Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
SlideShare a Scribd company logo

урок 1

•Download as DOC, PDF•
•
1 of 12
Клас: 11 Предмет: світова література Урок 45(1) Тема: Мета: Література поза межами західного світу Латиноамериканська література. Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури у ІІ половині ХХ століття. Новий латиноамериканський роман і його світовий резонанс. «Магічний реалізм» як синтез міфомислення і модернізму. - оглядово познайомити учнів з особливостями і творчими здобутками латиноамериканської літератури; - з’ясувати неповторність , своєрідність латиноамериканських письменників – лауреатів Нобелівської премії (Габріели Містраль, Пабло Неруди, Октавіо Паса, Мігеля Астуріаса, Варгаса Льоси, Габріеля Гарсіа Маркеса; -розтлумачити поняття “ магічний реалізм”(Маркес,Борхес, Кортасар); -розвивати асоціативне та аналітичне мислення; - вдосконалювати усне зв’язне мовлення та навички роботи з опорним конспектом; - прищеплювати учням любов до літератури як мистецтва слова; - виховувати творчого читача з критичним мисленням. Тип уроку: комбінований Вид (жанр) уроку: урок-огляд, урок-відкриття. Методи та методичні прийоми: лекція, евристична бесіда, спостереження, аналіз, узагальнення,асоціативна вправа, інтерактивна гра. Форми самостійної роботи учнів: робота з опорним конспектом (кластером) , пошукова робота, спостереження, випереджальне завдання для окремих учнів (знайти фільм М.Гіпсона «Апокаліпсис», виокремити потрібні уривки); створення мультимедійної презентації до уроку; пошук і друк портретів латиноамериканських літераторів, лауреатів Нобелівської премії, пошук в Інтернеті коментарів до їх творів. Обладнання: портрети латиноамериканських письменників, збірки їх творів, уривки з фільму Мела Гіпсона «Апокаліпсис»(2006), дидактичний 1
матеріал ( картки «Пам’ятка «Елементи магічного реалізм:», уривки тексту роману Г.Г Маркеса «Сто років самотності», мультимедійна дошка та мультимедійні ресурси (електронна презентація) Пояснювальна записка Протягом уроку учні об’єднуються у групи для виконання практичного завдання пошукового типу «Збери пазл». … для «речей», які я зустрів в «Індіях», не можна дібрати назви, бо нічого подібного немає у Європі. Христофор Колумб, уривок зі звіту про його першу подорож від 14 лютого 1493р. до королівського секретаря Зміст та етапи уроку: І. Оргмомент . Вступне слово вчителя + асоціативна вправа: Добрий день, діти! Сьогодні ми починаємо вивчення нової цікавої теми. Я обіцяю, що вона буде для вас справжнім відкриттям. Саме слово «відкриття» і буде на нашому уроці ключовим. Як ви вважаєте, дивлячись на ці слайди, з літературою якої країни ми починаємо знайомитись?(див. слайд 1-6)(Ймовірні відповіді учнів і спрямування їх з допомогою вчителя приводять до висновку, що це стосується Латинської Америки) ІІ. Тема уроку і очікувані результати (на мультимедійній дошці), її запис у зошиті, опосередкований коментар за допомогою картини іспанського художника С. Далі «Відкриття Америки зусиллям сну Христофора Колумба»,1959. (див. слайд 7) Коментар учня до картини (робить учень) Це сюрреалістичне полотно створене великим майстром у 1959 році, тобто з часів відкриття Південної Америки минуло пів тисячоліття. Безмежний простір картини сповнюють загадкові багатозначні символи: море, корабель, жінка, прапори. Але для європейців цей загадковий континент відкрився поновому у ХХ столітті з появою імен Неруди, Борхеса, Маркеса, Кортасара. 2
ІІІ. Мета уроку (заздалегідь записана на дошці, закрита, відкривається лише після того, як учні запишуть тему. Озвучується вчителем, протягом всього уроку залишається перед очима учнів, візуалізує елементи очікуваного результату). На боковій дошці записано «Словник уроку: Латинська Америка, магічний реалізм, міф, сюрреалізм, міфомислення, креольське бароко, конкіста, оксиморон(оксюморон), сенсорні сприйняття». ІV. Лекція вчителя (учні вдосконалюють навички складання схеми-конспекту КЛАСТЕРУ) Первинна рефлексія вчителя і учня Так, плеяда талановитих, незвичайних, оригінальних, пристрасних, іноді епатажних представників літератури країн Латинської Америки, для яких навіть рамки сучасних модерністських напрямків були замалими, у ХХ столітті підкорила вимогливу європейську культурну еліту. Доказом цього є ціла низка лауреатів найпрестижнішої нагороди – Нобелівської премії. Їх шестеро, і з ними ми познайомимось пізніше. А поки декілька загальних історичних фактів щодо літератури країн Південної Америки (або Латинської.). V. Продовження лекції вчителя ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – література народів Латинської Америки, для яких притаманні схожість історичного шляху (колонізація після вторгнення європейців й вивільнення більшості з-під колоніального гніту у XIXст.) і загальні риси соціального життя. Для більшості латиноамериканських країн характерною є також схожість мови – іспанської, а звідси – вплив іспанської культури. Європейсько-християнські традиції, принесенні завойовниками, в Латинській Америці переплелися із національною культурою. Між розвитком завойовників та підкорених лежала велика прірва. Наприклад, корінне населення Південної Америки не знало заліза та вогнепальної зброї, що дало великі переваги завойовникам. Але ця казкова земля була дуже багатою: як відомо з хронік, іспанці кораблями вивозили золото та коштовне каміння. Але з цих же хронік відомо, що цивілізація, наприклад, у індіанців майя була на високому рівні – в них була писемність, були міста, які прикрашали палаці і система каналів небаченої краси. І все це було жорстоко знищене завойовниками (слайд 8). (Уривок з фільму М.Гіпсона «АПОКАЛІПСИС»). + РЕФЛЕКСІЯ VІ. Продовження лекції вчителя 3
