Чоловіче — жіноче

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Чоловіче — жіноче
фр. Masculin féminin
Жанрдрама
РежисерЖан-Люк Годар
ПродюсерАнатоль Доман
СценаристЖан-Люк Годар
У головних
ролях
Жан-П'єр Лео-1">[1], Марлен Жобер-1">[1], Бріжіт Бардо-2">[2], Франсуаза Арді, Chantal Goyad-2">[2]-1">[1], Birger Malmstend-2">[2], Antoine Bourseillerd-2">[2], Catherine-Isabelle Duportd-2">[2], Dominique Zardid, Henri Attald, Med Hondod, Mickey Bakerd і Yves Afonsod
ОператорWilly Kurantd
КомпозиторJean-Jacques Deboutd
КінокомпаніяAnouchka Films, Argos Films, Sandrews, Svensk Filmindustri (SF)
Дистриб'юторNetflix
Тривалість104 хв.
Мовафранцузька, англійськаFreebase_Data_Dumps_—_[[:Google|Google]].[[d:Track:Q95]][[d:Track:Q648625]][[d:Track:Q15241312]][[d:Track:Q1453477]]-3">[3] і шведськаFreebase_Data_Dumps_—_[[:Google|Google]].[[d:Track:Q95]][[d:Track:Q648625]][[d:Track:Q15241312]][[d:Track:Q1453477]]-3">[3]
Країна Франція
 Швеція
Рік1966
IMDbID 0060675

«Чоловіче — жіноче» (фр. Masculin, féminin: 15 faits précis) — фільм Жана-Люка Годара за оповіданням Гі де Мопассана. Нагорода «Срібний ведмідь» Берлінського кінофестивалю 1966 року Жану-П'єру Лео.

Сюжет

[ред. | ред. код]

Поль — тільки що відслуживший в армії молодий чоловік, який намагається влаштуватися в житті. Він зустрічає дівчину на ім'я Мадлен, яка працює в журналі моди і її знайомий допомагає йому влаштуватися туди. Тим часом Мадлен починає будувати кар'єру поп-зірки. Вони починають зустрічатися, але подруги Мадлен ревнують її до Поля і її успіху. Друг Поля захоплює його політичною діяльністю, вони протестують проти війни у ​​В'єтнамі і капіталізму. Весь фільм у Поля немає постійного житла і врешті він гине на будівництві будинку, де нарешті придбав власну квартиру, щоб жити з Мадлен. Мадлен вагітна, але не знає, чи залишить дитину.

Фільм складається з діалогів героїв, в які вклинюються гротескні сцени насильства і дивно поводячих себе людей. Сцени спілкування перемежовуються нарізкою кадрів життя Парижа, роботи та відпочинку героїв, на які накладаються монологи Поля, Мадлен і Бріджит Бардо (зіграла в епізоді), і інтертекстовими вставками, що супроводжуються звуком пострілу. Зміст інтертексту не має прямого відношення до сюжету. Одна з фінальних вставок говорить: «Цей фільм міг би називатися „Діти Маркса і Кока-коли“.»

У ролях

[ред. | ред. код]
Жан-П'єр Лео Поль
Шанталь Гойя[en] Мадлен
Марлен Жобер Елізабет
• Мішель Дебор Робер
• Катрін-Ізабель Дюпорт Катрін-Ізабель
Бріжіт Бардо себе (камео)
Франсуаза Арді дружина Американського офіцера (камео)

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
_1-0">а
_1-1">б
_1-2">в http://www.allocine.fr/film/fichefilm_gen_cfilm=1211.html?nopub=1
  • _2-0">а