STS-92

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
STS-92 (100 політ шатл, 28 політ «Діскавері»)
STS-92 (100 політ шатл, 28 політ «Діскавері»)
Космічний корабельДіскавері OV-103
Тип космічного корабляспейс-шатл
Екіпаж7
Місце запускуКеннеді LC-39B
Дата запуску11 жовтня 2000 23:17 UTC
Місце посадкиЕдвардс Runway 22
Дата посадки24 жовтня 2000 20:59:47 UTC
Тривалість польоту12 діб 21 година 43 хвилини
Апогей394 км
Перигей386 км
Орбітальний період92,3
Нахил орбіти51,6 градусів
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія

STS-106

STS-97
Екіпаж STS-92:Зліва направо — Перед: Мелрой Даффі; Назад: Чао Лопес-Алегріа, Макартур, Уайсофф, Ваката

STS-92  — космічний політ шатла «Діскавері» за програмою «Спейс Шаттл», стартував 11 жовтня 2000 року. Продовження збірки Міжнародної космічної станції. STS-92 — 100-й політ за програмою «Спейс Шаттл», 5-й політ шатла до МКС. Астронавти провели в космосі близько 11 діб і успішно приземлилися на авіабазі Едвардс 20 жовтня 2000 року.

Екіпаж

[ред. | ред. код]

Місія

[ред. | ред. код]
«Діскавері» приземляється на авіабазі Едвардс, 24 жовтня 2000
Модуль Юніті, зверху фермова конструкція Z1, внизу «PMA−3»

Шаттл доставив до МКС фермову конструкцію Z1, гіроскопи, адаптер PMA — 3 (на палеті «Спейслаб») і два теплопроводи DDCU (DC-to-DC Converter Unit).

Ферма «Z1» — перша зовнішня базова ферма встановлена на МКС, яка дозволила встановити на «Юніті» перші сонячні батареї США для початкового живлення під політ 4А (STS-97). Система зв'язку Ku-діапазону забезпечила виконання програм науковців і телебачення США під час польоту 6А (STS-100). «Гіродіни» (гіроскопи для управління моментом) важать близько 27 кг і забезпечують немеханічне (з електричним приводом) управління орієнтацією. Були активовані під час польоту 5А (STS-98). Гермоадаптер PMA-3 використовувався для установки сонячних батарей на польоти 4А і «5А».

Місія включала сім днів польоту в зістикованому стані з космічною станцією, чотири виходи і дві перевірки стикувань.

Протягом чотирьох запланованих виходів у відкритий космос, дві команди космонавтів і досвідченого оператора маніпулятора співпрацювали, встановлюючи структуру ферми «Z1» (Z для зенітного порту) у верхній частині сполучного вузла США «Юніті», доповнювали МКС гермоадаптером PMA-3 для майбутніх підключень нових компонентів станції і для спрощення стикувань. МКС підготовлена до прийому першого основного екіпажу (МКС-1).

Протягом четвертого виходу у відкритий космос, астронавти Уайсофф і Лопес-Алегрія протестували реактивний ранець SAFER, відлітаючи від МКС на 15 м, залишаючись при цьому прив'язаними до космічного апарату[1].

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. STS- 92 НАСА місії № 15 [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] НАСА, 18 жовтня 2008