Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Франц Шмідт |
---|
нім. Franz Schmidt |
---|
|
|
Дата народження | 22 грудня 1874(1874-12-22)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12184381w_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2][…] |
---|
Місце народження | Братислава, Австро-Угорщина[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] |
---|
Дата смерті | 11 лютого 1939(1939-02-11)[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12184381w_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2][…] (64 роки) |
---|
Місце смерті | Перхтольдсдорф, Медлінг, Нижня Австрія, Австрія[[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1] |
---|
Поховання | Віденський центральний цвинтар |
---|
Громадянство | Австрія[https://libris.kb.se/katalogisering/42gkn4nn2j7gmtv_LIBRIS]_—_2012.[[d:Track:Q1798125]]-4">[4] |
---|
Професії | композитор, педагог, музичний педагог, віолончеліст, викладач університету, піаніст |
---|
Освіта | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
---|
Вчителі | Антон Брукнер, Теодор Лешетицький, Robert Fuchsd і Ferdinand Hellmesbergerd |
---|
Відомі учні | Egon Keményd, Anna Maria Klechniowskad, Frida Kernd і Johanna Müller-Hermannd |
---|
Інструменти | фортепіано і віолончель |
---|
Жанри | опера і симфонія |
---|
Заклад | Віденський університет музики й виконавського мистецтва |
---|
Нагороди | |
---|
Діти | Ludwig Zirnerd-5">[5] |
---|
Віденський філармонічний оркестр |
Файли у Вікісховищі |
Франц Шмідт (22 грудня 1874(1874-12-22), Братислава — 11 лютого 1939(1939-02-11), Перхтольдсдорф, Нижня Австрія) — австрійський композитор і віолончеліст. Майстер пізньоромантичної симфонії, послідовник Густава Малера та Антона Брукнера.
Почав навчатися музики в рідному місті, деякий час займався грою на фортепіано під керівництвом Теодора Лешетицького. У 1888 році разом з сім'єю переїхав до Відня, де приступив до занять у Віденській академії музики у Фердинанда Гельмесберґера (віолончель), Роберта Фукса (композиція) і Антона Брукнера (контрапункт). Після закінчення курсу в 1896 році вступив за конкурсом віолончелістом в оркестр Віденської придворної опери, в якому грав до 1914 року, в тому числі під керівництвом Густава Малера, який довіряв Шмідту сольні партії. У 1914 році Шмідт змінив пульт на катедру, вступивши до Віденської академії музики як викладач фортепіано; надалі в різні роки він викладав також віолончель, контрапункт і композицію, в 1925 році зайняв пост директора академії, а в 1927—1931 був її ректором і лише в 1937 році залишив викладацьку діяльність через погіршення здоров'я.
У 1935—1937 роках створив масштабну ораторію «Книга за сімома печатками» на власне лібрето за «Апокаліпсисом». Ораторія вперше прозвучала в Відні 15 червня 1938 року; диригував колишній учень Шмідта, керівник Віденського симфонічного оркестру Освальд Кабаста.
Після аншлюса Шмідт отримав урядове замовлення на кантату «Німецьке Воскресіння», яка повинна була оспівувати велич Третього рейху; це замовлення Шмідт виконати не встиг (твір зберігся в клавірі). В останні роки життя працював також над камерними творами на замовлення піаніста Пауля Вітгенштайна.
- Опера «Нотр-Дам» (лібрето за книгою В. Гюго; прем'єра — Відень, 1914)
- Ораторія «Книга за сімома печатками» (нім. Das Buch mit sieben Siegeln, на тексти Апокаліпсису; 1937; прем'єра — Відень, 1938)
- Кантата «Німецьке Воскресіння» (нім. Deutsche Auferstehung; 1938—1939, клавір; прем'єра в оркестровці Роберта Вагнера — Відень, 1940)
- Симфонія № 1 E-dur (1899; прем'єра — Відень, 1902)
- Симфонія № 2 Es-dur (1913; прем'єра — Відень, 1913)
- Симфонія № 3 A-dur (1928; прем'єра — Відень, 1928)
- Симфонія № 4 C-dur (1933; прем'єра — Відень, 1934)
_1-0">
а [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]_1-1">
б [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/118608762/_Record_#118608762]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]