Я пропоную вам познайомитись з періодизацією латиноамериканської літератури (слайди 9- 14). 1. Література доколумбового періоду (міфи, героїчний епос, філософська та любовна лірика) - епос про ацтекського героя Кетцалькоатля, котрий створив людей і дав їм маїс (кукурудзу) – слайд 9. 2. Література епохи конкісти (від конкістадор – завойовник Нового світу) (1492–1600) – тексти, присвячені завоюванню нового континенту (романи, поеми, хроніки) – література про війни між іспанцями та індіанцями мала два напрямки – засудження конкісти та її схвалення, як явища, що несе цивілізацію (що цікаво, то всі автори цього періоду були іспанці, що зі співчуттям ставились до колонізованих індіанців – Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій», Фернан Кортес «Листи до короля Карла V » ) – слайд 10. 3. Розквіт колоніальної літератури (1600–1808) –( драматургія, любовна й релігійна лірика, сатира та біографічні твори (романи заборонено!)) – цей період отримав ще назву креольське бароко; представники: бразильський поет Жоакін Жозе де Сильва Хавьєр (1748–1792), автор революційниз поезій; мексиканська поетеса, що потім стала чорницею Хуана Инес де ла Крус (1648/1651–1695 ) – створила багаточисельні пристрасні любовні вірші. Можна вже сказати, що ця література була християнською (католицькою) – слайд 11. 4. Література 19 століття. Романтизм. Реалізм и натуралізм (романи, повчальні замальовки, поеми) – у романістиці прослідковується з’єднання реалізму та натуралізму у дусі Бальзака та Золя (романи Хорхе Ісаакса (1837–1895 («Марія»)), Гонсалвіса Азеведи (1857–1913), серед яких найбільш відомі «Мулат», «Пансіон») – слайд 12. 5. Модернізм (остання чверть 19 ст. – 1910рр.) – по-латиноамериканськи своєрідний, але відчув на собі вплив «Парнасу», бо здебільш твори цього періоду - поетичні (поети Хосе Хулиан Марті (1853– 1895), Гіл’єрмо Валенсіа (1873–1943), Леопольдо Лугонес (1874–1938) – слайд 13. 6. 20 століття – «магічний реалізм», романи (Борхес, Маркес, Кортасар) – слайд 14. Проміжна рефлексія вчителя і учня: Додому вам було задано повторити основні літ. напрямки, послідовність їх виникнення. Як ви вважаєте, чи схожі шляхи розвитку європейської літератури та латиноамериканської? Що відмінного одразу ви побачили? VІ. Продовження лекції вчителя 4
Саме латиноамериканській літературі ХХ століття ми і присвятимо наш урок. Її вважають феноменом, нетиповим явищем, що приваблює не тільки оригінальною екзотикою. Якщо підбирати ключові слова до цієї теми, то у мене виникають наступні : пристрасть, одкровення, несподіваність, казка, міф. А у вас? Подумайте над цим. Спочатку я пропоную вам стилізовану фотогалерею портретів представників Латиноамериканської літератури, лауреатів Нобелівської премії різних років в галузі літератури. А гідами у цій фотогалереї будуть ваші однокласники. Стилізована фотогалерея. (До кожного з портретів дібрані висловлювання або цікавий факт з життя автора – див. слайди 15-20) чиїсь VІІ. Основна частина. Лекція вчителя Магічний реалізм Латиноамериканська література унікальна. Жодна національна література не може похвалитись такою кількістю Нобелівських лауреатів (лише російська наближається), при тому, що попередні періоди та імена їх представників нам майже нічого не сказали. Це лише дуже загальний огляд. Можливо, що менталітет Латинської Америки відобразився і в теорії літератури. Навіть термін, що іменує провідний напрямок латиноамериканської прози ХХ ст., є оксимороном, тобто поєднує непоєднане – «магічний реалізм». Мовна вправа. Складіть, будь ласка, синонімічні ряди за цими поняттями: І варіант – до слова «магічний», ІІ варіант – до слова «реалізм». Поясніть, як ви це розумієте?( Ймовірні відповіді учнів: магія – чари, чаклунство, релігія, містика; реалізм – дійсний, матеріальний, справжній. Ці ряди не мають точок перетину.) Та є в літературі жанр, який поєднує магічне і реальне – МІФ. Це особлива манера розповіді, коли відчуваєш, що міфічне, магічне існує поряд з реальним, і це сприймається природно, бо ми знаємо, що країни Латинської Америки, у яких йде дія твору, такі далекі, що майже казкові – там все можливе. Якщо ми знаємо з уроків географії, що, Австралія, наприклад, відокремилась від інших континентів набагато раніше, і там збереглись унікальні флора та фауна, майже казкові та нереальні тварини (сумчасті, утконоси), то чому на іншому континенті – Південній Америці, що його відкрито порівняно нещодавно (у 15 століття), не могли існувати дивні міфічні істоти та магічні події, поки у Європі вирувала цивілізація, а прадавні часи минули. Тобто, наша уява припускає, що час і простір «там» інші. Термін « магічний реалізм» пов’язують з іменами таких культових майстрів слова, як Борхес, Маркес та Кортасар. 5
Якщо звернутись до термінології, то чіткого тлумачення цього поняття не існує. Лише познайомившись з творами вищеозначених письменників, можна трохи наблизитись до його розуміння. (див. слайд 21) Магічний реалізм - реалізм, в якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфологічного, дійсного та уявного, таємничого. Напрям отримав свою назву в 1925 році завдяки німецькому мистецтвознавцеві Францу Роху ( Franz Roh). Стиль був популярний в Європі і Сполучених Штатах від 1920-тих до 1940-х років і зберіг декілька практикуючих митців протягом 1950-тих. Магічний реалізм часто бачать, як комбінацію реалізму і сюрреалізму. Магічний реалізм — умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Я розробила для вас наступні пам’ятки «Елементи магічного реалізму», користуючись різними джерелами (фаховими виданнями, Інтернетом). Та це суцільна теорія, а вона не має сенсу, якщо її не підкріпити практикою. Для практичного етапу ми об’єднаємось у групи. VІІІ. Практичний етап «Збери пазл». У вас на парті для кожної групи лежить віддрукована пам’ятка «Елементи магічного реалізму» (див. додаток 1). В ній 10 пунктів. А на окремому аркуші – цитата з роману Маркеса «Сто років самотності» (див. додаток 2). Вам потрібно уважно прочитати уривок і відповісти, яку саме ознаку магічного реалізму він ілюструє. Якщо ви зробите вірно, то у нас на кожен пункт з теорії буде одне наочне підтвердження з тексту твору, який представляє собою приклад літератури магічного реалізму.Тобто, наш «пазл» буде складено. Учні працюють у групах, добирають цитату до теорії, потім, через 1,5-2 хвилини читають вголос по черзі свої дібрані уривки, і, таким чином, отримують перше уявлення про магічний реалізм на практиці. Елементи магічного реалізму: 1. Фантастичні елементи автор зображує як реальні. Діючі особи приймають та не заперечують логіку магічних елементів В ту ніч, коли Хосе Аркадіо Буендіа побачив, що мрець обмиває свої поранення у його власній спальні, він здався…Урсула відчувала до небіжчика таке співчуття, що, помітивши під час наступної зустрічі, як він заглядає у казани на плиті, і зрозумівши, що саме він шукає , вона з тих пір розставляла для нього миски з водою по всьому дому. 6
