Роскоу Гілленкоттер

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Роскоу Гілленкоттер
Ім'я при народженніангл. Roscoe Henry Hillenkoetter
Народився8 травня 1897(1897-05-08)SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-1">[1][http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=29618466_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]-2">[2]Munzinger_Personen[[d:Track:Q107343683]]-3">[3]
Сент-Луїс, Міссурі, США
Помер18 червня 1982(1982-06-18)SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-1">[1][http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=29618466_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]-2">[2]Munzinger_Personen[[d:Track:Q107343683]]-3">[3] (85 років)
East Harlemd, Мангеттен, Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
ПохованняАрлінгтонський національний цвинтар-4">[4]
Країна США
Діяльністьофіцер, ufologist
Alma materВійськово-морська Академія США
Знання мованглійська
ЗакладЦентральне розвідувальне управління
УчасникДруга світова війна і Корейська війна
Посададиректор Центральної розвідки
Військове званнявіцеадмірал
Партіянезалежний політик

Роскоу Генрі Гілленкоттер (англ. Roscoe Henry Hillenkoetter, 8 травня 1897 — 18 червня 1982) — американський військовий і державний діяч, третій директор Центральної розвідки і одночасно перший керівник Центрального розвідувального управління, створеного відповідно до «Закону про національну безпеку 1947». На цих посадах пробув з 1 травня 1947 року по 7 жовтня 1950 року.

Біографія

[ред. | ред. код]

Роскоу Гілленкоттер народився 8 травня 1897 року в Сент-Луїсі, штат Міссурі.

До приходу в Центральне розвідувальне управління служив командиром на лінкорі «Міссурі» (ББ-63). Ходив кілька турів як помічник військово-морського аташе до Франції в 1933—1935, 1938—1940, 1940—1941, 1946—1947 роках. З березня 1942 року по вересень 1943 року виконував обов'язки керівника розвідки, в штаті головнокомандувача Тихоокеанським флотом адмірала Честера Німіца. А 29 листопада 1946 року одержав звання контр-адмірала.

30 квітня 1947 був висунутий президентом Гарі Труменом на посаду директор Центральної розвідки. На наступний день, 1 травня, був приведений до присяги і приступив до виконання своїх обов'язків. Після прийняття «Закону про національну безпеку 1947» і створення Центрального розвідувального управління (ЦРУ), повторно прийняв присягу 26 вересня 1947, потім повторно призначений на пост директора Центральної розвідки 24 листопада 1947, але вже з новими обов'язками, що включали керівництво ЦРУ. 8 грудня 1947 року затверджено Сенатом.

Очолював ЦРУ, коли Північна Корея вторглася в Південну Корею (25 червня 1950 роки) і почалася Корейська війна. Його звинуватили в тому, що він не зміг навіть приблизно передбачити такий розвиток подій, хоча ворожість намірів Північної Кореї були в наявності. Внаслідок цього йому довелося залишити свій пост.

Після звільнення знову повернувся на флот. З серпня 1950 року по жовтень 1951 командував Першою дивізією крейсерів Тихоокеанського флоту. Віце-адмірал з 9 квітня 1956 року. Головний інспектор Флоту з 1 серпня 1956 року.

1 серпня 1957 звільнений з флоту в запас. На пенсії займався приватним підприємництвом.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-0">а SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-1">б SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]
_1-2">в SNAC — 2010.
d:Track:Q29861311
  • ↑ [http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=29618466_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]
    • _2-0">а [http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=29618466_Find_a_Grave]_—_1996.[[d:Track:Q63056]]