Рискулов Турар Рискулович

Рискулов Турар
каз. Тұрар Рысқұлов
Народився	26 грудня 1894(1894-12-26) або 1894[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]-2">[2] урочище Бесагаш Східно-Талгарської волості Вєрненського повіту Семиріченської області, тепер Алматинської області, Казахстан
Помер	10 лютого 1938(1938-02-10)[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-1">[1] або 1938[[d:Track:Q17982241]][[d:Track:Q17982434]][[d:Track:Q17982386]][[d:Track:Q656]]-2">[2] Москва, СРСР ·вогнепальне поранення-3">[3]
Поховання	Розстрільний полігон «Комунарка»
Країна	СРСР
Національність	казах
Діяльність	політик
Партія	ВКП(б)
Медіафайли у Вікісховищі

Турар Рискулович Рискулов (26 грудня 1894(18941226), урочище Бесагаш Східно-Талгарської волості Вєрненського повіту Семиріченської області, тепер Алматинської області, Казахстан — розстріляний 10 лютого 1938, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) і Ради народних комісарів (РНК) Туркестанської АРСР, заступник голови Ради народних комісарів Російської РФСР. Член ЦВК СРСР. Кандидат у члени ЦК РКП(б) у 1923—1924 роках.

Життєпис

Народився в родині кочівника-скотаря. У 1907—1910 роках навчався в Меркенській російсько-казахській школі-інтернаті. З 1910 по 1914 рік — учень Пішпекської сільськогосподарської школи. У 1916—1917 роках навчався у Ташкентській вчительській семінарії.

Учасника національно-визвольного повстання народів Центральної Азії 1916 року, за участь у повтанні був заарештований. У 1917 році організував товариство «Бухара» (Революційний союз казахської молоді) в Мерке.

Член РСДРП(б) з вересня 1917 року.

З квітня 1918 року — заступник голови виконавчого комітету Ауліє-Атинської ради Сир-Дар'їнської області.

З 28 листопада 1918 року — голова Надзвичайної центральної комісії з боротьби з голодом в Туркестанській АРСР.

У березні 1919 — 18 липня 1920 року — голова Мусульманського бюро ЦК КП(б) Туркестану.

У 1919—1920 роках — народний комісар охорони здоров'я Туркестанської АРСР.

У січні — серпні 1920 року — голова Центрального виконавчого комітету (ЦВК) Туркестанської АРСР.

До 18 липня 1920 року — член президії Крайового комітету ЦК КП(б) Туркестану.

24 серпня 1920 — 1922 року — 2-й заступник народного комісара у справах національностей РРФСР. Одночасно, з 1920 по грудень 1921 року — уповноважений Народного комісаріату у справах національностей РРФСР в Азербайджанській РСР.

У вересні 1922 — 1924 року — член Середньоазійського бюро ЦК РКП(б).

У жовтні 1922 — 1924 року — голова Ради народних комісарів Туркестанської АРСР.

У квітні 1924 — 1925 року — помічник завідувача Середньо-Східного відділу Комуністичного Інтернаціоналу. У жовтні 1924 — липні 1925 року — представник Комуністичного Інтернаціоналу в Монголії.

З квітня 1926 року — завідувач відділу друку Казакського крайового комітету ВКП(б) і відповідальний редактор газети «Енбекші Казак» («Трудовий казах»).

31 травня 1926 — травень 1937 року — заступник голови Ради народних комісарів Російської РФСР.

Одночасно, 7 січня 1927 — 1930 року — голова Комітету сприяння будівництву Туркестано-Сибірської магістралі при РНК РРФСР.

У 1930—1931 роках — начальник Головного управління комунального господарства при РНК РРФСР.

У 1934—1934 роках — голова Комітету кустарної промисловості та промислової кооперації при Економічній нараді РРФСР. Був головою ради кінокомпанії «Східкіно».

21 травня 1937 року заарештований органами НКВС у Москві. 10 лютого 1938 року розстріляний за вироком Військової колегії Верховного Суду.

У 1956 році реабілітований та відновлений у членах КПРС.

Примітки

_1-0">^а Рыскулов_Турар_Рыскулович_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]