Svoboda | Graniru | BBC Russia | Golosameriki | Facebook
SlideShare a Scribd company logo
Міністерство освіти і науки України
Красноармійський міський відділ освіти

Формування особистісних якостей учнів під час
проектно-технологічної діяльності

Підготувала
Малєєва Інна В’ячеславівна
керівник ММО учителів
трудового навчання

2010 рік
Пошук шляхів удосконалення тих складників змісту та організації
проектно-технологічного трудового навчання, які поки що реалізуються
недостатньо ефективно в межах вимог існуючого Державного освітнього
стандарту, ми спрямовуємо на розв’язання проблеми особистісно
орієнтованого трудового навчання в умовах обмеженого часу засобами
формування значущих для трудової діяльності особистісних якостей,
таких як: самостійність, старанність, самодостатність.
Проектна технологія навчання, на відміну від методики навчання, є
більш предметною, наближеною до практики і пов’язана з конкретними
особливостями процесу трудового навчання, які у своїй сукупності
забезпечують ефективність технології у вигляді оптимальної послідовності
навчання, доступної для вчителя. Реальне впровадження проектної технології
здійснюється ефективно шляхом від практики до теорії. Успішність
проектного трудового навчання визначається технологічно на рівні
впровадження педагогічних ідей, які вдосконалюють діяльність освітніх
закладів умілим урахуванням часу, місця й умов застосування цих ідей.
Найпродуктивнішою формою засвоєння нового матеріалу сучасна
дидактика визнає самостійне виведення учнем навчального результату і
по можливості шляхом, відмінним від того, що викладений у підручнику.
К.Е.Ціолковський так визначав шлях становлення наукової творчості
людини: спочатку здійснюється відкриття відомі всім, потім – відомі не
багатьом, і врешті, нікому не відомі. Трудове навчання за проектнотехнологічною системою його організації повинно будуватися для учня у
вигляді маленьких відкриттів, по сходинкам яких розум і праця учня
підніматимуться до найвищих трудових особистих досягнень. Будь-яке
трудове завдання на уроці має містити доступні для учня елементи творчості,
які зовсім не повинні вимагати вияву незвичайних, відмінних від
стандартних рішень. Виявом творчості може стати будь-яка трансформація
вже існуючого технічного рішення, складеного не учнем, а будь-ким іншим.
Самостійно створені результати трудового навчання засвоюються
міцніше, ніж просто відтворені рішення інших.
Техніко-технологічні знання в проектно-технологічній системі
навчання мають на меті не просте їх заучування, а розглядаються як ресурс
необхідності для розв’язання завдань, поставлених проектною діяльністю.
Творчий учнівський проект слугує центром концентрації необхідних технікотехнологічних знань. Процес навчання при цьому відбувається не за
традиційною методикою – від теорії до практики, а за варіантом «практика –
теорія – практика».
Уміння проектувати вироби з наперед заданими властивостями
потребує застосування набутих трудових знань і вмінь у інших зв’язках, ніж
це буває при виготовленні виробів за вичерпною технічною документацією,
хоча в обох випадках рішення приймаються на підставі однакового обсягу
знань. Володіння трудовими знаннями і вміннями на рівні відтворення
задумів інших і вміння самостійно проектувати конструкцію і технологію
виготовлення виробів є зовсім різними вміннями. З першого зовсім не витікає
друге, але лише друге забезпечує можливості компетентного оволодіння
учнями трудовими знаннями і вміннями. Конкретні техніко-технологічні
знання і вміння, набуті учнями під час трудового навчання в школі, з часом
можуть забуватися, але загальні способи оволодіння і користування цими
знаннями, загальні логічні прийоми прийняття рішень у різних ситуаціях є
здобутою якістю розуму, яка відрізняється від самих знань і вмінь та є більш
стійкою, ніж трудові знання і вміння. У цьому виявляється суттєвий вплив
проектної технології навчання та формування особистісних якостей людини.
Взагалі освіченістю можна вважати те, що залишиться після того, як буде
забуте все, що було вивчене.
Умовою продуктивного навчання є старанна, уважна, вольова, без
відволікань самостійна робота учнів упродовж 50-70% часу уроку.
Старанність розуміється як свідомо сформоване ставлення до важкої і не
завжди цікавої справи. Найефективніше ця особистісна якість формується у
процесі самостійної проектно-технологічної діяльності учнів під
кваліфікованим педагогічним керівництвом. Старанність учнів як шлях до
успішного трудового навчання обумовлюється вмінням учителя розрахувати
обсяги проектних завдань для школярів відповідно до їх реальних
навчальних здатностей і бюджету часу. Співрозмірність вимог і допомоги
вчителя у поєднанні з непохитністю виконання висунутих помірних вимог
упродовж навчального року забезпечуватиме реальність здійснення
запланованих рівнів навчальних досягнень учнів. При цьому дієвими стануть
стабільність планування й обов’язковість контролю виконаної учнем
проектної роботи.
Залучення учнів у процесі трудового навчання до роботи над реально
здійсненими і доступними проектами, які викликають почуття успіху, сприяє
формуванню загального інтересу школярів до предмета « Трудове навчання»,
Здійсненню внутрішньої навчальної мотивації через зміст і процес навчання.
Компетентність учителя визначається здатністю створювати посильні для
учнів пізнавальні труднощі, які викликають розумове напруження і
