ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти

Додаток 2
ПОЛОЖЕННЯ
про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному
інституті післядипломної педагогічної освіти
I. Загальні положення
Реформування системи освіти в Україні призвели до суттєвих змін і її структурі, змісті,
організації, формах і методах навчання, що викликало актуальність оновлення системи
післядипломної освіти як складової, органічної частини системи безперервної освіти
педагогів.
Суть післядипломної освіти педагогічних працівників полягає у підвищенні кваліфікації
керівних і педагогічних кадрів відповідно до вимог і запитів суспільства та інтеграції у
світовий освітній простір .
Курси педагогічних працівників є основною складовою частиною підвищення їх
педагогічної майстерності і фахової кваліфікації на підставі осмислення власної діяльності
Метою підвищення кваліфікації педагогічних працівників є вдосконалення їх освітнього
рівня та професійної підготовки внаслідок поглиблення, розширення та оновлення
загальнонаукових та спеціальних знань та вмінь.
Завдання курсів підвищення кваліфікації педагогічних працівників є формування їх
методологічної та теоретичної компетентності, поглиблення соціально-гуманітарних і
психолого-педагогічних знань, формування вмінь використання новітніх освітніх та
інформаційно-комунікативних технологій.
Курси підвищення кваліфікації виконують три взаємозв'язані функції:
• компенсаторну - ліквідацію прогалин у базовій освіті;
• адаптивну - оперативна підготовка до змін у освітньому і суспільному житті;
• розвивальну - забезпечення загальнокультурного розвитку, збагачення науковими
знаннями, задоволення багатогранних пізнавальних інтересів та духовних потреб
особистості.
II. Нормативно-правове забезпечення
Основу нормативно-правового забезпечення курсів педагогічних працівників становлять
наступні документи:
1. Національна доктрина розвитку освіти;
2. Закони України "Про освіту". "Про загальну середню освіту", "Про вищу освіту",
"Про інноваційну діяльність...";
3. Концепція розвитку післядипломної освіти;
4. Положення про республіканський (Автономної республіки Крим), обласні та
Київський і Севастопольський міські інститути післядипломної педагогічної освіти;
5. Державний стандарт базової та повної середньої освіти;
6. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України;
7. Наказ інституту післядипломної педагогічної освіти про організацію курсового
навчання педагогів;
8. Положення про організацію дистанційної форми підвищення кваліфікації у
обласному інституті післядипломної педагогічної освіти;
9. Положення про стажування як форму підвищення кваліфікації педагогічних
працівників загальноосвітніх навчальних закладів;
10. Положення про екстернатну форму підвищення кваліфікації педагогічних
працівників;
11. Положення про очно-заочну форму (за індивідуальним планом) підвищенні
кваліфікації педагогічних працівників;
12. Положення про поетапну форму підвищення кваліфікації педагогічних працівників.
3

III. Організація курсів
Кожен педпрацівник охоплюється ними не рідше одного разу за п'ять років.
Комплектування груп здійснюється інститутом післядипломної освіти на основі заявок
та угод, укладених з відділами(управліннями) освіти районних держадміністрацій
(міськвиконкомів), вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації.
Заявки на курси можуть подаватись також і керівниками шкіл, ПТНЗ, гімназій, ліцеїв,
педагогічних установ, окремими педагогами, з якими укладаються відповідні угоди.
Проходження курсів є необхідною умовою для атестації педагогів і визначення рівня їх
професійної кваліфікації.
Після закінчення курсів слухачам видаються свідоцтва державного зразка.
Тривалість курсів визначається їх специфікою, потребами і запитами слухачів.
Курси діють у режимі роботи інституту. Система курсів в ІППО передбачає мати в ній:
- комплексні курси (в тому числі інтегровані);
- проблемні (тематичні);
- з спецкурсами;
- авторські; курси послідовників ППД;
- курси з підвищення кваліфікаційної категорії,
- заочні курси;
- очно-заочні (за індивідуальним планом роботи);
- екстернат;
- дистанційні (очно-дистанційні);
- стажування;
- поетапні.
