Чень Кайге

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чень Кайге
спр. китайська: 陈凯歌
Народився12 серпня 1952(1952-08-12) (71 рік)
Пекін
ГромадянствоКНР КНР
Національністькитаєць
Місце проживанняПекін
Діяльністьрежисер
Alma materПекінська кіноакадеміяd
Знання мовпутунхуа[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12248601j_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1]CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]-2">[2]
Роки активності1984 — тепер. час
НапрямокКитайське кіно п’ятого поколінняd-3">[3]-4">[4]
Magnum opusПрощавай, моя наложнице і Yellow Earthd
Посадачлен комітету Народної політичної консультативної ради КНРd
БатькоЧен Хуай'ай
У шлюбі зChen Hongd
ДітиАртур Чень
Нагороди
IMDbID 0155280

Чень Кайге (陈凯歌, 12 серпня 1952 ) — китайський кінорежисер, неоднаразовий лауреат міжнародних премій.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у 1952 році у Пекіні. Був сином відомого режисера Чень Хуай'ая. За часи культурн революції долучився до хунвейбінів. Виступив проти діяльності батька. У 1978 році поступив до Пекінської кіноакадемії, яку закінчив у 1982 році.

Дебютним повнометражним фільмом Ченя стала «Жовта земля», яку він випустив у 1984 році. Цією стрічкою молодий режисер одразу привернув до себе увагу: «Жовта земля» була включена до конкурсу фестивалю в Локарно і отримала там приз «Срібний леопард». У 1988 році Чень вперше був запрошений на Каннський кінофестиваль, але справжній міжнародний успіх принесла йому картина «Прощай, моя наложниця» у 1993 році, що зібрала велику кількість нагород, включаючи «Золоту пальмову гілку» та премію BAFTA.

Після успіху «Прощавай, моя наложнице» Чень у 1990-ті поставив ще два історичних фільми: «Місяць-спокусник» (1996 рік) та «Імператор і вбивця» (1998 рік). У 2002 році вийшов його перший (і натепер єдиний) англомовний фільм «Убий мене ніжно». Стрічка «Клятва» у 2005 році окреслила перехід режисера до нового стилю, що значно відрізняється від попередніх його робіт.

Чень також знявся в декількох фільмах, зокрема у фільмі Бернардо Бертолуччі «Останній імператор» у 1987 році та його власних «Імператор і вбивця» й «Разом».

Його фільм 2012 року «Спіймана в тенета», був обраний на 85-ту церемонію вручення премії Оскар в номінації "Найкращий фільм іноземною мовою".

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Stefan Kramer: Geschichte des chinesischen Films, Stuttgart und Weimar: Metzler, 1997, S. 156ff.
  1. [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb12248601j_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]
_1-0">↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  • CONOR.Sl[[d:Track:Q16744133]]
  • _2-0">↑ CONOR.Sl
    d:Track:Q16744133
  • _3-0">↑ https://www.youtube.com/watch?v=JsA4aiJ8owM