Своєю грою за останню команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Монако», до складу якого приєднався 1994 року. Відіграв за команду з Монако наступні три сезони своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Монако», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Монако» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,56 голу за гру першості.
1999 року уклав контракт з клубом «Ліон», у складі якого провів наступні чотири роки своєї кар'єри гравця. Граючи у складі «Ліона» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. В новому клубі був серед найкращих голеодорів, відзначаючись забитим голом в середньому щонайменше у кожній третій грі чемпіонату. За цей час додав до переліку своїх трофеїв два титули чемпіона Франції.
Протягом 2003—2005 років захищав кольори клубів «Вільярреал» та «Ер-Раян». Протягом цих років додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Інтертото.
Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Аль-Гарафа», за команду якого виступав протягом 2005—2006 років.
1994 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни лише 7 матчів, забивши 1 гол.
Розпочав тренерську кар'єру відразу ж по завершенні кар'єри гравця, 2006 року як тренер молодіжної команди клубу «Ліон». Наразі останнім місцем тренерської роботи був клуб «Ксамакс», команду якого Сонні Андерсон очолював як головний тренер 2011 року.