Швидше, вище – дешевше? Скільки Франція витратила на підготовку Олімпіади-2024
Олімпіада-2014 в Сочі стала символом корупції та вживання допінгу, Пекін-2022 – відбілюванням репутації диктаторського режиму Сі, а "ковідне" Токіо-2020 – слоганом "шоу має відбутися, попри все".
Після десятиріччя переоцінення економічних вигод Міжнародний олімпійський комітет (МОК) вирішив робити ставку на "стабільність", звертаючи головну увагу при виборі господарів на наявність інфраструктури та фінансову готовність.
Для проведення трьох наступних літніх ігор обрали Париж (2024), Лос-Анджелес (2028) та Брісбен (2032).
Олімпіада-2024 вже третя в історії для столиці Франції. Місто приймало турнір у 1900-му і 1924-му, але відтоді літні ігри пройшли величезний шлях. За 100 років кількість видів спорту зросла із 17 до 32, атлетів – з 3 тис до понад 10 тис, а витрати на організацію – з 10 млн франків до щонайменше 10 млрд дол.
Великі спортивні змагання – дороге задоволення і нинішня Олімпіада не виняток. У березні голова Рахункової палати Франції П'єр Московічі заявив, що поки не знає підсумкового кошторису. Він озвучив приблизну суму витрат з держбюджету: 3-5 млрд євро. З урахуванням інфраструктурних проєктів сума буде вищою.
Ці ігри особливі ще й тим, що церемонія відкриття вперше в історії пройде не на стадіоні, а на Сені: річкою пройдуть човни з олімпійським вогнем і спортсменами.
Як Париж став безальтернативним варіантом для МОК? Чому змагання на Сені і церемонія відкриття були під загрозою зриву? Скільки планують заробити організатори і що може стати їм на заваді?
Скільки витратила Франція
Окрім Парижа, на проведення Ігор-2024 претендували Будапешт, Гамбург, Лос-Анджелес та Рим. До липня 2015 року кандидатом від США був Бостон, але його замінили через відсутність громадської підтримки. До завершення процесу подання заявок усі, крім Лос-Анджелеса та Парижа, відкликали свої пропозиції через побоювання щодо надто високої вартості і складності організації Олімпіади.
У 2020 році вчені Оксфордського університету порахували, що Олімпіада – надто дороге задоволення. Середній рівень витрат, пов’язаних із спортом, сягає 12 млрд дол, а не пов’язаних з ним – у кілька разів більший. За їх даними, середнє перевищення кошторису літніх ігор становить 213%, зимових – 142%.
Учені визнають, що витрати на організацію літніх ігор постійно зростають (через пандемію Олімпіада в Токіо коштувала 20 млрд дол, а в Ріо у 2016 році обернулася для Бразилії фінансовими проблемами), тому Париж з майже готовою інфраструктурою залишився для МОК безальтернативним варіантом.
Економіки там немає. Навіщо Китаю Зимова Олімпіада і чому нервують спонсори
"Від самого початку наш план полягав у тому, щоб заощадити гроші і не інвестувати в речі, які не принесуть користі після змагань. Ігри адаптуються до міста, а не навпаки. Усі усвідомлюють необхідність тримати під контролем витрати на Ігри", – заявляв виконавчий директор оргкомітету Етьєн Тобуа.
Ця стратегія дозволила утримати прогнозовану вартість Ігор у Парижі нижчою, ніж на попередніх трьох літніх змаганнях. Бюджет Олімпіади-2024 та Паралімпіади, за підрахунками вчених Оксфордського університету, сягає 9,7 млрд дол.
"Париж зробив крок у правильному напрямку, але чи варті ці ігри таких грошей? Поки що процес організації Олімпіад виглядає як фестиваль марнотратства. Офіційний бюджет Олімпійських ігор зазвичай фіксується як очікувана вартість з постійними перевитратами. Такі бюджети – це радше початковий мінімум, мінімальний внесок у всі витрати", – каже професор Олександр Будзьє.
Так сталося і з Парижем. Коли сім років тому місто оголосило свою заявку, бюджет оцінювали 6,8 млрд євро. Відтоді він зріс через інфляцію та безпекові витрати: французи залучили додаткові кошти для підвищення безпеки після погроз щодо терактів. На безпекові заходи уряд витратив майже 350 млн дол.