2. Численні деталі сенсорного сприйняття. «Ще п’ять реалів, і тоді торкайтесь», — сказав циган. Хосе Аркадіо Буендіа сплатив п’ять реалів, поклав долоню на лід и тримав її так декілька хвилин; й серце його, що відчуло дотик таїни, стиснулось від жаху і захоплення. Не знаючи, як пояснити це незвичайне почуття дітям, він сплатив ще десять реалів, щоб вони самі його відчули. 3. Часто використовуються символи та образи. Фернанда, збираючись зняти простирадла з мотузки у саду і скласти їх, покликала на підмогу усіх жінок. Не встигли вони почати справу, як Амаранта помітила, що Ремедіос Прекрасна раптом стала дивовижно блідою, навіть прозорою. — Тобі зле? — спитала вона. Ремедіос Прекрасна, тримаючи у руках інший кінчик простирадла, відмовила їй з посмішкою співчуття: — Навпаки, мені ніколи ще не було так добре. Ледь тільки Ремедіос Прекрасна вимовила ці слова, як Фернанда відчула, що пестливий сяючий вітер вирвав у неї з рук тканину і розправив її у повітрі. Амаранта ж відчула таємниче коливання мережив на своїх спідницях у ту хвилину, коли Ремедіос Прекрасна стала возноситись, і вчепилась у свій кінець простирадла, щоб не впасти. І лише тільки Урсула, майже зовсім сліпа, змогла розпізнати природу цього явища, цього нездоланного вітру — вона залишила простирадла на милість його променистих струменів і дивилась, як Ремедіос Прекрасна махає їй рукою на прощання, оточена засліплюючи білим трепетанням простирадл, що піднімались разом з нею… 4. Емоції та сексуальність людини як соціальної сутності описуються дуже докладно. …Чужа пристрасть збудила і бажання Хосе Аркадіо. З першою ж атакою кістки дівчини, здавалось, розсиплються як фішки доміно… Та циганка перенесла тиск з твердістю и мужністю, достойними поваги. Хосе Аркадіо відчув, що он злітає в якісь райські захмарні височини, й з його переповненого серця ринули потоком найніжніші непристойності, вони 7
вливались у дівчину через вуха й виливались в неї з рота, перекладені на її мову… 5. Викривлюється течія часу, так що він стає циклічним або вбачається відсутнім. Ще один прийом - колапс часу, коли сучасне повторює чи нагадує минуле. «Роки ідуть зараз не так, як раніше», — скаржилась вона, відчуваючи, що повсякденна реальність вислизає в неї з рук. Раніше, думала Урсула, діти зростали дуже повільно. Лише згадаєш, як багато часу минуло, поки Хосе Аркадіо, її старший син, втік з циганами, й скільки всього відбулось до того, як він повернувся додому, розмальований, наче змія.. Раніш вона, бувало, цілий день крутиться зі своїми льодяниками і встигає ще доглянути за дітьми й помітити по їх очах, що вже час давати їм касторки. А зараз, коли вона майже вільна і з ранку до вечора тільки і панькається із Хосе Аркадіо, але тому, що час зіпсувавсь, вона не встигає довести до кінця жодної справи. 6. Причина та наслідок міняються місцями - наприклад, персонаж може страждати "до" трагічних подій. …Ауреліано, першій людській істоті, що народилась у Макондо, у березні мало виповнитись шість років. Хлопчик був мовчазний та замкнений. В материнському череві він плакав й народився з віткритими очима. Поки перерізали пуповину, він вертів головою із боку у бік, неначе вивчаючи речі у кімнаті, і роздивлявся обличчя оточуючих з цікавістю й без будь-якої боязкості. 7. Широко використовуються фольклор і міфологія. Ґрунт під ногами була м’який та вологий , як вулканічний попіл, зарості з кожним кроком набували все більш погрозливого вигляду, крики птахів і мавпячі сварки доносились тепер звідкись здалеку — здавалось, світ навіки втратив свою радість. В цьому царстві вологи та мовчання, що скидалось на рай до первісного гріха, чоботи провалювались у глибокі ями, сповнені чогось масного, навкруги стояла курява, мачете розрубали золотих саламандр и криваво-пурпурові іриси, людей мучили давні, вже забуті спогади. Цілий тиждень, майже не розмовляючи, вони пересувались, як сомнамбули, все вперед, у напівтьмі, освітлені лише мерехтливими вогниками світлячків, виснажені задушливим смородом крові. Зворотного шляху не було, тому що 8
стежина, яку вони прорубали, на їх очах зникала під новою зеленню, що зростала у них перед очима. 8. Ясний фінал твору дозволяє читачу визначитися, що ж насправді відповідає дійсному перебігу подій - фантастичне чи повсякденне. Ауреліано вже знав, що у пергаментах Мелькіадеса написана і його доля. Він знайшов їх цілими-цілісінькими … и розпочав одразу ж, стоячи, розтлумачувати їх голос — без зусиль, так, буцімто їх було написано іспанською .... То була історія сім’ї Буендіа, що її розповів Мелькіадес з усіма її найбуденнішими подробицями, з описом подій на сто років уперед. … Він перескочив декілька сторінок, намагаючись забігти уперед й зясувати ень і обставини своєї смерті. Та, ще не дійшовши до останнього рядка, він зрозумів, що йому вже ніколи не вийти з цієї кімнати, бо, відповідно пророцтву пергаментів, прозоре місто або місто-привид буде знесене з поверхні землі буревієм и зітерте із пам’яті людей у ту саму мить, коли Ауреліано Бабілонья скінчить тлумачити пергаменти, й що все, що в них є, ніколи і нізащо більш не повториться, бо тим родам людським,що приречені на ста років самотності , не судилося з’явитись на землі двічі. ІХ. Заключна рефлексія вчителя і учня Я хочу, щоб ви записали три короткі фрази, які відобразять ваше враження від уроку. Давайте зачитає їх, але умова не повторюватись. Х. Підсумок уроку Як ви вважаєте, чи досягли ви очікуваного результату?(Звертаємось до мети уроку і робимо висновок, підсумовуючи роботу). ХІ. Виставлення і аргументація оцінок. ХІІ. Д.З. Вчити теорію з теми уроку; знайти цікаві факти про життя та творчість Г.Г. Маркеса; зобразити (намалювати, зробити колаж або якось по-іншому) на аркуші А-4 будь-якого птаха, який символізує для вас щастя і вирізати його. ДОДАТОК 1 9
