Штедель

Штедель
50°06′11″ пн. ш. 8°40′25″ сх. д.
Тип	художня галерея[[d:Track:Q265049]]-1">[1]
Статус спадщини	пам'ятка культури
Склад	Städel Museum, Graphische Sammlung, Bibliothekd, Städel Museum, Bibliothekd і Sculpture park of the Städel Museumd
Країна	Німеччина[[d:Track:Q265049]]-1">[1]
Адреса	60596 Франкфурт-на-Майні
Архітектор	Oskar Sommerd-3">[3]
Засновник	Johann Friedrich Städeld-2">[2] і Moritz von Gontardd
Засновано	1816
Директор	Philipp Demandtd-4">[4]
Сайт	staedelmuseum.de
Штедель (Німеччина)
Нагороди Museum of the yeard (2012)
Штедель у Вікісховищі

Штедель (нім. Städel), офіційно Штеделівський художній інститут і міська галерея — художній музей у Франкфурті-на-Майні, заснований в 1816 році. Одна з найбільш значущих колекцій мистецтва в Німеччині . У музеї знаходяться 2 700 картин (600 з яких у діючій експозиції) і 600 скульптур, а також колекція графіки, що налічує близько ста тисяч робіт.

Історія

«Штедель» був заснований в 1816 році. Свою назву художній інститут отримав на честь свого засновника — франкфуртського банкіра і комерсанта Йоганна Фрідріха Штеделя . Призначення художнього інституту — публічна галерея і школа мистецтв.

У 1878 році було відкрито нове приміщення музейного комплексу на набережній Шаумайнкай (яку часом називають Музейною набережною) в стилі грюндерства . Будівля дуже постраждала під час Другої світової війни, тож музей довелося відбудовувати заново. Нове приміщення було споруджене в 1966 році за проектом франкфуртського архітектора Йоганнеса Крана. У 1990 році музей одержав нові площі за рахунок будинку на Гольбайнштрассе, споорудженому за проектом Густава Пайхля. Тут розташовуються фонди мистецтва XX ст. й проводяться спеціалізовані виставки. У 1997—1999 роках проводилися ремонтні роботи й перебудова галереї.

Галерея

• 
  Ян ван Ейк. Мадонна Лукка. Бл. 1430
• 
  Ієронімус Босх. Ecce Homo. 1480—1485
• 
  Сандро Боттічеллі. Портрет молодої жінки (Можливо Сімонетта Веспуччі). 1480—1485
• 
  Бартоломео Венето Bartolomeo Veneto. Флора. Можливий портрет Лукреції Борджіа.
• 
  Перуджино. Мадонна з Йоанном Хрестителем Бл. 1479
• 
  Маттіас Грюневальд. Панель вівтаря Геллера. 1509—1510
• 
  Лукас Кранах Старший. Венера. 1532
• 
  Рембрандт. Осліплення Самсона. 1636
• 
  Ян Вермер. Географ. 1669
• 
  Ренуар. Кінець сніданку. 1879
• 
  Поль Сезанн. Пейзаж. 1870
• 
  Едгар Дега. Музиканти в оркестрі. 1872

Примітки

_1-0">^а archINFORM_—_1994.[[d:Track:Q265049]]