прагнення його здолати.
У методиці трудового навчання детально розроблені аналітичні
способи формування вмінь з відпрацювання нових для учнів трудових
операцій, а також синтетичні способи застосування раніше набутих знань і
вмінь для проектування виробів. Вивчаючи аналітично велику кількість
трудових операцій за розробленими вчителем трудовими завданнями з
вичерпними даними, учень ні на крок не просувається в напрямі пізнання
шляхів їх синтезу у творчій проектній діяльності, оскільки ізольоване
відпрацювання нових трудових вправ не приводить само по собі до якісного
збагачення синтетичних прийомів їх застосування у творчій проектнотехнологічній діяльності. На виконання трудових завдань з проектної
діяльності в середньому витрачається часу більше, ніж при виконанні
трудових завдань за вичерпною технічною документацією, але в першому
випадку учнем переробляється пропорційно і більше інформації. Завдання
учителя тут полягає у здійсненні тісного переплетення і взаємопроникнення
цих методів у реальному процесі трудового навчання.
До самостійності в навчанні учнів необхідно привчати поступово.
Спочатку нові завдання виконуються з короткими перервами між
навчальними вправами, під повним контролем учителя, щоб запобігти
засвоєнню помилкових дій, а коли точність виконання досягне 75-80%,
можна переходити до збільшення пізнавальної самостійності учнів,
виконуючи проектні завдання в групах з інтервалом в один тиждень
упродовж декількох місяців, із застосуванням взаємоконтролю самими
учнями правильності їх виконання. Щотижневі самостійні повторення
найважливішого матеріалу забезпечують поступовий перехід вивченого
навчального матеріалу в довготривалу пам'ять.
Сформованість уміння створювати власні проекти на підставі
самостійного узагальнення і розв’язання поставлених трудових завдань
залежить не стільки від обсягу набутих учнями знань, скільки від уміння
комбінувати, по-новому зв’язувати ці завдання, подумки виходити за
звичайні межі. Структура різнорівневих трудових завдань для учнів повинна
визначати і характер контрольних робіт, за допомогою яких перевіряють те,
чому навчили. Практика засвідчує користь включення до перевірочних робіт
учнів, крім аналітичних відтворюючих завдань, невеликої кількості і
синтетичних вправ творчого проектного характеру.
На базі аналітично засвоєних елементів та їх взаємовідношень у ході
проектно-технологічної діяльності у школярів формується більш досконалий
і точний цілісний образ компетентного володіння і користування трудовими
знаннями і вміннями. Під час виконання власноруч складеного проектного
завдання здійснюється аналіз залежностей у завданні через синтез,
забезпечується циклічна повнота знань: складання – виконання –
складання. Працюючи над проектом, учні усвідомлюють роль нових знань і
вмінь у цілісному трудовому процесі, переконуються в правильності обраних
самостійно конструктивних і технологічних рішень. Отримання позитивних
проектних рішень розвиває не тільки мислення, а й позитивні емоції від
почуття краси й гармонії того, що створено власними зусиллями. Це виступає
додатковим психологічним фактором, який забезпечує продуктивність
трудового навчання внаслідок вдалого застосування в проекті набутих знань і
вмінь, основаного на образній інформації.
Упровадження проектно-технологічної системи трудового навчання,
сама назва майстерень – навчально-виробничі, ідея поєднання навчання з
суспільно корисною працею орієнтують на використання як додаткового
джерела розвитку бази майстерень продуктивної праці учнів. Покращення
матеріально-технічного стану шкільних майстерень сьогодні не можна
розглядати лише з позиції збільшення бюджетних витрат. Як показує досвід
минулого, починаючи з Й.Песталоцці, де діти повинні були утримувати себе
і заробляти на прожиток, учнівської праці цілком вистачає для забезпечення
нормального функціонування шкільних майстерень: для забезпечення їх
інструментом і матеріалами згідно з вимогами навчальних програм.
Шкільні майстерні є діючою моделлю реального виробництва і праця
учнів на ньому повинна бути не лише грою в труд, а формувати в учнів
відчуття фінансово-економічної самодостатності засобами, притаманними
справжньому виробництву. Для цього вчителю необхідно, крім педагогічних
функцій, опанувати і залучати учнів під час проектно-технологічної
діяльності до виконання обов’язків керівника цього шкільного виробництва,
бухгалтера, економіста, маркетолога, який просуває вироби учнів на ринок.
Кінцева мета проектно–технологічного трудового навчання –
задовільнення потреб учнів в освіті, пристосування освітнього процесу
до цих потреб.
Проектно–технологічне особистісно орієнтоване трудове навчання
сьогодні може ефективно здійснюватися двома шляхами:
1) нарощуванням особистісних якостей, які перебувають у школярів на
мінімальному рівні сформованості і тому негативно впливають на
ефективність трудового навчання;
2) компенсацією недостатніх рівнів сформованості одних особистісних
якостей розвитком тих, що є домінантними для кожного конкретного
учня.
Сформованість самостійної, сумлінної і самодостатньої особистості
визначається вмінням школярів у ході проектно–технологічної
діяльності робити обґрунтовано–правильний вибір, приймати
самостійні, виважені суспільно – й особистісно- значущі рішення.
ТЕМИ ВИСТУПІВ НА ЗАСІДАННІ
ММО ВЧИТЕЛІВ
ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ
•
•
•
•
•
•
•
•
•

