Фригійська мова
Фригійська мова | |
---|---|
Поширена в | Фригія |
Писемність | грецька абетка[[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | xpg |
Частина серії статей на тему: |
Індоєвропейці |
---|
Міграції індоєвропейців |
Філологія |
|
Археологія
|
|
Категорія • Лінгвістика • Портал |
Фригійська мова — одна з індоєвропейських мов, мова фригійців, народу, який мігрував з Балкан в Малу Азію. Становить окрему групу в рамках індоєвропейської сім'ї, найбільш близька до давньогрецької та давньомакедонської мов. Завірена написами, зробленими особливою абеткою, подібною до давньогрецької, починаючи з VIII ст. до н. е. В останній раз фригійська мова як жива згадується в джерелах V ст. н. е., але існують припущення, що остаточно мова вимерла лише після арабського вторгнення в VII ст. н. е.
В історії мови виділяють два періоди — старофригійський (VIII ст. до н. е. — V ст. до н. е.) і новофригійський (I ст. н. е. — III ст. н. е.). Наукове вивчення почалося в 1820-і роки.
Слова «Фригія» і «фригійці» походять з дав.-гр. Φρυγία і Φρύγες. Як і у фригійській назва цього народу мала б звучати як *Bruges, що співзвучно з назвою балканського племені бригів[2][3], а також сусіднього з фригійцями народу бебриків[4][5].
Фригійська представляє окрему групу в складі індоєвропейської мовної сім'ї[6]. Фригійська найбільш близька до давньогрецької та давньомакедонскої мов. З давньогрецькою її об'єднує більше рис, ніж з іншими індоєвропейськими мовами, зокрема[7][8][9][10][11]:
- Наявність суфікса -eyo- ;
- Дієприкметник з суфіксом -meno- ;
- Використання аугменту;
- Закінчення -as в називному відмінку у іменників відмінювання на -ā- чоловічого роду;
- Лексичні елементи, наприклад, autos «той же самий», pant- «увесь», kako- «злий, поганий».
Навпаки, твердження про близькість фригійської до фракійської і вірменської не знаходять підтвердження в мовному матеріалі[12][9][10].
- [[:d:Q23301814|Archaeology_and_Language]]:_The_Puzzle_of_Indo-European_Origins
_—_[[:d:Q23301815|Pimlico]],_1998._—_С. 71._—_ISBN_0-7126-6612-5 [[d:Track:Q23301814]][[d:Track:Q23301815]]
- Фригійське письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 528. — ISBN 978-966-439-921-7.