачівський район, Львівська область). Був у матері другою дитиною. Навчався у школі с. Монастирець (на даний час — Монастирецький НВК «Загальноосвітній навчальний заклад-дошкільний навчальний заклад» імені Володимира Поповича). У 2009 році закінчив Надвірнянський коледж Національного транспортного університету.
Боєць батальйону «Львів» з травня 2014-го, доброволець. 16 серпня надійшла інформація про те, що недалеко від Лисичанська переховуються бойовики. Підрозділ потрапив у засідку, три військовики, серед них і Попович, були поранені — молодші сержанти Степан Василенко та Іван Яцейко. 17 серпня Володимир помер в лікарні.
18 серпня 2014 року односельці живим ланцюгом зустрічали тіло бійця: діти тримали квіти та плакати, вздовж дороги горіли лампадки.
- 21 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
- Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 1, місце 9.
- Вшановується 17 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[1]
- Його іменем названо Монастирецький НВК.[2]
- Указ Президента України від 21 серпня 2014 року № 660/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- Загиблого Володимира Поповича односельці зустріли запаленими лампадками та вигуками «Герої не вмирають!»
- Попович Володимир Васильович // Книга пам'яті загиблих
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |