Очікує на перевірку

Черокі (мова)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мова черокі
ᏣᎳᎩ ᎧᏬᏂᎯᏍᏗ
tsalagi gawonihisdi
Поширена вСША США
РегіонОклахома і резервації черокі у Північній Кароліні
Носії15.000-22.000
Писемністьскладова писемність черокі, латиниця
Класифікаціяірокезька сім'я: Південноірокезька гілка
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1 —
ISO 639-2chr
ISO 639-3chr

Черокі (ᏣᎳᎩ ᎦᏬᏂᎯᏍᏗ, МФА[dʒalaˈɡî ɡawónihisˈdî]) — одна з ірокезьких мов, якою говорять індіанці племені черокі. Єдина досі вживана південноірокезька мова, що використовує унікальну складову абетку черокі, винайдену Секвоєю. Під час Другої світової війни, через маловідомість і складність мови черокі, вона використовувалася радистами-шифрувальниками армії США для передачі даних.

Фонологія

[ред. | ред. код]

У мові черокі тільки один губний приголосний, /m/, введений в мову порівняно недавно, якщо тільки не вважати w в цій мові лабіальним, а не велярним.

Приголосні

[ред. | ред. код]
Лабіальний Альвеолярні палатальні Велярний Глоткові
Аспіранти t k
Вибухові d g ʔ
Африкати ʦ
Спіранти s h
Носові m n
Апроксиманти j ɰ
Бічні l

Голосні

[ред. | ред. код]
Передні Середні Задні
Верхні i u
Середньо-верхні e ə o
Нижні a

Дифтонги

[ред. | ред. код]
Первісне поширення мови черокі

У мові черокі тільки один незапозичений дифтонг: /ai/. Англійські звуки /ɔ/ і /b/, відсутні у вищенаведеній фонології, присутні в запозиченому англійському слові англ. automobile, використовуваному черокі Оклахоми.

У мові черокі є система тонів, які можуть різноманітно поєднуватися між собою, слідуючи складним правилам, що залежать від спільноти носіїв мови. У багатьох мовних ареалах система тонів поступово спрощується, з огляду на те, що мова черокі звичайно друга (після англійської) рідна.

Тим не менш, тони залишаються словорозрізнювальними, та, як і раніше, точно відтворюються багатьма носіями мови, особливо найстаршими. Складова абетка черокі зазвичай не відображає тони, а випадки, коли відсутність тону на письмі практично призводить до двозначності, рідкісні для тих, кому мова черокі рідна. Це ж відноситься і до латинської транслітерації («osiyo», «dohitsu» тощо), в якій тон теж рідко вказується, крім словників. Носії мови можуть пояснити різницю між тонами на контексті.

Граматика

[ред. | ред. код]

Черокі, як і більшість інших індіанських мов, полісинтетична. Як і в німецькій або латинській мовах, морфеми з'єднуються між собою іноді в дуже довгі слова. Дієслова — найважливіші частини мови мови черокі, включають, як мінімум, займенникову приставку, корінь, суфікси виду і способу. У наступному дієслові:

Форма дієслова ge: ga
G- e: -g -a
займенникова приставка корінь «йти» суфікс виду суфікс способу

Дієслівна форма ge: ga — «йду», включає наступні елементи:

  1. Займенникову приставку g-, що вказує на першу особу та однину,
  2. Корінь -e- — «йти»,
  3. Суфікс виду, використаний для основи теперішнього часу: -g-,
  4. Суфікс способу для правильних дієслів у теперішньому часі: -a.

У дієслів також можуть бути поворотні приставки і похідні суфікси. З усіма можливими комбінаціями афіксів, у кожного правильного дієслова теоретично може бути 21 262 форми.

Лексика

[ред. | ред. код]

Полісинтетична природа мови черокі дозволяє легко утворювати неологізми для передачі нових понять. Приклади:

  • Di-ti-yo-hi-hi, буквально: «сперечається постійно і навмисне», — «адвокат»,
  • Di-da-ni-yi-s-gi — «ловить остаточно і безповоротно», — «поліціянт».

Багато слів, однак, було запозичено з англійської мови — наприклад, англ. gasoline — «бензин», ga-so-li-ne. Чимало слів були запозичені з мов індіанських племен, що оселилися в Оклахомі на початку 1900-х років. Цікавий приклад — назва населеного пункту Ноуота. Слово nowata (точніше, nuwita) мовою делаварів означає «ласкаво просимо». Білі поселенці назвали ним своє місто, а черокі, які не знали справжнього походження слова, прийняли його за англійське англ. no water і назвали місто a-ma-di-ka-ni-gv-na-gv-na, «вся вода звідси пішла». Інші приклади запозичених слів: ka-wi — «кава», і wa-tsi — наручний або кишеньковий годинник, звідки слово u-ta-na wa-tsi буквально «великий годинник», позначає інші види годинників.