До офіційного олімпійського бюджету, що становить 4,38 млрд євро, не входять 1,5 млрд євро на очищення Сени і 3,5 млрд євро на продовження 14-ї лінії метро Парижа. Французькі урядовці запевняють, що ці проєкти планували реалізовувати незалежно від Ігор, тому вони враховані в інших бюджетах.
За словами організаторів, з державних фондів надійшли 3 млрд євро – 0,1% ВВП Франції. МОК, який отримує значні кошти від спонсорських угод і телеправ, виділив ще 1,2 млрд євро. Решта надійшла від спонсорів.
"Великою проблемою попередніх Олімпіад були будівельні проєкти, які значно перевищували бюджет, а міста покривали перевитрати. Менший обсяг будівництва в Парижі означає менший ризик перевитрат", – каже аналітик рейтингового агентства S&P Хьюго Субрієр.
Інфраструктура
95% усіх змагань під час Ігор проходитимуть на тимчасових локаціях або на об’єктах, які давно працюють. Головним стадіоном є 80-тисячний Stade de France у передмісті Парижа Сен-Дені, який збудували ще до Чемпіонату світу з футболу 1998 року. Саме тут пройде церемонія закриття.
Компанії Vinci та Bouygues, що експлуатують стадіон, пропонували оновити його за 450 млн євро в обмін на продовження угоди. Влада Парижа відмовилася від масштабної реконструкції, обмежившись роботами на 50-70 млн євро: оновили трибуни і бігові доріжки, освітлення, встановили екрани та обладнання для 5G.
Змагання з тенісу пройдуть на ґрунтових кортах Roland Garros, де щороку й так проходить один із чотирьох турнірів серії Grand Slam.
Спочатку Росія, потім Катар. Далі – КНДР? Як Чемпіонат світу-2022 викрив корупцію в ФІФА
Французи також вирішили організувати низку змагань прямо посеред палаців та історичних площ. Так, із 40 локацій, де відбуватимуться змагання на літніх Олімпійських та Паралімпійських іграх у Парижі, вісім є визначними культурними пам'ятками міста, дві – об'єктами світової спадщини ЮНЕСКО.
Зокрема, на площі і в садах Трокадеро на правому березі Сени заплановані старт і фініш групових перегонів із шосейного велоспорту. Також там облаштували зону змагань з тріатлону та легкої атлетики. У Версальському палаці пройдуть змагання із сучасного пентатлону та кінного спорту, а локація з тимчасовим стадіоном неподалік Ейфелевої вежі прийме турнір з пляжного волейболу.
Таким чином, з нуля будували лише три великі об’єкти: Олімпійське селище, Центр водних видів спорту на 6 тис глядачів та Adidas Arena на 9 тис місць, де пройдуть змагання з бадмінтону, спортивної гімнастики та важкої атлетики.
Головним будівельним проєктом вартістю 1,5 млрд євро (з держбюджету – 646 млн євро) – є Олімпійське селище в районі Stade de France. Це комплекс із 82 будівель, де житимуть понад 14 тис спортсменів (9 тис – під час Паралімпіади), а також тренувальні об'єкти, тренажерні зали, поліклініка та антидопінговий центр.
Після Ігор там розмістять офісні, торгові, житлові та адміністративні приміщення. Щонайменше третина будівель отримає статус соціального житла.
Особливу увагу під час розробки проєкту приділяли екологічності: на дахах будинків розташовані зелені сади та сонячні панелі. Забезпечуватимуть роботу селища 4 тис співробітників і близько 1,5 тис волонтерів.
"Ми завжди говорили, що будемо витрачати тільки на те, що може принести дохід у майбутньому. Наша мета – не просто заробити гроші, а організувати видовищні ігри і зробити це в рамках збалансованого бюджету", – говорив Тобуа.
Прибутки і ризики
За найкращим сценарієм, Ігри протягом 17 років (2018-2034 роки) можуть принести паризькому регіону 11-14 млрд євро. За середнім прогнозом, економічний ефект сягатиме 9 млрд євро, за найгіршим – 6,7 млрд євро.
Очікується, що під час Ігор Париж відвідають 2,3-3,1 млн осіб, 64% з яких – французи. Туристи витратять близько 2,6 млрд євро. Однак більша частина коштів, 7 млрд євро, надійде від продажу медіаправ, спонсорства, продажу квитків, а також від приватних інвестицій у довгострокові інфраструктурні проєкти.
