Френк Ремзі
.svg){kind=small}
Френк Пламптон Ремзі (англ. Frank Plumpton Ramsey; 22 лютого 1903, Кембридж — 19 січня 1930, Лондон) — англійський математик, дослідник у галузі математики, філософії та економічної науки, автор теореми Ремзі, теорії Ремзі, речень Ремзі[en], співавтор моделі Ремзі — Касса — Купманса.
Народився 22 лютого 1903 року в сім'ї математика та президента Магдален-коледжу Артура Ремзі. Був старшим із чотирьох дітей. Молодший брат Майкл Ремзі[en] згодом став архієпископом Кентерберійським, але сам Френк до кінця життя був войовничим атеїстом[6]. 1915 року вступив до Вінчестерського коледжу, пізніше вивчав математику в Триніті-коледжі, де рано проявилися його різнобічні здібності та інтереси.
1924 року завдяки підтримці Дж. М. Кейнса став викладачем Королівського коледжу Кембриджу. Читав лекції з математики, надалі став завідувачем навчальної частини з напряму математики.
1925 року одружився, в шлюбі народилися дві дочки.
1927 року опублікував статтю Факти та пропозиції (англ. Facts and Propositions), в якій представив, як її іноді називають, надмірну теорію істини. Теорему, яку він довів 1930 року, названо його ім'ям (див. Теорема Ремзі), пізніше виник окремий розділ математики — теорія Ремзі.
В економічній науці досліджував проблематику математичного моделювання, зокрема, розробляв моделі оптимального оподаткування та економічного зростання. Дослідження Френка Ремзі в галузі математичної економіки високо оцінили сучасники, одна з моделей економічного зростання має його ім'я (див. моделі Ремзі — Касса — Купманса), також у економічній теорії відома проблема Ремзі.
Його роботи про природу ймовірності багато в чому випередили час, їхнє значення стало зрозумілим лише з розвитком теорії ігор та теорії прийняття рішень. Співпрацював із Людвігом Вітгенштайном, у 19 років переклав його «Логіко-філософський трактат». Брав участь у дискусіях з Вітгенштайном та італійським економістом П'єро Сраффою.
Помер 19 січня 1930 року внаслідок невдалої операції, що спричинила інфекційний гепатит.
- The Foundations of mathematics and other logical essays, — London, 1931.
- On truth, Kluwer, 1991.
- Notes on philosophy, probability and mathematics, — Neapel, 1990.
- A mathematical theory of saving // The Economic Journal, Volume 38, Issue 152 (Dec., 1928), pp. 543—559.
- A contribution to the theory of taxation, 1927.
- On a problem of formal logic, — Proceedings London mathematical society, 1930.
- Philosophical papers / Mellor ed., Cambridge, 1990 (в сбор.: The Foundations of Mathematics (1925), Universals (1925), Theories (1929), Knowledge (1929), Facts and propositions (1927), General propositions and causality (1929), Truth and probability (1926)).
- ↑ Архів_історії_математики_Мактьютор