- курси перепідготовки за робітничими професіями. За тривалістю встановлюються такі
види курсів:
- місячні, тритижневі та двотижневі стаціонарні курси підвищення кваліфікації;
- дев'ятимісячні стаціонарні курси з перепідготовки за робочими професіями;
- трирічні очно-заочні курси підвищення кваліфікації учителів "Християнської етики".
Підсумком роботи курсів є заліки, екзамени, захист курсових (атестаційних) робіт,
проектів, творчих робіт тощо.
Вчитель сам обирає форму і зміст курсової підготовки і подає відповідну заявку
керівництву школи. Керівництво навчального закладу (установи), відділу (управління)
освіти може вносити відповідну корекцію в плани і наміри педагога, виходячи з реальних
умов і потреб виробництва.
Педагог за своїм бажанням може проходити курси приватно, за власні кошти,
заздалегідь погодивши свої дії з керівництвом відповідного педагогічного закладу, установи.
Молоді спеціалісти (зі стажем педагогічної роботи до 3 років) можуть направлятися на
курси лише згідно з їх власним бажанням.
IV. Зміст і форми проведення курсів
1. Зміст підвищення кваліфікації педагогічних працівників передбачає включення
новітніх наукових досягнень та соціально-економічних тенденцій розвитку України і світу,
вдосконалення форм і методів навчання, запровадження сучасних активних методик.
Структура, зміст, обсяг та розподіл академічних годин між основними формами занять
визнається типовими навчальними планами. Вони конкретизуються до відповідних курсів з
урахування їх специфіки. Структура навчального плану є модульною. Вона складається з
трьох модулів : соціально-гуманітарного, професійного та діагностичного.
Соціально-гуманітарний та професійний мають дві частини - інваріантну та варіативну.
Інваріатна частина навчальних модулів є обов'язковою для усіх курсів. Навчальні плани і
програми курсів підвищення кваліфікації розробляє ІППО і затверджуються на раді
інституту. Курси перепідготовки здійснюються на основі планів, затверджених Міністер-
ством освіти і науки України.
4

2. Відповідно до форми проведення курси характеризуються:
І). Комплексні курси.
Проводяться для педагогів відповідної спеціальності не рідше одного разу у п'ять років
(стаціонарна форма).
Молоді спеціалісти (зі стажем педагогічної роботи до 3 років) можуть направлятися на
курси лише згідно з їх власним бажанням.
Програма і навчальний план цих курсів складається з урахуванням потреб і запитів
слухачів і включає основні питання з філософії, історії, інноваційної педагогіки, психології,
методики викладання навчального предмета за спеціальністю, ознайомлення з
інформаційно-телекомунікаційними технологіями, спецкурсу.
2). Проблемні /тематичні / курси
Вони є різновидом курсів підвищення кваліфікації з тією особливістю, що проводяться з
орієнтацією на якусь важливу проблему або тему. Періодичність 5-ти річного циклу тут не
береться до уваги, курси проходять педагогічні працівника, які зацікавлені даною
проблемою та працюють над нею, керівники методичних об'єднань, творчі і ініціативні
учителі, керівники освітніх установ і інші.
3). Авторські курси; курси послідовників ідей передового педагогічного досвіду
Вони розраховані на творчих та ініціативним педагогів з високим рівнем кваліфікації,
проводяться на базі шкіл ППД. опорних шкіл. В основі їх роботи - досвід майстрів
педагогічної справи, що вивчається і пропагується; практична реалізація наукових ідей та
оригінальних методик викладання.
4). Курси з підвищення кваліфікаційної категорії
Проводяться на основі професійних запитів, педагогів, передбачають корекцію цих
запитів у формі рекомендації-направлення школи, Р(М)МК, НМЦ. Характерною ознакою їх
змісту є навчально-діагностична спрямованість. До 70% навчального часу на курсах
відводиться практичним формам занять з метою виявлення теоретичного і практичного
рівня підготовленості слухачів. Курси є рекомендаційними щодо присвоєння
кваліфікаційної категорії педагогічним працівникам.
5). Заочні курси
Курси без відриву від виробництва /заочні/ організовуються для тієї категорії
педагогічних працівників, які з певних причин не можуть навчатися стаціонарно.
