Спартак (мінісеріал)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Спартак
Spartacus
ТипТелесеріал
Телеканал(и)USA Network
ЖанрІсторична драма
Тривалість171 хв.
КомпаніяKurdyla Entertainment
Fuel Entertainment
Vesuvius Productions
USA Cable Entertainment
СценаристRobert Schenkkand
РежисерРоберт Дорнхельм
ІдеяРоман:
Говард Фаст
Телебачення:
Роберт Шенкан
На основіСпартак (роман, 1951)d (Говард Фаст)
ОператорКес ван Острумd
МонтажMark Conted
ПродюсерТед Курдайл
У головних роляхГоран Вішніч
Алан Бейтс
Ангус Макфейден
Рона Мітра
Іен Макніс
Росс Кемп
Бен Кросс
Країна-виробникСША
Мова оригіналуанглійська
Перша поява18 квітня 2004
Перший показ18 квітня 2004
Посилання

«Спартак» (англ. Spartacus) — північноамериканський мінісеріал 2004 р., заснований на однойменному романі Говарда Фаста, режисер — Роберт Дорнхельм, продюсер — Тед Курдайл, за мотивами телеспектаклю Роберта Шенкана. Транслювався протягом двох ночей на USA Network, головні ролі грали Горан Вішніч, Алан Бейтс, Енгус Макфейден, Рона Мітра, Іен Макніс, Росс Кемп і Бен Крос.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Фільм починається з історії Варінії (Рона Мітра), жінки Галлії та її села, що зазнало нападу з боку римлян. Всі його мешканці узяті в рабство, вона продається Лентулу Батіату (Іен Макнік). Спартак (Горан Вішніч), раб-фракієць, приречений для роботи на шахтах, намагається захистити іншого раба. Перед тим як його майже розп'яли, Батіат купує Спартака. Останній і жменька інших рабів змушені обрати долю гладіаторів.

В один із днів до Батіата приїжджає гість — представник знаті в Римі Марк Ліциній Красс. Красс замовляє приватні гладіаторські бої на смерть. У першій парі перемагає гладіатор на ім'я Давид, єврей, який ніколи не розмовляє. У другій парі б'ються африканець Драба і фракієць Спартак. Драба здобуває перемогу, заставши з тризубом лежачого на піску Спартака. Але африканець не наважується вбити Спартака. Він вбиває охоронця і здійснює спробу напасти на представників знаті, його вбивають преторіанці.

Спартака сильно вразив вчинок Драби. Він довго роздумує над подією, називає Драбу своїм другом і вчителем. Під час навчального тренування Спартак спалахує гнівом на преторіанця, який б'є гладіатора. Зав'язується бійка, розпочинається повстання рабів.

Виробництво

[ред. | ред. код]

Сюжет і костюми, загальний фон майже ідентичний версії 1960 року Стенлі Кубрика, але ця адаптація ближча і точніша до роману Говарда Фаста, ніж фільм Кубрика. (Два з найпомітніших пропусків у новій адаптації сцена «Я Спартак!» і возз'єднання Спартака з дружиною після битви.) Мінісеріал показаний як розповідь жінки своєму синові, пізніше зрозуміло, щоб це дружина Спартака розповідає синові про його батька.

Фактична помилка: у фільмі, події якого відбуваються в 70-х роках до н. е., Помпей і Красс проголошені «консулами Римської імперії», проте правильно — «консули Римської республики». Рим став імперією лише за півстоліття, в часи Оставіана Августа.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]