| Ференц Пульський |
|---|
 |
| Народився | 17 вересня 1814(1814-09-17)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb10412028x_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-2">[2][…]
Пряшів, Австрійська імперія |
|---|
| Помер | 9 вересня 1897(1897-09-09)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb10412028x_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]SNAC_—_2010.[[d:Track:Q29861311]]-2">[2][[:hr:Dalibor_Brozović|Brozović D.]],_[[:hr:Tomislav_Ladan|Ladan T.]]_[[:Хорватська_енциклопедія|Hrvatska_enciklopedija]]_—_[[:Лексикографічний_інститут_імені_Мирослава_Крлежі|LZMK]],_1999._—_9272 с.[[d:Track:Q1264934]][[d:Track:Q429032]][[d:Track:Q18446]][[d:Track:Q1789619]]-4">[4] (82 роки)
Будапешт, Австро-Угорщина |
|---|
| Поховання | Керепеші |
|---|
| Країна | .svg/20px-Flag_of_Hungary_(1896-1915).svg.png) Угорщина |
|---|
| Діяльність | політик, археолог, колекціонер мистецтва, письменник |
|---|
| Членство | Угорська академія наук, Шведська королівська академія історії літератури і старожитностей, Сербське вчене товариствоd і Сербська академія наук і мистецтв |
|---|
| Партія | Address Partyd[[:d:Q115017525|Dániel B.]],_[[:d:Q112527214|József P.]],_[[:hu:Pál_Judit|Judit P.]]_[http://publikacio.uni-eszterhazy.hu/4775/1/Az%20orsz%C3%A1ggy%C5%B1l%C3%A9s%20tagjainak%20archontol%C3%B3gi%C3%A1ja_V%C3%89GLEGES.pdf_Képviselők_és_főrendek_a_dualizmus_kori_Magyarországon]_—_[[:d:Q115016832|Líceum_Kiadó]],_2020._—_С. 237._—_639 с._—_ISBN_978-963-496-144-4[[d:Track:Q112527214]][[d:Track:Q20481380]][[d:Track:Q115016773]][[d:Track:Q115017525]][[d:Track:Q115016832]]-5">[5] і Deák Partyd[[:d:Q115017525|Dániel B.]],_[[:d:Q112527214|József P.]],_[[:hu:Pál_Judit|Judit P.]]_[http://publikacio.uni-eszterhazy.hu/4775/1/Az%20orsz%C3%A1ggy%C5%B1l%C3%A9s%20tagjainak%20archontol%C3%B3gi%C3%A1ja_V%C3%89GLEGES.pdf_Képviselők_és_főrendek_a_dualizmus_kori_Magyarországon]_—_[[:d:Q115016832|Líceum_Kiadó]],_2020._—_С. 237._—_639 с._—_ISBN_978-963-496-144-4[[d:Track:Q112527214]][[d:Track:Q20481380]][[d:Track:Q115016773]][[d:Track:Q115017525]][[d:Track:Q115016832]]-5">[5] |
|---|
| У шлюбі з | Therese von Pulszkyd[https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-08/?pg=114_https://data.matricula-online.eu/de/oesterreich/wien/03-landstrasse-st-rochus/02-08/?pg=114]_—_Т. 8.[[d:Track:Q106459354]]-6">[6] |
|---|
| Діти | Károly Pulszkyd, Ágost Pulszkyd, Polixénia Pulszkyd і Garibaldi Pulszkyd |
|---|
|
|
|
|
 Ференц Пульський у Вікісховищі |
|
|
|
|
Ференц Аурел Пульський де Чельфальва ет Любоч (угор. Ferenc Aurél Pulszky de Cselfalva et Lubócz 17 вересня 1814(18140917), Пряшів, Словаччина — 9 вересня 1897, Будапешт) — угорський політик, письменник і археолог.
Вивчав філософію і право в навчальних закладах рідного міста і в Мішкольці. Згодом подорожував за кордон. Особливу увагу Пульського привернула Англія, а за опублікований щоденник подорожей цією країною (Aus dem Tagebuch eines in Grossbritannien reisenden Ungarns, Pesth, 1837) він був обраний членом Угорської академії наук.
У 1840 був обраний до австрійського парламенту, а в 1848 призначений на посаду в міністерство фінансів Угорщини і в тому ж році переведений на аналогічну посаду до Відня при заступництві князів Естергазі.
Звинувачений у зв'язках з революціонерами, Пульський втік до Будапешта, де завдяки покровителям зміг уникнути арешту. Брав участь в Угорській революції, потім разом з Лайошем Кошутом виїхав до Англії і з ним здійснив подорож по США. У співавторстві зі своєю дружиною написав оповідання про свою подорож під назвою «Біле, червоне, чорне» (White, Red, Black, 3 vols., London, 1853).
Заочно засуджений до смерті (1852) військовим трибуналом. У 1860 переїхав до Італії, брав участь у невдалому поході Джузеппе Гарібальді на Рим (1862), відбував ув'язнення в Неаполі. Помилуваний імператором Австрії в 1866, повернувся в Угорщину і знову зайнявся політикою. У 1867—1876 і 1884 був членом Угорського парламенту, вступив в партію Деака.
Окрім політичної діяльності, він очолював літературну секцію Угорської академії, був директором Угорського національного музею в Будапешті, де займався археологічними дослідженнями. Ввів в археологію термін «мідний вік» (1876).
Також був письменником: автор творів «Якобінці в Угорщині» (Die Jacobiner in Ungarn, Leipzig, 1851), «Моє життя і мій час» (Életem s korom, Pest, 1880). Багато його трактатів про проблеми Угорщини опублікувала Пештська академія.
_1-0">
а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb10412028x_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
.svg){kind=small}
