Хільдеберт II
Хільдеберт II фр. Childebert II | |
![]() | |
Попередник: | Сігіберт I |
---|---|
Народження: |
6 квітня 570 невідомо |
Смерть: |
березень 596 (25 років) невідомо |
Причина смерті: | отруєння |
Країна: | Франкське королівство |
Рід: | Меровінги |
Батько: | Сігіберт I |
Мати: | Брунгільда Австразійська |
Шлюб: |
Faileubad |
Діти: | Теодеберт, Теодерік |
Хільдеберт II (Childebert II, 570-595) — король Австразії з династії Меровінгів з 575 року до смерті, а також Бургундії з 592 року.
Хільдеберт був сином Сігіберта I та Брунгільди. Його батька вбили 575 року[2], коли йому було лише 5 років. Малого забрали з Парижа в Мец і проголосили королем. Опіку над ним ділили мати та владні магнати королівства.
Союзу з ним прагнули як король Нейстрії Хільперік I, так і король Бургундії Гунтрамн. Обидва усиновлювали його.[3] Оскільки Гунтрамну належала половина Марселя, Прованс став об'єктом суперечки між двома королями. Але після узурпації Провансу Гундовальдом 585 року, Хільдеберт прийняв обійми Гунтрамна. За Анделотською угодою Хільдеберт став спадкоємцем дядька, і разом вони зуміли придушити заколот.
Фредегунда, дружина Хільперіка, бажала отримати Бургундію для свого сина Хлотара, й організувала кілька спроб убити Хільдеберта. Після смерті Гунтрамна 592 року, Хільдеберт приєднав Бугундію до своїх володінь й навіть виношував наміри відібрати землі Хлотара й стати єдиним королем франків. Однак, 595 року він помер. Його володіння розділили сини: Теодеберт отримав Австразію, а Теодерік — Бургундію.
- ↑
[[:fr:Christian_Settipani|Settipani C.]]_[[:fr:Modèle:Ref-Settipani-PreCapetiens|La_Préhistoire_des_Capétiens]]:_Première_partie_:_Mérovingiens,_Carolingiens_et_Robertiens _—_[[:Вільнев-д'Аск|Villeneuve-d'Ascq]]:_1993._—_P. 82._—_ISBN_978-2-9501509-3-6 [[d:Track:Q1081905]][[d:Track:Q43295]][[d:Track:Q13422577]]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хільдеберт II
|
|