Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
Показати матеріали по регіону
Пошук
Holodniy Yar by Yuriy Gorlis Gorskiy, old site

До 80-річчя Універсалу
Головного Отамана Херсонщини і Таврії
Матвія Григор'єва

  "Незборима Нація"

"Народе український! Народе змучений!.. Тобі насильницьки нав'язують комуну, чрезвичайку й комісарів з Московської ''обжорки'' і тої землі, де розіп'яли Христа... Народе український! Бери владу в свої руки. Хай не буде диктатури ні окремої особи, ні партії... Геть політичних спекулянтів! Геть насильство справа, геть насильство зліва! Хай живе влада народу України! Перед вами нова боротьба! Борітеся - поборете!..", - такі були головні заклики Універсалу Отамана Херсонщини і Таврії.
Слова Універсалу з ділом не розійшлися: відразу були заарештовані всі політпрацівники-комуністи дивізії, розстріляна вища військово-політична інспекція на чолі зі Скитальцем (Віллером), а 9 травня начальник штабу Юрко Тютюнник на чолі двох полків виїхав до Катеринослава і після бою звільнив місто. Інші полки та підрозділи звільняють Черкаси, Миколаїв, Херсон, Кременчуг, ст.Бобринську, Долгинцеве, Новомиргород... За наказом Григор'єва у визволених містах скликались з'їзди Рад, які своїми рішеннями закріплювали нову владу. Григор'єв мав на меті скликати Всеукраїнський з'їзд Рад, який би обрав "справді народний уряд", а не "уряд політичних спекулянтів-авантюристів".

Успіхи отамана були вражаючими: буквально за кілька днів повстання охопило Херсонську, Катеринославську, Подільську, частини Київської та Полтавської губерній. Повстання запалало в Олександрійському, Криворізькому, Чигиринському, Херсонському, Таращанському, Звенигородському, Канівському, Уманському, Літинському, Летичівському, Ольгопільському, Ямпільському, Хорольському та інших повітах. За якийсь тиждень-півтора повстанці звільнили Кривий Ріг, Олександрівськ, Олександрію, Катеринослав, Черкаси, Єлисаветград, Кременчук, Чигирин, Цвіткове, Трепівку, Хирівку, Корсунь, Знам'янку, Помічну, П'ятихатки, Кобеляки, Нижньодніпровськ, Могилів, Шполу, Білозір'я, Користівку, Гайсин, Христинівку, Брацлав, Літин, Вінницю, Медвин, Золотоношу та сотні, можливо, тисячі сіл і містечок.
Комісар 2-ї більшовицької армії Вишневецький зазначав, що населення ставиться зі співчуттям до Григор'єва: "Рабочие Елисаветграда встречали наши войска с оружием в руках. Крестьяне обеспечивали Григорьева продовольствием и добровольно приносили ему тысячи пудов хлеба. Желающих вступить в ряды войска Григорьева было столько, что у него не хватало оружия. Деревни встречали отряды ружейным и пулеметным огнем... Главный лозунг Григорьева - долой ЧК - встречает отклик у мелкой буржуазии по всей територии Украины. Красная Армия, тоже состоящая в большинстве из середняков, определенно присоединяется к этому лозунгу".32)

Роздуми останніх тижнів допомогли отаману зробити наприкінці життєвого шляху важливий крок: він пише кілька листів Головному Отаманові Симону Петлюрі, в яких "прозоро натякає, що період колишньої ворожнечі між петлюрівцями та григоріївцями має назавжди відійти в минуле". Він пропонує знову з'єднати зусилля в боротьбі за волю України. Замирення між Симоном Петлюрою та Матвієм Григор'євим повинно було відбутися: багато гіркого досвіду здобули від 1917 року обидва отамани. Але Нестор Махно позбавив шансів на замирення колишніх товаришів: 27 липня 1919 р. в с.Сентове (нині Кіровоградщина) він та майбутній чекіст Чубенко розрядили магазини своїх револьверів в Головного Отамана Херсонщини і Таврії...

Р.К.

Ідея та наповнення - Олексій РЕДЧЕНКО ([email protected])