Піролюзит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Піролюзит
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений (А)[d][[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282022-05%29.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(May_2022)]_—_2022.[[d:Track:Q26224004]][[d:Track:Q112131715]]-1">[1]
IMA-номерIMA1982 s.p.
АбревіатураPyl[[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]-2">[2]
Хімічна формулаMnO₂
Nickel-Strunz 104.DB.05
Dana 84.4.1.4
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]-3">[3]
Просторова групакристалографічна група 136d[http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]-3">[3]
Інші характеристики
Названо на честьвогонь (давньогрецька мова)[[:d:Q4710517|Chester A. H.]]_[[:d:Q53857737|A_Dictionary_of_the_Names_of_Minerals:_Including_their_History_and_Etymology]]_—_[[:d:Q53857848|Forgotten_Books]]._—_ISBN_978-1-333-71917-3[[d:Track:Q4710517]][[d:Track:Q53857848]][[d:Track:Q53857737]]-4">[4],
миттяd (давньогрецька мова)[[:d:Q4710517|Chester A. H.]]_[[:d:Q53857737|A_Dictionary_of_the_Names_of_Minerals:_Including_their_History_and_Etymology]]_—_[[:d:Q53857848|Forgotten_Books]]._—_ISBN_978-1-333-71917-3[[d:Track:Q4710517]][[d:Track:Q53857848]][[d:Track:Q53857737]]-4">[4]
CMNS: Піролюзит у Вікісховищі

Піролюзит (англ. pyrolusite; нім. Pyrolusit m) — мінерал класу оксидів і гідроксидів, діоксид манґану ланцюжкової будови. Назва утворена від дав.-гр. πῦρ — «вогонь» та λοῦσις — «миття» (W.K.Haidinger, 1828). Синонім — кальвоніґрит.

Загальний опис

[ред. | ред. код]

Хімічна формула: MnO2. Містить (%): Mn — 63,2; O — 36,8.

Найважливіша руда манґану. Сингонія тетрагональна. Кристалічна структура — типу рутилу. Звичайно утворює землисту і сажисту масу, щільні агрегати, ооліти, натічні виділення різної форми, кірки, пухкі нальоти, плівкові дендрити. Характерні псевдоморфози П. по псиломелану і ін. мінералам Mn. Густина 4,4-5,0. Твердість 6,5-6,7. Колір чорний або сталево-сірий, іноді з синюватими смугами. Блиск напівметалічний. Непрозорий. Риса чорна, тьмяна. Дуже крихкий. Походження головним чином осадове або гіпергенне, рідше низькотемпературне гідротермальне.

Зустрічається в екзогенних (осадових родовищах та родовищах вивітрювання), рідше в гідротермальних утвореннях.

Чистий піролюзит застосовується в сухих гальванічних елементах, як окиснювач в скляній, керамічній (при виготовленні порцеляни), хімічній, медичній, лакофарбовій, шкіряній галузях промисловості.

Розповсюдження: Зігерланд (Вестфалія), Вальдальгесгейм (Рейнланд-Пфальц), Гессен, Ільменау, Ереншток, Ельгесбурґ — ФРН; Пршибрам і Блатно (Чехія), Чіатура (Грузія), Бейтсвілл (штат Арканзас, США), Лайфаєтт (Бразилія), Фрамервілль (Габон). На території України є в Нікопольському марганцевому басейні.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:d:Q26224004|International_Mineralogical_Association_-_Commission_on_new_minerals,_nomenclature_and_classification]]_[http://cnmnc.main.jp/IMA_Master_List_%282022-05%29.pdf_The_IMA_List_of_Minerals_(May_2022)]_—_2022.[[d:Track:Q26224004]][[d:Track:Q112131715]]
_1-0">↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (May 2022) — 2022.
  • [[:d:Q59767631|Warr L. N.]]_[[:d:Q110360213|IMA–CNMNC_approved_mineral_symbols]]_//_''[[:d:Q3314880|Mineralogical_Magazine]]''_—_[[:Cambridge_University_Press|Cambridge_University_Press]],_2021._—_Vol. 85._—_P. 291–320._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0026-461X_0026-461X];_[https://www.worldcat.org/issn/1471-8022_1471-8022]_—_[http://dx.doi.org/10.1180/MGM.2021.43_doi:10.1180/MGM.2021.43][[d:Track:Q912887]][[d:Track:Q3314880]][[d:Track:Q59767631]][[d:Track:Q110360213]]
    • _2-0">↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
    d:Track:Q912887d:Track:Q3314880d:Track:Q59767631d:Track:Q110360213
  • ↑ [http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]
    • _3-0">а [http://www.mineralatlas.eu/_mineralienatlas.de][[d:Track:Q1936589]]
    _3-1">б mineralienatlas.de
    d:Track:Q1936589
  • ↑ [[:d:Q4710517|Chester A. H.]]_[[:d:Q53857737|A_Dictionary_of_the_Names_of_Minerals:_Including_their_History_and_Etymology]]_—_[[:d:Q53857848|Forgotten_Books]]._—_ISBN_978-1-333-71917-3[[d:Track:Q4710517]][[d:Track:Q53857848]][[d:Track:Q53857737]]