Пам’ятка Елементи магічного реалізму: 1. Фантастичні елементи автор зображує як реальні. Діючі особи приймають та не заперечують логіку магічних елементів 2. Численні деталі сенсорного сприйняття. 3. Часто використовуються символи та образи. 4. Емоції та сексуальність людини як соціальної сутності описуються дуже докладно. 5. Викривлюється течія часу, так що він стає циклічним або вбачається відсутнім. Ще один прийом - колапс часу, коли сучасне повторює чи нагадує минуле. 6. Причина та наслідок міняються місцями - наприклад, персонаж може страждати "до" трагічних подій. 7. Широко використовуються фольклор і міфологія. 8. Ясний фінал твору дозволяє читачу визначитися, що ж насправді відповідає дійсному перебігу подій – фантастичне чи повсякденне. ДОДАТОК 2 Цитати 10
1.В ту ніч, коли Хосе Аркадіо Буендіа побачив, що мрець обмиває свої поранення у його власній спальні, він здався…Урсула відчувала до небіжчика таке співчуття, що, помітивши під час наступної зустрічі, як він заглядає у казани на плиті, і зрозумівши, що саме він шукає , вона з тих пір розставляла для нього миски з водою по всьому дому. 2.«Ще п’ять реалів, і тоді торкайтесь», — сказав циган. Хосе Аркадіо Буендіа сплатив п’ять реалів, поклав долоню на лід и тримав її так декілька хвилин; й серце його, що відчуло дотик таїни, стиснулось від жаху і захоплення. Не знаючи, як пояснити це незвичайне почуття дітям, він сплатив ще десять реалів, щоб вони самі його відчули. 3. Фернанда, збираючись зняти простирадла з мотузки у саду і скласти їх, покликала на підмогу усіх жінок. Не встигли вони почати справу, як Амаранта помітила, що Ремедіос Прекрасна раптом стала дивовижно блідою, навіть прозорою. — Тобі зле? — спитала вона. Ремедіос Прекрасна, тримаючи у руках інший кінчик простирадла, відмовила їй з посмішкою співчуття: — Навпаки, мені ніколи ще не було так добре. Ледь тільки Ремедіос Прекрасна вимовила ці слова, як Фернанда відчула, що пестливий сяючий вітер вирвав у неї з рук тканину і розправив її у повітрі. Амаранта ж відчула таємниче коливання мережив на своїх спідницях у ту хвилину, коли Ремедіос Прекрасна стала возноситись, і вчепилась у свій кінець простирадла, щоб не впасти. І лише тільки Урсула, майже зовсім сліпа, змогла розпізнати природу цього явища, цього нездоланного вітру — вона залишила простирадла на милість його променистих струменів і дивилась, як Ремедіос Прекрасна махає їй рукою на прощання, оточена засліплюючи білим трепетанням простирадл, що піднімались разом з нею… 4. Чужа пристрасть збудила і бажання Хосе Аркадіо. З першою ж атакою кістки дівчини, здавалось, розсиплються як фішки доміно… Та циганка перенесла тиск з твердістю и мужністю, достойними поваги. Хосе Аркадіо відчув, що он злітає в якісь райські захмарні височини, й з його переповненого серця ринули потоком найніжніші непристойності, вони вливались у дівчину через вуха й виливались в неї з рота, перекладені на її мову… 5. «Роки ідуть зараз не так, як раніше», — скаржилась вона, відчуваючи, що повсякденна реальність вислизає в неї з рук. Раніше, думала Урсула, діти зростали дуже повільно. Лише згадаєш, як багато часу минуло, поки Хосе Аркадіо, її старший син, втік з циганами, й скільки всього відбулось до того, як він повернувся додому, розмальований, наче змія.. Раніш вона, бувало, цілий день крутиться зі своїми льодяниками і встигає ще доглянути за дітьми й помітити по їх очах, що вже час давати їм касторки. А зараз, коли вона майже вільна і з ранку до вечора тільки і панькається із Хосе Аркадіо, але тому, що час зіпсувавсь, вона не встигає довести до кінця жодної справи. 6. …Ауреліано, першій людській істоті, що народилась у Макондо, у березні мало виповнитись шість років. Хлопчик був мовчазний та замкнений. В материнському череві він плакав й народився з відкритими очима. Поки перерізали пуповину, він вертів головою із боку 11
у бік, неначе вивчаючи речі у кімнаті, і роздивлявся обличчя оточуючих з цікавістю й без будьякої боязкості. 7. Ґрунт під ногами була м’який та вологий , як вулканічний попіл, зарості з кожним кроком набували все більш погрозливого вигляду, крики птахів і мавпячі сварки доносились тепер звідкись здалеку — здавалось, світ навіки втратив свою радість. В цьому царстві вологи та мовчання, що скидалось на рай до первісного гріха, чоботи провалювались у глибокі ями, сповнені чогось масного, навкруги стояла курява, мачете розрубали золотих саламандр и криваво-пурпурові іриси, людей мучили давні, вже забуті спогади. Цілий тиждень, майже не розмовляючи, вони пересувались, як сомнамбули, все вперед, у напівтьмі, освітлені лише мерехтливими вогниками світлячків, виснажені задушливим смородом крові. Зворотного шляху не було, тому що стежина, яку вони прорубали, на їх очах зникала під новою зеленню, що зростала у них перед очима. 8. Ауреліиано вже знав, що у пергаментах Мелькіадеса написана і його доля. Він знайшов їх цілими-цілісінькими … и розпочав одразу ж, стоячи, розтлумачувати їх голос — без зусиль, так, буцімто їх було написано іспанською .... То була історія сім’ї Буендіа, що її розповів Мелькіадес з усіма її найбуденнішими подробицями, з описом подій на сто років уперед. … Він перескочив декілька сторінок, намагаючись забігти уперед й з’ясувати день і обставини своєї смерті. Та, ще не дійшовши до останнього рядка, він зрозумів, що йому вже ніколи не вийти з цієї кімнати, бо, відповідно пророцтву пергаментів, прозоре місто або містопривид буде знесене з поверхні землі буревієм и зітерте із пам’яті людей у ту саму мить, коли Ауреліано Бабілонья скінчить тлумачити пергаменти, й що все, що в них є, ніколи і нізащо більш не повториться, бо тим родам людським,що приречені на ста років самотності , не судилося з’явитись на землі двічі. 12

