Шарль Ежен Барруа

Шарль Ежен Барруа
фр. Charles Barrois
Ім'я при народженні	фр. Charles Eugène Barrois
Народився	21 квітня 1851(1851-04-21)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][…] Лілль
Помер	5 листопада 1939(1939-11-05)[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-1">[1][…] (88 років) Sainte-Geneviève-en-Cauxd, Приморська Сена, Верхня Нормандія
Поховання	cimetière de l’Estd
Країна	Франція
Діяльність	палеонтолог, петролог, викладач університету, геолог, мінералог
Галузь	геологія[[d:Track:Q13550863]]-5">[5], палеонтологія[[d:Track:Q13550863]]-5">[5], мінералогія[[d:Track:Q13550863]]-5">[5] і переклади з німецькоїd[[d:Track:Q13550863]]-5">[5]
Alma mater	Університет Лілльd
Вчителі	Альфред Матьє Жіар
Знання мов	французька[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-2">[2], англійська, іспанська і німецька
Заклад	Університет Лілльd і Q110597698?
Членство	Лондонське королівське товариство, Французька академія наук-6">[6], Баварська академія наук, Геттінгенська академія наук, Петербурзька академія наук, Академія наук СРСР, Американська академія мистецтв і наук, Папська академія наук-7">[7], Російська академія наук, Іспанська королівська академія точних, фізичних і природничих наук-8">[8], Національна академія наук США, Королівське товариство Единбурга, Société géologique du Nordd, Société géologique et minéralogique de Bretagned і Геологічне товариство Франції
Посада	помічник професораd, викладач університету, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, Q111245226?, куратор, president of the French Academy of Sciencesd-9">[9] і President of the Geological Society of Franced
Брати, сестри	Jules Henri Barroisd
Нагороди	Медаль Біґсбі (1881) Член Американської академії мистецтв і наук медаль Волластона (1901) Премія Франсуа Фонтаннаd (1891) Премія Огюста Віквеснеляd (1877) іноземний член Лондонського королівського товариства (26 червня 1913)
Медіафайли у Вікісховищі

Шарль Ежен Барруа (фр. Charles Eugene Barrois; 21 серпня 1851 — 5 листопада 1939) — французький геолог і палеонтолог.

Життєпис

Барруа народився в Ліллі та здобув освіту в Єзуїтському коледжі Святого Йосипа в цьому місті, де він вивчав геологію під керівництвом професора Жуля Госселе.

Його першою всеосяжною роботою були Recherches sur le terrain crétacé supérieur de l'Angleterre et de l'Irlande, опубліковані в Mémoires de la societé geologique du Nord у 1876 році. У 1876 році доктор Барруа був призначений співробітником Французької геологічної служби, а в 1877 році — професором геології в Університеті Лілля. У 1936 році він був призначений членом Папської академії наук.

Досліджував крейдяні скелі Арденн і басейну Ов'єдо, Іспанія; палеозойські породи Бретані та Північної Іспанії; а на гранітних і метаморфічних породах Бретані д-р Барруа показав себе досвідченим петрологом, а також палеонтологом і польовим геологом.

У 1881 році Лондонське геологічне товариство нагородило його медаллю Бігсбі, а в 1901 році — медаллю Волластона. Він був обраний членом Інституту (Академії наук) у 1904 році та іноземним членом Лондонського королівського товариства. У 1907 році він створив Musée Houiller (Музей карбону) поряд з музеєм Gosselet у Ліллі.

Роботи Барруа охоплювали всю галузь геології, і його робота була строго-науковою та базувалася на детальних спостереженнях. Його слава поширилася на міжнародному рівні ще до того, як його визнали у власній країні, і він був відзначений багатьма європейськими та американськими академіями. У 1915 році він був обраний іноземним почесним членом Американської академії мистецтв і наук. У віці 37 років він отримав звання кавалера ордена Почесного легіону, а в 1923 році був призначений командиром.

Він помер у Сент-Женев'єв-ан-Ко і похований на Східному кладовищі в Ліллі.

Примітки

_1-0">^а [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/116059842/_Record_#116059842]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016.[[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]