9

ВАСИЛЬ КРАВЧУК
МАРІЯ ПІДРУЧНА
ГАЛИНА ЯНЧЕНКО
А Л Г Е Б Р А
Підручник для 9 класу
загальноосвітніх навчальних закладів
Тернопіль
Видавництво «Підручники і посібники»
2017
тм

УДК 51(075.3)
К 77
Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України
(наказ МОН України від 20.03.2017 р. № 417)
Видано за рахунок державних коштів.
Продаж заборонено
Експерти, які здійснили експертизу даного підручника під час проведення кон-
курсного відбору проектів підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних за-
кладів і зробили висновок про доцільність надання підручнику грифа «Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України»:
Свєтлова Т. В., методист з математики відділу координації освітньої діяльності
та професійного розвитку Сумського ОІППО;
Кульчицька Н. В., доцент кафедри статистики і вищої математики ДВНЗ «При-
карпатський національний університет імені Василя Стефаника», кандидат педагогічних
наук;
Єфімова І. С., учитель математики Балаклійської загальноосвітньої школи І–ІІІ
ступенів № 1 ім. О. А. Тризни Балаклійської районної ради Харківської області, учи-
тель вищої категорії, старший учитель.
Кравчук В.
К 77 Алгебра : підруч. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. /
В. Кравчук, М. Підручна, Г. Янченко. — Тернопіль : Підруч-
ники і посібники, 2017. — 264 с.
ISBN 978-966-07-3117-2
УДК 51(075.3)
ISBN 978-966-07-3117-2 © Кравчук В., Підручна М., Янченко Г., 2017
© Видавництво «Підручники і посібники»,
оригінал-макет, 2017

ЮНІ ДРУЗІ!
Ви продовжуєте вивчення однієї з основних математичних дисциплін —
алгебри. Сподіваємося, що підручник, який ви тримаєте в руках, допоможе не
загубитися в лабіринтах цієї важливої науки.
Кілька слів про особливості підручника. Він складається з трьох параг-
рафів, які поділено на окремі пункти.
Кожний пункт розпочинається викладом теоретичного матеріалу. Деякі
з них містять додатковий матеріал під рубрикою «Для тих, хто хоче знати
більше».
Далі йде рубрика «Приклади розв’язання вправ».
Це підказка. Вона допоможе вам ознайомитися з основними видами
вправ, способами їх розв’язування та навчить правильно записувати розв’я-
зання. Початок та закінчення розв’язання кожної вправи позначено кружеч-
ком «●».
У кожному пункті систему вправ поділено на три рівні складності.
Спочатку варто розв’язувати усні вправи і простіші задачі (рівень А), а
потім перейти до складніших (рівень Б). Задачі рівня В — для найкмітливі-
ших, тих, хто хоче вміти та знати більше і мати найвищі бали.

Для самостійної роботи вдома рекомендовано задачі, номери яких виді-
лено кольором (наприклад, 263).
Рубрика «Вправи для повторення» призначена для періодичного повто-
рення основних видів вправ та підготовки до вивчення нового теоретичного
матеріалу.
Наступна рубрика «Поміркуйте» пов’язана з особливим аспектом мате-
матичної підготовки.
Основним для розв’язання задач цієї рубрики є вміння виходити з не-
стандартних ситуацій. Розв’язування таких задач розвиває гнучкість мірку-
вань, а це допоможе вам у майбутньому, незалежно від того, яку професію ви
оберете.
Наприкінці кожного параграфа уміщено запитання та вправи для повто-
рення, складніші з яких позначено символом «*», і завдання для самоперевір-
ки чотирьох рівнів складності.
У кінці підручника подано задачі підвищеної складності, вправи для по-
вторення матеріалу за увесь курс алгебри 7–9 класів і довідковий матеріал.
Щиро бажаємо успіху!

6 § 1. Нерівності
1. Числові нерівності. Ви знаєте, що записи
25 > 17; 0,2 < 0,32;
3 1
;
7 7
 –7 < –5
є прикладами числових нерівностей. Ви навчилися порівнювати числа за до-
помогою правил порівняння натуральних чисел, звичайних та десяткових
дробів, дійсних чисел. Порівнювати числа можна й без цих правил. Існує за-
гальний спосіб порівняння будь-яких двох чисел, який пов’язаний з такими
міркуваннями.
Відомо, що 25 > 17. Знайдемо різницю лівої та правої частин цієї нерів-
ності:
25 – 17 = 8 > 0 — різниця додатна.
Знайдемо різницю лівої та правої частин нерівності 7 < 10:
7 – 10 = –3 < 0 — різниця від’ємна.
Отже, існує залежність між співвідношеннями «>», «<» та значенням різ-
ниці лівої та правої частин відповідної нерівності. Цю залежність виражає
означення.
Означення
Число а більше від числа b, якщо різниця а – b — додатне
число;
число а менше від числа b, якщо різниця а – b — від’ємне
число.
a > b, якщо a – b > 0;
a < b, якщо a – b < 0.
Зрозуміло: якщо різниця а – b дорівнює нулю, то число а дорівнює числу b.
Оскільки різниця чисел a і b може бути лише додатною, від’ємною або
дорівнювати нулю, то для будь-яких чисел а і b виконується одне й тільки
одне із трьох співвідношень: a > b, a < b або a = b.
Користуючись даним означенням, порівняємо числа
3
7
і
9
.
22
Для цього
знайдемо їх різницю:
3·22 7 ·93 9 3
.
7 22 7 ·22 7 ·22

  

1. Числові нерівності. Доведення нерівностей 7
Різниця даних чисел — число додатне, тому
3
7
>
9
.
22
Для порівняння двох чисел а і b достатньо утворити різницю a – b і
з’ясувати, є вона додатним числом, від’ємним числом чи нулем. Якщо
a – b > 0, то a > b; якщо a – b < 0, то a < b; якщо a – b = 0, то a = b.
На координатній прямій більше число зображують точкою, яка лежить
праворуч від точки, що зображує менше число (див. рис. 1).
Рис. 1
У нерівностях, крім знаків «<» (менше), «>» (більше), використовують
знаки «» — менше або дорівнює (не більше), «» — більше або дорівнює
(не менше). З означення співвідношень «більше», «менше» випливає, що
a  b, якщо a – b  0, тобто якщо a – b > 0 або a – b = 0;
a  b, якщо a – b  0, тобто якщо a – b < 0 або a – b = 0.
Нерівності, складені за допомогою знаків «<» або «>», називають стро-
гими, а нерівності, складені за допомогою знаків «» або «», — нестрогими.
Числові нерівності можуть бути правильними і неправильними. Напри-
клад, 5 < 8; 1,2  –1 — правильні нерівності, 21 > 30 — неправильна нерів-
ність.
2. Доведення нерівностей. Розглянемо два вирази — a(a – 4) та (a – 2)2
.
Порівняємо значення цих виразів, узявши a = –1 та a = 2:
якщо a = –1, то a(a – 4) = –1  (–1 – 4) = 5; (a – 2)2
= (–1 – 2)2
= 9; 5 < 9;
якщо a = 2, то a(a – 4) = 2  (2 – 4) = –4; (a – 2)2
= (2 – 2)2
= 0; –4 < 0.
Отже, якщо a = –1 або a = 2, то нерівність a(a – 4) < (a – 2)2
є правиль-
ною. Виявляється, що ця нерівність є правильною для будь-якого значення a.
Справді, утворивши різницю лівої та правої частин нерівності, матимемо:
a(a – 4) – (a – 2)2
= a2
– 4a – a2
+ 4a – 4 = –4.

Оскільки різниця a(a – 4) – (a – 2)2
є від’ємною для будь-якого значення
a, то нерівність a(a – 4) < (a – 2)2
є правильною теж для будь-якого значення a.
Якщо потрібно показати, що певна нерівність зі змінними є правильною
для всіх допустимих значень змінних або для всіх указаних значень змінних,
то кажуть, що потрібно довести нерівність.
Приклад 1. Довести нерівність a2
+ b2
+ 2  2a + 2b.
● Утворимо різницю лівої та правої частин нерівності й перетворимо її:
a2
+ b2
+ 2 – (2a + 2b) = (a2
– 2a + 1) + (b2
– 2b + 1) = (a – 1)2
+ (b – 1)2
.
Оскільки (a – 1)2
 0, (b – 1)2
 0 для будь-яких значень a і b, то
(a – 1)2
+ (b – 1)2
 0. Отже, різниця a2
+ b2
+ 2 – (2a + 2b) є невід’ємною для
будь-яких значень a і b, тому нерівність a2
+ b2
+ 2  2a + 2b є правильною
теж для будь-яких значень a і b. ●
Вправа 1. Порівняти числа m і n, якщо:
а) m – 3 = n – 2; б) m = 1,1n і n < 0.
● а) Оскільки m – 3 = n – 2, то: m – n = 3 – 2; m – n = 1. Різниця m – n є
додатною, тому m > n.
б) m – n = 1,1n – n = 0,1n. Оскільки n < 0, то різниця m – n є від’ємною,
тому m < n. ●
Вправа 2. Довести, що сума будь-яких двох взаємно обернених додатних чи-
сел не менша від 2.
● Нехай а — довільне додатне число. Тоді
1
a
— обернене до нього чис-
ло. Доведемо, що
1
2.a
a
 
Утворимо різницю лівої та правої частин нерівності й перетворимо її:
22
( 1)1 1 2
2 .
aa a
a
a a a
 
   
Різницю ми подали у вигляді дробу, чисельник якого невід’ємний, бо є
квадратом деякого числа, а знаменник — додатний. Тому цей дріб, а значить

