Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
Показати матеріали по регіону
Пошук
Holodniy Yar by Yuriy Gorlis Gorskiy, old site

23 февраля. День НАПАДНИКА на Вітчизну

Сторінки:   1 | 2 | 3 | 4 | 5

 

СМЄЛО МИ В БОЙ ПАЙДЬОМ…
Або трупоїди

                                                                                         Олександр ЧЕРНЕНКО


День захисника Вітчизни. Звучить променисто! Але звернімо увагу на дату і що саме за нею криється, – і здивуванню не має меж! Чиїх богів, чиїх кумирів на державному рівні ми так вшановуємо?..
Свято не наше. Це факт! Але міф про "нєсокрушимую і лєгєндарную" живе і підживлюється. А що за ним? Сусіду, як кажуть сусідське, нам своє. Спробуємо від'єднати "ковбасу від мух".



Легенди про Червону армію ходили від самого початку її створення. Щоби нас не звинуватили в упередженості, звернемося до офіційних документів, які виходили з-під пера червоноармійських ватажків та представників радянського апарату.
Зі спогадів Першого секретаря ЦК КПРС Хрущова дізнаємося : "У 1920 р. ми, розгромивши денікінську армію, вийшли до Новоросійська.
Наш 74-й полк 9-ї стрілецької дивізії зайняв Тамань... У Краснодарі нас розташували в Будинку благородних дівчат з парком, чудовими залами, спальними кімнатами, тумбочками біля кожного ліжка. Цей будинок зайняли бойові, але не такі благородні бійці. Вже через два дні до туалету увійти було неможливо, тому що люди не вміли ним користуватися. Спочатку його загидили, а потім узялися за парк. Через місяць і до парку ходити стало неможливо".
Тепер візьмемо "найгероїчнішу, легендарну" Першу Кінну будьоннівську армію. Гучні перемоги над мирним населенням вже тоді схвилювали частину вельми не сентиментального більшовицького керівництва.
До центру безперервно надходили повідомлення про страшенний бандитизм, що його чинять червоні бійці. Воєнком 42-ї стрілецької дивізії Чорний доповідав : "Немає жодного населеного пункту, у якому побували будьоннівці, де не чувся б безперервний стогін мешканців... Виламували скрині, відбирали жіночу білизну, гроші, годинники, столовий посуд та інше. Надходили заяви про зґвалтування й мордування. Коні вводилися до кімнат".
Відомий діяч ЧК Петерс також повідомляв: армія Будьонного "почала займатися грабіжництвом, пиятикою у Ростові. Про погроми будьоннівців місцеві товариші розповідають жахи... приводять до штабу різних жінок, аж до вуличних" . Ще один чекіст Мельничанський свідчив : "у містечку Любар був влаштований справжнісінький погром, причому, за розповідями, там було убито близько 60 євреїв... у містечках Прилуки й Вахновці розгромлені винні заводи, були погроми. У Прилуках убито 21 чоловік, 12 поранених і багато зґвалтованих жінок і дітей. За розповідями обивателів, жінок ґвалтували на вулицях на очах у всіх, чимало з дівчат погарніше взято до обозу. У Вахнівці 20 убито, кількість поранених і зґвалтованих невідома і спалено 18 будинків" . А начальник політвідділу армії Жилинський, який сам разом з будьоннівцями пройшов частину їхнього "героїчного" шляху, писав : "Комсклад пиячить, грабує разом з червоноармійцями, наказує ординарцям своїм доставити для них курей, гусей, одяг, а іноді й золото та інші коштовності... Військовополонених роздягають; порубали 150 полонених, захоплених у Новоград-Волинську. Населення Житомира та Бердичева геть чисто пограбоване... До Червоної Армії ставляться з недовірою, а часом і зі злістю, завдяки постійним реквізиціям коней, підвод та різних продуктів" .
 

Сторінки:   1 | 2 | 3 | 4 | 5

Ідея та наповнення - Олексій РЕДЧЕНКО ([email protected])