Турки-месхетинці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Турки-месхетинці
Сім'я турка-месхетинця
СамоназваAhıskalı Türkler
Кількість400 000 - 500 000
Ареал

Казахстан Казахстан:
   150 000
Азербайджан Азербайджан:
   90 000 - 110 000
Росія Росія:
   70 000 - 100 000
Туреччина Туреччина:
   50 000 - 100 000
Киргизстан Киргизстан:
   50 000
США США:
   10 000 - 12 000
Україна Україна:
   10 000

Грузія Грузія:
   1000 - 1500
Походженнятюрки
Входить дотурки
Моватурецька мова, азербайджанська мова
Релігіяіслам суннітського толку

Турки-месхетинці (тур. Ahıska Türkleri, груз. მესხეთელი თურქები) — тюркомовний народ, що походить з грузинської області Месхеті і нині розсіяний по світу. Віруючі сповідують іслам, більшість мусульмани-суніти (ханафійський мазгаб), меншість складають мусульмани-шиїти.[1]

Прапор турків-месхетинців

Генетика

[ред. | ред. код]

З перевірених зразків ДНК турків-месхетинців найпоширенішою Y-хромосомною гаплогрупою серед них є гаплогрупа J, на другому місці — Y-хромосомна гаплогрупа G. Подібні до кавказьких етносів. Їх аутосомна ДНК найбільш схожа на грузинів, лазів, турків з північно-східної Туреччини.

Історичний Месхетинський регіон сьогодні є частиною регіону Грузії Самцхе-Джавахетія

Історична батьківщина

[ред. | ред. код]

Історична батьківщина — територія історичної Месхеті, що відповідає трьом нинішнім адміністративним районам Грузії — Адігенському, Ахалциському та Аспіндзійському, що входять в край Самцхе-Джавахеті, а також суміжним районам Туреччини. Невелика група месхетинців жила на сході Аджарії і на північному сході сучасної Туреччини.

Репресії народу

[ред. | ред. код]

Турки-месхетинці є одним з народів СРСР, який був репресований та зазнав тотальної депортації з Кавказу відповідно до наказу Й. Сталіна від 21 липня 1944 року. Депортацію здійснювали до Центральної (Середньої) Азії, звідки вже у 90-х роках вони тікали через міжетнічний конфлікт[2]. При цьому значна їх частина самовіддано воювала проти Німеччини, зокрема із 46 тисяч мобілізованих турків-месхетинців (майже все доросле чоловіче населення) 26 тисяч загинули на фронті[3].

Проживання та чисельність

[ред. | ред. код]

Загальна чисельність народу становить близько 550 тис. осіб.

Турки-месхетинці проживають у таких країнах:

В Україні турки-месхетинці розселялися переважно в Причорномор'ї, Криму, Слобожанщині та Бессарабії.

Культура

[ред. | ред. код]

Турки-месхетинці говорять на одному з східно-анатолійських діалектів турецької мови. Мова турків-месхетинців більш ближча до азербайджанської, ніж до турецької мови. Деякі вчені висувають припущення про існування особливої ​​мови месхетинських турків, що, втім, підтримується тільки частиною фахівців мовознавців-тюркологів. Відповідно до такої теорії вважається, що мова месхетинських турків є безпосереднім продовженням старотурецької мови, якою говорило тюркомовне населення Анатолії у Середньовіччі.

Колишня мечеть Ахмедіє біля замку Ахалцихе була побудована османами в 1749 році

Релігія

[ред. | ред. код]

Більшість турків-месхетинців є мусульманами-сунітами, а меншість - мусульманами-шиїтами. Відзначають релігійні свята, серед яких — Курбан-байрам[2].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. An Ethnohistorical Dictionary of the Russian and Soviet Empires.
  2. а б Турки-месхетинці України. Хто вони?. Ukraїner (укр.). Процитовано 22 листопада 2019.
  3. Проблема ОУН—УПА та масових депортацій у повоєнний період в українській історіографії. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 21 липня 2013.