Хамза Юсаф
Хамза Юсаф | |
---|---|
англ. Humza Yousaf урду حمزہ ہارون یوسف | |
![]() | |
Перший міністр Шотландії | |
29 березня 2023 — 7 травня 2024 | |
Монарх | Чарльз III |
Попередник | Нікола Стерджен |
Наступник | Джон Свінні |
Лідер Шотландської національної партії | |
27 березня 2023 — 6 травня 2024 | |
Попередник | Нікола Стерджен |
Наступник | Джон Свінні |
Міністр охорони здоров'я та соціального забезпечення | |
20 травня 2021 — 28 березня 2023 | |
Попередник | Джин Фріман[en] |
Наступник | Майкл Метісон[en] |
Міністр юстиції | |
26 червня 2018 — 20 травня 2021 | |
Попередник | Майкл Метісон |
Наступник | Кіт Браун[en] |
Член парламенту Шотландії від округу Глазго-Поллок[en] | |
Нині на посаді | |
На посаді з | 5 травня 2016 |
Член парламенту Шотландії від округу Глазго[en] | |
5 травня 2011 — 5 травня 2016 | |
Народився | 7 квітня 1985 (39 років) Глазго, Шотландія, Велика Британія_—_[[:en:National_Records_of_Scotland|National_Records_of_Scotland]]. |
Відомий як | політик |
Країна | Велика Британія |
Alma mater | Університет Глазго і Hutchesons' Grammar Schoold |
Політична партія | Шотландська національна партія |
У шлюбі з | Гейл Літго (2010—2016) Надя Ель-Накла (з 2019) |
Діти | 1 |
Релігія | іслам |
humzayousaf.scot | |
![]() | |
Хамза Харун Юсаф (англ. Humza Haroon Yousaf; нар. 7 квітня 1985, Глазго, Шотландія) — шотландський політик, колишній перший міністр Шотландії та лідер Шотландської національної партії (2023—2024). До цього обіймав посади міністра охорони здоров'я (2021—2023) та міністра юстиції (2018—2021) в уряді попереднього першого міністра Ніколи Стерджен. Член парламенту Шотландії від округу Глазго-Поллок[en] з 2016 року, до цього — від округу Глазго[en] (2011—2016).
Народився 7 квітня 1985 року в Глазго в родині іммігрантів[2][3]. Його батько, Музаффар Юсаф, походить із Міан Чанну, провінція Пенджаб, Пакистан[4]. Переїхав до Шотландії разом із родиною у 1960-х роках, став успішним бухгалтером і активістом ШНП у південному Глазго[5][6]. Дід по батькові, Мухаммад Юсаф, працював на фабриці швейних машин Singer у Клайдбанку в 1960-х роках[7][6][8]. Його мати, Шааїста Бхутта, народилась у південноазійській родині в Кенії[9][3].
Навчався в Приватній гімназії Гатчісонса в Глазго, де за два роки до цього навчався лідер шотландських лейбористів Анас Сарвар[en][5].
Виявляв інтерес до державної служби з дитинства: працював і збирав кошти для різних благодійних організацій, включно з Islamic Relief UK. Вступив до Університету Глазго, де вивчав політику. Під час навчання в університеті був президентом Асоціації мусульманських студентів Університету Глазго та брав участь у Студентській представницькій раді. 2007 року здобув ступінь магістра мистецтв[2][10].
Вступив до Шотландської національної партії 2007 року, під час навчання в університеті, натхненний виступом тодішнього лідера партії Алекса Салмонда проти війни в Іраку[11].
Після навчання в університеті недовго працював у кол-центрі O2[5][12]. Увійшов до політики 2007 року, ставши парламентським помічником Башира Ахмада[en] від ШНП, першого члена шотландського парламенту азійського та мусульманського походження[2][3]. Після його смерті двома роками пізніше продовжив роботу в інших членів парламенту Шотландії, включно з Алексом Салмондом та Ніколою Стерджен[3][10].
У лютому 2008 року взяв участь в International Visitor Leadership Program, програмі професійного обміну, яку проводить Державний департамент США[13].
До того як увійти до парламенту працював співробітником із комунікацій у штабі ШНП[12].
