Ґроут Ребер

Ґроут Ребер
Народився	22 грудня 1911(1911-12-22)[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]-1">[1] Вітон, Іллінойс, США
Помер	20 грудня 2002(2002-12-20)[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]-1">[1] (90 років) Oused, Central Highlands Councild, Тасманія, Австралія
Поховання	Bothwelld
Країна	США  Австралія
Діяльність	фізик, астроном, інженер, радіолюбитель
Галузь	астрономія
Alma mater	Іллінойський технологічний інститут і Wheaton Warrenville South High Schoold
Знання мов	англійська
Заклад	Університет Тасманії
Членство	Американське астрономічне товариство[[d:Track:Q1373513]]-3">[3]
Конфесія	атеїзм
Нагороди	Медаль Елліота Крессона (1963) лекція Генрі Норріса Расселаd (1962) медаль Джексон-Гвілтd (1983) медаль Кетрін Брюс (1962) Національна зала слави винахідників США (2013) Лекція Карла Янського (1975)
Медіафайли у Вікісховищі

Ґроут Ребер (англ. Grote Reber; 22 грудня 1911(19111222) — 20 грудня 2002) — американський радіоінженер, один з основоположників радіоастрономії.

Біографія

Ґроут Ребер народився у Вітоні, передмісті Чикаго. У 1933 він отримав у Арморовському технологічному інституті (нині Іллінойський технологічний інститут) фах радіоінженера.

Ґроут був радіоаматором (ex-W9GFZ) і працював на різних радіо-виробників у Чикаго з 1933 року по 1947-й. Інтерес до радіоастрономії виник у нього після знайомства в 1933 з роботами Карла Янського про радіовипромінювання неба. Він звернувся до «лабораторії Белла», де працював у той час Янський, але отримав відмову, тому що то були часи Великої Депресії, і вільних робочих місць не було.

Перший у світі радіотелескоп

Тоді Ребер вирішив побудувати власний радіотелескоп на задньому дворі свого будинку у Вітоні. Перший у світі радіотелескоп являв собою параболічне дзеркало з металу діаметром 9,5 метрів, що збирав сигнал на радіоприймач, який містився за 8 метрів над дзеркалом. Конструкція була встановлена на похилій стійці і не могла обертатися, проте її можна було спрямувати в будь-яку точку неба. За допомогою свого пристрою Ґроут Ребер склав першу карту неба Північної півкулі в радіодіапазоні.

Радіокарти небосхилу, отримана Ґроутом Ребером у 1944

1948 року Ґроут Ребер почав працювати в Національному бюро стандартів. Ребер продовжив дослідження космічного радіовипромінювання, розпочаті Карлом Янським в 1932; до початку 1940-х років віе був єдиним, хто вів радіоастрономічні спостереження. Підтвердив результати Янського про радіовипромінювання Чумацького Шляху, використовуючи коротші хвилі (1,8 м). 1942 року опублікував першу радіокарту неба; в 1944 першим повідомив про відкриття радіовипромінювання Сонця, яке в 1942 спостерігали також Дж. С. Хей і Дж. Саутворт; в 1946—1948 вивчив і описав спалахи сонячного радіовипромінювання, знайшов, що їхня тривалість пропорційна довжині хвилі. У наступні роки брав участь в експедиціях радіоастрономічних на Гавайські острови і Тасманію.

З кінця 1950-х і до самої смерті 20 грудня 2002 Ребер жив на австралійському острові Тасманія, де продовжував астрономічні радіоспостереження.

Медаль Кетрін Брюс Тихоокеанського астрономічного товариства (1962).

Пам'ять

На його честь названо:

• Астероїд 6886 Ґроут
• Медаль Ґроута Ребера
• Відкритий 20 січня 2008 музей радіообсерваторії Маунт Плезант

Виноски

_1-0">^а [http://www.enciclopedia.cat/enciclop%C3%A8dies/gran-enciclop%C3%A8dia-catalana/EC-GEC-0054547.xml_Gran_Enciclopèdia_Catalana]_—_[[:ca:Grup_Enciclopèdia|Grup_Enciclopèdia]],_1968.[[d:Track:Q18696256]][[d:Track:Q2664168]]