S/2020 S 7

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
S/2020 S 7
Дані про відкриття
Дата відкриття 10 травня 2023
Відкривач(і) Едвард Ештон,
Бретт Гледмен,
Жан-Марк Петі,
Майк Александерсен
Планета Сатурн
Номер
Орбітальні характеристики
Велика піввісь 17 400 000 км
Орбітальний період 861,7 діб
Ексцентриситет орбіти 0,558
Нахил орбіти 161,5° до площини екватора планети
Фізичні характеристики
Видима зоряна величина
Діаметр км
Атмосфера відсутня
Інші позначення

S/2020 S 7 — природний супутник Сатурна. Відкритий Едвардом Ештоном, Бреттом Гледменом, Жан-Марком Петі та Майком Александерсеном 10 травня 2023 року на основі спостережень, зроблених між 1 липня 2019 року та 24 липня 2020 року.[1]

S/2020 S 7 має близько 3 кілометрів у діаметрі, обертається ретроградно навколо Сатурна на відстані — 17 400 000 км, орбітальний період — 861,7 земної доби, під кутом нахилу 161,5° до площини екліптики, ексцентриситет орбіти — 0,558.[1] S/2020 S 7 належить до скандинавської групи і лідирує серед найдальших супутників Сатурна через високий ексцентриситет.[2]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в MPEC 2023-J82 : S/2020 S 7. Minor Planet Electronic Circular. Minor Planet Center. Процитовано 10 травня 2023.
  2. а б S/2020 S 7. Tilmann's Web Site. Tilmann Denk. Процитовано 25 грудня 2023.
  3. Planetary Satellite Mean Elements. Jet Propulsion Laboratory. California Institute of Technology. Процитовано 10 травня 2023.