More Related Content

урок 1

  • 1. Клас: 11 Предмет: світова література Урок 45(1) Тема: Мета: Література поза межами західного світу Латиноамериканська література. Інтенсивний розвиток латиноамериканської літератури у ІІ половині ХХ століття. Новий латиноамериканський роман і його світовий резонанс. «Магічний реалізм» як синтез міфомислення і модернізму. - оглядово познайомити учнів з особливостями і творчими здобутками латиноамериканської літератури; - з’ясувати неповторність , своєрідність латиноамериканських письменників – лауреатів Нобелівської премії (Габріели Містраль, Пабло Неруди, Октавіо Паса, Мігеля Астуріаса, Варгаса Льоси, Габріеля Гарсіа Маркеса; -розтлумачити поняття “ магічний реалізм”(Маркес,Борхес, Кортасар); -розвивати асоціативне та аналітичне мислення; - вдосконалювати усне зв’язне мовлення та навички роботи з опорним конспектом; - прищеплювати учням любов до літератури як мистецтва слова; - виховувати творчого читача з критичним мисленням. Тип уроку: комбінований Вид (жанр) уроку: урок-огляд, урок-відкриття. Методи та методичні прийоми: лекція, евристична бесіда, спостереження, аналіз, узагальнення,асоціативна вправа, інтерактивна гра. Форми самостійної роботи учнів: робота з опорним конспектом (кластером) , пошукова робота, спостереження, випереджальне завдання для окремих учнів (знайти фільм М.Гіпсона «Апокаліпсис», виокремити потрібні уривки); створення мультимедійної презентації до уроку; пошук і друк портретів латиноамериканських літераторів, лауреатів Нобелівської премії, пошук в Інтернеті коментарів до їх творів. Обладнання: портрети латиноамериканських письменників, збірки їх творів, уривки з фільму Мела Гіпсона «Апокаліпсис»(2006), дидактичний 1
  • 2. матеріал ( картки «Пам’ятка «Елементи магічного реалізм:», уривки тексту роману Г.Г Маркеса «Сто років самотності», мультимедійна дошка та мультимедійні ресурси (електронна презентація) Пояснювальна записка Протягом уроку учні об’єднуються у групи для виконання практичного завдання пошукового типу «Збери пазл». … для «речей», які я зустрів в «Індіях», не можна дібрати назви, бо нічого подібного немає у Європі. Христофор Колумб, уривок зі звіту про його першу подорож від 14 лютого 1493р. до королівського секретаря Зміст та етапи уроку: І. Оргмомент . Вступне слово вчителя + асоціативна вправа: Добрий день, діти! Сьогодні ми починаємо вивчення нової цікавої теми. Я обіцяю, що вона буде для вас справжнім відкриттям. Саме слово «відкриття» і буде на нашому уроці ключовим. Як ви вважаєте, дивлячись на ці слайди, з літературою якої країни ми починаємо знайомитись?(див. слайд 1-6)(Ймовірні відповіді учнів і спрямування їх з допомогою вчителя приводять до висновку, що це стосується Латинської Америки) ІІ. Тема уроку і очікувані результати (на мультимедійній дошці), її запис у зошиті, опосередкований коментар за допомогою картини іспанського художника С. Далі «Відкриття Америки зусиллям сну Христофора Колумба»,1959. (див. слайд 7) Коментар учня до картини (робить учень) Це сюрреалістичне полотно створене великим майстром у 1959 році, тобто з часів відкриття Південної Америки минуло пів тисячоліття. Безмежний простір картини сповнюють загадкові багатозначні символи: море, корабель, жінка, прапори. Але для європейців цей загадковий континент відкрився поновому у ХХ столітті з появою імен Неруди, Борхеса, Маркеса, Кортасара. 2
  • 3. ІІІ. Мета уроку (заздалегідь записана на дошці, закрита, відкривається лише після того, як учні запишуть тему. Озвучується вчителем, протягом всього уроку залишається перед очима учнів, візуалізує елементи очікуваного результату). На боковій дошці записано «Словник уроку: Латинська Америка, магічний реалізм, міф, сюрреалізм, міфомислення, креольське бароко, конкіста, оксиморон(оксюморон), сенсорні сприйняття». ІV. Лекція вчителя (учні вдосконалюють навички складання схеми-конспекту КЛАСТЕРУ) Первинна рефлексія вчителя і учня Так, плеяда талановитих, незвичайних, оригінальних, пристрасних, іноді епатажних представників літератури країн Латинської Америки, для яких навіть рамки сучасних модерністських напрямків були замалими, у ХХ столітті підкорила вимогливу європейську культурну еліту. Доказом цього є ціла низка лауреатів найпрестижнішої нагороди – Нобелівської премії. Їх шестеро, і з ними ми познайомимось пізніше. А поки декілька загальних історичних фактів щодо літератури країн Південної Америки (або Латинської.). V. Продовження лекції вчителя ЛАТИНОАМЕРИКАНСЬКА ЛІТЕРАТУРА – література народів Латинської Америки, для яких притаманні схожість історичного шляху (колонізація після вторгнення європейців й вивільнення більшості з-під колоніального гніту у XIXст.) і загальні риси соціального життя. Для більшості латиноамериканських країн характерною є також схожість мови – іспанської, а звідси – вплив іспанської культури. Європейсько-християнські традиції, принесенні завойовниками, в Латинській Америці переплелися із національною культурою. Між розвитком завойовників та підкорених лежала велика прірва. Наприклад, корінне населення Південної Америки не знало заліза та вогнепальної зброї, що дало великі переваги завойовникам. Але ця казкова земля була дуже багатою: як відомо з хронік, іспанці кораблями вивозили золото та коштовне каміння. Але з цих же хронік відомо, що цивілізація, наприклад, у індіанців майя була на високому рівні – в них була писемність, були міста, які прикрашали палаці і система каналів небаченої краси. І все це було жорстоко знищене завойовниками (слайд 8). (Уривок з фільму М.Гіпсона «АПОКАЛІПСИС»). + РЕФЛЕКСІЯ VІ. Продовження лекції вчителя 3
