Дізнавайтеся з наданого Сергієм Володимировичем матеріалу «80 років від часу депортації з Криму кримських татар і осіб інших національностей». Рекомендуємо використовувати презентацію для проведення заходів у бібліотеках та освітніх закладах.
Віртуальна книжкова виставка, в якій представлені книги-ювіляри 2023 року українських та зарубіжних письменників.
У презентації підібрані цікаві факти, вислови, цитати про письменників та про книги.
Роль творчої групи у підвищенні професійної компетентності педагога -позашкіл...Наталья Качковская
Матеріал посібника глибоко розкриває загальні положення щодо організації роботи творчої групи; основні види діяльності та основні етапи організації її роботи. Належна увага приділена формуванню мети, визначенню головних завдань, напрямків роботи творчої групи.
Методичні матеріали підготовлені з досвіду роботи профільної групи «Родзинки творчості» над проблемою «Створення комфортного середовища та ситуації успіху для виховання творчої особистості».
Зміст методичного посібника включає практичний матеріал з питань системного підходу до планування та організації роботи даного методичного формування, буде корисним для методистів, вчителів, керівників гуртків.
Утворення Української козацької держави — Гетьманщиниguknet
Презентація характеризує особливості формування політичного, соціально-економічного, адміністративно-територіального устрою козацької держави Б.Хмельницького.
Крути – сумна, але славетна сторінка нашого літопису. Ця назва стала символом українського відродження. У січні 1918 року саме сила національної ідеї покликала молодь і студентство столиці новонародженої Української Народної Республіки стати на захист рідної країни.
Більше ста років ця вже не тільки географічна назва бентежить національну пам’ять, не сходячи з вуст істориків, дослідників, політиків, поетів та зі сторінок книг…
До Дня українського козацтва, що відзначається в Україні 14 жовтня, представлено презентацію-огляд «За землю, за волю, за козацьку долю», присвячену найбільш яскравим постатям Війська Запорізького та історії виникнення козацтва в Україні.
Про те, хто такі запорожці, про державну діяльність українських вояків, їх героїчну звитягу, походи, про життя та побут козаків на Січі, про славні звичаї, традиції та легенди можна дізнатися зі сторінок історичної, художньої та довідкової літератури, що представлена у презентації-огляді.
Серед багатьох скорботних сторінок української історії є перелік злочинів тоталітарного режиму, особливе місце в ньому посідають події, пов’язані з депортацією кримських татар з Криму. Жахливий, нелюдський акт депортації, здійснений супроти кримськотатарського народу у травні 1944 року призвів до незліченних жертв. Протягом кількох днів цілий народ було позбавлено Батьківщини. Сьогодні обов’язок України не залишити своїх громадян напризволяще і зробити все від нас залежне, щоб кримськотатарський народ міг вільно жити в демократичній Українській державі, де цінують і поважають права усіх її мешканців, незалежно від національності та віросповідання. Свобода українського народу ніколи не буде повною без свободи і вільного розвитку кримських татар. Відділ документів іноземними мовами підготував віртуальний історичний фотопортрет «Кримські татари. Режим поневірянь та надій». Запрошуємо до перегляду!
18 травня – День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У цей день увесь світ згадує жахливі події 1944 року, коли за вказівкою вождів тоталітарного режиму примусово депортували у віддалені регіони Радянського Союзу кримських татар, а з ними й представників інших національних меншин. З півострова Крим було виселено понад 200 тисяч осіб. За даними Українського інституту національної пам’яті, за перші роки після переселення від голоду, виснаження та хвороб померли, за різними оцінками, понад 46 % всіх депортованих.
Біль кримськотатарського народу – це спільний біль наш та десятків тисяч кримських татар, які ніколи так і не повернулися до рідної домівки. Однак історія повторилась… Після віроломної окупації Криму росією навесні 2014 року 18 травня відзначають також День боротьби за права кримськотатарського народу.
Сектор журнальної періодики підготував віртуальну виставку «Злочин без терміну давності», яка допоможе читачеві підняти завісу минулого.
