Соціальний інтервенціоналізм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Соціальний інтервенціонізм — політика втручання уряду чи організації у соціальні справи.[1] Така політика може включати благодійність або соціальне забезпечення як засіб для полегшення соціальних та економічних проблем людей, які стикаються з фінансовими труднощами; надання медичної допомоги; забезпечення освіти; забезпечення правил техніки безпеки для зайнятості та продуктів; доставка продовольчої допомоги, продовольчого банку або відрядження до регіонів або країн, які негативно постраждали від катастроф; програми усиновлення; підтримка та захист природного біорізноманіття; забезпечення прав; субсидування програм охорони здоров’я жінок; поліпшення освітніх можливостей; стандартизації базового доходу та компенсації за націоналізацію тощо.

Різновидом соціального інтервенціонізму є економічний (ринковий) інтервенціонізм — державне втручання в різноманітних формах у ринкову економіку.

Критика

[ред. | ред. код]

Деякі соціальні інтервенції зазнають критики, і часто називаються соціальним авторитаризмом, стверджуючи що політика порушує свободу особи чи права людини. Такі правила включають:

Ця критика також випливає із використання соціального інтервенціонізму авторитарними чи тоталітарними урядами, такими як Радянський Союз, фашистська Італія та нацистська Німеччина.[2][3][4][5]

Академічні дослідження

[ред. | ред. код]

Академічні дослідження соціального інтервенціоналізму проводяться у багатьох школах державної політики по всьому світі. Деякі університети також мають спеціальні дослідницькі центри або кластери, що охоплюють соціальне втручання, наприклад, Департамент соціальної політики та втручання в Оксфордському університеті.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. McClelland, J. S. 1996. A History of Western Political Thought. Routledge. ст. 481
  2. Hoffmann, David L. Stalinist Values: The Cultural Norms of Soviet Modernity, 1917-1941. Cornell University Press. ст. 7
  3. Colton, Ethan Theodore. 1970. Four Patterns of Revolution: Communist U.S.S.R., Fascist Italy, Nazi Germany, New Deal America. Ayer Publishing. ст. 56.
  4. Colton, ст. 103
  5. Colton. ст. 158