Очікує на перевірку

4-те об'єднане тактичне авіаційне командування НАТО

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
4-те об'єднане тактичне авіаційне командування
Fourth Allied Tactical Air Force
На службі19511993
НалежністьНАТО НАТО
ШтабГайдельберг, ФРН

Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування, 4 ОТАК (англ. Fourth Allied Tactical Air Force, 4 ATAF) — військове формування НАТО у складі Об'єднаних Повітряних Сил Центральної Європи. Завданням 4 ОТАК було надання авіаційної підтримки Центральній Групі армій НАТО. Під управлінням 4 ОТАК знаходилися всі літаки, дислоковані в зоні її відповідальності, літаки, що направляються для його підкріплення, а також наземні радарні станції, війська ППО та аеродроми.

Історія

[ред. | ред. код]

Четверте об'єднане тактичне авіаційне командування було утворено в 1951 році. Зона його відповідальності охоплювала території колишньої американської окупаційної зони Німеччини — землі Гессен, Рейнланд-Пфальц, Баварія і частину території землі Баден-Вюртемберг, в яких дислокувалися сили ЦЕНТАГ. Командувачем 4 ОТАК призначався американський генерал-майор. Котрий також виконував функції командувача Сімнадцятої американської повітряної армії (англ. Seventeenth Air Force), що дислокувалася на південному заході Федеративної Республіки Німеччина, Штаб 4 ОТАК розташовувався у місті Гайдельберг. У разі війни, згідно з інструкцією, він переносився в бункер 4 ОТАК в районі міста Кіндсбах. У 1985 році у місті Руппертсвайлер розпочалося будівництво постійного штабу воєнного часу.

В структуру 4 ОТАК входили американські сімнадцята повітряна армія і 32-е командування протиповітряної оборони, Канадська повітряна група і дві дивізії ВПС ФРН Люфтваффе, а також радарні станції та підрозділи ППО ВПС США і ФРН.

У разі необхідності, 4 ОТАК могло бути посилено підрозділами Третьої (Велика Британія), Восьмої (бомбардувально-розвідувальна), Дев'ятої (сили негайного реагування) і Дванадцятої (підкріплення другого ешелону) американських повітряних армій, а також Королівських Канадських Військово-повітряних сил і ВПС Франції. У разі війни, 4 ОТАК налічувало б близько 600 літаків.

4 ОТАК було розформовано 30 червня 1993. Його функції були передані Об'єднаним Повітряним Силам Центральної Європи.

Склад 4 ОТАК воєнного часу станом на 1989 рік

[ред. | ред. код]
  • Штаб 4 ОТАК, Гайдельберг, ФРН
  • Оперативний центр протиповітряної оборони, Маастрихт, Нідерланди
    • Секторний оперативний центр 3 (англ. SOC 3), авіабаза Земба
      • 1-й батальйон 32-го полку зв'язку Люфтваффе, контрольно-координаційний центр, Берфінк
      • 2-й батальйон 32-го полку зв'язку Люфтваффе, контрольно-координаційний центр, Лауда-Кенігсхофен
      • 4-й батальйон 32-го полку зв'язку Люфтваффе, Лауда-Кенігсхофен, 12 передових мобільних радарних станцій на кордоні ФРН.
    • Секторний оперативний центр 4 (англ. SOC 4), Месштеттен
      • 1-й батальйон 31-го полку зв'язку Люфтваффе, контрольно-координаційний центр, Месштеттен
      • 2-й батальйон 31-го полку зв'язку Люфтваффе, контрольно-координаційний центр, Фрайзінг

Сімнадцята повітряна армія ВПС США, Авіабаза Земба, ФРН

[ред. | ред. код]
Винищувач McDonnell Douglas F-15 Eagle
    • 36-е тактичне винищувальне авіакрило, авіабаза Бітбург, ФРН
      • 22-я тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-15C
      • 53-тя тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-15C
      • 525-я тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-15C
    • 50-е тактичне винищувальне авіакрило, авіабаза Гунсрюк, ФРН
      • 10-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
      • Триста тринадцятого тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
      • 496-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
    • 52-е тактичне винищувальне авіакрило, авіабаза Спангдалем, ФРН
      • 23-я тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
      • 81-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-4G Wild Weasel V
      • 480-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
      • 481-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 25
    • 86-е тактичне винищувальне авіакрило, авіабаза Рамштайн, ФРН
      • 512-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 30
      • 526-а тактична винищувальна ескадрилья, 24 F-16C Block 30
    • 26-е тактичне розвідувальне авіакрило, авіабаза Цвайбрюккен, ФРН
      • 38-я тактична винищувальна ескадрилья, 20 RF-4C
ЗРК MIM-104 Patriot
    • 108-а артилерійська бригада ППО, авіабаза Спангдалем

ВВС Федеративної Республіки Німеччина (Люфтваффе)

[ред. | ред. код]
McDonnell Douglas F-4 Phantom II
    • Авіабаза Пфердсфельд
      • Носії тактичної ядерної зброї, 2 ескадрильї F-4F по 15 машин, 4 F-4F в резерві
    • Авіабаза Лайпхайм
      • Носії тактичної ядерної зброї, 1-я ескадрилья з 18 Alpha Jet розгорнута для відпрацювання застосування озброєння на авіабазі Бежа, Португалія
    • Авіабаза Фюрстенфельдбрук
      • Носії тактичної ядерної зброї, 2 ескадрильї Alpha Jet по 18 машин, 24 Alpha Jet в резерві (в тому числі 18 машин для 2- ї ескадрильї Носів тактичної ядерної зброї)
    • 4-е ракетне командування ППО, Ліх
      • 21-е ракетне крило ППО, Менезе, 6 ескадронів MIM-104 Patriot: 1 командний пункт, 1 радарна станція, 8 пускових установок кожен
      • 38-е ракетне крило ППО, Бурбах, 4 ескадрону MIM-23 Hawk по 6 ПУ
      • 42-а ракетна група ППО, Гессен, 42 ЗРК «Роланд»: прикриття авіабаз Рейн-Майн, Семба, Нёрвеніш, Пфердсфельд і Бюхель, а також авіаційної станції Ліндсі
    • 6-е ракетне командування ППО, Ленгріс
      • 22-е ракетне крило ППО, Пенцінге, 6 ескадронів MIM-104 «Петріот»: 1 командний пункт, 1 радарна станція, 8 пускових установок кожен
      • 33-е ракетне крило ППО, Ленгріс, 4 ескадрону MIM-23 Hawk по 6 ПУ
      • 43-е ракетна група ППО, Лайпхайм, 26 ЗРК «Роланд»: прикриття авіабаз Лехфельд, Меммінген, Ердінг, Нойбург і Бремгартен

Королівські Канадські ВПС

[ред. | ред. код]
  • 1-а канадська авіаційна група, «База Канадських сил Баден-Золінген», Райнмюнстер
    • 409-а тактична винищувальна ескадрилья, 18 CF-18
    • 421-а тактична винищувальна ескадрилья, 18 CF-18
    • 439-а тактична винищувальна ескадрилья, 18 CF-18

У разі необхідності, Королівські Канадські Військово-повітряні могли отримати підкріплення у складі 416-ї і 414-ї тактичних винищувальних ескадрилей з бази «Cold Lake», а також 425-ї і 433-ї з бази Ла-Бе в складі 18 CF-18 кожна

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]