Запрошуємо до перегляду!
Трагедія вигнаного народу. Вшановуємо пам'ять жертв депортації кримськотатарс...Елена Ташлык
Весна буяла. Природа ігнорувала війну, яскрава зелень радувала очі, а напоєне пахощами квітів повітря вмикало інстинктивне бажання жити. У цей час – вранці 18 травня 1944 року – у домівки кримських татар прийшли люди зі зброєю.
Понад 32 тисячі бійців військ НКВС обходили усі помешкання кримських татар і оголошували ультиматум: у найкоротший час взяти все необхідне, дітей і немічних старих, повантажитися на вантажівки і під конвоєм їхати до залізничних станцій. Тих, хто чинив опір, за свідченнями очевидців, розстрілювали на місці. Нажаханих людей на залізниці «під зав’язку набивали» у товарні вагони. До четвертої дня 20 травня 1944 року кримських татар у Криму не стало.
Чернігівська обласна бібліотека для дітей, разом з усім світом, вшановує пам'ять жертв депортації кримськотатарського народу і пропонує історичний екскурс
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Петро Яценкоestet13
До вашої уваги історія про українського письменника, журналіста, військовослужбовця ЗСУ, учасника російсько-української війни – Петра Яценка, який після повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну добровільно став на захист рідної країни.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Єлизавета Жаріковаestet13
До вашої уваги історія про українську поетку, бойову медикиню, музикантку – Єлизавету Жарікову, яка з початку повномасштабної війни росії проти України приєдналася до лав ЗСУ.
Ім’я чернігівця на карті Місяця. ЮРІЙ МЕЗЕНЦЕВestet13
Чернігівська обласна бібліотека для дітей пропонує знайомство з нашим земляком, вченим Юрієм Борисовичем Мезенцевим.
Писати про нього важко, бо його життя було настільки засекреченим, що його рідні та знайомі з дитинства чернігівці навіть не відали про рід його діяльності.
Він був одним із тих, хто працював над освоєнням космічного простору та запуском першого штучного супутника Землі у далекому 1957 році – подією, яка сколихнула увесь світ.
70 років тому – початок Кенгірського повстанняestet13
Про цю маловідому широкому загалу трагічну і водночас героїчну сторінку історії дізнайтеся з презентації співробітника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка. Історик наголошує на важливості вивчення і поширення інформації про Кенгірське та інші повстання в комуністичних концтаборах, адже в радянські часи згадувати про це суворо заборонялось. Про нього і нині знає дуже мало людей на просторах колишнього СРСР. Важливим фактором для початку цих повстань є діяльність саме українських патріотів, про що нам необхідно знати і пам’ятати.
Тільки перемога України над рашизмом унеможливить утвердження жахів ГУЛАГу в наш час та покарає російських імперських злочинців минулого і сучасності!
Роль українців у перемозі в Другій світовій війніestet13
Пропонуємо переглянути презентацію Сергія Володимировича Бутка «Роль українців у перемозі в Другій світовій війні», яку бібліотекарі та вчителі можуть використати для своїх заходів.
«Слова і кулі». Письменники, що висвітлюють війну в Україні. Мстислав Черновestet13
До вашої уваги історія про українського письменника, журналіста, відеографа, фотографа, журналіста Associated Press, військового кореспондента – Мстислава Чернова, який з 24 лютого 2022 року у складі команди Associated Press приїхав у Маріуполь, де протягом 20 днів знімав руйнування, обстріли, роботу лікарів, численні жертви серед мирних мешканців. За цими матеріалами створив документальний фільм «20 днів у Маріуполі», який здобув кіно премію «Оскар» – найпрестижнішу нагороду в кінематографі США.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Валерій Пузікestet13
До вашої уваги наступний випуск циклу розповідей про письменників, що захищають Україну.