Впровадження інноваційних технологій на уроках
трудового навчання.
Інтерактивні методи навчання на уроках трудового
навчання.
Використання інформаційно-комп’ютерних технологій на
уроках трудового навчання.
Розвиток творчих здібностей учнів.
Робота з обдарованими дітьми.
Проектна діяльність на уроках трудового навчання.
Види народних ремесел.
Сучасні напрямки декоративно-прикладного мистецтва.
Своя тема.
Реєстрація учасників засідання ММО вчителів
трудового навчання 30.03.2011р.
Назва навчального
закладу

Прізвище,ім’я,
по батькові

Тема виступів на
засіданні ММО на
2011-2012 н.р.
формув. особист.якостей учнів

More Related Content

формув. особист.якостей учнів

  • 1. Міністерство освіти і науки України Красноармійський міський відділ освіти Формування особистісних якостей учнів під час проектно-технологічної діяльності Підготувала Малєєва Інна В’ячеславівна керівник ММО учителів трудового навчання 2010 рік
  • 2. Пошук шляхів удосконалення тих складників змісту та організації проектно-технологічного трудового навчання, які поки що реалізуються недостатньо ефективно в межах вимог існуючого Державного освітнього стандарту, ми спрямовуємо на розв’язання проблеми особистісно орієнтованого трудового навчання в умовах обмеженого часу засобами формування значущих для трудової діяльності особистісних якостей, таких як: самостійність, старанність, самодостатність. Проектна технологія навчання, на відміну від методики навчання, є більш предметною, наближеною до практики і пов’язана з конкретними особливостями процесу трудового навчання, які у своїй сукупності забезпечують ефективність технології у вигляді оптимальної послідовності навчання, доступної для вчителя. Реальне впровадження проектної технології здійснюється ефективно шляхом від практики до теорії. Успішність проектного трудового навчання визначається технологічно на рівні впровадження педагогічних ідей, які вдосконалюють діяльність освітніх закладів умілим урахуванням часу, місця й умов застосування цих ідей. Найпродуктивнішою формою засвоєння нового матеріалу сучасна дидактика визнає самостійне виведення учнем навчального результату і по можливості шляхом, відмінним від того, що викладений у підручнику. К.Е.Ціолковський так визначав шлях становлення наукової творчості людини: спочатку здійснюється відкриття відомі всім, потім – відомі не багатьом, і врешті, нікому не відомі. Трудове навчання за проектнотехнологічною системою його організації повинно будуватися для учня у вигляді маленьких відкриттів, по сходинкам яких розум і праця учня підніматимуться до найвищих трудових особистих досягнень. Будь-яке трудове завдання на уроці має містити доступні для учня елементи творчості, які зовсім не повинні вимагати вияву незвичайних, відмінних від стандартних рішень. Виявом творчості може стати будь-яка трансформація вже існуючого технічного рішення, складеного не учнем, а будь-ким іншим. Самостійно створені результати трудового навчання засвоюються міцніше, ніж просто відтворені рішення інших. Техніко-технологічні знання в проектно-технологічній системі навчання мають на меті не просте їх заучування, а розглядаються як ресурс необхідності для розв’язання завдань, поставлених проектною діяльністю. Творчий учнівський проект слугує центром концентрації необхідних технікотехнологічних знань. Процес навчання при цьому відбувається не за традиційною методикою – від теорії до практики, а за варіантом «практика – теорія – практика». Уміння проектувати вироби з наперед заданими властивостями потребує застосування набутих трудових знань і вмінь у інших зв’язках, ніж це буває при виготовленні виробів за вичерпною технічною документацією, хоча в обох випадках рішення приймаються на підставі однакового обсягу знань. Володіння трудовими знаннями і вміннями на рівні відтворення задумів інших і вміння самостійно проектувати конструкцію і технологію виготовлення виробів є зовсім різними вміннями. З першого зовсім не витікає