  • 4. Я пропоную вам познайомитись з періодизацією латиноамериканської літератури (слайди 9- 14). 1. Література доколумбового періоду (міфи, героїчний епос, філософська та любовна лірика) - епос про ацтекського героя Кетцалькоатля, котрий створив людей і дав їм маїс (кукурудзу) – слайд 9. 2. Література епохи конкісти (від конкістадор – завойовник Нового світу) (1492–1600) – тексти, присвячені завоюванню нового континенту (романи, поеми, хроніки) – література про війни між іспанцями та індіанцями мала два напрямки – засудження конкісти та її схвалення, як явища, що несе цивілізацію (що цікаво, то всі автори цього періоду були іспанці, що зі співчуттям ставились до колонізованих індіанців – Бартоломе де Лас Касас «Історія Індій», Фернан Кортес «Листи до короля Карла V » ) – слайд 10. 3. Розквіт колоніальної літератури (1600–1808) –( драматургія, любовна й релігійна лірика, сатира та біографічні твори (романи заборонено!)) – цей період отримав ще назву креольське бароко; представники: бразильський поет Жоакін Жозе де Сильва Хавьєр (1748–1792), автор революційниз поезій; мексиканська поетеса, що потім стала чорницею Хуана Инес де ла Крус (1648/1651–1695 ) – створила багаточисельні пристрасні любовні вірші. Можна вже сказати, що ця література була християнською (католицькою) – слайд 11. 4. Література 19 століття. Романтизм. Реалізм и натуралізм (романи, повчальні замальовки, поеми) – у романістиці прослідковується з’єднання реалізму та натуралізму у дусі Бальзака та Золя (романи Хорхе Ісаакса (1837–1895 («Марія»)), Гонсалвіса Азеведи (1857–1913), серед яких найбільш відомі «Мулат», «Пансіон») – слайд 12. 5. Модернізм (остання чверть 19 ст. – 1910рр.) – по-латиноамериканськи своєрідний, але відчув на собі вплив «Парнасу», бо здебільш твори цього періоду - поетичні (поети Хосе Хулиан Марті (1853– 1895), Гіл’єрмо Валенсіа (1873–1943), Леопольдо Лугонес (1874–1938) – слайд 13. 6. 20 століття – «магічний реалізм», романи (Борхес, Маркес, Кортасар) – слайд 14. Проміжна рефлексія вчителя і учня: Додому вам було задано повторити основні літ. напрямки, послідовність їх виникнення. Як ви вважаєте, чи схожі шляхи розвитку європейської літератури та латиноамериканської? Що відмінного одразу ви побачили? VІ. Продовження лекції вчителя 4
  • 5. Саме латиноамериканській літературі ХХ століття ми і присвятимо наш урок. Її вважають феноменом, нетиповим явищем, що приваблює не тільки оригінальною екзотикою. Якщо підбирати ключові слова до цієї теми, то у мене виникають наступні : пристрасть, одкровення, несподіваність, казка, міф. А у вас? Подумайте над цим. Спочатку я пропоную вам стилізовану фотогалерею портретів представників Латиноамериканської літератури, лауреатів Нобелівської премії різних років в галузі літератури. А гідами у цій фотогалереї будуть ваші однокласники. Стилізована фотогалерея. (До кожного з портретів дібрані висловлювання або цікавий факт з життя автора – див. слайди 15-20) чиїсь VІІ. Основна частина. Лекція вчителя Магічний реалізм Латиноамериканська література унікальна. Жодна національна література не може похвалитись такою кількістю Нобелівських лауреатів (лише російська наближається), при тому, що попередні періоди та імена їх представників нам майже нічого не сказали. Це лише дуже загальний огляд. Можливо, що менталітет Латинської Америки відобразився і в теорії літератури. Навіть термін, що іменує провідний напрямок латиноамериканської прози ХХ ст., є оксимороном, тобто поєднує непоєднане – «магічний реалізм». Мовна вправа. Складіть, будь ласка, синонімічні ряди за цими поняттями: І варіант – до слова «магічний», ІІ варіант – до слова «реалізм». Поясніть, як ви це розумієте?( Ймовірні відповіді учнів: магія – чари, чаклунство, релігія, містика; реалізм – дійсний, матеріальний, справжній. Ці ряди не мають точок перетину.) Та є в літературі жанр, який поєднує магічне і реальне – МІФ. Це особлива манера розповіді, коли відчуваєш, що міфічне, магічне існує поряд з реальним, і це сприймається природно, бо ми знаємо, що країни Латинської Америки, у яких йде дія твору, такі далекі, що майже казкові – там все можливе. Якщо ми знаємо з уроків географії, що, Австралія, наприклад, відокремилась від інших континентів набагато раніше, і там збереглись унікальні флора та фауна, майже казкові та нереальні тварини (сумчасті, утконоси), то чому на іншому континенті – Південній Америці, що його відкрито порівняно нещодавно (у 15 століття), не могли існувати дивні міфічні істоти та магічні події, поки у Європі вирувала цивілізація, а прадавні часи минули. Тобто, наша уява припускає, що час і простір «там» інші. Термін « магічний реалізм» пов’язують з іменами таких культових майстрів слова, як Борхес, Маркес та Кортасар. 5
  • 6. Якщо звернутись до термінології, то чіткого тлумачення цього поняття не існує. Лише познайомившись з творами вищеозначених письменників, можна трохи наблизитись до його розуміння. (див. слайд 21) Магічний реалізм - реалізм, в якому органічно поєднуються елементи реального та фантастичного, побутового та міфологічного, дійсного та уявного, таємничого. Напрям отримав свою назву в 1925 році завдяки німецькому мистецтвознавцеві Францу Роху ( Franz Roh). Стиль був популярний в Європі і Сполучених Штатах від 1920-тих до 1940-х років і зберіг декілька практикуючих митців протягом 1950-тих. Магічний реалізм часто бачать, як комбінацію реалізму і сюрреалізму. Магічний реалізм — умовна назва модерністської течії в літературі Латинської Америки. Я розробила для вас наступні пам’ятки «Елементи магічного реалізму», користуючись різними джерелами (фаховими виданнями, Інтернетом). Та це суцільна теорія, а вона не має сенсу, якщо її не підкріпити практикою. Для практичного етапу ми об’єднаємось у групи. VІІІ. Практичний етап «Збери пазл». У вас на парті для кожної групи лежить віддрукована пам’ятка «Елементи магічного реалізму» (див. додаток 1). В ній 10 пунктів. А на окремому аркуші – цитата з роману Маркеса «Сто років самотності» (див. додаток 2). Вам потрібно уважно прочитати уривок і відповісти, яку саме ознаку магічного реалізму він ілюструє. Якщо ви зробите вірно, то у нас на кожен пункт з теорії буде одне наочне підтвердження з тексту твору, який представляє собою приклад літератури магічного реалізму.Тобто, наш «пазл» буде складено. Учні працюють у групах, добирають цитату до теорії, потім, через 1,5-2 хвилини читають вголос по черзі свої дібрані уривки, і, таким чином, отримують перше уявлення про магічний реалізм на практиці. Елементи магічного реалізму: 1. Фантастичні елементи автор зображує як реальні. Діючі особи приймають та не заперечують логіку магічних елементів В ту ніч, коли Хосе Аркадіо Буендіа побачив, що мрець обмиває свої поранення у його власній спальні, він здався…Урсула відчувала до небіжчика таке співчуття, що, помітивши під час наступної зустрічі, як він заглядає у казани на плиті, і зрозумівши, що саме він шукає , вона з тих пір розставляла для нього миски з водою по всьому дому. 6
