Фернан де Брінон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фернан де Брінон
фр. Marie Fernand de Brinon
 
Народження: 26 серпня 1885(1885-08-26)[http://global.britannica.com/biography/Fernand-de-Brinon_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-1">[1] або 16 серпня 1885(1885-08-16)-2">[2]-3">[3]
Лібурн
Смерть: 15 квітня 1947(1947-04-15)[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13608284z_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-4">[4][http://global.britannica.com/biography/Fernand-de-Brinon_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-1">[1]Munzinger_Personen[[d:Track:Q107343683]]-5">[5] (61 рік)
Аркей
Причина смерті: вогнепальне поранення
Країна: Франція
Релігія: католицтво-6">[6]
Шлюб: Lisette de Brinond і Simone Mittred-7">[7]
Нагороди:
офіцер ордена Почесного легіону
Орден Франциски

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Марі-Фернан де Брінон (фр. Marie Fernand de Brinon; 18851947) — французький адвокат і журналіст, колаборант, в роки Другої світової війни — член уряду Віші. Розстріляний за вироком суду.

Біографія

[ред. | ред. код]

Марі-Фернан де Брінон народився 26 серпня 1885 року в місті Лібурн у багатій родині. Навчався в університеті на юриста, але вирішив працювати журналістом в Парижі. Після закінчення Першої світової війни Брінон зайняв пронімецькі позиції, виступав за відновлення відносин з німцями. У 1919 році на Паризькій мирній конференції він познайомився з майбутнім міністром закордонних справ гітлерівської Німеччини Йоахімом фон Ріббентропом.

Брінон став досить помітною фігурою в житті Франції 1930-х років. Прем'єр Едуар Даладьє особисто надсилав Брінона на зустріч з Адольфом Гітлером. Результатом цієї зустрічі стало опубліковане в газеті «Матен» інтерв'ю, в якому Гітлер запевняв Брінона в дружньому ставленні Німеччини до Франції, яке заспокоїло французьке суспільство[8].

Брінон добре контактував з представниками правих партій. Після того, як Франція зазнала поразки у червні 1940 року, Брінон виступив за співпрацю з окупантами. У липні 1940 року він на запрошення П'єра Лаваля зайняв посаду представника уряду Віші в окупованому Парижі.

Брінон всіляко підтримував нацистів, завдяки чому зумів врятувати свою дружину-єврейку від концентраційного табору. Брінон став одним з лідерів союзу «Франція-Німеччина»[9], і своєрідним «рупором» нацистів у Західній Європі[10]. У 1943 році він відвідав окуповані території Радянського Союзу. Після звільнення Франції в 1944 році Брінон з дружиною втік до Німеччини, де він став президентом французької Урядової Комісії вішистського уряду у екзилі. 22 квітня 1945 року Брінон був заарештований американцями. І сам колабораціоніст, і його дружина утримувалися у в'язниці Фресна, але дружина через деякий час була виправдана і звільнена.

6 березня 1947 року Верховний суд Франції визнав Фернана де Брінона винним у скоєнні військових злочинів і засудив його до вищої міри покарання — смертної кари через розстріл. 15 квітня 1947 року вирок був приведений у виконання у військовому форті в Монружі[11].

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [http://global.britannica.com/biography/Fernand-de-Brinon_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]
_1-1">б Encyclopædia Britannica
d:Track:Q5375741
  • _2-0">↑ https://catalogue.bnf.fr/ark:/12148/cb13608284z
  • _3-0">↑ https://books.google.fr/books?id=Rxq6CwAAQBAJ&q=%2216%20août%201885%22#v=onepage
  • [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb13608284z_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]