  • 3. друге, але лише друге забезпечує можливості компетентного оволодіння учнями трудовими знаннями і вміннями. Конкретні техніко-технологічні знання і вміння, набуті учнями під час трудового навчання в школі, з часом можуть забуватися, але загальні способи оволодіння і користування цими знаннями, загальні логічні прийоми прийняття рішень у різних ситуаціях є здобутою якістю розуму, яка відрізняється від самих знань і вмінь та є більш стійкою, ніж трудові знання і вміння. У цьому виявляється суттєвий вплив проектної технології навчання та формування особистісних якостей людини. Взагалі освіченістю можна вважати те, що залишиться після того, як буде забуте все, що було вивчене. Умовою продуктивного навчання є старанна, уважна, вольова, без відволікань самостійна робота учнів упродовж 50-70% часу уроку. Старанність розуміється як свідомо сформоване ставлення до важкої і не завжди цікавої справи. Найефективніше ця особистісна якість формується у процесі самостійної проектно-технологічної діяльності учнів під кваліфікованим педагогічним керівництвом. Старанність учнів як шлях до успішного трудового навчання обумовлюється вмінням учителя розрахувати обсяги проектних завдань для школярів відповідно до їх реальних навчальних здатностей і бюджету часу. Співрозмірність вимог і допомоги вчителя у поєднанні з непохитністю виконання висунутих помірних вимог упродовж навчального року забезпечуватиме реальність здійснення запланованих рівнів навчальних досягнень учнів. При цьому дієвими стануть стабільність планування й обов’язковість контролю виконаної учнем проектної роботи. Залучення учнів у процесі трудового навчання до роботи над реально здійсненими і доступними проектами, які викликають почуття успіху, сприяє формуванню загального інтересу школярів до предмета « Трудове навчання», Здійсненню внутрішньої навчальної мотивації через зміст і процес навчання. Компетентність учителя визначається здатністю створювати посильні для учнів пізнавальні труднощі, які викликають розумове напруження і прагнення його здолати. У методиці трудового навчання детально розроблені аналітичні способи формування вмінь з відпрацювання нових для учнів трудових операцій, а також синтетичні способи застосування раніше набутих знань і вмінь для проектування виробів. Вивчаючи аналітично велику кількість трудових операцій за розробленими вчителем трудовими завданнями з вичерпними даними, учень ні на крок не просувається в напрямі пізнання шляхів їх синтезу у творчій проектній діяльності, оскільки ізольоване відпрацювання нових трудових вправ не приводить само по собі до якісного збагачення синтетичних прийомів їх застосування у творчій проектнотехнологічній діяльності. На виконання трудових завдань з проектної діяльності в середньому витрачається часу більше, ніж при виконанні трудових завдань за вичерпною технічною документацією, але в першому випадку учнем переробляється пропорційно і більше інформації. Завдання
  • 4. учителя тут полягає у здійсненні тісного переплетення і взаємопроникнення цих методів у реальному процесі трудового навчання. До самостійності в навчанні учнів необхідно привчати поступово. Спочатку нові завдання виконуються з короткими перервами між навчальними вправами, під повним контролем учителя, щоб запобігти засвоєнню помилкових дій, а коли точність виконання досягне 75-80%, можна переходити до збільшення пізнавальної самостійності учнів, виконуючи проектні завдання в групах з інтервалом в один тиждень упродовж декількох місяців, із застосуванням взаємоконтролю самими учнями правильності їх виконання. Щотижневі самостійні повторення найважливішого матеріалу забезпечують поступовий перехід вивченого навчального матеріалу в довготривалу пам'ять. Сформованість уміння створювати власні проекти на підставі самостійного узагальнення і розв’язання поставлених трудових завдань залежить не стільки від обсягу набутих учнями знань, скільки від уміння комбінувати, по-новому зв’язувати ці завдання, подумки виходити за звичайні межі. Структура різнорівневих