Распутін Григорій Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Григорій Распутін
рос. Григорий Ефимович Распутин
Григорій Распутін, 1915
Народився9 (21) січня 1869(1869-01-21)
Покровське (Тюменська область), Тобольська губернія, Російська імперія
Помер17 (30) грудня 1916(1916-12-30) (47 років)
Санкт-Петербург, Російська імперія
·утоплення і вогнепальна рана
ПідданствоРосія Російська імперія
Діяльністьселянин, цілитель
Знання мовросійська[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11952127p_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-2">[2] і англійська
КонфесіяХлисти
БатькоЮхим Вилкін
(рос. Ефим Вилкин)
МатиАнна Паршукова
У шлюбі зПараска Дубровіна
(рос. Прасковья Дубровина)
ДітиМатрьона, Варвара, Димитрій
IMDbID 1391270

Григо́рій Юхи́мович Распу́тін (рос. Григорий Ефимович Распутин, потім змінив прізвище на Нових, рос. Новых, охрещений 22 січня 1869 — вбитий 30 грудня 1916) — фаворит Миколи II та цариці Олександри Федорівни, політичний авантюрист, який в ролі «святого старця», що володіє незвичайними здібностями, з'явився у царському дворі і, починаючи з 1907 року, чинив усе більший вплив на самодержця і його сім'ю. В останні роки правління царя Миколи ІІ став чи не найвпливовішою людиною того часу.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Распутін не був ані ченцем, ані святим; за все своє життя він ніколи не належав до жодної релігійної секти.[3] Але він був одержимий релігією[4] і вражав інших своїм пізнанням в Біблії і вмінням доступно її пояснити.[5][6] Його вважали кочівним мандрівником, або прочанином. Була досить розповсюдженою віра в надзвичайні сили Распутіна зцілювати тілесні ушкодження. У 1907 році імператор Микола II та його дружина Олександра Федорівна запросили Распутіна до царського двору для того, щоб він вилікував їхнього тяжкохворого сина — єдиного нащадка престолу, царевича Олексія, що страждав від гемофілії. На думку цариці, від Распутіна залежало здоров'я її сина та добробут монархії.[7]

Послідовники Распутіна вважали його екстрасенсом та цілителем.[8] Він говорив малозрозумілим сибірським діалектом[9] і ніколи не розмовляв на публіці.[10] Цариця та її сім'я бачили в ньому «людину Божу», ясновидця, проте вороги сприймали його як шахрая, розпусника, демона або іноземного агента.

Распутіна було вбито в ніч на 17 грудня 1916 року (30 грудня за новим стилем) у палаці Юсупових на Мийці у Петербурзі. Змовники: Фелікс Юсупов, Владімір Пуришкевич, великий князь Дмітрій Павлович (двоюрідний брат імператора).

Політичний вплив

[ред. | ред. код]

У той час, як вплив Распутіна на царську родину і був, можливо, перебільшений, історики згодні в тому, що його присутність відіграла значну роль у зміцненні протестів проти царя та його дружини безпосередньо перед самою Лютневою революцією 1917 року.[11] Змовники, які не змирились з тим, що селянин був настільки близький до імператорського подружжя, намагались віддалити Распутіна і змусити царицю відмовитись від політичної діяльності.

Пророцтва

[ред. | ред. код]

Видання «Українська газета» наводить так звані «пророцтва Распутіна», що охоплюють як долі його сучасників, так і набагато пізніші історичні періоди. Видання не вказує походження цих пророцтв[12], тож вони найбільш імовірно є вигадкою неназваних конспірологів.

Містифікація

[ред. | ред. код]

Увесь життєвий шлях Распутіна складається з невизначеностей і оповитий стількома сумнівними мемуарами, чутками і міфами, що неможливо визначити, що з цього є правдою. Не існує жодної історичної особи, що викликала б таку масу сенсаційної та непідтвердженої інформації, окрім Григорія Распутіна.[13]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb11952127p_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  • CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]
    • _2-0">↑ CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  • ↑ M. Rasputin (1934) My Father, p. 23.
  • ↑ C. Wilson, Rasputin and the Fall of the Romanovs, 1964, p. 14.
  • ↑ Rasputin: The Untold Story by Joseph T. Fuhrmann, p. 28
  • ↑ Rasputin: Prophet, Libertine, Plotter by T. Vogel-Jorgensen and William Frederick Harvey, p. 35
  • ↑ G. King (1994), p. 191.
  • ↑ Rasputin: The Mad Monk [DVD]. USA: A&E Home Video. 2005.
  • ↑ The Real Tsaritsa by Madame Lili Dehn
  • ↑ B. Moynahan (1997) Rasputin. The saint who sinned, p. 164.
  • ↑ C.L. Sulzberger, The Fall of Eagles, pp. 263–278, Crown Publishers, New York, 1977
  • ↑ ПРОРОЦТВА ГРИГОРІЯ РАСПУТІНА, ЯКИМ КРАЩЕ НЕ ЗБУВАТИСЯ - УКРАЇНСЬКА ГАЗЕТА
  • ↑ C. Wilson, Rasputin and the Fall of the Romanovs, 1964, p. 11, 14, 16.

    • Посилання

    [ред. | ред. код]
    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Распутін Григорій Юхимович

    Джерела

    [ред. | ред. код]
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Распутін_Григорій_Юхимович&oldid=41460060