Основною частиною підвищення кваліфікації для таких слухачів є самостійна робота за
навчальним планом ІППО. Такі плани надсилаються в усі методкабінети (ІМЦ) відділів
(управлінь) освіти рай держадміністрацій (міськвиконкомів). Для слухачів-заочників
організовуються настановчі та підсумкові сесії, консультації. Слухачі курсів складають
екзамени(заліки), передбачені навчальним планом, звітують про самостійну роботу. Термін
навчання - не більше
2
1 року.
б). Екстернат
Зарахування на таку форму навчання здійснюється на основі заявок - індивідуальних
або від установ чи навчальних закладів.
До атестації в режимі екстернату допускаються педагоги, які мають відповідну освіту і
обрали самостійну форму навчання.
Атестація в системі підвищення кваліфікації педагогів передбачає: залік (екзамен) з
педагогіки і психології, основної спеціальності, методики викладання предмета.
Вхідне діагностування з основної спеціальності і методики викладання предмета.
7). Очно-заочні курси
У процесі роботи стаціонарних курсів (крім курсів з підвищення кваліфікаційної
категорії, авторських, курсах керівників навчальних закладів) створюються умови для
навчання слухачів за очно-заочною формою. Цю форму навчання слухач вибирає
самостійно (за поданням відділу(управління) освіти райдержадміністрації (міськвиконкому))
, складає план самостійної роботи на курсах, в якому визначає теми навчального плану,
5

обов'язкові для опрацювання та проблематику самостійного опрацювання.
Робота у режимі таких курсів передбачає обов'язкове виконання навчально-тематичного
плану курсів із чітким їх перерозподілом щодо очної і заочної форми виконання у
співвідношенні 50% на 50%.
На такі курси можуть бути зараховані:
керівники районних (міських) методичних об'єднань, клубів, члени обласних творчих
груп;
педагогічні працівники:
а) переможці обласного, учасники всеукраїнського конкурсів "Учитель року";
б) зі званням "Заслужений вчитель України", "Заслужений працівник освіти", а також ті,
котрі мають учену ступінь (або є здобувачами її);
в) розробники навчальних програм, курсів, посібників, підручників;
г) організатори освіти (творчі завідувачі відділами (управліннями) освіти
райдержадміністрацій (міськвиконкомів), Р(М)МК, НМЦ керівники шкіл, дошкільних
закладів), які проходять курси зі спеціальності;
д) залучені до викладання у системі курсів чи досвід роботи котрих узагальнений на
обласному (всеукраїнському) рівні;
є) вищої та першої кваліфікаційної категорії (методисти, старші вчителі), які за станом
здоров'я, певними сімейними обставинами не можуть відвідувати заняття курсів у повному
їх обсязі.
Основною підготовки є план самостійної роботи, який у дводенний термін складає
слухач на підставі навчально-тематичного плану і подає на затвердження керівнику групи.
Підсумком роботи за планом самостійної роботи може бути методична розробка,
дидактичний матеріал, проекти навчальних програм, цільові освітні проекти, творчі роботи,
реферати, методичні рекомендації та ін.. захист яких проводиться в академічній групі.
Слухач, котрий працює за індивідуальним планом, може залучатися до проведення курсів як
викладач. Він складає заліки та екзамени на загальних підставах.
8). Поетапні курси
Навчання проходить в два етапи з перервою не більше 6 місяців.. Період навчання
чергується з періодом роботи у навчальному закладі. Перший етап (36 годин) включає в
основному теоретичні та діагностичні заняття. На другому етапі (36 годин) - переважають
активні форми роботи (семінари, « круглі столи», дискусії, тощо. У даному випадку між
етапами навчання слухач має можливість співвіднести заново отримані знання з
традиційними, усвідомити їх, перевірити теоретичний матеріал на практиці, знайти більш
оптимальні способи і методи роботи. Цьому сприяють також завдання, які пропонуються
для виконання у міжсесійний період. Групи поетапних курсів формуються за загальними
принципами. Підсумком роботи слухача є атестаційна робота у формі проекту, творчої
робіт, реферату на одну з актуальних тем, пов'язаних з функціональними обов'язками
слухача.