і різниця, набуває лише невід’ємних значень:
1
2 0.a
a
   Отже, нерівність
1
2a
a
  є правильною для будь-якого додатного числа а. ●
Вправа 3. Довести нерівність ,
2
a b
ab

 де а  0, b  0.
● Утворимо різницю лівої та правої частин нерівності й перетворимо її:
 
2
2
0.
2 2 2
a ba b a ab b
ab
  
   
Отже, .
2
a b
ab

 ●
Примітка. Для додатних чисел а і b число ab називають їх середнім
геометричним (або середнім пропорційним). Доведена нерівність для додат-
них значень а і b є правильною, тому середнє арифметичне двох додатних
чисел не менше від їх середнього геометричного.
1. Яке з чисел — а чи b — більше, якщо:
а) а – b = 4; б) а – b = –1; в) а – b = 0,04; г) а – b =
1
50
 ?
2. Відомо, що m < n. Чи може різниця m – n дорівнювати: –5; 0; 2; 0,01?
3. Відомо, що c  d. Чи може різниця c – d дорівнювати: –2; 0; 7; 0,28?
4. Чи є правильною нерівність?
а) 1538 < 1558; б) –48  –45; в) 0,08 > 0,1; г) –0,7  –0,7;
д)
9 6
;
17 17
 е)
3 3
;
25 28
 є)
1 1
;
7 6
   ж)
1
1 1,25.
4

5. Порівняйте числа а і b, b і с, а і с, які зображені точками на координат-
ній прямій (рис. 2).
Рис. 2

6. Порівняйте числа c і d, якщо:
а) c – d = 2,4; б) c – d = –2; в) d – c = 0,05; г) d – c = 0.
7. Порівняйте числа m і n, якщо:
а) m – n = –3; б) m – n = 3; в) n – m = 0; г) n – m = –0,3.
8. Порівняйте з нулем різницю лівої та правої частин правильних нерівностей:
а) m < n; б) p  q; в) 8 > y; г) k  5.
Порівняйте числа:
9. а)
3
5
і
5
;
8
б)
5
4
6
і
7
4 ;
9
в)
11
13
 і
3
;
4
 г)
1
3
і 0,4.
10. а)
1
3
і
2
;
7
б)
3
2
4
і
5
2 ;
6
в)
7
11
 і
3
;
5
 г) 0,3 і
1
.
3
11. Розташуйте в порядку зростання числа:
3
5
;
2
3
;
4
7
.
12. Розташуйте в порядку спадання числа:
1
3
;
4
11
;
2
7
.
13. Позначте на координатній прямій точки, які зображують числа p, q і r,
якщо p < r, r < q.
14. Позначте на координатній прямій точки, які зображують числа a, b і c,
якщо c > b, b > a.
15. Порівняйте значення виразів 5(a + 2) – 2a і 3a – 4, якщо a = –3; a = 2.
Доведіть, що для будь-якого значення a значення першого виразу біль-
ше від відповідного значення другого виразу.
16. Порівняйте значення виразів 6(b – 2) + 4b і 10b + 1, якщо b = –1; b = 3.
Доведіть, що для будь-якого значення b значення першого виразу мен-
ше від відповідного значення другого виразу.
Доведіть нерівність:
17. а) 2(a – 3) + 5a < 7a + 8; б) с(с + 1) > с2
+ с – 3;
в) (b – 5)2
> b(b – 10); г) a(a + 7) < (a + 3)(a + 4);
д) a2
+ b2
 2ab; е) 4 + b2
 4b.
18. а) 12b + 8 > 4b + 8(b – 0,5); б) а(а – 2) + 1 < а2
– 2а + 2;
в) (b – 3)(b + 3) > b2
– 14; г) (с – 1)(с + 3) < с(с + 2);
д) a2
+ 9  6a; е) m(m + n)  mn.

19. Порівняйте числа p і q, якщо:
а) p – 4,8 = q – 2,4; б) q + 0,08 = p + 0,079;
в) p = 1,5q і q < 0; г) q = 0,9p і p > 0.
20. Порівняйте числа a і b, якщо:
а) a + 1,6 = b + 2,8; б) b – 0,301 = a – 0,3;
в) a = 2b і b > 0; г) b = 0,5a і a < 0.
21. Який знак має число x, якщо відомо, що:
а) 8x < 3x; б) 7x > 4x; в) 2x < –3x; г) –10x > –2x?
22. Розташуйте в порядку спадання числа:
23
;
36
10; 0,7; –1,2;
3
;
5
0;
1
1 .
3

23. Розташуйте в порядку зростання числа:
5
;
6
 0,05; 0;
1
;
21
23
;
28
 2.
Порівняйте значення числових виразів:
24. а)
3 5 4
15

і
4 5 5
;
20

б) 3 2 і
1
.
3 2
25. а)
6 3 2
8

і
9 4 2
;
12

б) 5 3 і
1
.
5 3
26. а) 4bc  4b2
+ c2
; б) (2n + 1)2
 8n;
в) (5 – 3y)2
 3y(y – 2) + 1; г) b2
+ 10 > 6b;
д)
2
(2 3)
2 ;
12
b
b

 е) 2
3 1
9 1 2
c
c


.
27. а) 9x2
– 3xy + y2
 3xy; б) a2
+ 2a  17a2
+ 10a + 1;
в) 8b(3b – 10) < (5b – 8)2
; г) (а + 1)2
> 4a – 1;
д)
2
3
3( 1);
2
a
a

  е)
2
4
2
1.
1
x
x


28. Дано чотири послідовні натуральні числа. Що більше — добуток най-
меншого і найбільшого з цих чисел чи добуток середніх чисел?
29. Дано три послідовні натуральні числа. Що більше — подвоєний квадрат
середнього з цих чисел чи сума квадратів двох інших?

30. Дано дріб ,
m
n
де m, n — натуральні числа, до того ж m < n. Збільшиться
чи зменшиться даний дріб, якщо його чисельник і знаменник збільшити
на те саме натуральне число?
31. До чисельника і знаменника дробу
17
11
додали те саме натуральне число.
Доведіть, що одержали дріб, який менший від даного.
32. а) а2
+ 2b2
+ 1  2аb + 2b; б) а2
+ 2b2
+ 4с2
 2аb + 4bс;
в) x2
+ 6x + y2
– 2y + 11 > 0; г) 5a2
+ 4a – 2ab + b2
+ 2 > 0;
д) а2
+ b2
 аb; е) m3
n + mn3
 m4
+ n4
.
33. а) 1 2 ;ab ab  б)  
2
4 ab a b  ;
в)
2
25
4;
2
b
b

  г)
2
2
3
2.
2
a
a



34. Для натуральних чисел m, n і k виконується нерівність .
m m k
n n k



Доведіть, що m > n.
35. Прямокутник і квадрат мають рівні периметри, сторони прямокутника
дорівнюють a см і b см (а ≠ b), а сторона квадрата — с см. Доведіть, що:
а) ;
2
a b
c

 б) площа прямокутника менша від площі квадрата.
36. Літак має здійснити переліт за маршрутом Київ — Львів і назад. За якої
погоди такий переліт займе менше часу: за безвітряної чи якщо вітер за-
хідний і дме з постійною швидкістю?
37. Знайдіть найменше значення виразу та значення змінних, для яких вираз
набуває найменшого значення:
а) а2
+ b2
+ 2; б) (х – 3)2
+ (у + 3)2
;
в) (m – 1)2
+ (m + n)2
– 4; г) 2 .a b a b  

2. Властивості числових нерівностей 13
38. Розв’яжіть рівняння:
а) ( 5)( 1) 3 5;x x x    б) 2
4 1
3 .
4 2 3
x x
x x
 
 
39. Знайдіть значення виразу:
а)
98
18 50 ;
2
  б)  
2 1
2 3 .
2 3
 

40. У парку росте листяних дерев у 4 рази більше, ніж хвойних. Чи може за-
гальна кількість цих дерев дорівнювати 264?
41. У січні підприємство виготовило 750 одиниць продукції, у лютому —
800 одиниць, у березні — 780 одиниць.
а) На скільки відсотків збільшилось виробництво продукції в лютому
порівняно із січнем?
б) На скільки відсотків зменшилось виробництво продукції в березні
порівняно з лютим?
42. На кожній клітинці дошки розміру 8  10 сидить жук. Чи можуть ці жу-
ки перелетіти на дошку розміру 16  5 так, щоб у кожній клітинці було
по жуку і щоб жуки, які були сусідами раніше, залишились сусідами на
новій дошці? (Сусідами вважаємо жуків, які сидять у клітинках зі спіль-
ною стороною.)
Розглянемо властивості числових нерівностей, які далі використовува-
тимемо під час розв’язування задач.
Властивість 1 Якщо a < b і b < c, то a < c.
Доведення. За умовою a < b і b < c, тому a – b і b – c — від’ємні числа.
Сума двох від’ємних чисел є від’ємним числом, тому (a – b) + (b – c) = a – c < 0.
Оскільки a – c < 0, то a < c. ●

Геометрична ілюстрація властивості 1 подана на рисунку 3.
Рис. 3
Аналогічно можна довести твердження: якщо a > b і b > c, то a > c.
Властивість 2
Якщо до обох частин правильної нерівності додати од-
не й те саме число, то одержимо правильну нерівність.
Доведення. Нехай a < b і с — будь-яке число. Доведемо, що a + с b і будь-якого
числа c. ●
Наслідок 1. Якщо від обох частин правильної нерівності відняти одне й
те саме число, то одержимо правильну нерівність.
Це твердження випливає з того, що віднімання від обох частин нерівно-
сті деякого числа с можна замінити додаванням до обох її частин числа –с.
Наслідок 2. Якщо деякий доданок перенести з однієї частини правиль-
ної нерівності в іншу, змінивши знак доданка на протилежний, то одержимо
правильну нерівність.
Доведення. Нехай а < b + c — правильна нерівність. Додамо до обох її
частин число с, одержимо правильну нерівність а + (–с) < b + c + (–с) або
а  с < b. Отже, якщо перенести доданок с у ліву частину нерівності, змінив-
ши його знак на протилежний, то одержимо правильну нерівність. ●
Якщо обидві частини правильної нерівності помножи-
ти або поділити на одне й те саме додатне число, то
одержимо правильну нерівність.
Якщо обидві частини правильної нерівності помножи-
ти або поділити на одне й те саме від’ємне число і змі-
нити знак нерівності на протилежний, то одержимо
правильну нерівність.
Доведення. Нехай a < b. Доведемо, що aс < bс, якщо с — додатне число,
й aс > bс, якщо с — від’ємне число. Для цього розглянемо різницю:
ас  bс  c(a  b).