трудових завдань для учнів повинна визначати і характер контрольних робіт, за допомогою яких перевіряють те, чому навчили. Практика засвідчує користь включення до перевірочних робіт учнів, крім аналітичних відтворюючих завдань, невеликої кількості і синтетичних вправ творчого проектного характеру. На базі аналітично засвоєних елементів та їх взаємовідношень у ході проектно-технологічної діяльності у школярів формується більш досконалий і точний цілісний образ компетентного володіння і користування трудовими знаннями і вміннями. Під час виконання власноруч складеного проектного завдання здійснюється аналіз залежностей у завданні через синтез, забезпечується циклічна повнота знань: складання – виконання – складання. Працюючи над проектом, учні усвідомлюють роль нових знань і вмінь у цілісному трудовому процесі, переконуються в правильності обраних самостійно конструктивних і технологічних рішень. Отримання позитивних проектних рішень розвиває не тільки мислення, а й позитивні емоції від почуття краси й гармонії того, що створено власними зусиллями. Це виступає додатковим психологічним фактором, який забезпечує продуктивність трудового навчання внаслідок вдалого застосування в проекті набутих знань і вмінь, основаного на образній інформації. Упровадження проектно-технологічної системи трудового навчання, сама назва майстерень – навчально-виробничі, ідея поєднання навчання з суспільно корисною працею орієнтують на використання як додаткового джерела розвитку бази майстерень продуктивної праці учнів. Покращення матеріально-технічного стану шкільних майстерень сьогодні не можна розглядати лише з позиції збільшення бюджетних витрат. Як показує досвід минулого, починаючи з Й.Песталоцці, де діти повинні були утримувати себе і заробляти на прожиток, учнівської праці цілком вистачає для забезпечення нормального функціонування шкільних майстерень: для забезпечення їх інструментом і матеріалами згідно з вимогами навчальних програм.
  • 5. Шкільні майстерні є діючою моделлю реального виробництва і праця учнів на ньому повинна бути не лише грою в труд, а формувати в учнів відчуття фінансово-економічної самодостатності засобами, притаманними справжньому виробництву. Для цього вчителю необхідно, крім педагогічних функцій, опанувати і залучати учнів під час проектно-технологічної діяльності до виконання обов’язків керівника цього шкільного виробництва, бухгалтера, економіста, маркетолога, який просуває вироби учнів на ринок. Кінцева мета проектно–технологічного трудового навчання – задовільнення потреб учнів в освіті, пристосування освітнього процесу до цих потреб. Проектно–технологічне особистісно орієнтоване трудове навчання сьогодні може ефективно здійснюватися двома шляхами: 1) нарощуванням особистісних якостей, які перебувають у школярів на мінімальному рівні сформованості і тому негативно впливають на ефективність трудового навчання; 2) компенсацією недостатніх рівнів сформованості одних особистісних якостей розвитком тих, що є домінантними для кожного конкретного учня. Сформованість самостійної, сумлінної і самодостатньої особистості визначається вмінням школярів у ході проектно–технологічної діяльності робити обґрунтовано–правильний вибір, приймати самостійні, виважені суспільно – й особистісно- значущі рішення.
  • 6. ТЕМИ ВИСТУПІВ НА ЗАСІДАННІ ММО ВЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ • • • • • • • • • Впровадження інноваційних технологій на уроках трудового навчання. Інтерактивні методи навчання на уроках трудового навчання. Використання інформаційно-комп’ютерних технологій на уроках трудового навчання. Розвиток творчих здібностей учнів. Робота з обдарованими дітьми. Проектна діяльність на уроках трудового навчання. Види народних ремесел. Сучасні напрямки декоративно-прикладного мистецтва. Своя тема.
  • 7. Реєстрація учасників засідання ММО вчителів трудового навчання 30.03.2011р. Назва навчального закладу Прізвище,ім’я, по батькові Тема виступів на засіданні ММО на 2011-2012 н.р.