Откат реформы корпуправления ради дивидендов "Укрнафты", "Укрэнерго" применяет графики отключения электроэнергии
Корпоративне управління держпідприємств
Парламент дав задній хід закону про корпоративне управління держпідприємств, щоб "Укрнафта" платила дивіденди безпосередньо до держбюджету, повідомив "Економічній правді" ("ЕП") член команди SOE Weekly Олександр Лисенко.
Верховна Рада внесла цю правку, ухвалюючи закон про експорт окремих товарів (законопроєкт №10168-2), який не має нічого спільного ані з держпідприємствами, ані з корпоративним управлінням. Однак, серед іншого, вона внесла зміни до нещодавно прийнятого ключового закону про держпідприємства (законопроект № 5593-д). [Докладніше про цей закон читайте у наших попередніх дайджестах.]
Правку вніс голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп Данило Гетманцев (фракція "Слуга народу"). Вона передбачає, що компанії, які (а) перейшли під управління держави внаслідок примусового відчуження або конфіскації майна в умовах воєнного стану [зокрема, "Укрнафта" – докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів], та (б) в яких акціонером є суб'єкт господарювання з державною часткою 50% і більше ["Нафтогазу належить 50% + 1 акція "Укрнафти" – SOE Weekly], сплачуватимуть дивіденди безпосередньо до держбюджету.
"Іншими словами, "Нафтогаз"... більше не матиме права на отримання дивідендів як акціонер... а "Укрнафта" повинна буде сплачувати дивіденди напряму до бюджету (як це було до прийняття закону про корпоративне управління держпідприємствами)", – заявив Лисенко.
Він назвав це відкатом реформи корпоративного управління. Запровадження консолідованої виплати дивідендів було одним із важливих досягнень після прийняття законопректу 5593-д. Зокрема, це було однією з рекомендацій ОЕСР при розробці цієї реформи.
"Прийняття законопроєкту №5593-д саме відповідно до стандартів ОЕСР було передумовою отримання такого важливого для України фінансування від наших [міжнародних] партнерів, зокрема, МВФ. А тепер виходить, що ми обіцяли прийняти хороший закон, але не обіцяли його потім не змінювати," – додав він.
Це не перша спроба держави запровадити таку норму. Наприклад, як ми повідомляли раніше, держава хотіла забрати у "Нафтогазу" право приймати рішення щодо дивідендів своїх дочірніх компаній у проєкті закону про держбюджет на 2024 рік.
[Практика, що відповідає Принципам ОЕСР щодо корпоративного управління держпідприємствами, передбачає, що дивіденди консолідуються на рівні материнської компанії. Натомість практика, коли дочірні компанії держпідприємства сплачують дивіденди безпосередньо до держбюджету, порушує принцип ОЕСР щодо рівних умов для держпідприємств та приватних компаній. – SOE Weekly.]
Як ми повідомляли раніше, "Укрнафта" має сплатити державі загалом 8 млрд грн (202 млн євро за середнім обмінним курсом у 2023 році) дивідендів за 2023 рік. Аудійована фінансова звітність "Укрнафти" за 2022 або 2023 роки не була публічно доступною на момент написання дайджесту.
Також ми писали, що "Укрнафта" заробила майже 24 млрд грн (607 млн євро) чистого прибутку у 2023 році.
Банки
У першому кварталі 2024 року українські банки отримали сукупний прибуток у розмірі 40 млрд грн (965 млн євро); 60% припадає на держбанки, повідомляє платформа відкритих даних Opendatabot. Платформа також повідомила, що на 10 найбільших банків на ринку припадає 84% загального прибутку – 34,2 млрд грн (825 млн євро за середнім курсом за відповідний період).
Шість держбанків отримали 60% загального прибутку українських банків. [П'ять із шести держбанків входять до десятки найбільших банків України. – SOE Weekly.]
Як зазвичай, найбільше заробив "ПриватБанк" – 13,86 млрд грн (334 млн євро), або 57,1% від суми прибутків держбанків. Прибуток "ПриватБанку" (16,04 млрд грн або 387 млн євро) на 14% менший порівняно з першим кварталом 2023 року, додає Opendatabot.
[Як ми писали раніше, у 2023 році банк відзвітував про чистий прибуток у розмірі 37,8 млрд грн (956 млн євро).
Також ми повідомляли, що "ПриватБанк" сплатив до держбюджету 50 млрд грн (1 млрд 264 млн євро) податків та дивідендів. Це становить цілих 3% від загальних прогнозованих доходів держбюджету на 2024 рік. – SOE Weekly.]
На другому місці – "Ощадбанк" з 4,86 млрд грн (117 млн євро), або 20% прибутку держбанків.
[Як ми писали раніше, у 2023 році "Ощадбанк" заробив рекордні 6 млрд грн (152 млн євро) прибутку (за даними аудиту).
Крім цього, ми писали, що "Ощадбанк" сплатив державі першу половину дивідендів за 2023 рік – 0,7 млрд грн (18 млн євро). – SOE Weekly.]