За умовою a < b, тому a – b < 0.
Якщо с > 0, то в добутку c(a  b) перший множник є додатним, а дру-
гий — від’ємним. Тому c(a  b) < 0. У даному випадку ас  bс < 0, звідки
ac < bc.
Якщо с < 0, то в добутку c(a  b) обидва множники є від’ємними, тому
c(a  b) > 0. Тоді й ас  bс > 0, звідки ac > bc.
Аналогічно проводять доведення властивості для нерівності a > b.
Правильною є й та частина властивості, яка стосується ділення обох ча-
стин нерівності на додатне або від’ємне число, оскільки ділення можна замі-
нити множенням на число, обернене дільнику. ●
Наслідок. Якщо а і b — числа одного знака й а < b, то
1 1
.
a b

Доведення. Оскільки а і b — числа одного знака (обидва додатні або
обидва від’ємні), то ab > 0. Поділивши обидві частини нерівності а < b на до-
датне число ab, матимемо:
;
a b
ab ab

1 1
,
b a
 тобто
1 1
.
a b
 ●
Цей наслідок можна використовувати для порівняння чисел, обернених
до даних. Наприклад, оскільки 2 2, то
1 1
.
22

Доведені властивості стосуються строгих нерівностей. Аналогічні влас-
тивості мають і нестрогі нерівності. Наприклад, якщо a ≥ b і с — будь-яке чи-
сло, то a + с ≥ b + с.
Властивості 2 і 3 можна поширити на подвійні нерівності, зваживши,
що подвійну нерівність a < b < c можна записати у вигляді двох нерівностей:
a < b і b < c. Якщо a < b і b < c, то для будь-якого числа m правильними є не-
рівності: a + m < b + m і b + m < c + m, звідки a + m < b + m < c + m. Отже, як-
що до всіх частин правильної подвійної нерівності додати одне й те саме чи-
сло, то одержимо правильну подвійну нерівність.
Аналогічно можна обґрунтувати твердження:
якщо a 0, то am < bm < cm;
якщо a bm > cm, або cm < bm < am.

Підсумок: властивості числових нерівностей
Якщо a bс.
Вправа 1. Відомо, що a > –2.
а) Порівняти з нулем значення виразу а + 3.
б) Довести, що 4 – 2а < 8.
● а) Додамо до обох частин нерівності а > –2 число 3, матимемо:
a + 3 > –2 + 3; a + 3 > 1. Отже, a + 3 > 0.
б) Помножимо обидві частини нерівності а > –2 на –2, одержимо:
–2a < 4. Додамо до обох частин останньої нерівності число 4, одержимо:
4 – 2а < 8. ●
Вправа 2. Відомо, що –1 < x < 3. Оцінити значення виразу:
а) x – 3; б) –x; в) 2x + 5.
● а) Додамо до всіх частин нерівності –1 < x < 3 число –3, одержимо:
–4 < x – 3 < 0.
Ми показали, що значення виразу x – 3 більші від –4 і менші від 0, тим
самим оцінили його значення.
б) Помножимо всі частини нерівності –1 < x < 3 на –1, одержимо:
1 > –x > –3, або –3 < –x < 1.
в) Помножимо всі частини заданої нерівності на 2, одержимо:
–2 < 2x < 6.
Тепер додамо до всіх частин одержаної нерівності число 5, одержимо:
3 < 2x + 5 < 11. ●
43. Порівняйте числа a і b, якщо a < 3 і 3 < b.
44. Відомо, що m < n. Які з даних нерівностей є правильними:
а) m + 7 < n + 7; б) m  7 < n  7; в) m + 3 > n + 3;

г) 3m < 3n; д) 3m < 3n; е)
3 3
m n
 ?
Відповіді обґрунтуйте.
45. Назвіть правильну нерівність, яку одержимо, якщо:
а) до обох частин нерівності 2 < 4 додамо число 2; число –2;
б) обидві частини нерівності –1 < 2 помножимо на 5; на –5;
в) обидві частини нерівності 9 > 3 поділимо на 3; на –3.
46. а) Відомо, що a < 3. Поясніть, чому не можна стверджувати, що
1 1
.
3a

б) Відомо, що b < –3. Поясніть, чому можна стверджувати, що
1 1
.
3b
 
47. Відомо, що a < b. Поставте замість «*» знак «<» або «>» так, щоб була
правильною нерівність:
а) a + 5 * b + 5; б) a  7 * b  7; в) 2a * 2b;
г) 0,5a * 0,5b; д)
6
a
* ;
6
b
е)
5
a
 * .
5
b

48. Замість «*» поставте знак «>» або «<» так, щоб було правильним твер-
дження:
а) якщо a < –5, то –a * 5; б) якщо –2 > a й a > b, то –2 * b.
49. Відомо, що a < b. Використовуючи властивості числових нерівностей,
запишіть правильну нерівність, яку одержимо, якщо:
а) до обох частин нерівності додамо число 2;
б) від обох частин нерівності віднімемо число –3;
в) обидві частини нерівності помножимо на –4;
г) обидві частини нерівності поділимо на 5.
50. Відомо, що x > y. Використовуючи властивості числових нерівностей,
запишіть правильну нерівність, яку одержимо, якщо:
а) до обох частин нерівності додамо число 9;
б) обидві частини нерівності помножимо на 3;
в) обидві частини нерівності помножимо на –5;
г) обидві частини нерівності поділимо на –3.

51. Відомо, що m ≤ 4. Доведіть, що:
а) 2m + 1 ≤ 9; б) 4m – 9 ≤ 7; в) –3m ≥ –12.
52. Відомо, що b ≥ 2. Доведіть, що:
а) 3b + 2 ≥ 8; б) 2b – 4 ≥ 0; в) –5b ≤ –10.
53. Відомо, що 3,2 < а < 3,4. Оцініть значення виразу:
а) а + 4; б) 2а; в) 3а  2.
54. Відомо, що 1,4 < с < 1,6. Оцініть значення виразу:
а) с  1; б) 3с; в) 2с + 3.
Доведіть твердження:
55. а) Якщо ас > bc і c > 0, то а > b; б) якщо
a b
c c
 і c < 0, то а > b.
56. а) Якщо аn > bn і n < 0, то а < b; б) якщо
a b
n n
 і n > 0, то а < b.
57. Порівняйте числа a і d, якщо:
а) a b; б) a > b і b > d + 4;
в) 2a – 1 < 2d – 1; г) –7a + 2 > –7d + 2.
58. Порівняйте числа m і k, якщо:
а) m > n і k < n; б) m < n і n < k – 1;
в) 3m + 2 < 3k + 2; г) 5 – 2m > 5 – 2k.
59. Відомо, що 0 0. Порівняйте числа
c
a
і
c
b
.
61. Відомо, що k ≤ –1,5. Доведіть, що:
а) –2k + 5 ≥ 8; б) 4k + 9 < 4; в)
1 2
.
3k
 
62. Відомо, що c ≥ 2,5. Доведіть, що:
а) 3c – 2 > 5; б) 8 – 2c ≤ 3; в)
1
0,4.
c

63. Відомо, що –2  x < 5. Оцініть значення виразу:
а) 1,5x  3; б) x; в) 1,5  3x.

64. Відомо, що 0,5 < c < 2. Оцініть значення виразу:
а)
1
;
c
б)
3
;
c
в)
2
.
c

65. Відомо, що 2 < y  3. Оцініть значення виразу:
а) –y; б) –2y + 1; в)
1
.
y
66. Сторона квадрата дорівнює b см, де 3,8 < b < 4,2. Оцініть периметр ква-
драта.
67. Оцініть периметр рівностороннього трикутника, сторона якого дорів-
нює a см, якщо 1,7 < a < 1,9.
68. Доведіть твердження:
а) якщо а < b і b  c, то а < с;
б) якщо а < b, b < c і c < d, то а < d;
в) якщо a  b і c < 0, то ac  bc.
69. Відомо, що k < –0,5. Доведіть, що
5
1.
4 2k


70. Оцініть значення виразу
2
3 18
,
3
x x
x
 

якщо 0 < х < 3.
71. Знайдіть:
а) від’ємні корені рівняння x2
+ 15 – 7x – 3 = 0;
б) корені рівняння 9x – 2 – 5 – 5x = x2
+ x – 1, які більші від 1.
72. Доведіть нерівність:
а) a3
+ 8  2a2
+ 4a, де a  –2; б) b3
+ 1 < b2
+ b, де b < –1.
73. Знайдіть значення виразу a + b + c, якщо a + b = 1, b + c = 2, a + с = 3.
а)
7 9 3 1
;
10 5
x x 
 б) 2
14 2 2
2 .
9 3 9 3x x
 
 

