Робер Оссейн

Робер Оссейн
Robert Hossein
Робер Оссейн у 2013 р.
Ім'я при народженні	Abraham Hosseinoff
Дата народження	30 грудня 1927(1927-12-30) (96 років)
Місце народження	Париж, Франція
Дата смерті	31 грудня 2020(2020-12-31)[[d:Track:Q17154220]][[d:Track:Q67146272]][[d:Track:Q90]][[d:Track:Q12461]]-1">[1][…] (93 роки)
Місце смерті	Ессе-ле-Нансі-4">[4]
Поховання	Cemetery of Vitteld-5">[5]
Громадянство	Франція
Конфесія	католик
Професія	актор, режисер, продюсер
Alma mater	Курси Симона
Роки активності	1948 — наш час
IMDb	ID 0396136
Нагороди та премії
Командор ордена Почесного легіону Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Командор ордена Почесного легіону Командор ордена Культурних заслуг (Монако)
Робер Оссейн у Вікісховищі

Робе́р Оссе́йн (фр. Robert Hossein, справжнє ім'я — Abraham Hosseinoff; нар. 30 грудня 1927, Париж, Франція — 31 грудня 2020) — французький кіноактор, театральний режисер.

Життєпис

Батько актора, Андре Оссейн (при народженні Aminoullah Hosseinoff) — батько мав азербайджанське коріння, був зороастричного сповідання і походив з Самарканду. Він працював диригентом і композитором, писав музику до синових кінофільмів. Мати, Анна Мінковскі (Anne Mincovschi), мала єврейське походження з Сорок (територія сучасної Молдови) і працювала професійною акторкою.

Робер Оссейн навчався в Паризьких мистецьких школах, зокрема, у Рене Симона й Тані Балашової. Був прихильником зороастризму, але у віці сорока років був охрещеним у римо-католицизмі.

Робер Оссейн здобув першу популярність в «театрі жахів», де був постановником багатьох спектаклів.

Кінодебют — у фільмі Р. Каденака «Набережна блондинок» (1954). 1955 — зняв свій фільм «Негідники вирушають у пекло» зі своєю першою дружиною Мариною Владі, яка грала також і в наступних його фільмах: «Простіть наші гріхи», «Ти — отрута», «Ночі шпигунів».

Зі своєю новою дружиною Марі-Франс Пізьє Робер Оссейн знявся у фільмах: «Смерть убивці», «Кола під очима», «Упир з Дюссельдорфа», «Канат, кольт», «Точка падіння».

Найбільший успіх Робер Оссейн мав у ролі Жофрея де Пейрака в серії фільмів Р. Бордері про Анжеліку: «Анжеліка та король», «Невгамовна Анжеліка» тощо.

Робер Оссейн знімався у відомих режисерів, зокрема, Клода Лелюша. Незважаючи на популярність його фільмів, Робер Оссейн був відданий театру: очолював Національний Народний театр у Реймсі, в паризькому палаці спорту ставив епопеї з численними масованками: «Дантон і Робесп'єр», «Людина на ім'я Ісус», «Собор Паризької Богоматері».

Приватне життя

• перша дружина — Марина Владі, вийшла заміж 1955 у віці 17 років (двоє синів)
• друга дружина — Каролін Ельяшеф, вийшла заміж 1962 у віці 15 років (один син)
• подруга — Мішель Ватрен (1973) загинула в автокатастрофі (1974)
• третя дружина — Кандіс Пату, 1976 (один син)

• Помер 31 грудня 2020 в одній з паризьких лікарень внаслідок проблем з диханням від перенесеного Covid-19.

Літературна діяльність

Автор книг мемуарів: «Сліпий вартовий» і «Кочівники без племен».

Фільмографія

Грав у фільмах: «Вирок» (1958), «Анжеліка, маркіза янголів (фільм, 1964)» (1964), «Грім небесний» (1965), «Анжеліка і король» (1966), «Людина, що зрадила мафію» (1967), «Якби Дон Жуан був жінкою» (1973), «Професіонал» (1981) тощо.

Примітки

_1-0">^а [https://www.lemonde.fr/disparitions/article/2020/12/31/robert-hossein-acteur-et-metteur-en-scene-de-la-demesure-est-mort_6064914_3382.html_Le_Monde]_/_[[:fr:Jérôme_Fenoglio|J. Fenoglio]]_—_[[:Париж|Paris]]:_[[:d:Q67146272|Société_éditrice_du_Monde]],_1944._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/0395-2037_0395-2037];_[https://www.worldcat.org/issn/1284-1250_1284-1250];_[https://www.worldcat.org/issn/2262-4694_2262-4694][[d:Track:Q17154220]][[d:Track:Q67146272]][[d:Track:Q90]][[d:Track:Q12461]]