Історія про українського письменника, журналіста, художника, режисера документальних короткометражних стрічок і відеопоезій, сценариста – Валерія Пузіка, який не вперше проживає війну на відстані дула автомата і перетворює свій досвід у тексти, картини й фільми.
20 березня відзначається Міжнародний день щастя, який у 2012 році своєю резолюцією проголосила ООН.
Чи повинні ми будь-якою ціною шукати щастя? Чи воно радше має прийти саме? А якщо твоє щастя завдасть нещастя комусь іншому? Чи взагалі можливо весь час почуватися щасливим? І чи справді сенс життя полягає в пошуку щастя.
А, може, дослухатися до поради самого Піфагора: «Не ганяйся за щастям – воно завжди знаходиться в тобі самому». А для когось справжнє щастя – дарувати радість іншим…
Марко Вороний. «І я тоді ставав на перехресті…»estet13
Долю свого батька Миколи Вороного, який через деякий час після повернення в радянську Україну був висланий у північні табори, розділив і його син Марко, який друкувався то під власним іменем, то під псевдонімом Антіох. Його багатообіцяючий талант не встиг розквітнути. Поезія Марка Вороного позначена експресією і багатою уявою, трагізмом світовідчуття, що виявляється то в апокаліптичних візіях, то в незабутньо-предметних спогадах лихоліття революції та громадянської війни.
Російсько-українська війна та її герої. Історик Сергій Буткоestet13
Зустріч з істориком в Чернігівській обласній бібліотеці для дітей
Вшануванню пам’яті Героїв Небесної Сотні, 10-річчю від початку російсько-української війни та Другій річниці широкомасштабної російсько-української війни у Чернігівській обласній бібліотеці для дітей присвятили Історичний екскурс «Російсько-українська війна та її герої». І щоб ретельно дослідити, розібратися і зрозуміти ці важливі події і теми, а також їх значення для майбутнього України, запросили відомого історика, представника Українського інституту національної пам’яті Сергія Бутка.
Боротьба нескорених. Книги про російсько-українську війнуestet13
24 лютого 2022 року українці прокинулись в іншій реальності: небо розривало ревіння російських винищувачів, на українські міста летіли російські ракети, станції метро перетворилися на укриття. У цій новій реальності більше не існувало поняття абсолютної безпеки. Перші дні війни були дуже емоційними і страшними. Коли не знаєш, що робити, не встигаєш за новинами. А через ці новини не можеш нічого робити…
Щоб не дозволити нікому переписати нашу історію, вплести те, чого не існувало, як роблять росіяни, коли на чорне кажуть біле, - науковці, письменники, журналісти, громадські діячі та й пересічні громадяни почали фіксувати у різний спосіб події, учасниками або свідками яких вони стали. Так з’явилося вже чимало різноманітних видань про російсько-українську війну.
У відділі обслуговування учнів 5 – 9 класів Чернігівської обласної бібліотеки для дітей діє виставка «Боротьба нескорених. Книги про російсько-українську війну». Дуже важливо, щоб людство знало і назавжди запам’ятало правду про війну. Одним із носіїв і зберігачів історичної пам’яті є подібні видання.
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія»estet13
16 лютого – 31 травня 2024 р.
Всеукраїнський конкурс дитячої творчості «Україна-мрія».
Під патронатом Героя України, генерала Валерія Залужного.
За підтримки
Міністерства культури та
інформаційної політики України.
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Петренкоestet13
До вашої уваги історія про українського письменника, добровольця, військовослужбовця ЗСУ – Максима Петренка з позивним «Доцент», який з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в 2022 році повернувся добровольцем на фронт. Загинув 1 червня 2022 року на російсько-українській війні.
Цікавий календар : 11 лютого - Міжнародний день жінок і дівчат у науціestet13
Щорічно 11 лютого світ відзначає Міжнародний день жінок і дівчат у науці – символічну дату, яка утверджує рівний доступ жінок і дівчат будь-якого віку до досягнень і розвитку науки, техніки й інновацій. Це іще один із важливих механізмів привернення уваги до проблеми ґендерної рівності у суспільстві. Українські жінки ніколи не відставали від світових тенденцій, і нам дійсно є чим пишатися.