  • 7. 2. Численні деталі сенсорного сприйняття. «Ще п’ять реалів, і тоді торкайтесь», — сказав циган. Хосе Аркадіо Буендіа сплатив п’ять реалів, поклав долоню на лід и тримав її так декілька хвилин; й серце його, що відчуло дотик таїни, стиснулось від жаху і захоплення. Не знаючи, як пояснити це незвичайне почуття дітям, він сплатив ще десять реалів, щоб вони самі його відчули. 3. Часто використовуються символи та образи. Фернанда, збираючись зняти простирадла з мотузки у саду і скласти їх, покликала на підмогу усіх жінок. Не встигли вони почати справу, як Амаранта помітила, що Ремедіос Прекрасна раптом стала дивовижно блідою, навіть прозорою. — Тобі зле? — спитала вона. Ремедіос Прекрасна, тримаючи у руках інший кінчик простирадла, відмовила їй з посмішкою співчуття: — Навпаки, мені ніколи ще не було так добре. Ледь тільки Ремедіос Прекрасна вимовила ці слова, як Фернанда відчула, що пестливий сяючий вітер вирвав у неї з рук тканину і розправив її у повітрі. Амаранта ж відчула таємниче коливання мережив на своїх спідницях у ту хвилину, коли Ремедіос Прекрасна стала возноситись, і вчепилась у свій кінець простирадла, щоб не впасти. І лише тільки Урсула, майже зовсім сліпа, змогла розпізнати природу цього явища, цього нездоланного вітру — вона залишила простирадла на милість його променистих струменів і дивилась, як Ремедіос Прекрасна махає їй рукою на прощання, оточена засліплюючи білим трепетанням простирадл, що піднімались разом з нею… 4. Емоції та сексуальність людини як соціальної сутності описуються дуже докладно. …Чужа пристрасть збудила і бажання Хосе Аркадіо. З першою ж атакою кістки дівчини, здавалось, розсиплються як фішки доміно… Та циганка перенесла тиск з твердістю и мужністю, достойними поваги. Хосе Аркадіо відчув, що он злітає в якісь райські захмарні височини, й з його переповненого серця ринули потоком найніжніші непристойності, вони 7
  • 8. вливались у дівчину через вуха й виливались в неї з рота, перекладені на її мову… 5. Викривлюється течія часу, так що він стає циклічним або вбачається відсутнім. Ще один прийом - колапс часу, коли сучасне повторює чи нагадує минуле. «Роки ідуть зараз не так, як раніше», — скаржилась вона, відчуваючи, що повсякденна реальність вислизає в неї з рук. Раніше, думала Урсула, діти зростали дуже повільно. Лише згадаєш, як багато часу минуло, поки Хосе Аркадіо, її старший син, втік з циганами, й скільки всього відбулось до того, як він повернувся додому, розмальований, наче змія.. Раніш вона, бувало, цілий день крутиться зі своїми льодяниками і встигає ще доглянути за дітьми й помітити по їх очах, що вже час давати їм касторки. А зараз, коли вона майже вільна і з ранку до вечора тільки і панькається із Хосе Аркадіо, але тому, що час зіпсувавсь, вона не встигає довести до кінця жодної справи. 6. Причина та наслідок міняються місцями - наприклад, персонаж може страждати "до" трагічних подій. …Ауреліано, першій людській істоті, що народилась у Макондо, у березні мало виповнитись шість років. Хлопчик був мовчазний та замкнений. В материнському череві він плакав й народився з віткритими очима. Поки перерізали пуповину, він вертів головою із боку у бік, неначе вивчаючи речі у кімнаті, і роздивлявся обличчя оточуючих з цікавістю й без будь-якої боязкості. 7. Широко використовуються фольклор і міфологія. Ґрунт під ногами була м’який та вологий , як вулканічний попіл, зарості з кожним кроком набували все більш погрозливого вигляду, крики птахів і мавпячі сварки доносились тепер звідкись здалеку — здавалось, світ навіки втратив свою радість. В цьому царстві вологи та мовчання, що скидалось на рай до первісного гріха, чоботи провалювались у глибокі ями, сповнені чогось масного, навкруги стояла курява, мачете розрубали золотих саламандр и криваво-пурпурові іриси, людей мучили давні, вже забуті спогади. Цілий тиждень, майже не розмовляючи, вони пересувались, як сомнамбули, все вперед, у напівтьмі, освітлені лише мерехтливими вогниками світлячків, виснажені задушливим смородом крові. Зворотного шляху не було, тому що 8
  • 9. стежина, яку вони прорубали, на їх очах зникала під новою зеленню, що зростала у них перед очима. 8. Ясний фінал твору дозволяє читачу визначитися, що ж насправді відповідає дійсному перебігу подій - фантастичне чи повсякденне. Ауреліано вже знав, що у пергаментах Мелькіадеса написана і його доля. Він знайшов їх цілими-цілісінькими … и розпочав одразу ж, стоячи, розтлумачувати їх голос — без зусиль, так, буцімто їх було написано іспанською .... То була історія сім’ї Буендіа, що її розповів Мелькіадес з усіма її найбуденнішими подробицями, з описом подій на сто років уперед. … Він перескочив декілька сторінок, намагаючись забігти уперед й зясувати ень і обставини своєї смерті. Та, ще не дійшовши до останнього рядка, він зрозумів, що йому вже ніколи не вийти з цієї кімнати, бо, відповідно пророцтву пергаментів, прозоре місто або місто-привид буде знесене з поверхні землі буревієм и зітерте із пам’яті людей у ту саму мить, коли Ауреліано Бабілонья скінчить тлумачити пергаменти, й що все, що в них є, ніколи і нізащо більш не повториться, бо тим родам людським,що приречені на ста років самотності , не судилося з’явитись на землі двічі. ІХ. Заключна рефлексія вчителя і учня Я хочу, щоб ви записали три короткі фрази, які відобразять ваше враження від уроку. Давайте зачитає їх, але умова не повторюватись. Х. Підсумок уроку Як ви вважаєте, чи досягли ви очікуваного результату?(Звертаємось до мети уроку і робимо висновок, підсумовуючи роботу). ХІ. Виставлення і аргументація оцінок. ХІІ. Д.З. Вчити теорію з теми уроку; знайти цікаві факти про життя та творчість Г.Г. Маркеса; зобразити (намалювати, зробити колаж або якось по-іншому) на аркуші А-4 будь-якого птаха, який символізує для вас щастя і вирізати його. ДОДАТОК 1 9
