Цвайгенбаум Ізраїль Йосипович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ізраїль Йосипович Цвайгенбаум
рос. Исраил Иосифович Цвайгенбаум
При народженніІзраїль Цвайгенбаум
Народження1 лютого 1961(1961-02-01) (63 роки)
Дербент, Дагестанська АРСР, СРСР
КраїнаСРСР СРСР
Росія Росія
США США
Жанртематичний живопис
НавчанняКубанський державний університет
Діяльністьхудожник, автобіограф
ТвориThe Angel of Rosesd, Prayers at the Tree of Lifed, Wrapped in Loved, Conjured Melodiesd, Two Livesd, The Man and Moused і My Secret Memoryd
Роботи в колекціїMuseum of Carpet, Arts and Craftsd
Сайтisraelartgod.com

CMNS: Цвайгенбаум Ізраїль Йосипович у Вікісховищі

Ізраї́ль Йо́сипович Цвайгенба́ум (рос. Исраил Иосифович Цвайгенбаум; англ. Israel Tsvaygenbaum; *1 лютого 1961, Дербент, Дагестанська АРСР, СРСР) — радянський, російський та американський художник.

Біографічні відомості

[ред. | ред. код]

Ізраїль Цвайгенбаум мав виставки у Росії та Сполучених Штатах Америки. Ряд його робіт знаходяться в Історико-археологічному музеї-заповіднику[1] в місті Дербенті. Багато творів Цвайгенбаума в приватних колекціях Австрії, Болгарії, Англії, Франції, Голландії, Ізраїлю, Росії та США.[2]

Цвайгенбаум народився у Дербенті, на півдні Росії, в одному з найдавніших міст світу. У місті проживали євреї по сусідству з переважно мусульманським населенням. Батьки Цвайгенбаума є євреями за походженням . Його батько був родом з Бендзин, Польща. Під час Другої Світової війни сім'я була змушена емігрувати до Радянського Союзу . Мати Цвайгенбаума народилася в Радянському Союзі, вона горянська єврейка.

З 1976 по 1980 Цвайгенбаум вивчав мистецтво в Ізбербашському Педагогічному училищі в Ізбербаші. У 1991 році він закінчив художньо-графічне відділення Кубанського державного університету, Краснодар, Росія. У 1987 році в місті Дербенті, Цвайгенбаум організував товариство художників, під назвою Колорит.[3][4] Колорит мало багато художніх виставок в Дербенті і в художньому галереї в Махачкалі, Дагестан, Росія.[5][6][7] Культура, динаміка життя середовища, де Цвайгенбаум виріс, і його єврейське походження глибоко відбилися в його мистецтві. Газета Дербентського звістки[8] написала наступне про картини Цвайгенбаума:

«Тема самотності і туги, присутня в багатьох картинах: Ностальгія, Самотній, Прикуті люди... навіяна образом батька художника, вихідця з Польщі... У 1939 році у віці 29 років він покинув її, що-б врятуватися від коричневої чуми. Все, що залишилися рідні були вбиті . Композиція картин навіває смуток, тугу.»

В іншому абзаці газети:

«Палітра фарб картин помірна або приглушена. Це - палітра осені. Тут золото беріз поєднується з міддю листя дуба, багрянець клена з чорнотою голих гілок.»

У листопаді 1993 та квітні 1994 року пройшли дві великі і останні виставки Цвайгенбаума у Росії. Це були дві персональні виставки в Москві. Перша відбулася в Східній Галереї[9] і остання Єврейська Рапсодія у Центральному Будинку Художника на Кримському Валу.[10][11] Художник присвятив виставку Єврейську Рапсодію своєму батькові.[8]

У липні 1994 року Ізраїль Цвайгенбаум і його сім'я виїхали з Росії, тому що продовжувати жити в республіці Дагестан[2] стало дуже небезпечним для його родини. На даний час він живе в Олбані, штату Нью-Йорк. У США Цвайгенбаум продовжує працювати над своїми картинами. Тони у його картинах помітно змінилися, він перейшов з коричневих тонів до жовтуватих. Він продовжує працювати на єврейську тематику.

Підпис художника

[ред. | ред. код]

Всі картини, Ізраїль Цвайгенбаум, підписував своїм ім'ям — івр. ישראל‎ або в скороченому варіанті івр. יש‎, за винятком картин Хлопчик провідний сліпого Ангела (1997) та Квіти (1998) де він підписався англійською мовою англ. Tsvaygenbaum. Підписувався Цвайгенбаум на своїх картинах в лівому або в правом кутку. Назву картини художник писав на зворотному боці полотна. Після еміграції до Сполучених Штатів, в 1994 році, всі назви картин, Цвайгенбаум, писав англійською мовою.