75. Розв’яжіть систему рівнянь:
а)
3 2 5;
2 9;
x y
x y
 

  
б)
0,5 0,2 2;
2 1.
x y
x y
 

  
76. Автомобіль долає шлях між двома містами за 2,2 год, рухаючись зі
швидкістю 60 км/год. На скільки кілометрів за годину потрібно збіль-
шити швидкість автомобіля, щоб він подолав цей шлях за 2 год?
77. Автоматичний станок виготовив партію деталей. Після удосконалення
станка таку саму партію деталей він виготовив у 1,05 разу швидше, бо
за годину виготовляв на 5 деталей більше, ніж раніше. Скільки деталей
почав виготовляти станок за годину?
78. Четверо учнів зібрали разом 109 грибів, до того ж кожний зібрав не
менше ніж 10 грибів. Перший учень зібрав грибів більше, ніж інші.
Другий і третій учні зібрали разом 65 грибів. Скільки грибів зібрав пер-
ший учень?
Розглянемо дії, які можна виконувати над правильними числовими не-
рівностями.
1. Додавання числових нерівностей. Нехай маємо правильні числові
нерівності: –3 < 4 і 5 < 7. В обох нерівностях наявний той самий знак нерів-
ності (знак «<»), тому кажуть, що –3 < 4 і 5 < 7 — нерівності однакового зна-
ка. Почленно додамо ці нерівності. Одержимо правильну нерівність того са-
мого знака, а саме: –3 + 5 < 4 + 7, або 2 < 11. У загальному випадку справ-
джується така властивість.
Якщо почленно додати правильні нерівності однако-
вого знака, залишивши їхній спільний знак, то одер-
жимо правильну нерівність.
Доведення. Нехай a < b і c < d. Потрібно довести, що a + c < b + d. Щоб
одержати суму a + c, додамо до обох частин першої нерівності число c, а щоб

3. Додавання і множення числових нерівностей 21
одержати суму b + d, додамо до обох частин другої нерівності число b. Одер-
жимо правильні нерівності: a + c b і c > d, то a + c > b + d. ●
Якщо a < b і с < d, то a + c < b + d.
Доведену властивість можна поширити на подвійні нерівності. Напри-
клад, якщо a < х < b і c < y < d, то a + c < x + y < b + d. Додавання подвійних
нерівностей можна записувати так:
.
a x b
c y d
a c x y b d
 

 
    
Властивість, аналогічну до властивості 4, мають і нестрогі нерівності.
Наприклад, якщо a ≤ b і с ≤ d, то a + с ≤ b + d.
2. Множення числових нерівностей. Нехай маємо правильні нерівнос-
ті: 7 > 2 і 5 > 3. Почленно перемножимо ці нерівності, залишивши їхній
спільний знак. Одержимо правильну нерівність 7  5 > 2  3, або 35 > 6.
Почленно перемножимо нерівності –3 < 1 і –4 < 6, залишивши їхній
спільний знак. Одержимо неправильну нерівність 12 < 6.
Звернемо увагу, що в першому випадку всі числа в нерівностях були до-
датними, у другому — додатними й від’ємними. Доведемо таку властивість.
Якщо почленно перемножити правильні нерівності
однакового знака, ліві й праві частини яких — додатні
числа, залишивши спільний знак нерівностей, то
одержимо правильну нерівність.
Доведення. Нехай a < b і c < d, де a, b, c і d — додатні числа. Потрібно
довести, що ac < bd. Помножимо обидві частини нерівності a < b на додатне
число c, а обидві частини нерівності c < d — на додатне число b. Одержимо
правильні нерівності: ac < bc, bc < bd. За властивістю 1 з останніх двох нерів-
ностей випливає, що ac < bd.
Аналогічно можна довести: якщо a > b і c > d, де a, b, c і d — додатні
числа, то ac > bd. ●

Якщо a < b і с < d, де a, b, c і d — додатні числа, то ac < bd.
Наслідок. Якщо a < b, a і b — додатні числа, n — натуральне число, то
an
< bn
.
Для доведення наслідку досить узяти n нерівностей a < b і почленно їх
перемножити.
Властивість 5 можна поширити на подвійні нерівності. Наприклад, як-
що для додатних чисел виконуються нерівності a < х < b і c < y < d, то
ac < xy < bd. Множення подвійних нерівностей можна записувати так:
a x b
c y d
ac xy bd
 

 
 
(усі числа — додатні).
Властивість, аналогічну до властивості 5, мають і нестрогі нерівності.
Наприклад, якщо a ≤ b і с ≤ d, де a, b, c і d — додатні числа, то aс ≤ bd.
3. Оцінювання значень виразів. Розглянемо приклад.
Приклад 1. Дано: 11 < x < 14; 1 < y < 2. Оцінити:
а) суму x + y; б) різницю x – y;
в) добуток xy; г) частку .
x
y
● а) Оцінимо суму x + y:
11 14
1 2
12 16.
x
y
x y
 

 
  
б) Для оцінки різниці x – y використаємо рівність x – y = x + (–y).
Спочатку оцінимо значення виразу –y. Помножимо усі частини нерівно-
сті 1 < y < 2 на –1, одержимо: –1 > –y > –2, або –2 < – y < –1. Тоді:
11 14
2 1
9 13.
x
y
x y
 

    
  

в) Оцінимо добуток xy. Оскільки 11 < x < 14 й 1 < y < 2, то x та y — до-
датні числа. Тому за властивістю про почленне множення нерівностей мати-
мемо:
11 14
1 2
11 28.
x
y
xy
 

 
 
г) Для оцінки частки
x
y
використаємо рівність
1
.
x
x
y y
  Оскільки
1 < y < 2, то
1 1 1
,
1 2y
  або
1 1
1.
2 y
  Тому:
11 14
1 1
1
2
11
14,
2
x
y
x
y
 

 
 
тобто 5,5 14.
x
y
  ●
Вправа 1. Відомо, що 2 < а < 3. Оцінити значення виразу а2
– 3а.
● а) Оцінимо спочатку значення виразів а2
і –3а:
2
2 3
2 3
4 9;
a
a
a
 

 
 
–6 > –3а > –9, або –9 < –3а < –6.
Тоді:
2
2
4 9
9 3 6
5 3 3.
a
a
a a
 

    
   
●

Вправа 2. Довести нерівність ( )( 1) 4 ,m n mn mn   де m  0, n  0.
● Використаємо відому нерівність
2
a b
ab

 , де а  0, b  0. Запише-
мо цю нерівність для чисел m і n, а потім — для чисел mn і 1. Одержимо дві
правильні нерівності:
;
2
m n
mn


1
.
2
mn
mn


Помножимо обидві частини кожної нерівності на 2:
2 ;m n mn  1 2 .mn mn 
Почленно перемноживши останні нерівності, одержимо:
( )( 1) 4 .m n mn mn   ●
79. Додайте почленно нерівності:
а) 5 > 3 і 7 > 4; б) –5 < –3 і –1 < 4.
80. Перемножте почленно нерівності:
а) 4 < 5 і 3 < 6; б) 8 ≥ 4 і 3 ≥ 2.
81. Піднесіть обидві частини нерівності 2 < 3 до квадрата; до куба.
82. Чи одержимо правильну нерівність того самого знака, перемноживши
почленно нерівності 4 > –2 і 1 > –3?
83. Чи одержимо правильну нерівність того самого знака після піднесення
до квадрата обох частин нерівності –5 < 2?
Додайте почленно нерівності:
84. а) 7 > 5 і 9 > 4; б) –7 < –3 і 4 < 5;
в) 1,3 < 2,5 і –3,4 < –1,3; г) –2,5 > –2,7 і –1,7 > –1,9;
д) 1 < 2 < 5 і 0,3 < 0,4 < 0,9; е) –1 < 0 < 2 і –3 < –1 < 1.
85. а) 5 < 9 і 3 < 7; б) –6 > –9 і 3 > –2;
в) –0,1 > –0,3 і 1,2 > 0,8; г) 2 < 4 < 5 і –3 < 0 < 1.

Перемножте почленно нерівності:
86. а) 8 < 12 і 5 < 7; б) 7,2 > 3,5 і 0,5 > 0,4.
87. а) 7 > 5 і 11 > 8; б) 0,3 < 0,5 і 11 < 18.
88. Оцініть квадрати обох частин нерівності:
а) 9 > 7; б) 0,9 < 1,2.
89. Відомо, що 2 < a < 4 і –5 < b < –2. Оцініть значення виразу:
а) a + b; б) a – b.
90. Відомо, що 0,5 < х < 2 і 2 < y < 3. Оцініть значення виразу:
а) x + y; б) x – y; в) xy.
91. Відомо, що 1 < a < 3 і 0,2 < b < 0,5. Оцініть значення виразу:
а) a + b; б) a – b; в) ab.
92. Відомо, що 3 < a < 5 і 7 < b < 9. Оцініть значення виразу:
а) a – 2b; б) 2ab; в)
a
b
.
93. Відомо, що 4 < х < 5 і 8 < у < 10. Оцініть значення виразу:
а) 2х – у; б) 0,5ху; в)
y
x
.
94. Відомо, що 2 < с < 8. Оцініть значення виразу:
а) –0,5с2
; б) с2
– 2с; в) 2с2
+ с – 4.
95. Відомо, що 1 < m < 5. Оцініть значення виразу:
а) –4m2
; б) m2
+ 2m; в) 3m2
+ m – 10.
96. Оцініть периметр трикутника, сторони якого дорівнюють a дм, b дм і
c дм, якщо 2 < a < 2,1; 1,6 < b < 1,7; 0,9 < c < 1.
97. Оцініть площу квадрата, сторона якого дорівнює b см, якщо
1,1 < b < 1,2.
98. Оцініть периметр і площу прямокутника, сторони якого дорівнюють
а см і b см, якщо 3,5 < а < 4; 2 < b < 2,2.
99. На упаковці рису його масу вказано так: 900 г ± 3%. Це означає, що ма-
са рису в упаковці може бути меншою або більшою від 900 г щонай-
більше на 3%. Оцініть масу рису у двох таких упаковках.