"Укрексімбанк" посідає третє місце з 2,47 млрд грн, або 60 млн євро (10,2%).
"Укргазбанк" заробив 1,91 млрд грн, або 46 млн євро (7,9%).
Нещодавно націоналізований "Сенс Банк" посідає п'яте місце з 1,19 млрд грн, або 29 млн євро (4,9%).
[Як ми повідомляли раніше, "Сенс Банк", який раніше належав підсанкційним російським олігархам Міхаілу Фрідману, Пьотру Авену та Андрєю Косогову, було націоналізовано наприкінці липня 2023 року. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Лише PINbank, який нещодавно перейшов під контроль держави, зазнав 7,6 млн грн (близько 200 тис євро) збитку.
[Як ми повідомляли раніше, PINbank, який раніше належав російському олігарху Євгенію Гінеру, перейшов під контроль Фонду державного майна України (ФДМУ). – SOE Weekly.]
Енергосектор
"Центренерго" продовжує розбирати завали після роісйських ракетних обстрілів Зміївської та Трипільської ТЕС. 14 травня 2024 року технічний директор "Центренерго" Євгеній Гаркавий повідомив, що на Зміївській та Трипільській теплоелектростанціях (ТЕС) продовжують розбирати завали після ракетних ударів 22 березня та 11 квітня. Це займе ще щонайменше місяць-два.
"Кількість завалів дійсно величезна. Це сотні, навіть тисячі тонн бетону, який потрібно прибрати, а вціліле обладнання максимально зберегти", – додав він.
За словами "Центренерго", ці атаки призвели до руйнування дорогого обладнання, значних пошкоджень та пожеж.
"Найбільше постраждали генератори (майже 500 млн грн), трансформатори (близько 200 млн грн) та турбіни", – зазначив Гаркавий.
Він підкреслив, що основна діяльність "Центренерго" зупинена. "На сьогодні зруйновано 100% генеруючих потужностей наших електростанцій. Ми залишилися без виробництва електроенергії і тепла, а наші міста-супутники – без гарячої води", – також повідомив Гаркавий.
Як ми писали раніше, 11 квітня 2024 року "Центренерго" повідомило, що Трипільська ТЕС у Київській області була повністю зруйнована внаслідок масштабного ракетного удару з боку Росії.
ТЕС забезпечувала електроенергією майже 3 мільйони людей і була найбільшим постачальником електроенергії в Київській, Житомирській та Черкаській областях.
[До складу "Центренерго" входили три ТЕС, які, по суті, й були всіма активами компанії: Трипільська у Київській області, Зміївська у Харківській області та Вуглегірська у Донецькій області.
22 березня 2024 року Зміївська ТЕС була повністю зруйнована. 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС. Таким чином, "Центренерго" втратило 100% своєї генерації. Докладніше читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]
Група "Нафтогаз" сплатила 28,3 млрд грн (687 млн євро) податків за січень-квітень 2024 року, повідомила пресслужба компанії 15 травня 2024 року. До держбюджету надійшло 26,2 млрд грн (629 млн євро за середнім курсом за відповідний період), до місцевих бюджетів – 2,1 млрд грн (50 млн євро).
У квітні 2024 року група сплатила 8 млрд грн (189 млн євро) податків.
[За січень 2024 року "Нафтогаз" сплатив до державного та місцевих бюджетів 6,1 млрд грн (147 млн євро) податків, за лютий 2024 року – 5,3 млрд грн (129 млн євро), за березень 2024 року – 8,3 млрд грн (197 млн євро). Докладніше читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Внески "Нафтогазу" за січень-квітень 2024 року становлять 11,5% від загальних податкових надходжень України за цей період, додали в компанії.
Як ми повідомляли раніше, у 2023 році Група "Нафтогаз" сплатила 83,4 млрд грн (2,1 млрд євро) податків до держбюджету та ще 6,8 млрд грн (172 млн євро) до місцевих бюджетів.
Згодом ми писали, що Група "Нафтогаз" повідомила про те, що отримала 23,1 млрд грн (584 млн євро) консолідованого чистого прибутку у 2023 році, що є значним покращенням порівняно зі збитками у 79,1 млрд грн (2,3 млрд євро) у 2022 році.
"Укренерго" запровадило графіки відключень електроенергії для населення та промисловості в усіх регіонах. 14 травня 2024 року "Укренерго" оголосило про початок контрольованих аварійних відключень електроенергії для промислових та побутових споживачів у всіх регіонах України у години вечірнього максимуму навантаження. Електропостачання об'єктів критичної інфраструктури не обмежувалося, повідомили в компанії.
Причиною цих відключень став значний дефіцит електроенергії в системі через підриви росіянами електростанцій та збільшення споживання через похолодання, пояснили в "Укренерго".
У наступні дні "Укренерго" запровадило погодинні графіки відключень для промисловості та населення.