"Порівняно з попередніми Іграми, економічна спадщина буде менш значущою для Парижа", – кажуть в S&P. Там зазначають: хоча Олімпіада 1992 року "нанесла Барселону на світову туристичну карту", Париж уже давно є головним туристичним центром і "навряд чи відчує такий же економічний підйом".
Столиця Франції має розвинену інфраструктуру. Три аеропорти, включно з величезним "Шарлем де Голлем", розгалужена мережа метро, велика кількість готелів і точок громадського харчування спрощують підготовку до Ігор.
Проте наявність усього цього свідчить, що Париж і так розбещений увагою туристів, тож чимало жителів не дуже раді, що до міста приїде ще більше людей.
До того ж, туризм може не виправдати очікувань. Авіакомпанія Air France-KLM прозвітувала про падіння пасажиропотоку, оскільки "туристи уникають олімпійського натовпу і підвищених цін у Парижі". Перевізник оцінює потенційні втрати доходів у літній сезон 160-180 млн євро.
Нижча, ніж очікувалося, заповнюваність готелів спонукала деякі з них знизити ціни в останню хвилину, а магазини та ресторани поблизу олімпійських об'єктів з посиленою охороною скаржаться на спад продажів.
Скупити всіх. Скільки Саудівська Аравія витрачає на світовий спорт і для чого це їй?
Через завантаженість набережної Сени під час Ігор влада Парижа завчасно попередила місцевих букіністів, що на час змагань їм доведеться переїхати. Для них це історичне місце, у 1991 році воно отримало статус всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Букіністи відмовлялися виїжджати і в конфлікт довелось втручатися президенту. У лютому Еммануель Макрон пообіцяв, що крамниці залишать.
Також парижан турбує зростання вартості проїзду в громадському транспорті: вона зросте з 2,1 до 4 євро. Ідеться про разові квитки. Ціна проїзного залишиться колишньою, але жителі незадоволені спекулянтами і не вірять, що після церемонії закриття проїзд знову коштуватиме, як до початку Ігор.
Критиків також обурило виселення понад 12 тис безхатченків з Парижа та його околиць. За словами благодійних організацій, у 2024 році влада провела 26 операцій з очищення таборів мігрантів – стільки ж, скільки за весь 2022 рік. Меру міста Анні Ідальго пригадали її торішні обіцянки, що нікого не чіпатимуть.
Спонсори
Оргкомітет планував отримати 1,1 млрд євро від спонсорства на внутрішньому ринку, але із зростанням витрат цю планку підняли до 1,24 млрд євро. Французи та МОК упоралися: у травні оргкомітет досягнув 99% цільового показника доходів від місцевих спонсорів. За словами Тобуа, спонсорська програма Ігор-2024 – найбільша в історії змагань, що коли-небудь проходили у Франції.
Як вона працює? 80 компаній-спонсорів розділили на три категорії: преміальні, офіційні та всесвітні. До першої увійшли сім брендів, серед яких – мережа готелів Accor, телекомунікаційна компанія Orange та імперія розкоші Бернара Арно LVMH. Деякі з них заплатили за право бути представленими на Іграх понад 100 млн євро. Так, за угодою з LVMH оргкомітет отримає близько 150 млн євро.
До офіційних партнерів входять авіакомпанія Air France, IT-гігант Cisco, виробник спортивного інвентарю та одягу Decathlon, консалтингова компанія PwC. У категорії всесвітніх партнерів представлені, зокрема, Coca-Cola, Visa і Samsung.
"Вовк у кашемірі": як власник Louis Vuitton Бернар Арно став найбагатшою людиною світу
Проте в МОК є і проблеми із спонсорами: після Ігор у Парижі планує припинити партнерство японська Toyota. Чинний чотирирічний контракт з МОК на рекордні 835 млн дол спливає якраз після Олімпіади-2024 і в Toyota не хочуть його продовжувати, вважаючи, що МОК витрачає кошти неефективно.
Головним чинником стали великі витрати Японії на проведення Олімпіади-2021: неофіційна сума перевищила 20 млрд дол, що в рази більше за початкову оцінку. У Toyota вирішили, що спонсорувати збитковий захід надалі безглуздо.
