Фредерік Форсайт
.svg){kind=small}
_rib.PNG/62px-Order_BritEmp_(civil)_rib.PNG){kind=small}
Фредері́к Маккарті Форса́йт (англ. Frederick McCarthy Forsyth; *25 серпня 1938, Ешфорд) — англійський письменник. Автор таких відомих книг як «День Шакала», «Пси війни», «Досьє «Одеса», «Месник», «Афганістан». Твори Форсайта часто з'являються у списках бестселерів, і більше десятка його творів було екранізовано. До 2006 року він продав понад 70 мільйонів книжок більш ніж 30 мовами.[9]
Народився в Ешфорді, графство Кент. Середню освіту отримав в Тонбриджській приватній чоловічій школі. Закінчив університет Гранади в Іспанії. У 17 років отримав ліцензію пілота, у 19 — став наймолодшим льотчиком британських ВПС. В Королівських військово-повітряних силах Форсайт відслужив два роки (1956—1958).
З 1958 року працював репортером газети «Eastern Daily Press» у Норфолку, а з 1961-го кореспондентом «Reuters» : спочатку в Парижі, а потім у Східному Берліні. У 1965 повернувся в Лондон і працював радіо- й телерепортером для BBC. З липня по вересень 1967 року висвітлював війну між Біафрою та Нігерією. Записи, що накопичились за роки роботи, і особисті враження Форсайт згодом успішно використав у своїй письменницькій роботі. Судячи з усього, щось у репортажах Форсайта не влаштовувало керівництво BBC, і його відкликано до Лондону. Форсайт звільнився з корпорації й повернувся в Біафру. Там він спочатку працював вільним журналістом, а потім представляв інтереси «Daily Express» і «Time magazine».
Першою книгою Форсайта стала документальна «Історія Біафри», видана в 1969 році. Однак великих грошей вона не принесла. Відсутність грошей і стала причиною появи в 1971 році роману «День Шакала». За рік до того, Форсайт полишив журналістську роботу. «День Шакала» він написав за місяць. Відкинута спочатку багатьма видавництвами, вона одержала нагороду Едгара По й стала бестселером.
Форсайт зробив ставку на політичний трилер і виявився правим. Роман приніс йому і славу, і гроші. Надалі письменник вирішив не міняти своїх творчих орієнтирів — темою його книг стали міжнародні інтриги та шпигунство.
Взагалі, матеріальний фактор, за свідченням самого автора, є визначальним мотивом у його творчості. Форсайт заявляє, що із задоволенням би не писав, якби мав достатньо грошей на своєму рахунку. Але, судячи з усього, розмір гонорарів поки не дозволяє йому залишити письменницьке ремесло. Практично кожна книга Форсайта стає бестселером.
Романи письменника як правило базуються на реальних подіях, які автор по-своєму інтерпретує. Не можна сказати, що його версії є надто оригінальними і несподіваними. Проте якість творів залишається достатньо високою, і книги Фредеріка Форсайта читаються з інтересом. Член консервативної партії, одружений, має двох дітей. Захоплюється риболовлею, дайвінгом, лижами. Живе на своїй фермі в сільській місцевості.
За літературні здобутки письменник був нагороджений орденом Британської імперії.
- 1969 — Історія Біафри (The Biafra Story)
- 1971 — День Шакала (The Day of the Jackal)
- 1972 — Досьє «Одеса»[en] (The Odessa File)
- 1974 — Пси війни[en] (The Dogs of War)
- 1975 — Поводир (The Shepherd)
- 1979 — Диявольська альтернатива[en] (The Devil's Alternative)
- 1982 — Емека (Emeka)
- 1983 — Немає повернення[en] (No Comebacks) — збірник оповідань
- 1984 — Четвертий протокол[en] (The Fourth Protocol)
- 1989 — Посередник[en] (The Negotiator)
- 1991 — Обманщик[en] (The Deceiver)
- 1991 — (Great Flying Stories)
- 1994 — Кулак Аллаха[en] (The Fist of God)
- 1996 — Ікона (Icon)
- 1999 — Привид Манхеттена[en] (The Phantom of Manhattan)
- 2001 — Ветеран[en] (The Veteran) — збірник оповідань
- 2003 — Месник[en] (Avenger)
- 2006 — Афганістан[en] (The Afghan)
- 2010 — Кобра[en] (The Cobra)
- 2013 — Список вбивств[en] (The Kill List)
- 2015 — Айтсайдер. Моє життя як інтрига (The Outsider: My Life in Intrigue) — автобіографія
- 2018 — Фокс (The Fox)
- Неофіційна сторінка Форсайта (англ.)
- Фредерік Форсайт на IMDB
- Інформаційний портал про найзахіднішу Європу (рос.)
- NNDB