У Чернігівській обласній бібліотеці для дітей ви можете знайти книги про життя і долю жінок-науковиць. І це не просто життєві історії. Це історії спротиву та боротьби, наполегливої праці, а ще досягнень «незважаючи на…».
До уваги поціновувачів прекрасного відділ мистецтв Чернігівської обласної бібліотеки для дітей пропонує «Мистецький бібліо-календар. Лютий 2024 року», до якого увійшли матеріали про життя та творчість відомих митців – ювілярів цього місяця.
«Слова і кулі». Письменники, що загинули, захищаючи Україну. Максим Кривцовestet13
До вашої уваги історія про українського поета, громадського діяча, військовослужбовця ЗСУ – Максима Кривцова з позивним «Далі», який з осені 2014 року був учасником АТО, ООС і з початком повномасштабного вторгнення російської федерації в 2022 році повернувся добровольцем на фронт. Загинув 7 січня 2024 року у віці 33 роки на російсько-українській війні.
«Слова і кулі». Письменники, що захищають Україну. Ігор Мітровestet13
До вашої уваги наступний випуск циклу розповідей про письменників, що захищають Україну.
Історія про українського поета, критика, літературознавця, есеїста – Ігоря Мітрова, який на другий день після повномасштабного вторгнення російської федерації подався до військкомату. Наразі бере участь у бойових діях у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"estet13
"Тіні забутих предків" - це культовий український художній фільм режисера Сергія Параджанова, який був знятий 1964 року. Картина є екранізацією однойменної повісті Михайла Коцюбинського.
Головні ролі в фільмі зіграли Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та Тетяна Бестаєва.
Фільм є перлиною українського кінематографу, кінокритики називають його фільмом-всесвітом, початком українського поетичного кіно 1960-х років.
Про фільм Сергія Параджанова "Тіні забутих предків"
80 років від часу депортації з Криму кримських татар і осіб інших національностей
1. 80 років від часу депортації
з Криму кримських татар і
осіб інших
національностей
Бутко Сергій Володимирович,
співробітник Українського інституту національної пам’яті
3. ПОСТАНОВА
Верховної Ради України
Про визнання геноциду кримськотатарського народу
Верховна Рада України,
керуючись положеннями Конвенції про
запобігання злочину геноциду та покарання
за нього,
вшановуючи пам’ять жертв депортації
кримськотатарського народу 1944 року,
висловлюючи підтримку кримськотатарському
народові,
засуджуючи політику тоталітарного режиму
щодо утисків кримськотатарського
народу, постановляє:
1. Визнати депортацію з Криму
кримських татар у 1944 році геноцидом
кримськотатарського народу.
2. Установити в Україні 18 травня Днем
пам’яті жертв геноциду
кримськотатарського народу.
3. Верховна Рада України заявляє, що системний
тиск на кримськотатарський народ, репресії
громадян України за національною ознакою,
організація етнічно і політично вмотивованих
переслідувань кримських татар, їхніх органів,
таких як Меджліс кримськотатарського народу та
Курултай кримськотатарського народу, на
тимчасово окупованій території України з боку
державних органів Російської Федерації,
починаючи з дати початку тимчасової окупації, є
свідомою політикою етноциду
кримськотатарського народу.
4. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.
Голова Верховної Ради України В.ГРОЙСМАН
м. Київ
12 листопада 2015 року
№ 792-VIII
5. Із історії кримських татар
• Кримські татари є корінним народом кримського півострову.
• Упродовж 1441—1783 рр. на його території існувало Кримське
ханство, що утворилося як держава-уламок могутньої Золотої орди.
• В 1783 р. кримські татари становили 98% населення
півострова.
• Російська політика, щодо навмисного погіршення умов
кримськотатарських селян і громадян та тяжкий гніт на кримських татар
разом з масовим заселенням Криму російськими селянами та дворянами,
змушувала корінний народ масово покидати Крим, продаючи своє житло
за безцінь та шукаючи кращого життя у різних регіонах Туреччини.