  • 10. Пам’ятка Елементи магічного реалізму: 1. Фантастичні елементи автор зображує як реальні. Діючі особи приймають та не заперечують логіку магічних елементів 2. Численні деталі сенсорного сприйняття. 3. Часто використовуються символи та образи. 4. Емоції та сексуальність людини як соціальної сутності описуються дуже докладно. 5. Викривлюється течія часу, так що він стає циклічним або вбачається відсутнім. Ще один прийом - колапс часу, коли сучасне повторює чи нагадує минуле. 6. Причина та наслідок міняються місцями - наприклад, персонаж може страждати "до" трагічних подій. 7. Широко використовуються фольклор і міфологія. 8. Ясний фінал твору дозволяє читачу визначитися, що ж насправді відповідає дійсному перебігу подій – фантастичне чи повсякденне. ДОДАТОК 2 Цитати 10
  • 11. 1.В ту ніч, коли Хосе Аркадіо Буендіа побачив, що мрець обмиває свої поранення у його власній спальні, він здався…Урсула відчувала до небіжчика таке співчуття, що, помітивши під час наступної зустрічі, як він заглядає у казани на плиті, і зрозумівши, що саме він шукає , вона з тих пір розставляла для нього миски з водою по всьому дому. 2.«Ще п’ять реалів, і тоді торкайтесь», — сказав циган. Хосе Аркадіо Буендіа сплатив п’ять реалів, поклав долоню на лід и тримав її так декілька хвилин; й серце його, що відчуло дотик таїни, стиснулось від жаху і захоплення. Не знаючи, як пояснити це незвичайне почуття дітям, він сплатив ще десять реалів, щоб вони самі його відчули. 3. Фернанда, збираючись зняти простирадла з мотузки у саду і скласти їх, покликала на підмогу усіх жінок. Не встигли вони почати справу, як Амаранта помітила, що Ремедіос Прекрасна раптом стала дивовижно блідою, навіть прозорою. — Тобі зле? — спитала вона. Ремедіос Прекрасна, тримаючи у руках інший кінчик простирадла, відмовила їй з посмішкою співчуття: — Навпаки, мені ніколи ще не було так добре. Ледь тільки Ремедіос Прекрасна вимовила ці слова, як Фернанда відчула, що пестливий сяючий вітер вирвав у неї з рук тканину і розправив її у повітрі. Амаранта ж відчула таємниче коливання мережив на своїх спідницях у ту хвилину, коли Ремедіос Прекрасна стала возноситись, і вчепилась у свій кінець простирадла, щоб не впасти. І лише тільки Урсула, майже зовсім сліпа, змогла розпізнати природу цього явища, цього нездоланного вітру — вона залишила простирадла на милість його променистих струменів і дивилась, як Ремедіос Прекрасна махає їй рукою на прощання, оточена засліплюючи білим трепетанням простирадл, що піднімались разом з нею… 4. Чужа пристрасть збудила і бажання Хосе Аркадіо. З першою ж атакою кістки дівчини, здавалось, розсиплються як фішки доміно… Та циганка перенесла тиск з твердістю и мужністю, достойними поваги. Хосе Аркадіо відчув, що он злітає в якісь райські захмарні височини, й з його переповненого серця ринули потоком найніжніші непристойності, вони вливались у дівчину через вуха й виливались в неї з рота, перекладені на її мову… 5. «Роки ідуть зараз не так, як раніше», — скаржилась вона, відчуваючи, що повсякденна реальність вислизає в неї з рук. Раніше, думала Урсула, діти зростали дуже повільно. Лише згадаєш, як багато часу минуло, поки Хосе Аркадіо, її старший син, втік з циганами, й скільки всього відбулось до того, як він повернувся додому, розмальований, наче змія.. Раніш вона, бувало, цілий день крутиться зі своїми льодяниками і встигає ще доглянути за дітьми й помітити по їх очах, що вже час давати їм касторки. А зараз, коли вона майже вільна і з ранку до вечора тільки і панькається із Хосе Аркадіо, але тому, що час зіпсувавсь, вона не встигає довести до кінця жодної справи. 6. …Ауреліано, першій людській істоті, що народилась у Макондо, у березні мало виповнитись шість років. Хлопчик був мовчазний та замкнений. В материнському череві він плакав й народився з відкритими очима. Поки перерізали пуповину, він вертів головою із боку 11
  • 12. у бік, неначе вивчаючи речі у кімнаті, і роздивлявся обличчя оточуючих з цікавістю й без будьякої боязкості. 7. Ґрунт під ногами була м’який та вологий , як вулканічний попіл, зарості з кожним кроком набували все більш погрозливого вигляду, крики птахів і мавпячі сварки доносились тепер звідкись здалеку — здавалось, світ навіки втратив свою радість. В цьому царстві вологи та мовчання, що скидалось на рай до первісного гріха, чоботи провалювались у глибокі ями, сповнені чогось масного, навкруги стояла курява, мачете розрубали золотих саламандр и криваво-пурпурові іриси, людей мучили давні, вже забуті спогади. Цілий тиждень, майже не розмовляючи, вони пересувались, як сомнамбули, все вперед, у напівтьмі, освітлені лише мерехтливими вогниками світлячків, виснажені задушливим смородом крові. Зворотного шляху не було, тому що стежина, яку вони прорубали, на їх очах зникала під новою зеленню, що зростала у них перед очима. 8. Ауреліиано вже знав, що у пергаментах Мелькіадеса написана і його доля. Він знайшов їх цілими-цілісінькими … и розпочав одразу ж, стоячи, розтлумачувати їх голос — без зусиль, так, буцімто їх було написано іспанською .... То була історія сім’ї Буендіа, що її розповів Мелькіадес з усіма її найбуденнішими подробицями, з описом подій на сто років уперед. … Він перескочив декілька сторінок, намагаючись забігти уперед й з’ясувати день і обставини своєї смерті. Та, ще не дійшовши до останнього рядка, він зрозумів, що йому вже ніколи не вийти з цієї кімнати, бо, відповідно пророцтву пергаментів, прозоре місто або містопривид буде знесене з поверхні землі буревієм и зітерте із пам’яті людей у ту саму мить, коли Ауреліано Бабілонья скінчить тлумачити пергаменти, й що все, що в них є, ніколи і нізащо більш не повториться, бо тим родам людським,що приречені на ста років самотності , не судилося з’явитись на землі двічі. 12