Родіна (партія, Росія)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Родіна

рос. Родина
Країна Росія
Голова партіїЖуравльов Олексій Олександрович
ЗасновникРогозін Дмитро Олегович
Дата заснування14 вересня 2003
Дата розпуску28 жовтня 2006
Штаб-квартираМосква, Росія, Вулиця Земляний Валd
ІдеологіяПутінізм
євроскептицизм
іредентизм
радикалізм
імперіалізм
Неофашизм[1]
Кількість членів 135 000
Офіційний сайтrodina.ru

«Родіна» (рос. «Родина») — російська національно-консервативна політична партія. Вважається сателітом керівної партії Єдина Росія. З 2003 до 2004 року називалась виборчий блок «Народно-патріотичний союз Батьківщина». З 2006 по 2012 рік була розпущена і знову відновлена ​​29 вересня 2012 року. Засновником і неофіційним лідером є Дмитро Рогозін. Ідеологія партії поєднує «патріотизм, націоналізм та більшу роль держави в економіці» і характеризується як «ультра-права».[2] У 2005–6 рр. партія була знята із виборів в кількох областях після скарг на те, що її реклама розпалювала расову ненависть.

На парламентських виборах 2003 року Родіна набрала 9,2 % голосів і отримала на 37 із 450 місць у Державній Думі. Ліберальна журналістка «Нової газети» Ганна Політковська заявила, що Родіна є шовіністичною організацією, «створеною крамлівськими лікарями» аби забрати електорат в поміркованих націоналістів.[3] Гардіан писала, що Родіна «була створена союзниками Володимира Путіна, щоб забрати голоси від комуністичної партії».[4]

Історія

[ред. | ред. код]

Партія була створена 14 вересня 2003 року для участі у парламентських виборах в грудні 2003 року.

На початках партія «Родіна» визначала своєю ідеологією поміркований націоналізм, патріотизм, контроль за природними ресурсами, збільшення впливу держави в економіці, підтримку зовнішньополітичної діяльності Росії.[5]

З 2012 року головою партії обрано депутата Державної Думи VI скликання Олексія Журавльова.

Керівництво

[ред. | ред. код]
  • Олексій Журавльов — голова партії з (2012 — дотепер)
  • Олександр Бабаков — голова партії в (2006 рік)
  • Дмитро Рогозін — (2003—2004 рік) як співголова «Народно-патріотичного союзу Батьківщина» і з 2004—2006 рік голова партії.
  • Сергій Бабурін — (2003—2004 рік) як співголова «Народно-патріотичного союзу Батьківщина»
  • Сергій Глазьєв — (2003—2004 рік) як співголова і в 2004 р голова «Народно-патріотичного союзу Батьківщина».

Зняття з виборів

[ред. | ред. код]

У 2005 році список партії за рішенням суду був знятий з виборів до Московської міської думи.[6]

25 лютого 2006 року обласний суд зняв «Родіну» з виборів в Курській області.[7]

У лютому 2006 року обласний суд зняв «Родіну» з виборів в Калінінградській області.

У березні 2006 року був знятий регіональний список партії в Ханти-Мансійську.[8]

Фінансування

[ред. | ред. код]

«Родіна» не отримує державного фінансування. Членських внесків в партії немає. Динаміка доходів партії за роками:[9]

  • 2013 рік — 28,8 млн руб
  • 2014 рік — 39,3 млн руб
  • 2015 рік — 31,3 млн руб

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Neofascism // Britannica.
  2. Snyder, Timothy (20 березня 2014). Fascism, Russia, and Ukraine (англ.). ISSN 0028-7504. Процитовано 11 травня 2020.
  3. A Russian Diary by Anna Politkovskaya - Hardcover - Random House - Read an Excerpt. web.archive.org. 2 серпня 2009. Архів оригіналу за 2 серпня 2009. Процитовано 11 травня 2020.
  4. 'Racist' Russian TV advert investigated. the Guardian (англ.). 10 листопада 2005. Процитовано 11 травня 2020.
  5. Блок "Родина (Народно-патриотический союз)". www.orodine.ru. Процитовано 11 травня 2020.
  6. Грани.Ру: 'Родина' получила копию решения Мосгорсуда | Общество / Право. web.archive.org. 4 березня 2016. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 11 травня 2020.
  7. "Родину" сняли с выборов в Курской области | Новости | RUFRONT.RU. www.rufront.ru. Процитовано 11 травня 2020.
  8. Верховный суд снял партию Родина со всех ближайших региональных кампаний. www.angi.ru -. Процитовано 11 травня 2020.
  9. Доклад. Финансовая деятельность партий накануне выборов депутатов Госдумы. Голос — за честные выборы (рос.). Процитовано 11 травня 2020.