Toyota входить до вищої категорії спонсорства МОК, яка надає їй ексклюзивні глобальні маркетингові права на літні та зимові Олімпійські ігри. Провідні спонсори мають квитки на найкращі місця на всіх змаганнях, доступ до олімпійського архіву, можливість виставляти продукцію на олімпійських об'єктах і пріоритетне право укладення договору на новий цикл.
Крім фінансової підтримки, продукцію і послуги таких партнерів використовують під час організації Ігор (наприклад, компанія поставить для змагань у Парижі понад 3 тис екологічно чистих автомобілів – водневих Toyota Mirai).
Такі спонсори критично важливі для МОК: за попередній чотирирічний цикл організація отримала від 15 партнерів з цієї категорії понад 2 млрд дол. Саме тому комітет бажає зберегти Toyota в спонсорському портфелі.
Проте МОК може втратити не лише Toyota. Ще чотири партнери – Atos, Bridgestone, Intel і Paramount – наразі не повідомили, чи будуть продовжувати контракти після Ігор у Парижі. Якщо вони відмовляться, то пошук нових спонсорів стане головним завданням комітету в найближчій перспективі.
Квитки і логістика
Оргкомітет також сподівається заробити 1,4 млрд євро від продажу квитків та готельних послуг. Продаж квитків стартував 15 лютого 2023 року: надійшло 10 млн штук, 80% з яких доступні на спеціальній платформі. Мільйон перепусток на змагання пустили в продаж по 24 євро, а половину від загальної кількості – по 50 євро і менше. Найдорожчі разові квитки коштують 980 євро.
За два тижні до церемонії відкриття організатори розповіли про свої успіхи. "Попередній рекорд встановили на Іграх в Атланті 1996 року – 8,3 мільйона квитків. Ми вже реалізували 8,6 мільйона квитків на Олімпіаду і понад мільйон – на Паралімпійські ігри", – заявив президент оргкомітету Тоні Естанже.
За межами Франції найбільше квитків купили вболівальники з Великої Британії, США, Німеччини, Нідерландів і Бельгії. За дев’ять днів до старту Ігор в продажу залишався 1 млн квитків, більшість з них – на футбольні турніри. Аби заповнити стадіони, організатори запустили спеціальну пропозицію: квитки по 15 євро.
Без квитків не можна буде потрапити не тільки на трибуни, а й у деякі частини міста. На низку вулиць Парижа під час Олімпіади пускатимуть за QR-кодами. Деякі станції метро не працюватимуть, тож переміщатися в дні Ігор стане складніше. Міністр транспорту Клемент Бон у грудні 2023 року запропонував парижанам під час Олімпіади піти на віддалену роботу або виїхати з міста.
Забруднення Сени
Чи не головним приводом для критики влади в роки підготовки до Олімпіади була забрудненість Сени та її придатність до проведення змагань.
У 2015 році Анна Ідальго пообіцяла зробити Сену "зіркою Ігор" з церемонією відкриття і змаганнями з тріатлону та плавання на відкритій воді. Відтоді влада витратила на покращення каналізаційної системи 1,5 млрд євро. Однак сильні шторми досі призводять до скидання в річку неочищених стічних вод.
Парижани скаржилися на зелений колір Сени та неприємний запах. Немало скепсису і щодо того, чи можна в річці купатися. Через незрозумілий стан води в Сені український плавець, дворазовий призер Олімпіади в Токіо Михайло Романчук вирішив сконцентруватися на основних дистанціях у басейні.
Щоб довести придатність річки до змагань, Макрон, Ідальго та міністерка спорту Амелі Удеа-Кастера пообіцяли скупатися в Сені. За кілька тижнів до старту змагань це зробили лише Ідальго та Удеа-Кастера. Запливи не раз відкладали через підвищені показники кишкової палички у воді. Офіційно називали інші причини: від надмірних опадів до політичної нестабільності у Франції.
Ще в червні амбітний проєкт очищення Сени до Ігор міг обернутися провалом. Посадовці вперше заговорили про "план Б" для змагань на відкритій воді, також розглядалася ймовірність перенесення церемонії відкриття Ігор на стадіон.
Однак до липня погода покращилася, а якість води в Сені досягла безпечних меж. "Тепер ми точно готові до Ігор", – прозвітував Естанже перед Ідальго після її запливу.