• За наступні десятиліття відбулось декілька хвиль еміграції
кримських татар.
• Тільки за період між 1784 і 1790 рр. близько 300 000
кримських татар (із загальної кількості близько 1 млн.)
емігрували та були виселені адміністративним порядком до
Османської імперії.
6. ЯК КЕРІВНИЦТВО СРСР ВИГАДУВАЛО ПРИЧИНИ ДЛЯ
ЗДІЙСНЕННЯ ЗЛОЧИНУ
• Операція радянських військ з вигнання нацистських окупантів з території
Кримського півострова почалася 8 квітня 1944 р. і завершилася в ніч на 13
травня.
• Ще до завершення боїв, 22 квітня в доповідній записці на ім’я Лаврентія
Берії кримські татари були звинувачені в масовому дезертирстві з лав
Червоної армії.
• 10 травня Берія в листі Сталіну повторив попередній закид, додавши до
нього «зрадницькі дії кримських татар проти радянського народу» та
«небажаність подальшого проживання кримських татар на
прикордонній околиці Радянського Союзу».
• Також в листі була сформульована пропозиція виселити все
кримськотатарське населення до Узбекистану.
7. Наступного дня, 11 травня
1944 р., було прийнято
цілком таємну Постанову
Державного комітету
оборони СРСР
№ 5859сс «Про кримських
татар».
• В ній наводилися попередні
претензії до кримськотатарського
населення – начебто масове
зрадництво та масовий
колабораціонізм, – які стали
обґрунтуванням депортації.
• Насправді жодних доказів
«масового дезертирства»
кримських татар НЕ ІСНУЄ,
а абсолютна більшість
колабораціоністів загинула в боях
чи була засуджена в
індивідуальному порядку.
9. Причини депортації
кримськотатарського народу
• Депортація була частиною плану Сталіна
встановити повний контроль над Кримом як
плацдарму для майбутньої агресивної війни
СРСР.
• Він прагнув отримати доступ до проток Босфор й
Дарданелли і встановити контроль над
територією Туреччини, де кримські татари
мали етнічних родичів, тому радянське керівництво
розглядало їх як потенційно нелояльних.
10. Кримський історик, кандидат історичних наук
Сергій ГРОМЕНКО:
• «А тепер — про справжню причину масових депортацій кавказьких і кримських
народів: це була зачистка тилу майбутнього театру воєнних дій. Якщо вигнання
кримських німців 1941 року та італійців 1942-го легко пояснити тим, що з
державами цих націй СРСР вів війну, то з іншими жертвами все складніше.
• Зверніть увагу на походження та/або конфесію депортованих народів. З
Карачаєво-Черкесії в жовтні 1943 р. депортували 70 тис. карачаївців (тюрків), а
черкесів (адигів) залишили. З Кабардино-Балкарії у березні 1944 р. виселили 38
тис. балкарців (тюрків), а кабардинців (адигів) не зачіпали, хоча іслам переважав
серед вірних усіх чотирьох народів. У проміжку між ними депортували 95 тис.
калмиків, майже півмільйона чеченців та інгушів і 90 тис. турків-месхетинців,
причому три останні народи — також мусульманські. Постраждали заодно й
курди, ногайці та представники ще кількох етносів, зокрема азербайджанці, яких
масово виганяли з Вірменської РСР.
11. • У Криму під удар потрапили кримські татари —
тюрки-мусульмани, але також і греки (їх виселяли з 1942
р. з усіх прикордонних районів), болгари (Болгарія була
союзницею Німеччини, але не брала участі в радянсько-
німецькій війні) й вірмени — разом 230 тис. людей.
Щодо останніх радянська пропаганда навіть не переймалася
— постанова про їх депортацію просто «додавалася» до
постанови про кримських татар.
