Псевдо-Аполлодор

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Псевдо-Аполлодор
Народився1 століття[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Помер2 століття[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Діяльністьміфограф, історик, письменник
Сфера роботимітологіяCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2] і грецька літератураCzech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]-2">[2]
Мова творівдавньогрецька
Magnum opusБібліотека

Псевдо-Аполлодор — неідентифікований давньогрецький письменник, помилково ототожнювався з Аполлодором Афінським. Автор «Бібліотеки» (в історичній літературі прийнято назву «Міфологічна бібліотека») — твори у 3-х томах, які являли собою велике зібрання традиційної грецької міфології і героїчних легенд. «Бібліотека» на сьогоднішній день є одним з найважливіших джерел з грецької міфології. Збереглася тільки частина цього твору, але не в оригіналі, а переписана для бібліотеки кардинала Бессаріона в XV ст. Вперше твір видав у Римі в 1555 р. Бенедетто Еджо.

Увесь троянський цикл є втраченою частиною «Бібліотеки». Цю лакуну заповнюють дві Епітоми — Ватиканська (відкрив 1885 року Вагнер у складі одного з Ватиканських кодексів XIV ст. (Cod. Vatic. 950) і видав 1891 р.) та Сабаітська (відкрив 1887 року Пападопуло-Керамевс у Саббаітському монастирі в Єрусалимі). Тексти цих епітом поєднав Фрезер у виданні «Бібліотеки» в серії «Loeb Classical Library» 1921 року. Він додав у деяких місцях необхідні для відновлення зв'язку тексти з творів Цеціса («Хилиади» та «Схолії до Лікофорону») та Зенобія, що походили з «Бібліотеки». Епітома ще стисненіша та лаконічніша за «Бібліотеку», варіанти традицій і посилання на джерела наведено рідше.

Аполлодор згадується в декількох місцях «Бібліотеки» як її автор. Тим не менш, детальний аналіз тексту показав, що даний Аполлодор (ім'я, поширене в Стародавній Греції) не міг бути відомим граматиком Аполлодором Афінським, зокрема, тому, що в тексті цитується римський автор Кастор Родоський, сучасник Цицерона. З даної причини автор тексту іменується «Псевдо-Аполлодором», так як більше ніяких даних наука про нього не має.

Зміст «Бібліотеки»

[ред. | ред. код]
  • Перша книга починається з Теогонії (І, 1-5), далі розповідає про Гігантомахію та про рід Девкаліона (І, 8-9) і закінчується детальною історією походу Аргонавтів (І, 9).
  • Друга книга починається з заяви автора, що після розповіді про рід Девкаліона він переходить до історії роду Інаха (ІІ, 1-8). З глави 4 починається розповідь про Геракла та історію його подвигів, що закінчується списком синів Геракла (ІІ, 7). Далі викладено оповідь про Гераклідів, що закінчується описом загибелі Темена та Кресфонта.
  • Третя книга починається з історії рода Агенора та критських міфів (ІІІ, 1-3). З 4 глави йдеться про історію роду Кадма — оповіді про Едіпа, похід сімох проти Фів (ІІІ, 6) та про Епігонів (ІІІ, 7). У двох наступних главах подано Аркадійські міфи, історію Пелазга. за якою йде історія роду Атланта. Майже без зв'язку з попереднім автор переходить до роду Асопа та Еака (ІІІ, 16, 6) і так само несподівано (ІІІ, 14) починає виклад аттичних міфів від давніх царів Афін до подвигів Тесея.

На цьому переривається відомий нам текст.

Зміст «Епітоми»

[ред. | ред. код]

Переклади та посилання

[ред. | ред. код]
  • Аполлодора грамматика афинейского, Библиотеки, или О богах. [Пер. А.Баркова, с предисл. Ф. Прокоповича]. — М., 1725.
  • Аполлодора Афинейского баснословие, или Библиотека о богах, книга I и II. [Пер. В. С. Подшивалова]. — М., 1787. — 143 с.
  • Аполлодор. Мифологическая библиотека / Пер., ст. и прим. В. Г. Боруховича. Отв. ред. Я. М. Боровский. (Серия «Литературные памятники»). — Л. : Наука, 1972. — 216 с. — 50000 экз.
  • Аполлодор. Мифологическая библиотека / Пер., предисл. и комм. А. Шапошникова. — М. : Эксмо, 2006. — 413 с. — ISBN 5-699-18359-0.
  • Online Text: Apollodorus The Library translated by J. G. Frazer segmented text with copious footnotes
  • Online Text: Apollodorus The Library translated by J. G. Frazer condensed text (4 pgs)
  • Apollodorus of Athens and the Bibliotheca

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_BNF:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-1">б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
  • _2-0">а Czech_National_Authority_Database[[d:Track:Q13550863]]
    _2-1">б Czech National Authority Database
    d:Track:Q13550863