100. Відомо, що 2 < х < 3 й 1 < у < 4. Оцініть значення виразу:
а) х2
– у2
; б) х3
+ 0,5ху; в)
y
x y
.
101. Доведіть, що:
а) 28 50 12;  б) 15 5 2;  в) 2 24 4 3 18. 
102. а) (a + b)(ab + 4)  8ab, де a  0, b  0;
б) (a2
+ 1)(a + 1)  4 ,a a де a  0;
в) (a + b)(b + c)(c + a)  8abc, де a  0, b  0, c  0;
г) (1 + а)(4 + b)(9 + c)  48 ,abc де a  0, b  0, c  0;
д) 10
1 2 10(1 )(1 )...(1 ) 2 ,a a a    де 1 2 10, , ...,a a a — додатні числа, добу-
ток яких дорівнює 1.
103. а)
1 1
4a b
a b
    , де a > 0, b > 0;
б) a2
+ b2
+ c2
+ d2
 4 ,abcd де a  0, b  0, c  0, d  0.
104. Дано множини А = {–4; –2; 0; 2; 4}, В = {0; 1; 2; 3}.
а) Запишіть, належить чи не належить до кожної із цих множин число
–2; число –1; число 2.
б) Запишіть множину С всіх тих елементів, які належать множині А, і не
належать множині В.
в) Чи є множина С підмножиною множини А; множини В?
105. Запишіть усі цілі значення х, для яких є правильною нерівність:
а) –2  x < 4; б) –5,2 < x < 2,7.
106. Спростіть вираз:
а)
2
2
2 4 1
: ;
2 1 1 2
a a
a a a a
 

   
б)    
2
2 .x y x x y  

4. Числові проміжки. Об’єднання та переріз множин 27
107. До книгарні для продажу надійшли посібники з математики і фізики.
Коли було продано 50% посібників з математики і 20% посібників з фі-
зики, що разом становить 780 книжок, то посібників з математики за-
лишилося утричі більше, ніж з фізики. Скільки посібників з математики
надійшло у продаж?
108. Чи можна деякі вісім чисел, сума яких дорівнює 21, розставити у вер-
шинах куба так, щоб сума чотирьох чисел у вершинах кожної грані була
меншою від 10?
1. Числові проміжки. Множина всіх дійсних чисел R має багато під-
множин, зокрема її підмножинами є:
множина всіх натуральних чисел;
множина всіх раціональних чисел;
множина М = {–1; 0; 2 };
множина всіх дійсних чисел, які більші від 4;
множина всіх дійсних чисел, які більші від –2 і менші від 3.
Дві останні підмножини задані за допомогою співвідношень «>», «<».
Зупинимося на таких підмножинах детальніше.
1) Множину всіх дійсних чисел, які більші від –2 і менші від 3, назива-
ють числовим проміжком, або просто проміжком, і позначають (–2; 3) (чи-
тають: «проміжок від –2 до 3»). Точки координатної прямої, які зображують
числа цього проміжку, розташовані між точками, які зображують числа –2 і
3. Сам проміжок зображують одним із двох способів, показаних на рисунку 4.
а) б)
Рис. 4
Проміжок заштриховують або обводять дужкою, точки –2 і 3 зображу-
ють «порожніми» («виколотими»).

Проміжок (–2; 3) утворюють усі дійсні числа х, для яких виконується
подвійна нерівність –2 < x < 3. Тому кажуть, що даний проміжок задає нерів-
ність –2 < x < 3. Для числа х = 2,2 ця нерівність є правильною, а для числа
х = 4 — ні. Тому 2,2  (–2; 3), а 4  (–2; 3).
Рис. 5
Множину всіх дійсних чисел, які не менші від –2 і не більші від 3, тобто
для яких виконується подвійна нерівність –2  x  3, позначають [–2; 3] (чи-
тають: «проміжок від –2 до 3, включаючи –2 і 3»). На координатній прямій
цей проміжок зображують так:
Рис. 6
Звернемо увагу, що в позначеннях проміжку квадратна дужка біля числа
вказує на те, що це число належить проміжку, а кругла — що не належить.
Так, [–2; 3) — проміжок від –2 до 3, включаючи –2, а (–2; 3] — промі-
жок від –2 до 3, включаючи 3. Ці проміжки задають відповідно нерівності
–2  x < 3 і –2 < x  3, а зображують їх на координатній прямій так:
Рис. 7 Рис. 8
2) Розглянемо множину всіх дійсних чисел, які більші від 4. Точки ко-
ординатної прямої, які зображують такі числа, розташовані праворуч від точ-
ки, яка зображує число 4. Тому дану множину зображують променем, що роз-
міщений праворуч від точки, яка зображує число 4, без цієї точки (див.
рис. 9). Таку множину називають проміжком від 4 до плюс нескінченності й
позначають (4; +). Цей проміжок задає нерівність x > 4.
Рис. 9 Рис. 10
На рисунках 10–12 зображено відповідно проміжки:
[4; +) — проміжок від 4 до плюс нескінченності, включаючи 4;
(–; 8) — проміжок від мінус нескінченності до 8;

(–; 8] — проміжок від мінус нескінченності до 8, включаючи 8.
Підсумок: числові проміжки
Нерівність,
яка задає
проміжок
Позначення
проміжку
Читання
проміжку
Зображення
a < x a (a; +) Проміжок від a до
плюс нескінченності
x ≥ a [a; +)
Проміжок від a до
плюс нескінченності,
включаючи a
x < b (–; b) Проміжок від мінус
нескінченності до b
x ≤ b (–; b]
Проміжок від мінус
нескінченності до b,
включаючи b
Множину всіх дійсних чисел зображують усією координатною прямою і
позначають так: (–; +).
2. Об’єднання та переріз множин. Розглянемо два проміжки [–1; 4) і
(2; 7), зображені на рисунку 13.
Рис. 13

Усі числа, які належать проміжку [–1; 4) або проміжку (2; 7), утворюють
проміжок [–1; 7). Кажуть, що проміжок [–1; 7) є об’єднанням проміжків
[–1; 4) і (2; 7).
Означення
Об’єднанням множин А і В називають таку множину S, яка
складається з усіх тих елементів, які належать множині А
або множині В.
У такому разі записують: S = A  B, де «» — знак об’єднання. На ри-
сунку 14 зображено множини А і В та заштриховано їх об’єднання. Можна ска-
зати, що об’єднання множин А і В утворюють усі елементи множини А, усі
елементи множини В і тільки вони.
Для проміжків [–1; 4) і (2; 7) маємо: [–1; 4)  (2; 7) = [–1; 7).
Усі числа, які належать проміжку [–1; 4) і проміжку (2; 7) (спільні числа
проміжків), утворюють проміжок (2; 4). Кажуть, що проміжок (2; 4) є перері-
зом проміжків [–1; 4) і (2; 7).
Означення
Перерізом множин А і В називають таку множину Р, яка
складається з усіх тих елементів, які належать одночасно
множині А і множині В.
Записують: Р = A  B, де «» — знак перерізу. На рисунку 15 зображено
множини А і В та заштриховано їх переріз. Можна сказати, що перерізом мно-
жин А і В є множина всіх спільних елементів цих множин.
Для проміжків [–1; 4) і (2; 7) маємо: [–1; 4)  (2; 7) = (2; 4).
Проміжки [–1; 4) і (5; +) не мають спільних елементів. Множину, яка
не містить жодного елемента, називають порожньою множиною і познача-
ють символом . Отже, [–1; 4)  (5; +) = .

Вправа 1. Знайти об’єднання та переріз множин А і В, якщо:
а) А = {2; 3; 5}, B = {1; 3; 5; 7}; б) А = (–2; 2], В = (–; –1]  [2; +).
● а) A  B = {1; 2; 3; 5; 7} — записали усі елементи, які належать мно-
жині A або множині B;
A  B = {3; 5} — записали всі спільні елементи множин A і B.
б) Зобразимо дані множини на координатній прямій (над прямою за-
штриховані елементи множини А, під прямою — множини В).
А  В = (–; +); А  В = (–2; –1]  {2}. ●
Вправа 2. Зобразити на координатній прямій множину всіх дійсних чисел,
для яких виконується нерівність, і записати цю множину у вигляді про-
міжку або об’єднання проміжків:
а) x  5; б) x  5.
● а) Модулем числа х є відстань від початку відліку до точки, що зо-
бражує число х на координатній прямій. Тому нерівність x  5 виконується
для всіх тих чисел, яким відповідають точки координатної прямої, що розта-
шовані від початку відліку на відстанях, які не перевищують 5.
Отже, дана множина є проміжком [–5; 5].
б) Нерівність x  5 виконується для всіх тих чисел, яким відповідають
точки координатної прямої, що розташовані від початку відліку на відстанях,
які не менші від 5.
Отже, даною множиною є об’єднання проміжків (–; –5] і [5; +), тобто
(–; –5]  [5; +). ●
Вправа 3. Дано множини А = {2; 4; 5}, В = {4; 5; 6}, С = {5; 6; 7; 8}. Знайти:
а) А  (B  С); б) (А  B)  (А  С).