• У результаті операцій з виселення в 1943–1944
рр. обидва плацдарми майбутньої радянсько-
турецької війни — Крим і Кавказ — були
«звільнені» від «небажаного, сумнівного й
антирадянського елементу». Але заздалегідь
підготовлений конфлікт так і не відбувся».
12. Депортація кримськотатарського населення розпочалася о
3 годині ранку 18 травня 1944 р.
і завершилася, в основному, 20 травня.
До операції було залучено 32 тис. співробітників НКВД.
Депортованим давалося на збори від кількох хвилин до півгодини,
дозволялося брати з собою особисті речі, посуд, побутовий інвентар та
провізію в розрахунку до 500 кг на родину.
В реальності ж вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та
продуктів, абсолютна більшість майна залишалася і була конфіскована
державою.
Зафіксовано численні випадки мародерства.
Протягом 2 днів кримських татар звозили машинами до залізничних
станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, звідки ешелонами
відправляли на схід.
13. • Під час головної хвилі депортації (18-20 травня) виселено 180
014 осіб, для перевезення яких було використано 67
ешелонів.
• Крім того, 6 тис. мобілізованих військкоматами протягом квітня-
травня кримськотатарських юнаків окремо відправлено на наряди
Головного управління формування резервів до Гурьєва (Атирау,
Казахстан), Куйбишева та Рибінська, а ще 5 тис. кримських татар
заслано на роботи до таборів тресту «Московуголь».
• Разом вигнано з Криму за перші два дні 191 044
осіб.
• Окремо 5989 чоловік, звинувачених у співпраці з німцями, та
іншого «антирадянського елементу» заарештовано під час
депортації. Вони потрапили до ГУЛАГу і в подальшому НЕ
ВРАХОВУВАЛИСЯ в загальних зведеннях про вигнанців.
15. • В ході червневих депортацій болгар, вірмен, греків та
«іноземних підданих» було додатково виселено 3141
кримського татарина, яким пощастило врятуватися в травні.
• Таким чином, загальна кількість вигнаного з Криму корінного
народу склала: 183 тис. осіб на загальне спецпоселення, 6
тис. у табори управління резервів, 6 тис. до ГУЛАГу, 5 тис.
спецконтингенту для Московського вугільного тресту,
а разом 200 тисяч осіб.
• Серед дорослих спецпоселенців знаходилося
також 2882 росіян, українців, ромів, караїмів та
представників інших національностей, яких
було виселено через приналежність до
змішаних шлюбів (ось російський расизм!).
19. Трагедія переселенців
При переїзді загинули близько 8 тисяч людей, більшість з яких - діти і літні
люди. Найпоширеніші причини смерті – спрага і тиф.
Останній ешелон з депортованими прибув до Узбекистану 8 червня.
За перші три роки після переселення від голоду, виснаження
і хвороб померли, за різними оцінками, від 20 до 46% всіх
депортованих. Серед померлих за перший рік майже половина – діти до
16 років.
Переважну більшість кримських татар перевезли до так званих спецпоселень –
оточених воєнізованою охороною, блокпостами і огороджених колючим дротом
територій, які скоріше нагадували трудові табори, а не поселення мирних людей.
Приїжджі були дешевою робочою силою і їх використовували для праці в
колгоспах, радгоспах і на промислових підприємствах.
20. Доля фронтовиків
Відразу після перемоги над нацизмом розпочалася
тотальна демобілізація кримських татар з лав
Червоної армії.
Протягом 1945-1946 рр. в трудові табори Сибіру та
Уралу було направлено 8995 військовослужбовців,
яким лише через кілька років дозволили
возз’єднатися із родинами на засланні.
Така сама доля спіткала і відзначених воїнів – навіть двічі Герою
Радянського Союзу Амет-Хану Султану не дозволили
повернутися до Криму.
В усіх спецпоселенців-військових вилучалися
військові квитки, їм заборонялося носити зброю.