У травні 2011 року обраний членом парламенту Шотландії від округу Глазго[14]. У віці 26 років він став наймолодшим членом шотландського парламенту[15]. Із червня 2011 до вересня 2012 року був членом комітетів із юстиції та публічного аудиту[16].
2016 року обраний членом шотландського парламенту від округу Глазго-Поллок, здобувши 15316 голосів, на 6482 більше, ніж його найближчий суперник, Йоганн Лемонт від шотландських лейбористів[17].
5 вересня 2012 року перший міністр Алекс Салмонд призначив його міністром із зовнішніх справ та міжнародного розвитку[18]. Він став першим мусульманином, призначеним до уряду Шотландії[3].
Коли Нікола Стерджен замінила Салмонда на посаді першого міністра в листопаді 2014 року, вона залишила Юсафа молодшим міністром; він став міністром із питань Європи та міжнародного розвитку[19].
18 травня 2016 року призначений міністром транспорту та островів у другому уряді Стерджен[20].
26 червня 2018 року Стерджен підвищила Юсафа до його першої посади в кабінеті, призначивши його міністром юстиції[21]. Одним із головних напрямків його роботи на цій посаді було запровадження суперечливого Законопроєкту про злочини на ґрунті ненависті та громадський порядок (англ. Hate Crime and Public Order (Scotland) Bill), схваленого у березні 2021 року, який консолідував чинні закони та запроваджував нове правопорушення «посилення ненависті» на підставі релігії, сексуальної орієнтації, віку, інвалідності та трансгендерної ідентичності[22]. Низка груп, включно з релігійними та культурними групами, письменниками, журналістами, активістами й поліцією, висловили занепокоєння щодо його впливу на свободу слова[23].
Після виборів до шотландського парламенту 2021 року, на яких ШНП здобула більше місць, ніж усі інші партії, хоч і не змогла отримати більшість, Юсафа було призначено міністром охорони здоров'я[24]. За час його перебування на посаді Національна служба здоров'я (National Health Service, NHS) зіткнулась із найважчою зимою в своїй історії[22], а він сам — із критикою опозиції щодо роботи NHS, зокрема щодо часу очікування швидкої допомоги та високої кількості пацієнтів у списках очікування[25][26][27].
15 лютого Нікола Стерджен оголосила про свою відставку з посади лідера ШНП та першого міністра Шотландії після 8 років перебування на цій посаді, заявивши, що продовжуватиме виконувати обов'язки до обрання наступника[28]. 19 лютого 2023 року Юсаф оголосив про свою кандидатуру в інтерв'ю Sunday Mail[29]. 20 лютого розпочав свою кампанію у Клайдбанку[8].
27 березня став переможцем голосування членів ШНП, що тривало з 13 березня, подолавши Кейт Форбс[en], міністра фінансів, яка перебувала у декретній відпустці, та Еш Ріґан[en], колишнього міністра безпеки громади[30][31][32]. За результатами голосування Юсаф здобув 48,2 %, Форбс — 40,7 %, Ріґан — 11,1 %. Оскільки жоден кандидат не зміг набрати більшість голосів, у другому турі Ріґан, яка здобула найменше голосів, вибула, а голоси другої переваги виборців, що проголосували за неї, було розподілено між двома кандидатами. Зрештою Юсаф здобув 52,1 %, а Форбс — 47,9 %. У голосуванні взяли участь 50 490 з 72 169 членів ШНП — більшість із них онлайн[33].
28 березня 2023 року члени парламенту Шотландії обрали його шостим першим міністром та першим представником етнічної меншини, що обійняв цю посаду[34][35][36]. 29 березня склав присягу в Сесійному суді в Единбурзі[37][38]. Юсаф став першим мусульманином та кольоровою людиною на цій посаді[39].
Юсаф — практикуючий мусульманин[40]. З 2010 до 2016 року був одружений із колишньою співробітницею ШНП Гейл Літго[41]. 2019 року одружився з Надею Ель-Накла, психотерапевткою, радницею ШНП у Данді. Мають спільну доньку Амаль та доньку від попереднього шлюбу Ель-Накла Маю[41][6][42].
- _—_[[:en:National_Records_of_Scotland|National_Records_of_Scotland]].
[[d:Track:Q16932348]]
|