Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ґергард Герцберґангл. Gerhard Herzberg
Ґергард Герцберґ, Лондон , 1952
Ґергард Герцберґ, Лондон , 1952 Народився
25 грудня 1904 (1904-12-25 ) [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011. [[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-2">[2] […] Гамбург , Німецька імперія Херцберг_Герхард_//_[[:ru:Большая_советская_энциклопедия_(третье_издание)|Большая_советская_энциклопедия]]:_[в_30_т.]_/_под_ред._[[:Прохоров_Олександр_Михайлович|А. М. Прохоров]]_—_3-е_изд._—_[[:Москва|Москва]]:_[[:Велика_російська_енциклопедія_(видавництво)|Советская_энциклопедия]],_1969. [[d:Track:Q649]][[d:Track:Q17378135]]-4">[4] Помер
3 березня 1999 (1999-03-03 ) [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011. [[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]-1">[1][http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica][[d:Track:Q5375741]]-2">[2] […] (94 роки) Оттава , Канада [[:Німецька_національна_бібліотека|Deutsche_Nationalbibliothek]]_[http://d-nb.info/gnd/122472969/_Record_#122472969]_//_Gemeinsame_Normdatei_—_2012—2016. [[d:Track:Q27302]][[d:Track:Q36578]]-5">[5] Місце проживання
Дармштадт Stolperstein_dedicated_to_Gerhard_Herzberg_—_2010. [[d:Track:Q314003]][[d:Track:Q43650637]]-6">[6] Країна
Німеччина , Канада Діяльність
астроном , фізик , хімік , викладач університету Alma mater
Геттінгенський університет Дармштадтський технічний університет Йоганнеум d Галузь
Фізична хімія Заклад
Дармштадтський технічний університет Корнелльський університет Чиказький університет Бристольський університет Геттінгенський університет National Research Council Canada d Саскачеванський університет Єркська обсерваторія Посада
Chancellor of Carleton University d -7">[7] Науковий керівник
Hans Rau d Членство
Лондонське королівське товариство Шведська королівська академія наук Королівське товариство Канади International Academy of Quantum Molecular Science d Папська академія наук -8">[8]Американська академія мистецтв і наук Угорська академія наук Національна академія наук США Board of Governors of Carleton University d (1980 ) У шлюбі з
Luise Hedwig Herzberg d Нагороди
Ґергард Герцберґ у Вікісховищі
Ґергард Герцберґ (нім. Gerhard Herzberg ; 25 грудня 1904 , Гамбург — 3 березня 1999 ) — канадський фізик , лауреат Нобелівської премії з хімії «За внесок в розуміння електронної структури і будови молекул, особливо вільних радикалів»[9] .
Народився в Гамбургу в сім'ї Альбіна Герцберґа і Ели Бібер. Рано залишившись без батька, виховувався матір'ю, яка для утримання сім'ї працювала прибиральницею. Навчався в технологічному інституті Дармштадта , Геттінгенському і Бристольському університетах. Викладав в технологічному інституті Дармштадта (з 1930). Будучи одруженим з єврейкою, в 1935 році був змушений покинути Німеччину і переїхати в Канаду, в 1935-45 професор Саскачеванського університету . З 1945 професор Чиказького університету . З 1949 керівник відділу теоретичної фізики Національної науково-дослідної ради Канади (Оттава ). Президент Канадської асоціації фізиків (1956). Віце-президент Міжнародної спілки теоретичної та прикладної фізики (1957-63).
Герцберґ є автором деяких класичних робіт у галузі атомної та молекулярної спектроскопії , в тому числі чотиритомної енциклопедії «Молекулярні спектри та молекулярні структури», яку часто називають «Біблією спектроскопіста»[10] . Три томи «Молекулярних спектрів та молекулярних структур» були перевидані в 1989 році, з додаванням численних зауважень Герцберґа. Том IV цієї серії, «Константи двоатомних молекул», є суто довідником, збірником відомих на 1978 рік спектроскопічних констант двоатомних молекул.
Також він є автором великого числа журнальних публікацій зі спектроскопії.
Атомні спектри та будова атомів, М., 1948
Молекулярні спектри та молекулярні структури: I. Спектри і будова двоатомних молекул, М., 1949;
Молекулярні спектри та молекулярні структури: II. Коливальні та обертальні спектри багатоатомних молекул, М., 1949;
Молекулярні спектри та молекулярні структури: III. Електронні спектри та будова багатоатомних молекул, М., 1969;
Молекулярні спектри та молекулярні структури: IV. Константи двоатомних молекул 1979.
Нобелівська премія з хімії (1971).
_1-0">
а [[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb122911187_BNF]:_платформа_відкритих_даних_—_2011.[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]] _1-1">
б Bibliothèque nationale de France BNF : платформа відкритих даних — 2011.
↑ [http://global.britannica.com/biography/Gerhard-Herzberg_Encyclopædia_Britannica] [[d:Track:Q5375741]]