Роберт Колман Річардсон

Роберт Колман Річардсон
англ. Robert Coleman Richardson
Народився	26 червня 1937(1937-06-26)[[d:Track:Q5375741]]-1">[1][…] Вашингтон, США
Помер	19 лютого 2013(2013-02-19)[[d:Track:Q5375741]]-1">[1][…] (75 років) Ітака, Нью-Йорк, США
Країна	США
Діяльність	фізик, професор
Alma mater	Вірджинія Тек Дюкський університет
Галузь	фізика низьких температур
Заклад	Корнелльський університет
Науковий керівник	Хорст Мейер
Членство	Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук AAAS[[d:Track:Q1373513]]-4">[4] Американське фізичне товариство[[d:Track:Q1373513]]-4">[4]
Відомий завдяки:	відкриття надплинності в рідкому гелію-3
Нагороди	Грант Ґуґґенгайма Премія Олівера Баклі (1981) член Американського фізичного товариства Меморіальна премія Саймона (1976)
Особ. сторінка	lassp.cornell.edu/lassp_data/rcr.html
Роберт Колман Річардсон у Вікісховищі

Роберт Колман Річардсон (англ. Robert Coleman Richardson; 26 червня 1937, Вашингтон, США — 19 лютого 2013, Ітака, США) — американський фізик-експериментатор, професор фізики в Корнелльському університеті, один із лауреатів Нобелівської премії з фізики 1996 року разом із Девідом Лі й Дугласом Ошеровим за відкриття в 1972 році надплинності в рідкому гелію-3.

Річардсон навчався в Політехнічному інституті Вірджинії, де в 1958 році здобув ступінь бакалавра, а в 1960 році — ступінь магістра. В 1965 році він захистив докторську дисертацію в Дюкському університеті.

В останні роки Річардсон не займався науковими дослідженнями, а працював лише як викладач. Його останні роботи присвячені використанню ядерного магнітного резонансу для дослідження квантових властивостей рідин і твердих тіл при низьких температурах.

Примітки

_1-0">^а [http://global.britannica.com/biography/Robert-C-Richardson_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]