● Послідовно знаходимо:
а) B  С = {5; 6}; А  (B  С) = {2; 4; 5; 6};
б) А  B = {2; 4; 5; 6}; А  С = {2; 4; 5; 6; 7; 8};
(А  B)  (А  С) = {2; 4; 5; 6}. ●
109. Назвіть проміжки, зображені на рисунку 16.
а) б)
в) г)
Рис. 16
110. Які з чисел –3; 0; 4 належать числовому проміжку:
а) [–2; 4]; б) (–3; 4); в) (–; 1); г) [–3; +)?
111. Укажіть найменше та найбільше цілі числа, які належать проміжку:
а) [–1; 8]; б) (5; 7]; в) (–3; 1); г) [–3,5; –1).
112. Укажіть об’єднання та переріз проміжків, зображених на рисунку 17.
а) б)
Рис. 17
113. Знайдіть об’єднання та переріз множин А і В, якщо:
а) А = {–1; 2; 3}, B = {–1; 1; 3}; б) А = [2; 5], B = [0; 4].
Зобразіть на координатній прямій проміжок і запишіть нерівність, яка його
задає:
114. а) [–2; 4); б) (–; 3]; в) (2; +); г) (3; 7].
115. а) [–1; 3]; б) (2; 6]; в) [3; +); г) (–; 1).

Зобразіть на координатній прямій множину всіх дійсних чисел, для яких ви-
конується нерівність, і запишіть цю множину у вигляді проміжку:
116. а) x  3; б) x < 4; в) –1  x < 3; г) 1 < x  5.
117. а) x  –1; б) x > 5; в) 0  x  6; г) –1 < x < 4.
118. Запишіть усі натуральні числа, які належать проміжку:
а) (–7; 3); б) (–; 5); в) (5; 10]; г) (–; 7].
119. Запишіть усі цілі числа, які належать проміжку:
а) (–1; 5); б) [5; 12); в) (–4; 2]; г) (0; 7).
Укажіть, якщо можливо, найменше та найбільше цілі числа, які належать
проміжку:
120. а) [5; 11); б) (8; 20]; в) [–3; +); г) (–; 2).
121. а) (3; 8]; б) [–4; 5]; в) (–; 3]; г) (0; +).
122. Знайдіть об’єднання та переріз множин В і С, якщо:
а) В = {2; 5; 10; 12; 15}, С = {5; 10; 15; 20};
б) В = {–2; –1; 0; 1}, С = {–3; 3; 6};
в) В = {2; 3}, С = {3; 2};
г) В = {а; d; f; g}, С = {b; c; d; e; h}.
123. Знайдіть об’єднання та переріз множин А і В, якщо:
а) А = {–3; –1; 1; 3}, B = {0; 1; 2; 3};
б) А = {5; 8; 10; 15}, B = {4; 9; 12};
в) А = {а; б; в; г; д}, B = {в; о; д; а}.
Зобразіть на координатній прямій проміжки і знайдіть їх об’єднання та пе-
реріз:
124. а) [–1; 2] і (1; 3); б) [3; 4) і [2; 4);
в) (–; 1) і [0; 2]; г) (–; –1] і [–2; +);
д) (–; 1) і [2; +); е) (2; +) і [–2; +).
125. а) [–4; 0) і [–2; 2); б) (–1; 4) і [0; 3];
в) (–; 3] і [1; +); г) (–; –1] і (–; 2).
126. Відомо, що a < b < c < d. Знайдіть об’єднання та переріз проміжків:
а) [a; c) і (b; d); б) (a; b] і (b; d];
в) (–; c) і (a; d]; г) (–; b] і (c; +).

127. Відомо, що m < n < k. Знайдіть об’єднання та переріз проміжків:
а) [m; n) і [n; k); б) (–; n) і (m; k].
128. Знайдіть об’єднання та переріз множин M і K, якщо:
а) M = [–1,5; 2], K = (–; 0)  (1,5; +);
б) M = (–; –3]  [2; +), K = (–3; 2];
в) M = (–; –1]  [3; +), K = (–; –2)  (1; +).
129. Знайдіть об’єднання та переріз множин A і B, якщо:
а) А = [–4; 1), В = (–; –2,5)  [2; +);
б) А = (–; 1)  (2; +), B = (–; –3]  [0; +).
Зобразіть на координатній прямій множину всіх дійсних чисел, для яких ви-
конується нерівність, і запишіть цю множину у вигляді проміжку або об’єд-
нання проміжків:
130. а) x < 3; б) x > 4; в) x  3,5; г) x  1,5.
131. а) x  1; б) x < 2,5; в) x  1,5; г) x > 0,5.
132. Дано множини А = {1; 4; 7}, В = {4; 5; 7}, С = {4; 6; 7}. Доведіть, що для
цих множин виконується рівність А  (B  С) = (А  B)  (А  С).
133. Дано множини А = {3; 5}, В = {3; 5; 7}, С = {1; 3; 5; 7}. Доведіть, що для
цих множин виконується рівність А  (B  С) = (А  B)  (А  С).
134. Множини А, В та їх переріз складаються відповідно з 8, 7 та 3 елементів.
Зі скількох елементів складається об’єднання множин А і В?
135. Зобразіть на координатній прямій множину всіх дійсних чисел, для яких
виконується:
а) нерівність x < 3 і нерівність x  1;
б) нерівність x < 1 або нерівність x  3;
в) рівність x = –x і нерівність x > –1;
г) рівність  
2
x x або нерівність x < 2.
Запишіть кожну множину у вигляді проміжку або об’єднання проміжків.
136. Доведіть, що серед чисел, які належать проміжку (0; 1), не існує найбі-
льшого числа.

137. Відомо, що А  В. Знайдіть А  В та А  В.
138. Відомо, що А  В = А  В. Чи обов’язково А = В?
139. На математичному турнірі, у якому взяли участь 24 учні, було запропо-
новано розв’язати 3 задачі. Першу задачу розв’язали 14 учнів, другу —
11, третю — 9, першу і другу — 6, першу і третю — 7, другу і третю —
5, першу, другу і третю — 4. Скільки учнів не розв’язали жодної задачі?
140. Чи є число 5 коренем рівняння:
а) 3 + 2(x – 1) = 2 – 3(2 – x); б) 2
3 6 2 7x x x    ?
а) 7(2x – 1) – 5x = 11 + 3(3x – 2); б)
7 2
20
x 
=
4 1
5
x 
–
3 6
4
x 
.
142. Для яких значень a значення дробу дорівнює нулю?
а)
2
49
7
a
a


; б) 2
2
3 2
a
a a

 
.
143. Вкладник вніс до банку певну суму грошей і через рік після нарахування
15% річних мав на рахунку 2875 грн. Яку суму вкладник вніс до банку?
144*. З пункту А в пункт B вийшов турист і рухався зі швидкістю 4 км/год.
Через годину услід за ним вийшов другий турист і рухався зі швидкістю
5 км/год, а ще через годину з пункту А виїхав велосипедист, який, обіг-
навши другого туриста, через 10 хв після цього обігнав і першого. Знай-
діть швидкість велосипедиста.
145. Є смужка розміру 1  99. Двоє учнів грають у гру, по черзі роблячи свої
ходи. За один хід потрібно закреслити одну довільну клітинку смужки
або деякі дві послідовні клітинки. Програє той, хто не зможе зробити
хід. Хто може забезпечити собі перемогу — той, хто починає гру, чи йо-
го суперник?

1. Поняття нерівності з однією змінною та її розв’язку. Розглянемо
задачу.
Задача. Довжина ділянки прямокутної форми на 5 м більша від ширини.
Якими можуть бути розміри ділянки, якщо для її обгородження виста-
чило 46 м сітки?
Нехай ширина ділянки дорівнює x м, тоді довжина дорівнює (x + 5) м, а
периметр — 2(x + x + 5) = (4x + 10) (м). За умовою периметр не перевищує
46 м, тобто 4x + 10  46.
Ми одержали нерівність, яка містить змінну х. Якщо в нерівність за-
мість х підставляти деякі числа, то одержуватимемо числові нерівності, які
можуть бути правильними або неправильними. Наприклад:
якщо х = 5, то матимемо нерівність 4  5 + 10  46, яка є правильною;
якщо х = 10, то матимемо нерівність 4  10 + 10  46, яка є неправильною.
Кажуть, що число 5 є розв’язком даної нерівності, або задовольняє дану
нерівність, а число 10 не є її розв’язком.
Означення
Розв’язком нерівності з однією змінною називають зна-
чення змінної, яке перетворює її у правильну числову не-
рівність.
Розв’язати нерівність означає знайти всі її розв’язки або довести, що
розв’язків немає.
Нерівність з однією змінною переважно має безліч розв’язків. Так,
розв’язками нерівності x > 1 є усі дійсні числа, які більші від 1. Тому множи-
ною розв’язків цієї нерівності є проміжок (1; +).
2. Розв’язування нерівностей з однією змінною. Рівносильні нерів-
ності. Розв’язуючи нерівність, її перетворюють, замінюючи простішими не-
рівностями з тими самими розв’язками.
Нерівності, які мають ті самі розв’язки, називають рівносильними.
Нерівності, які не мають розв’язків, теж називають рівносильними.

5. Нерівності з однією змінною. Розв’язування нерівностей 37
Заміну нерівності рівносильними їй нерівностями виконують на основі
таких властивостей:
1) якщо виконати тотожне перетворення деякої частини нерівно-
сті, яке не змінює допустимі значення змінної, то одержимо нерівність,
рівносильну даній;
2) якщо з однієї частини нерівності перенести в іншу частину дода-
нок, змінивши його знак на протилежний, то одержимо нерівність, рів-
носильну даній;
3) якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на те
саме додатне число, то одержимо нерівність, рівносильну даній;
4) якщо обидві частини нерівності помножити або поділити на те
саме від’ємне число і змінити знак нерівності на протилежний, то оде-
ржимо нерівність, рівносильну даній.
Користуючись цими властивостями, розв’яжемо одержану нами нерів-
ність
4x + 10  46.
Перенесемо доданок 10 з лівої частини нерівності у праву, змінивши йо-
го знак на протилежний, одержимо нерівність
4x  46 – 10,
яка рівносильна заданій нерівності.
У правій частині нерівності 4x  46 – 10 зведемо подібні доданки:
4x  36.
Поділимо обидві частини останньої нерівності на 4, одержимо нерівність
x  9.
Отже, нерівність 4x + 10  46 рівносильна нерівності x  9 і її задоволь-
няють усі числа, які не більші від 9 (див. рис. 18). Множиною розв’язків даної
нерівності є проміжок (–; 9].
Рис. 18
Повернімося до задачі. Ширину ділянки ми позначили через x м. Оскіль-
ки ширина має виражатися додатним числом, то х може дорівнювати будь-
якому числу з проміжку (0; 9]. Отже, щодо розмірів ділянки можна сказати,
що її ширина не повинна перевищувати 9 м, довжина ж на 5 м більша від неї.