За словами голови правління "Укренерго" Володимира Кудрицького, потепління дозволить Україні уникнути відключень, якщо Росія не виведе з ладу енергетичні активи надалі. Влітку використання кондиціонерів під час планових ремонтів може знову призвести до критичного дефіциту електроенергії.
[Як ми повідомляли раніше, з 22 березня 2024 року Україна зазнала п'яти масованих ударів ракетами та дронами по енергетичних об'єктах. Докладніше про це читайте у наших попередніх дайджестах. – SOE Weekly.]
Вугільного бізнесмена Кропачова затримали за підозрою у шахрайстві та завданні збитків на 2 млрд грн (47 млн євро). Державне бюро розслідувань (ДБР) і Національна поліція затримали Віталія Кропачова, фактичного власника ТОВ "Краснолиманське" (входить до його групи "Укрдонінвест"), повідомила "Економічна правда" ("ЕП").
За даними джерел ЕП, до схеми причетні чиновники Міністерства енергетики та Державної податкової служби.
Пізніше ДБР підтвердило, затримало Кропачова. За даними Бюро, той заволодів активами Олександра Януковича, сина колишнього президента-втікача Віктора Януковича. Кропачов отримав контроль над багатьма державними вугільними шахтами та збагачувальними фабриками на сході України.
За даними слідства, Кропачов співпрацював із директором і бухгалтером ТОВ "Краснолиманське", щоб перешкодити роботі державної вугледобувної компанії "Краснолиманська" і довести її до банкрутства.
Державна шахта залежить від ТОВ "Краснолиманське", оскільки не може видобувати вугілля з власних пластів, які розташовані нижче, ніж пласти, що розробляються компанією Кропачова.
За словами ДБР, слідство задокументувало чотири випадки незаконної діяльності:
- незаконне використання ТОВ "Краснолиманське" податкової пільги у розмірі 75 млн грн (1,8 млн євро за поточним курсом);
- умисна нереєстрація податкових документів, що призвело до ухилення від сплати податків на суму 2,2 млрд грн (51,3 млн євро);
- нереєстрація податкових накладних на суму 1 млрд грн (23,3 млн євро), що призвело до ухилення від сплати 170 млн грн (4 млн євро) ПДВ;
- несплата ще 1,1 млрд грн (25,7 млн євро) ПДВ після цього.
Співробітники ТОВ "Краснолиманське" також незаконно придбали майно на ці гроші за вказівкою Кропачова у 2022-2023 роках, повідомили в ДБР.
Крім Кропачова, про підозру повідомили його фінансовому менеджеру, а також директору та головному бухгалтеру ТОВ "Краснолиманське". ДБР клопоче про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
[Віталій Кропачов – власник групи компаній "Укрдонінвест" з активами у вугільній промисловості, машинобудуванні, будівництві, транспорті та медіа. Зокрема, у 2022 році він придбав ТОВ "Корона Санрайз", яке володіло цифровою ліцензією на "4 канал". У 2023 році запустив телеканал Ukraine World News.
У 2016 році "ЕП" писала, що Кропачов був "смотрящим" у вугільній галузі від Ігоря Кононенка, колишнього першого заступника голови парламентської фракції БПП і бізнес-партнера п'ятого президента України Петра Порошенка. Пізніше Кропачов це заперечував.
Як писала "ЕП", Кропачов купив кілька збагачувальних фабрик на підконтрольній уряду частині Донбасу, а в 2017 році придбав шахту "Краснолиманська", яка згодом стала одним з найуспішніших вугільних підприємств в Україні.
У 2018 році "Укрдонінвест" Кропачова брав участь в аукціоні з приватизації "Центренерго", але пізніше Фонд державного майна України (ФДМУ) скасував аукціон через невідповідність поданої учасниками документації вимогам законодавства.
Тоді ФДМУ мав намір продати державний пакет акцій "Центренерго" (78,3%) на аукціоні зі стартовою ціною 5,9 млрд грн (181 млн євро за тодішнім курсом). Кропачов не повідомив, яку частку він вже мав у "Центренерго", зазначивши лише, що вона становила понад 1%.
У 2018 році "ЕП" писала, що Кропачов монополізував постачання вугілля на "Центренерго". За даними "ЕП", понад 80% вугілля, що постачалося на "Центренерго", було надано компаніями, прямо чи опосередковано пов'язаними з бізнесменом.
Як ми повідомляли у квітні 2023 року, компанія "Укрдонінвест" Кропачова, переможець аукціону з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту, заявила, що відмовилася від продажу на етапі узгодження умов договору купівлі-продажу з регіональними відділеннями ФДМУ в Одеській та Миколаївській областях.
Перший аукціон з приватизації Білгород-Дністровського морського торговельного порту не відбувся, оскільки на нього ніхто не зареєструвався, але другий аукціон выдбувся. Переможцем на ньому вийшов ТОВ "Укрдонінвест", який запропонував 220 млн грн (5,7 млн євро на той час). Однак переможець пропустив кінцевий термін оплати. Докладніше про це читайте в одному з наших попередніх дайджестів. – SOE Weekly.]