22. У результаті депортації у кримських
татар вилучили:
•понад 80 тис. будинків,
•понад 34 тис. присадибних будинків,
•близько 500 тис. голів худоби,
•всі запаси продовольства, насіння,
саджанців,
•корму для домашніх тварин,
•будівельних матеріалів,
•десятки тисяч тон сільськогосподарської
продукції.
23. 14 липня 1944 року до
Криму дозволили
переселитися 51 тисячі
людей, переважно
росіян. Їм надали для
проживання опустілі
оселі кримських татар.
Листівка із
закликом до
росіян
переселитися в
Крим.
24. Політика знищення навіть пам’яті про кримських татар
на своїй малій батьківщині
• Було ліквідовано 112
особистих книгозбірень, 646
бібліотек у початкових і 221 у
середніх школах.
• У селах закрили 360 хат-
читалень, у міста і райцентрах
– понад 9 тис. шкіл і 263
клуби.
• Були також закриті мечеті в
Євпаторії, Бахчисараї,
Севастополі, Феодосії,
Чорноморському та в
багатьох селах.
• Радянська пропаганда намагалася приховати
переміщення населення, стверджуючи, що
кримські татари нібито «добровільно переселитися в
Середню Азію».
• Після цього термін «кримські татари» був
вилучений з російсько-радянського лексикону, і ВСІ
КРИМСЬКОТАТАРСЬКІ ТОПОНІМИ (назви міст, сіл і
гір) у КРИМУ були змінені на РОСІЙСЬКІ назви на
всіх картах.
• Мусульманські кладовища та релігійні об'єкти в
Криму були зруйновані або перетворені на
світські місця.
• Під час сталінського правління, нікому не
дозволялося згадувати, що цей етнос колись
існував в СРСР. Це зайшло так далеко, що багатьом
людям навіть заборонили називати себе кримськими
татарами під час переписів 1959, 1970 і 1979 років.
Вони могли тільки називати себе «татарами». Лише
під час перепису 1989 року цю заборону знято.
25. Українець на захисті кримськотатарського народу
• Режим спецпоселень для кримських татар
діяв до епохи хрущовської десталінізації –
другої половини 1950-х.
• Тоді радянський уряд пом’якшив для них
умови життя, але не зняв обвинувачення в
державній зраді.
• Діти переселенців могли отримати освіту
російською або узбецькою мовою, але не
кримськотатарською.
• До 1957 року були заборонені будь-які
публікації цією мовою.
• З Великої радянської енциклопедії
вилучили статтю про кримських татар.
• Цю національність також заборонили
вписувати в паспорт.
• Заборона кримським татарам повертатися
до Криму діяла до 1989 року.
26. В незалежній Україні
• Україна ніколи не відмовлялася від
визнання актів органів колишнього СРСР
щодо відновлення прав депортованих, а з
часу проголошення незалежності взяла на
себе повну відповідальність за долю всіх
своїх громадян, включно з тими, що
повертаються на її територію з місць
депортації.
• 20 березня 2014 р. Верховна Рада України
прийняла Постанову № 1140-18 «Про
Заяву Верховної Ради України щодо
гарантії прав кримськотатарського
народу у складі Української Держави»,
якою визнала кримських татар корінним
народом України та гарантувала їхнє
право на самовизначення в складі
України.
• 23 липня 2021 р. набув чинності
Закон «Про корінні народи
України».
• Вперше такий статус, офіційно,
отримали кримські татари, караїми
і кримчаки як народи, сформовані
в Криму.
• Вони мають право на
самоврядування й можуть бути
представлені у Верховній Раді.
• Україна зобов’язується захищати
та розвивати їхню культуру і мову
та гарантує їм захист від геноциду.
28. Переможемо разом!
• Кримські татари служать у
лавах Збройних сил
України. Для багатьох із
них збройна боротьба за
незалежність Батьківщини
почалася ще у 2014 р.
після окупації росією
Кримського півострова.
• З того часу в складі ЗСУ
сформовані окремий
батальйон «Крим» і 48-
й окремий штурмовий
батальйон імені Номана
Челебіджіхана.
