Сезар де Вандом

Сезар де Вандом
фр. César de Vendôme
Народився	3 червня 1594(1594-06-03)[[d:Track:Q67129259]][[d:Track:Q21401824]]-3">[3] Шато-де-Кусіd, Кусі-ле-Шато-Оффрик
Помер	22 жовтня 1665(1665-10-22)[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][…] (71 рік) Париж, Королівство Франція
Країна	Франція
Діяльність	аристократ, військовослужбовець
Вчителі	Nicolas Vauquelin des Yveteauxd
Знання мов	французька[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]
Учасник	Франко-іспанська війна (1635—1659)d
Титул	Duke of Beaufortd і Duke of Vendômed
Посада	governor of Brittanyd
Військове звання	адмірал
Рід	House of Bourbon-Vendômed
Батько	Генріх IV
Мати	Габріель д'Естре
Брати, сестри	Катерина де Бурбон і Олександр де Вандомd
У шлюбі з	Françoise de Lorrained-5">[5]
Діти	Єлизавета Бурбон-Вандомська, Louis, Duke of Vendômed і Франсуа де Бурбон-Вандом
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Сезар де Бурбон (фр. César de Bourbon; 3 червня 1594(15940603) — 22 жовтня 1665) — герцог де Вандом з 1598 року, герцог де Бофор и герцог д'Етамп з 1599 року, 5-й герцог де Пентьевр, герцог де Меркер; великий адмірал Франції (1651 року). Родоначальник роду Вандом, побічної лінії династії Бурбонів.

Біографія

Позашлюбний син короля Франції Генріха IV Великого і його фаворитки Габріель д'Естре (кін. 1571—1599), герцогині де Бофор.

Народився 3/7 червня 1594 року в замку Кусі, Пікардія. Узаконений в 1595 році. В 1598 році возведений своїм батьком в гідність герцога Вандомського. Після смерті матері в 1599 році став герцогом де Бофор і д'Етамп.

Під час малолітства свого єдинокровного брата, Людовика XIII, Сезар брав участь в придворних інтригах і неодноразово піддавався за це тюремному ув'язненню. В 1626 році, за участь в змові Шале проти Рішельє, він, разом з своїм братом Олександром, великим пріором Мальтійського ордену, був ув'язнений у Венсенському замку. Після смерті брата в 1629 році в ув'язненні, Вандом виклопотав собі звільнення з в'язниці і відправився в Голландію.

Хоча через кілька років, двір і дозволив йому повернутися до Франції, але в 1641 році, будучи викритий в новій змові, Вандом втік в Англію; за розпорядженням Рішельє, він був заочно засуджений до страти. Тільки після смерті кардинала він повернувся до Франції і був виправданий судом.

Після смерті Людовика XIII ввійшов в милість його вдови, королеви Анни Австрійської. Однак участь в змові Високомірних, а Потім і в «Фронді принців» зіпсувало стосунки герцога Вандома з королевою, і він повинен був знову залишити Францію.

Отримавши в 1650 році дозвіл повернутися до Франції, Вандом залишився вірним двору і, у званні Великого адмірала Франції, розбив в 1655 році іспанський флот при Барселоні.

Помер 22 жовтня 1665 року у власному готелі де Вандом в Парижі.

Сім'я

Дружина (з 7 липня 1609, Фонтенбло) Франсуаза Лотарінгська (1592—1669), герцогиня де Меркер і де Пентьевр, дочка Філіпа-Еммануеля Лотарінгського, герцога де Меркера. Троє дітей:

• Людовік I де Бурбон-Вандом (1612—1669), герцог де Меркер, згодом герцог де Вандом.
• Єлизавета де Бурбон-Вандом (1614—1664), відома як Мадмуазель де Вандом, чоловік — Карл Амадей Савойский (1624—1652), герцог де Немур.
• Франсуа де Бурбон-Вандом (1616—1669), герцог де Бофор, відомий як Король Ринків. Один з вождів Фронди. В шлюбі не перебував і потомства не залишив. Був в позашлюбному зв'язку з Марією де Бретань-Авогур (1610—1657), герцогинею де Монбазон і Анною Женев'євою де Бурбон-Конде (1619—1679), герцогинею де Лонгвиль, сестрою Великого Конде, дружиною Генріха II, герцога де Лонгвіль і любовницею Франсуа VI, герцога де Ларошфуко.

Примітки

_1-0">^а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb133205973_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]