Співпраця з іншим художником

[ред. | ред. код]
Люди Дербента (1999)
«Люди Дербента»[12] (1999)

У 2001 р. в Олбані, штат Нью-Йорк, Цвайгенбаум почав творчу співпрацю з танцівницею Джуді Трупін.[13] На основі дев'яти картин Цвайгенбаума, Трупін створила танцювальну композицію. Вони послужили основою для виступ Світ у наших очах.[14] У 2002 році американська газета The Record[15] писала:

«Картини Цвайгенбаума і танці Трупіної відображають спогади про єврейське життя в Східній Європі і Росії й також відображають універсальні теми… Цвайгенбаум присвятив картину Світ у наших очах людям його рідного міста Дербента. Картина Люди Дербента,[12] є одним з дев'яти картин на якому Трупіна спиралася створюючи танцювальну композицію.»

Інша американська газета Daily Gazette[16] писала:

«Використовуючи суміш танцю, оригінальні сюжети, світ музики та слайдів, Трупіна… інтерпретувала дев'ять картин в Цвайгенбаума.»

Картина Світ в наших очах була показана в ряді міст в штаті Нью-Йорку.[17]

Портрет

[ред. | ред. код]
Фрагмент картини д-р Илизаров 1988
«Фрагмент картини д-р Илизаров» 1988

Картини Цвайгенбаума, зазвичай мають образні теми та натюрморти, але він зробив кілька портретів. Один з них був портрет хірурга-ортопеда, Гаврила Абрамовича Ілізарова. У 1987 році Цвайгенбаум прилетів в російське місто Курган, де він провів 6 днів з доктором Ілізаровим, щоб зробити ескізні начерки. Цвайгенбаум працював над ескізами у офісі доктора Ілізарова. Пізніше, в 1988 році Цвайгенбаум писав у газеті Прапор Комунізму[18] з цього приводу:

«…Спочатку він почував себе не дуже вправно, потім звик до цієї ролі, а після, в суєті своєї справи, весь йшов в роботу і забував про мою присутність. Такі хвилини були найбільш сприятливими для моєї творчості. На душі ставало спокійно від того, що він не відчуває мого пильного погляду під час порівняння малюнка в альбомі з його особою.»

Портрет доктора Ілізарова Цвайгенбаум виставляв у груповій виставці в Історико-Архілогіческом Музеї-Заповадніке у місті Дербенті, Пізніше, Цвайгенбаум подарував цей портрет доктору Ілізарову. Цвайгенбаум також писав портрети акторів Горсько-Єврейського театру.

Сім'я

[ред. | ред. код]

Цвайгенбаум одружений з Катериною Цвайгенбаум, дочкою публіциста Мішиєва Ягутіла Ізраїловіча.

У них троє доньок: Мірварі, Раїса і Естер.

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Два графічні роботи: Сарказм долі і Скорбота народу
  2. а б Біографія Ісраїла Цвайгенбаума. Архів оригіналу за 2 травня 2013. Процитовано 9 вересня 2012.
  3. Прапор Комунізму — «Зустріч Муз», І. Цвайгенбаум, 1 грудня, 1988. С.4
  4. Прапор Комунізму — «Вітальні художньої творчості», Б. Мінаєв
  5. Прапор Комунізму — Виставка «Колориту», С. Ликова
  6. Прапор Комунізму — «Міцніють Зв'язки», С. Ликова
  7. Прапор Комунізму — Являє «Колорит», 1987
  8. а б Дербентського звістки — «Єврейська Рапсодія», М. Мататова. 6 травня,1994. С.4
  9. Ватан — «Філософія життя», М. Мататова. 14 грудня, 1993. С.3
  10. Ватан — «Єврейська Рапсодія», М. Мататова. 13 травня, 1994. С.3
  11. Леонід Бабушкін — «Єврейська Рапсодія», Москва, 1994
  12. а б Газета Hudson River Sampler (CC) — «Мир в наших очах, художник Ізраїль Цвайгенбаум і танцівниця Джуді Трупін спільно представляли програму в столичному регіоні», листопад 2002 С.12
  13. Газета Jewish World News — «…Трупін є хореограф, письменник і танцівниця, чиї роботи були помічені в США і в Європі», листопад 2002
  14. Газета Metroland — «Світ у наших очах», 21-27 листопада, 2002. С.41
  15. Газета The Record — «Танцівниця Джуді Трупін і художник сформували унікальну зв'язок», 12 грудня, 2002
  16. Газета Daily Gazette — «Джуді Трупіна через Світ в наших очах інтерпретує картини Цвайгенбаума», 20 листопада 2002
  17. Газета Jewish World News — «Поєднання образотворчого мистецтва і танцю», листопад 2002
  18. Прапор Комунізму — «Зустріч з доктором Ілізарова», І. Цвайгенбаум. 17 грудня, 1988. С.4

Посилання

[ред. | ред. код]