Фрідріх Оман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фрідріх Оман
нім. Friedrich Ohmann
нім. Friedrich Ohmann
Народження21 грудня 1858(1858-12-21)
Смерть6 квітня 1927(1927-04-06) (68 років)
ПохованняВіденський центральний цвинтар
Країна
(підданство)
 Австрія
НавчанняВіденський технічний університет
Діяльністьархітектор, викладач університету, містобудівник, педагог
Праця в містахАмстердам[d][https://apis.acdh.oeaw.ac.at/person/53311_Österreichisches_Biographisches_Lexikon_1815–1950]_—_[[:Австрійська_академія_наук|ÖAW]].[[d:Track:Q25666]][[d:Track:Q299015]]-1">[1], Відень[https://apis.acdh.oeaw.ac.at/person/53311_Österreichisches_Biographisches_Lexikon_1815–1950]_—_[[:Австрійська_академія_наук|ÖAW]].[[d:Track:Q25666]][[d:Track:Q299015]]-1">[1] і Прага-2">[2]
Архітектурний стильісторизм, модерн, необароко
Найважливіші спорудиБурггартен-3">[3]
ЧленствоАвстрійський археологічний інститутd
УчніRudolf Eislerd-4">[4], Alfred Kraupad-5">[5], Franz Zabzad-6">[6], Theophil Niemannd-7">[7] і August Bauerd-8">[8]
CMNS: Фрідріх Оман у Вікісховищі
Могила Фрідріха Омана на Віденському центральному кладовищі

Фрідріх Оман (нім. Friedrich Ohmann; 21 грудня 1858, Лемберг, Галичина, Австро-Угорщина — 6 квітня 1927, Відень) — австрійський архітектор.

Біографія

[ред. | ред. код]

Фрідріх Оман народився в 1858 році в Лемберзі (нині Львів). У 1877 році він почав вивчати архітектуру у Віденському технічному університеті. Його вчителями були Генріх фон Ферстель та Карл Кеніг. Щоби поглибити свою мистецьку освіту, він записався в Академію образотворчих мистецтв разом з Фрідріхом фон Шмідтом.

З 1889 по 1899 рік працював професором декоративної архітектури в Школі прикладного мистецтва в Празі, виконував переважно реставраційні проекти у цьому місті. У 1898 році повернувся до Відня, де спроектував разом із Йозефом Хакхофером усі будівлі та мости в районі річки Відень у межах міста.

1899-1907 роки — художній керівник будівництва Гофбурга у Відні. Його проекти включають нову Пальмову оранжерею в замковому саду та пам'ятник імператриці Єлизаветі в Фольксгартені (скульптор Ганс Біттерліх).

З 1904 року — керівник майстер-класу з архітектури в Академії образотворчих мистецтв у Відні.

Творчість Омана вкорінена у пізньому історизмі. У свої празькі роки він був прихильником поміркованого стилю модерн, а згодом необароко. Його роботи є поєднанням цих двох стилів, наприклад Пальмова оранжерея біля Бурггартену.

Влітку 1918 року Оман представив перші ескізи для великого меморіалу кайзера Франца Йосифа, який, на його думку, мав бути побудованим перед Воєнною церквою у Відні, у просторовому зв'язку з нею. Його проект не здійснювався після закінчення війни восени 1918 року.[9]

Його могила розташована на Віденському центральному кладовищі; тут був похований також його зять, архітектор Ганс Пфанн (1890—1973). У 1938 році Деблінг (19 Район) назвали його ім'ям Омангассе.

Творчість

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а [https://apis.acdh.oeaw.ac.at/person/53311_Österreichisches_Biographisches_Lexikon_1815–1950]_—_[[:Австрійська_академія_наук|ÖAW]].[[d:Track:Q25666]][[d:Track:Q299015]]
_1-1">б Österreichisches Biographisches Lexikon 1815–1950ÖAW.
d:Track:Q25666d:Track:Q299015
  • _2-0">↑ http://www.staletapraha.cz/media/2013_1/clanky-cele/sp-2013-1-04-svoboda-fasady.pdf
  • _3-0">↑ https://www.europeana.eu/de/item/15508/AZ10265