Рудольф Паєрлс

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рудольф Паєрлс
нім. Rudolf Ernst Peierls
Народився5 червня 1907(1907-06-05)
Берлін, Німецька імперіяПайерлс_Рудольф_Эрнст_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-1">[1]
Помер19 вересня 1995(1995-09-19) (88 років)
Оксфорд, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118592408/_Record_#118592408]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-2">[2]
Країна Велика Британія-3">[3]
 Німеччина
Місце проживанняВелика Британія
Діяльністьфізик-теоретик, викладач університету, фізик, фізик-ядерник
Галузьтеоретична фізика
Alma materМюнхенський університет Людвіга-Максиміліана (1928)Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4], Університет Фрідріха-Вільгельма[d] (1926)Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4] і Лейпцизький університет (1929)Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4]
Вчене званняWykeham Professord
Науковий керівникВернер Гейзенберг, Фрідріх Гунд[https://genealogy.math.ndsu.nodak.edu/id.php?id=63570_Математичний_генеалогічний_проєкт]_—_1997.[[d:Track:Q829984]]-5">[5] і Петер Дебай
Відомі учніЕміль Юліус Клаус Фукс
Знання мованглійська[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb120965066_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-6">[6]CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-7">[7] і німецька
ЗакладУніверситет ОксфордаАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4], Бірмінгемський університетАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4], Лейденський університетLeidse_Hoogleraren[[d:Track:Q23667505]]-8">[8], Манчестерський університет ВікторіїdАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4], Федеральна вища технічна школа ЦюрихаАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4] і Кембриджський університетАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4]
ЧленствоЛондонське королівське товариство, Академія наук СРСР, Французька академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Російська академія наук, Леопольдина, Американське фізичне товариствоNNDB_—_2002.[[d:Track:Q1373513]]-9">[9] і Національна академія наук США
Magnum opusМеморандум Фріша – Паєрлсаd, Перехід Паєрлса, spin-Peierls transitiond, Peierls bracketd, Peierls stressd, Peierls substitutiond і Boltzmann–Peierls equationd
БатькоHeinrich PeierlsdАрхів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]-4">[4]
ДітиРональд Паєрлсd-10">[10]
Нагороди

Рудольф Ернст Паєрлс (англ. Rudolf Ernst Peierls; 5 червня 1907, Берлін — 19 вересня 1995, Оксфорд) — англійський фізик-теоретик німецького походження. Член Лондонського королівського товариства (1945). Іноземний член Академії наук СРСР (1988).

Біографія

[ред. | ред. код]

Паєрлс народився в Берліні в єврейській сім'ї. Навчався в університетах Берліна, Мюнхена та Лейпцига. Викладав у Цюрихському політехнікумі (1929—1932), потім переїхав до Англії, де вирішив залишитися після приходу Гітлера до влади в Німеччині (отримав британське громадянство в 1940 році). Працював у Манчестерському (1933—1935), Кембриджському (1935—1937), Бірмінгемському (1937—1963), Оксфордському (1963—1974), Вашингтонському університетах (1974—1977).

Під час Другої світової війни брав участь в Мангеттенському проєкті, часто відвідував Нью-Йорк і Лос-Аламос. Паєрлс був ініціатором запрошення в проєкт Клауса Фукса, який виявився радянським шпигуном. Згодом Паєрлс був активним учасником Пагвоського руху.

З 1931 року був одружений з Євгенією Каннегіссер, з якою познайомився в Ленінграді, мав від неї три дочки й одного сина.

Наукова діяльність

[ред. | ред. код]

Наукові праці Паєрлса присвячені квантовій механіці та квантовій електродинаміці, ядерній фізиці, фізиці твердого тіла, питанням магнетизму і математичної фізики. У 1929 році запропонував концепцію домішкової провідності напівпровідників (незалежно від Якова Френкеля). У 1931 році побудував квантову теорію теплопровідності неметалічних кристалів. Розробив загальну теорію діамагнетизму, вивчив особливості поведінки електронів в кристалах (спільно з Феліксом Блохом), ввів уявлення про проміжний стан надпровідників (спільно з Фріцем Лондоном), у 1933 році розвинув якісну теорію ефекту де Гааза — ван Альфвена. Розглянув рух дислокацій в кристалах і силу, що діє на них (сила Паєрлса — Набарро). Паєрлс вважається одним з піонерів теорії екситонів та сучасних уявлень про магнетизм.

У 1930 році разом з Львом Ландау проаналізував обмеження, що накладаються на квантове опис системи при обліку ефектів теорії відносності. Згодом займався розробкою теорії класичної електродинаміки, в тому числі нелокального типу (1954), питаннями теорії розсіювання.

У галузі ядерної фізики відомі роботи Паєрлса, проведені спільно з Гансом Бете, за теорією зворотного бета-розпаду і протон-нейтронного взаємодії (1934—1935). У 1939 році разом з Нільсом Бором і Георгом Плачеком досліджував механізм ядерних реакцій, індукованих нейтронами, на основі сформульованої ними оптичної теореми та уявлень про складене ядро. У 1940 році спільно з Отто Фрішем оцінив критичну масу урану-235, яка виявилася не настільки велика, як вважалося раніше. Цей результат був викладений у так званому «меморандумі Фріша — Паєрлса», який багато в чому ініціював широкомасштабні дослідження можливості створення ядерного озброєння. Паєрлс також брав участь в обчисленнях характеристик ланцюгових реакцій і розробці методів розділення ізотопів.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Пайерлс Р. Законы природы = The Laws of Nature. — М. : ГИФМЛ, 1962. — 340 с.
  • Пайерлс Р. Квантовая теория твёрдых тел = Quantum Theory of Solids. — М. : ИЛ, 1956. — 260 с.
  • Пайерлс Р. Сюрпризы в теоретической физике = Surprises in Theoretical Physics. — М. : Наука, 1988. — 176 с.
  • Пайерлс Р. Электронная теория металлов = Elektronentheorie der Metalle. — М. : ИЛ, 1947. — 96 с.
  • Peierls R. Bird of Passage: Recollections of a Physicist. — Princeton University Press, 1985.
  • Peierls R. Selected Private and Scientific Correspondence. — World Scientific, 2007-2009.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Пайерлс_Рудольф_Эрнст_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969.[[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]
_1-0">↑ Пайерлс Рудольф Эрнст // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  • [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118592408/_Record_#118592408]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]
    • _2-0">↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118592408 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    d:Track:Q27302d:Track:Q36578
    • _3-0">↑ https://www.nndb.com/people/198/000099898/
  • ↑ Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]
    • _4-0">а Архів_історії_математики_Мактьютор_—_1994.[[d:Track:Q547473]]