Вправа 1. Розв’язати нерівність
3 1 2
1
6 9
x x
  і зобразити множину її роз-
в’язків на координатній прямій.
● Помножимо обидві частини нерівності на найменший спільний зна-
менник дробів, які входять до нерівності, тобто на 18. Матимемо:
3 1 2
18 · 18 · 18;
6 9
x x
 
3(3х – 1)  2  2х + 18;
9х – 3  4х + 18;
9х – 4х  18 + 3;
5х  21;
х  4,2.
Відповідь. х  4,2, або по-іншому (–; 4,2]. ●
Вправа 2. Розв’язати нерівність
3 1
2 7.
2
x 
  
● Помножимо всі частини нерівності на 2:
–4  3x – 1  14.
Додамо до всіх частин нерівності число 1:
–3  3x  15.
Поділимо всі частини нерівності на 3:
–1  x  5.
Відповідь. –1  x  5, або по-іншому [–1; 5]. ●
Вправа 3. Розв’язати нерівність:
а) 2x – 3  5; б) 3x – 1 < –4; в) 2x – 1 > 5.
● а) Розв’язками нерівності 2x – 3  5 є числа, які задовольняють по-
двійну нерівність
–5  2x – 3  5.

Додавши до всіх частин нерівності число 3, матимемо:
–2  2x  8;
–1  x  4.
Відповідь. –1  x  4, або по-іншому [–1; 4].
б) Модуль числа — число невід’ємне, тому модуль числа не може бути
меншим від –4. Отже, нерівність 3x – 1 < –4 розв’язків не має.
Відповідь. Розв’язків немає.
в) Вираз 2x – 1, який стоїть під знаком модуля, повинен набувати зна-
чень, які менші від –5 або більші від 5. Отже, 2x – 1 < –5 або 2x – 1 > 5.
Якщо потрібно знайти усі значення х, які задовольняють нерівність
2x – 1 < –5 або нерівність 2x – 1 > 5, то кажуть, що потрібно розв’язати сукуп-
ність нерівностей, яку записують так:
2 1 5;
2 1 5.
x
x
  
  
Розв’язуючи кожну нерівність сукупності, матимемо:
2 5 1;
2 5 1;
x
x
  
  
2 4;
2 6;
x
x
 
 
2;
3.
x
x
 
 
Розв’язками сукупності є значення x, які задовольняють нерівність x < –2
або нерівність x > 3.
Відповідь. x < –2 або x > 3. (Відповідь можна записати й у вигляді
об’єднання проміжків: (–; –2)  (3; +).) ●
146. Які з чисел –2; 0; 1; 5 є розв’язками нерівності 3x + 1 > 2?
147. Чи рівносильні нерівності:
а) 2(x – 1) > 1 і 2x – 2 > 1; б) 5x + 1 > 0 і 5x > 1;
в) 3x < 0 і x < 0; г) –2x > 4 і x > –2?

148. Поясніть кожний крок розв’язання нерівності:
а) 3(x – 2) > х + 2; б)
1
4;
4
x
x

 
3x – 6 > х + 2; x + 1 – 4x ≤ 16;
3x – х > 6 + 2; x – 4x ≤ 16 – 1;
2x > 8; –3x ≤ 15;
x > 4; x ≥ –5.
149. Чи є число –4 розв’язком нерівності:
а) x + 5 > 0; б) x2
< 10; в) 4x  х; г) –5x + 1 < –6x?
150. Які з чисел –1; 0,5; 8; 10 є розв’язками нерівності 3(x – 2) > 2x + 1?
Розв’яжіть нерівність, зобразіть множину її розв’язків на координатній
прямій та запишіть цю множину у вигляді числового проміжку:
151. а) x – 5 > 0; б) x + 7 < 0; в) x – 3,2  0; г) x + 5,3  0.
152. а) 2x < 5; б) 3x  –15; в) –3x < –12; г) –0,5x  0.
153. а) x – 2 < 0; б) x + 3,5  0; в) 5x  15; г) –2x < 4.
154. Знайдіть найбільший цілий розв’язок нерівності –8x > –4.
155. Знайдіть найменший цілий розв’язок нерівності 4x ≥ 15.
Розв’яжіть нерівність:
156. а) 5x + 25  0; б) 7 – 4x > 15; в) 9 + x ≥ 3 – x; г) 19 + 2x < 5 + 9x.
157. а) 8x – 7 > 9; б) 12 – 3x  9; в) 2x – 1 > 5 – x; г) 3 – x  7 + 3x.
158. а)
4
x
 0; б)
5
3
x
< 0; в)
3
8
x
 3; г)
2
5
x
 4.
159. а)
7
4
x
 0; б)
2
3
x
< 0; в)
8
x
> 1; г)
2
3
x
> 6.
160. Розв’яжіть нерівність 9x – 5 > 4x + 3. Запишіть три значення x, які є
розв’язками цієї нерівності.
161. Розв’яжіть нерівність 11 – 2x  15 – 4x. Чи є розв’язками цієї нерівності
числа –3; 2?

162. а) 250(х  3) > 500(х + 1) + 750; б) 0,01(х + 2) – 0,09 ≤ 0,02(х – 5);
в)
1 9 11
(3 1) ;
70 70 70
x x   г)
2 1 2 3 1
.
4 6 12
x x 
 
163. а) 90(х  12) + 180(х + 6) < 270; б)
1 1 7
.
30 15 60
x x 
 
Розв’яжіть подвійну нерівність:
164. а) 1 3 4 5;x    б) 0 2 5 7;x  
в)
7 2
2 6;
3
y
  г)
8
2 2.
4
x
  
165. а) 1 2 5 3;y    б) 4 8 3 10;x  
в)
3 2
0 5;
6
y 
  г)
3
2 3.
8
x
 
166. а) 2x < 8; б) –3x  –6;
в) 4x + 1 ≤ 3x; г) 5(x – 2) > 10.
167. а) 3x ≤ 9; б) –2x > –2;
в) 6x + 3 ≥ 5x; г) 1 – (x – 4) < 0.
168. Скільки цілих розв’язків має нерівність –15 < –4x < 14?
169. Скільки натуральних розв’язків має нерівність –0,04x ≥ –1?
170. На рисунку 19 зображено графіки функцій y x та у  –х + 2.
а) Для яких значень х графік функції y x розташований нижче від
графіка функції у = –х + 2?
б) Укажіть множину розв’язків нерівності x ≥ –х + 2.

Рис. 19
Розв’яжіть графічно нерівність:
171. а) x2
≤ х + 2; б)
4
.x
x

172. а) x2
> –х; б)
3
1.
x
 
173. Основа рівнобедреного трикутника на 7 см коротша від бічної сторони.
Якою може бути довжина бічної сторони цього трикутника, якщо його
периметр більший від 23 см і менший від 29 см?
174. Довжина прямокутника на 11 см більша від ширини. Якою може бути
довжина прямокутника, якщо його периметр більший від 62 см і мен-
ший від 66 см?
175. Знайдіть усі значення параметра а, для яких одним з розв’язків нерів-
ності а(х – 2)  (а + 1)х є число 4.
176. Знайдіть усі значення параметра b, для яких множиною розв’язків не-
рівності
2
2 3
x b x b 
 є проміжок (–; 2).
177. Знайдіть усі значення а, для яких проміжок [–2; 8] є підмножиною мно-
жини розв’язків нерівності х – 1 > 2а.
178. Розв’яжіть нерівність:
а) 5x – 9 < 7; б) 11 – 2x  3;
в) x + 1 > 0; г) 1 – 2(x + 6)  11;
д) 5x – 3 < 9 + 2x – 3; е) 4 – 2x + 9 > 3(2x + 9  4).

6. Лінійні нерівності з однією змінною 43
а) 0  x = 5; б) 0  x = 0; в)   2
3 3 1.x  
180. Скоротіть дріб:
а) 2 2
2 2
;
a b
a b


б)
49
;
7
a
a


в) 2
3
.
6
x
x x

 
181. Доведіть, що значення виразу
2
2
3 3 2 18
:
3 3 9
b b b
b b b
   
   
не залежать від
допустимих значень b.
182. Станція київського метро «Арсенальна» — найглибша станція метропо-
літену в світі — розташована на глибині 105 м. Глибина станції «Хре-
щатик» дорівнює 70 м. На скільки відсотків глибина станції «Арсеналь-
на» більша від глибини станції «Хрещатик»?
183. За течією річки катер пройшов за 7 год такий шлях, який він проходить
за 8 год проти течії. Знайдіть швидкість течії річки, якщо швидкість ка-
тера у стоячій воді дорівнює 30 км/год.
184. Було 4 аркуші паперу. Деякі з них розрізали на 8 частин, потім деякі з
цих частин розрізали знову на 8 частин і т. д. Коли підрахували загальну
кількість частин, то їх виявилося 1000. Доведіть, що підрахунок був не-
правильним.
Розглянемо кілька прикладів.
Приклад 1. Розв’язати нерівність 2(6x + 5) + 3x  40.
● 12x + 10 + 3x  40;
12x + 3x  40 – 10;
15x  30;
x  2.

