Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн
Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн нім. Galeas Maria Graf von Thun und Hohenstein італ. Galeazzo von Thun und Hohenstein | ||||||||||
![]() | ||||||||||
![]() | ||||||||||
| ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
6 березня 1905 — 26 березня 1931 | ||||||||||
Попередник: | Джованні Баттіста Ческі а Санта Кроче[en] | |||||||||
Наступник: | Лудовіко Кіджі Альбані делла Ровере[en] | |||||||||
Народження: |
24 вересня 1850[[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]] Тренто, Італія[[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]] | |||||||||
Смерть: |
26 березня 1931[[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]] Рим, Італія[[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]] | |||||||||
Поховання: | Santa Maria del Prioratod | |||||||||
Країна: | Долитавщина і Австрія | |||||||||
Рід: | Тун унд Гогенштейнd | |||||||||
Батько: | Guidobald Maria von Thun und Hohensteind | |||||||||
Мати: | Teresa Guidi di Bagnod | |||||||||
Нагороди: |
| |||||||||
Брат Ґалеас (Ґалеаццо) фон Тун унд Гогенштейн (італ. Galeazzo von Thun und Hohenstein, нім. Galeas Maria Graf von Thun und Hohenstein; нар. 24 вересня 1850, Тренто, Австро-Угорщина — пом. 26 березня 1931, Рим, Королівство Італія) — 75-й великий магістр Суверенного військового Ордену Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти з 1905 по 1931 рік.
Народився 24 вересня 1850 року в Тренто (тоді Австро-Угорщина, нині — Італія), молодший син графа Ґвідобальда Марії Тун ун Гогенштейн[en] (1808—1865) та його дружини Терези Ґвіді ді Баньйо[en] (1813—1881).
У 1869—1870 та 1871—1873 роках вивчав право в Інсбруцьом університеті, а у 1870—1871 роках в Празькому університеті[2]. Поступив на адміністративну службу в Нижній Австрії, з 1876 року служив у Відні, з 1879 року був окружним комісаром в Амштеттені, з 1882 року лейтенант-секретар в уряді Трієсту[2]. Камергер (1882).
1875 року вступив у Мальтійський орден як лицаря правосуддя, в 1885 році був призначений уповноваженим представником Великого пріорату Богемії та Австрії у магістеріуму ордена в Римі. Був обраний до Ради ордену, після чого звільнився з державної служби. Виконував різні місії за дорученням великого магістра ордена.
У 1895 році переїхав в Тіроль, де мешкав як приватна особа. Довічний член Австрійської Палати шляхти, обраний 16 серпня 1905 року.
6 березня 1905 року був обраний Генеральною Капітулою[de] великим магістром Мальтійського ордену. На цій посаді розгорнув історичну роботу в ордені, відкрив його бібліотеку та архів в Римі. В період його правління були створені нові регіональні підрозділи ордену в Бельгії, Нідерландах, Польщі, Угорщині та США. Ним були засновані численні місії, що надавали допомогу, в тому числі після землетрусів у Мессіні (1908) та Авеццано (1915), під час Італійсько-турецької та Першої світової війни. У цей час він мешкав у Австрії, маючи на той час австрійське громадянство.
14 квітня 1919 року Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн призначив Яна Токаржевського-Карашевича, радника посольства Української держави у Відні, Почесним та Спомоществующим Лицарем «in graemio religionis»[3].
13 липня 1925 року Альфонсо XIII призначив його лицарем Ордену Золотого руна.
З 8 березня 1929 року, в зв'язку з хворобою великого магістра, його обов'язки виконував лейтенант Піо Франкі ді Кавальєрі[it][4].
Ґалеас фон Тун унд Гогенштейн помер у Римі 26 березня 1931 року[5].
Суверенний військовий Орден Госпітальєрів Святого Івана Єрусалимського, лицарів Родосу і Мальти (лицар правосуддя, 1886; Принц та Великий магістр, 6 березня 1905 р)
Лицар Ордена Святого Губерта (1907)[6]
Лицар Великого Хреста Ордена Карлоса III (25 січня 1908)
Лицар Великого Хреста Королівського угорського ордена Святого Стефана (1909)[7]
Лицар Великого Хреста Австрійського імператорського Ордену Леопольда
Лицар Великого Хреста Ордена святого Григорія Великого
Лицар Великого Хреста Ордена Почесного легіону
Лицар Ордена Золотого руна (1925)
Лицар Ордена Золотого лева дому Нассау (1930)[8]
Лицар Великого Хреста Ордена Леопольда II (1930)
- ↑ [[:d:Q21857797|Wer_ist_Wer]]
[[d:Track:Q21857797]]