Писемність

[ред. | ред. код]
Писемність черокі

Починаючи з 1819 року для мови черокі використовується особливе складове письмо, винайдене Секвоєю. Воно складається з 85 складових знаків. Деякі з них нагадують латинські букви, але мають зовсім інше значення.

Діалекти і еволюція мови

[ред. | ред. код]

У сучасній мові черокі два головних діалекти: Гідува, або Східне плем'я, і Оталі, або західнопагорбовий діалект, що вживається в Оклахомі. Діалект Оталі істотно відхилився від стандарту Секвої за минулі 150 років, придбавши багато запозичених і скорочених слів. Тепер у діалекті Оталі використовують 122 різних склади, що перевищує кількість складів в абетці Секвої — 85.

Відповідність складів діалекту Оталі і абетки Секвої
Склад Оталі Номер в абетці Секвої Символ в абетці Секвої Латинська транслітерація
Nah 32 nah
Hna 31 hna
Qua 38 qua
Que 39 que
Qui 40 qui
Quo 41 quo
Quu 42 quu
Quv 43 quv
Dla 60 dla
Tla 61 tla
Tle 62 tle
Tli 63 tli
Tlo 64 tlo
Tlu 65 tlu
Tlv 66 tlv
Tsa 67 tsa
Tse 68 tse
Tsi 69 tsi
Tso 70 tso
Tsu 71 tsu
Tsv 72 tsv
Hah 79 ya
Gwu 11 gu
Gwi 40 qui
Hla 61 tla
Hwa 73 wa
Gwa 38 qua
Hlv 66 tlv
Guh 11 gu
Gwe 39 que
Wah 73 wa
Hnv 37 nv
Teh 54 te
Qwa 06 ga
Yah 79 ya
Na 30 na
Ne 33 ne
Ni 34 ni
No 35 no
Nu 36 nu
Nv 37 nv
Ga 06 ga
Ka 07 ka
Ge 08 ge
Gi 09 gi
Go 10 go
Gu 11 gu
Gv 12 gv
Ha 13 ha
He 14 he
Hi 15 hi
Ho 16 ho
Hu 17 hu
Hv 18 hv
Ma 25 ma
Me 26 me
Mi 27 mi
Mo 28 mo
Mu 29 mu
Da 51 da
Ta 52 ta
De 53 de
Te 54 te
Di 55 di
Ti 56 ti
Do 57 do
Du 58 du
Dv 59 dv
La 19 la
Le 20 le
Li 21 li
Lo 22 lo
Lu 23 lu
Lv 24 lv
Sa 44 sa
Se 46 se
Si 47 si
So 48 so
Su 49 su
Sv 50 sv
Wa 73 wa
We 74 we
Wi 75 wi
Wo 76 wo
Wu 77 wu
Wv 78 wv
Ya 79 ya
Ye 80 ye
Yi 81 yi
Yo 82 yo
Yu 83 yu
Yv 84 yv
To 57 do
Tu 58 du
Ko 10 go
Tv 59 dv
Qa 73 wa
Ke 07 ka
Kv 12 gv
Ah 00 a
Qo 10 go
Oh 03 o
Ju 71 tsu
Ji 69 tsi
Ja 67 tsa
Je 68 tse
Jo 70 tso
Jv 72 tsv
A 00 a
E 01 e
I 02 i
O 03 o
U 04 u
V 05 v
S 45 s
N 30 na
L 02 i
T 52 ta
D 55 di
Y 80 ye
K 06 ga
G 06 ga

Література

[ред. | ред. код]
  • Pulte, William, and Durbin Feeling. 2001. Cherokee. In: Garry, Jane, and Carl Rubino (eds.) Facts About the World's Languages: An Encyclopedia of the World's Major Languages: Past and Present. New York: HW Wilson. (Viewed at the Rosetta Project)
  • Scancarelli, Janine. «Cherokee Writing.» The World's Writing Systems.1998: Section 53. (Viewed at the Rosetta Project)

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікіпедія
Вікіпедія

Вікіпедія має розділ
мовою черокі
ᎤᎵᎮᎵᏍᏗ