Множину розв’язків нерівності запишемо у вигляді числового проміжку
(–; 2].
Відповідь. (–; 2]. ●
Приклад 2. Розв’язати нерівність 4(3x + 7) – 9x > 20 + 3x.
● 12x + 28 – 9x > 20 + 3x;
12x – 9x – 3x > 20 – 28;
0 · x > –8.
Для будь-якого значення x значення лівої частини нерівності 0 · x > –8
дорівнює нулю, а нуль більший від –8. Отже, множиною розв’язків даної не-
рівності є множина всіх дійсних чисел, тобто проміжок (–; +).
Відповідь. (–; +). ●
Приклад 3. Розв’язати нерівність 14x + 17 < 8x + 6(x + 2).
● 14x + 17 < 8x + 6x + 12;
14x – 8x – 6x < 12 – 17;
0 · x < –5.
Нерівність 0 · x < – 5 не має розв’язків, бо для будь-якого x значення її
лівої частини дорівнює нулю, а нуль не менший від –5.
Відповідь. Розв’язків немає. ●
У результаті перетворень ми звели першу нерівність до нерівності
15x  30, другу — до нерівності 0 · x > –8, третю — до нерівності 0 · x < –5.
Нерівності такого виду називають лінійними нерівностями з однією змінною.
Означення
Нерівності виду ax > b, ax  b, ax < b, ax  b, де a і b — деякі
відомі числа, а x — змінна, називають лінійними нерівнос-
тями з однією змінною.
Якщо a  0, то для розв’язання лінійної нерівності з однією змінною по-
трібно поділити обидві частини нерівності на a. Якщо a = 0, то або
розв’язком нерівності є будь-яке число, або нерівність не має розв’язків.
Залежність множини розв’язків лінійної нерівності виду ax > b від зна-
чень коефіцієнтів a і b подано в таблиці.

Нерівність Коефіцієнти Розв’язки
aх > b
а > 0 ,
b
x
a
 або ;
b
a
  
 
а < 0 ,
b
x
a
 або ;
b
a
 
 
а = 0 і b ≥ 0 розв’язків немає, або 
а = 0 і b < 0
розв’язком є будь-яке число,
або (–; +)
Вправа 1. Знайти область визначення функції у  8 2 .x
● Область визначення функції утворюють усі ті значення х, для яких
вираз 8  2х набуває невід’ємних значень. Отже, потрібно розв’язати нерів-
ність 8  2х  0. Матимемо:
2х  8; х  4.
Областю визначення функції є проміжок (–; 4].
Відповідь. (–; 4]. ●
Вправа 2. Розв’язати нерівність (a + 3)x < 5 з параметром а.
● Розглянемо три випадки: 1) a + 3 < 0; 2) a + 3 = 0; 3) a + 3 > 0.
1) Якщо a + 3 < 0, тобто a < –3, то, поділивши обидві частини нерівності
на від’ємне число a + 3, одержимо: x >
5
.
3a 
2) Якщо a + 3 = 0, тобто a = –3, то матимемо нерівність 0 · x < 5,
розв’язком якої є будь-яке число.
3) Якщо a + 3 > 0, тобто a > –3, то x <
5
.
3a 
Відповідь. Якщо a < –3, то x >
5
;
3a 
якщо a = –3, то розв’язком нерів-
ності є будь-яке число; якщо a > –3, то x <
5
.
3a 
●

185. Розв’яжіть нерівність:
а) 2x < 8; б) –3x  6; в) 0x > 11;
г) 0x < –7; д) 0x < 8; е) 0x > –3.
186. а) 9(x – 1) + 5x < 17x – 12; б) 8x – 5(x + 2)  3x;
в) y – 7(y + 1)  5 – 6(y + 2); г) 10у – 4(у + 3) > 5 + 6у;
д) 2y – 6(3y – 1) < 11(1 – y); е) 5(x + 3) – 3(1 – x) > 12 – 3x.
187. а) 9y – 4(1 + 2y) < y – 7; б) 7(2x – 3)  10 + 2(2x – 1);
в) 7(1 – 2x) + 5x  4 – 9x; г) 3(5 + x) > 11 + 8(x – 2).
188. а) x(x – 2) – x2
< 2; б) x(x + 3) ≥ x2
+ 3x + 1;
в) (x – 3)2
> x2
; г) (x – 4)(x + 4) < x2
– 8х.
189. а) x(x + 3) – x2
+ 2x  0; б) x(x – 4) < x2
+ 4;
в) (x + 2)2
≤ x2
; г) (x + 1)(x – 1) > x2
– 2х.
190. а)
4
5;
9
y
y  б)
5
3;
6
x
x  
в)
3
4;
2 6
x x
  г)
2 3
1.
3 4
z z
  
191. а)
3
4 0
5
x
x  ; б)
3
2 1;
4
y
y  
в) 3;
2 4
x x
   г) 7.
2 5
x x
 
192. Знайдіть усі значення у, для яких значення виразу 2 – 4у є:
а) додатними; б) меншими від –2.
193. Знайдіть усі значення z, для яких значення виразу 5z – 2 є:
а) від’ємними; б) більшими від 3.
194. Для яких значень x функція y = 3(15 – 2x) набуває:
а) від’ємних значень; б) значень, які не менші від 15?
195. Для яких значень x функція y = 2(2x – 7) набуває:
а) невід’ємних значень; б) значень, які не більші від 4?

Знайдіть область визначення функції:
196. а) y = 3;x  б) y = 2 6;x 
в) y = 5 ;x г) y = 7 2 .x
197. а) y = 3 12;x  б) y = 4 8 .x
198. На пошиття костюма витратили 3,2 м тканини. Яку найбільшу кількість
таких костюмів можна пошити, маючи 60 м цієї самої тканини?
199. Маса бетонного блоку дорівнює 350 кг. Яку найбільшу кількість таких
блоків може перевезти автомобіль, вантажність якого дорівнює 5 т?
200. а) 4(x – 3) + 1  12 – 3(1 – 2x); б) 9 – 2(5 + 3x) < 4(1 – 2x) + 2x;
в) 0,4y – 1,2(3y – 1) < 1,6(1 – y); г) 2,5(x + 3) – (1,5 – x) > 1 – 1,5x.
201. а) 7(x – 2) + 20 < 4(x – 3) – 9; б) 2(3 – y) – 3(2 + y)  –5(y + 4);
в) 0,1z + 1 < 0,5(2z + 7) + 1,4(5 – z); г) 5y – (y + 0,3) + 4(0,2 – y)  0,5.
202. а) (x + 3)(x – 8) < x(x – 2); б) (2x – 3)2
> 2x(2x – 1);
в) (4x – 1)(4x + 1) ≤ 4 + 16x(x – 1); г) (x – 3)(x2
+ 3x + 9) > x3
+ 2x – 1.
203. а) x(x + 5) > (x – 4)(x + 1); б) 9x2
+ 3 < (3x + 2)(3x – 2) – 5x;
в) (5x + 1)2
≥ 10x2
+ 15x(x + 1); г) (x + 2)(x2
– 2x + 4) ≤ x3
+ 16x.
204. а)
4 3
5 0
3
y
y

  ; б)
5 13
4 4
y y
y

  ;
в)
3 2 1
2 4
x x
x
 
  ; г)
3 1 2 5
3
2 8
z z
z
 
   .
205. а)
5 3
17 2
3
y
y y

   ; б)
2
4
3 3
x x
x   ;
в)
15 8
3 12
5
x
x

  ; г)
1 2 1
2 6
y y
y
 
  .
206. Для яких значень x значення дробу
1,5 4
5
x 
менше від відповідного
значення дробу
2,4 3
4
x 
?

207. Для яких значень y значення дробу
0,6 5
3
y 
більше від відповідного
значення дробу
4 1,2
4
y
?
Знайдіть область визначення функції:
208. а)
2 1
;
7 14
y x  б)
2
.
1 4
y
x


209. а)
1
7;
3
x
y

  б)
1
.
5 2
y
x


210. Знайдіть усі значення а, для яких рівняння x2
– 8x + а + 4 = 0 має два
різні корені.
211. Для яких значень а рівняння x2
+ 6x + а – 1 = 0 не має коренів?
212. Довжина однієї сторони трикутника дорівнює 12 см. Якою може бути
довжина висоти трикутника, проведеної до цієї сторони, якщо його
площа менша, ніж 63 см2
?
213. Основою прямої призми є трикутник, довжини сторін якого дорівнюють
6 см, 7 см і 8 см. Якою може бути висота призми, якщо площа її бічної
поверхні менша, ніж 189 см2
?
214. Катер пройшов певну відстань по озеру і таку саму відстань річкою, яка
впадає в озеро. Якою може бути ця відстань, якщо швидкість катера у
стоячій воді дорівнює 20 км/год, швидкість течії річки — 2 км/год, а час
руху більший, ніж 1,9 год?
215. Туристи планують здійснити прогулянку річкою на моторному човні та
повернутися на базу не пізніше як через 5 годин. На яку відстань вони
можуть відплисти від бази за течією річки, якщо швидкість човна у стоя-
чій воді дорівнює 15 км/год, а швидкість течії річки — 3 км/год?
216. Знайдіть область визначення функції:
а)
1
15 3 ;
2
y x
x
  

б)
2 2
.
4 4 18
x x
y
x x

 
 
Розв’яжіть нерівність з параметром а:
217. а) 2x – 3a  4 – 7a; б) 3(x + a) – 2  7x – a.

9

Related slideshows

More Related Content

9