9). Дистанційні курси
Дистанційне навчання (ДН) - форма організації навчального процесу та педагогічна
технологія, основою якої є керована самостійна робота тих. хто навчається та широке
застосування у навчанні сучасних інформаційних, комп'ютерних та телекомунікаційних
технологій за умов територіальної розрізненості викладача та слухачів.
Основними технологіями ДН є:
кейс-технологія - вид дистанційної технології навчання, яка заснована на використанні
наборів (кейсів) текстових, аудіо-візуальних та мультимедійних навчально-методичних
матеріалів та їх розсиланні для самостійного вивчення тими, хто навчається при організації
регулярних консультацій у викладачів (тьюторів) традиційним або дистанційним способом.
ТВ-технологія - вид дистанційної технології навчання, що базується на використанні
систем телебачення для доставки навчально-методичних-матеріалів та організації
регулярних консультацій у викладачів - тьюторів.
6

мережева технологія - вид дистанційної технології навчання, що базується на
використанні мереж телекомунікації для забезпечення слухачів навчально-методичними
матеріалами та інтерактивної взаємодії між викладачем, адміністраторам та тими, хто
навчається.
змішана технолога ДН ("кейс" + мережа),
Очно-дистанційна форма підвищення кваліфікації педагогічних працівників
оптимально поєднує в єдиному навчальному процесі принципи, методи та засоби очного та
дистанційного навчання. Вона включає три етапи.
Навчання проходить у три етапи: перший етап - організаційно-настановча сесія, другий
етап - дистанційне підвищення кваліфікації. Керівництво самостійною роботою
здійснюється координатором навчальної групи (тьютором), викладачами за допомогою
спілкування в режимі «one-line», комп'ютерних, інформаційних технологій та
телекомунікаційної мережі (Internet, E-mail, тел/факс, тощо).Третій етап - залікова сесія. На
даному етапі проходить вихідний контроль, захист атестаційних робіт.
10). Стажування
Стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та обов'язків певної
спеціальності. Здійснюється за індивідуальним планом, який погоджується з керівником
курсів та затверджується ректором інституту.
Стажування може бути розділом навчального плану підвищення кваліфікації слухача.
А). Творче стажування
Проходження курсів підвищення кваліфікації в такому режимі стажування підлягають
керівники навчальних закладів стажем до 5 років та вчителі предметними з високим рівнем
теоретичної підготовки та проблемами з методики викладання предмета, або творчі
педагогічні працівники, які працюють над впровадженням нових освітніх технологій та
ППД
База для проходження стажування оцінюється експертною комісією ІППО та
затверджується наказом управління освіти і науки обласної державної адміністрації.
Навчання проходить в три етапи. Перший - вибір слухачем проблеми, закріплення за
науковим і методичним керівником, складання плану стажування. Другий етап - стажування
на базі навчального закладу, виконання атестаційних робіт. Третій етап - захист творчих
робіт, практична демонстрація через уроки, різні практичні форми роботи (відеозаписи,
уроки в школах міста, моделювання педагогічних рад, тощо), усний звіт про виконання
навчального плану.
Б). Дворічне стажування молодих спеціалістів.
Стажистами зараховуються педагоги лише за власним бажанням і які мають
педагогічний стаж не більше двох років. Основними формами навчального процесу є: сесії,
індивідуальні та групові консультації, наставництво. Навчальні плани і програми
складаються з теоретичної і практичної частин. Теоретична частина програми передбачає
аудиторні заняття в ході сесійного періоду в обсязі 72 годин за основною структурою
навчального і навчально-тематичного планів курсів підвищення кваліфікації. Практична
частина визначає об'єм завдань з формування практичних навичок організації навчального-
виховного процесу безпосередньо на робочому місці стажиста або його наставника. Термін
та періодичність сесій встановлюється керівником із погодження з стажистом.
11). Перманентні курси (« перманентний» - безперервний, постійно діючий) - курси, що
реалізуються через систему постійнодіючих семінарів. їх тривалість можлива від одного до
двох років, протягом яких проводиться 9-18 семінарів, зміст яких розглядає вирішення
певних проблем у розвитку.
12). Курси перепідготовки з робітничих професій
Передбачають здобуття педагогічної , психологічної підготовки , певних професійних
знань і навиків. Курси ведуть перепідготовку педагогічних і непедагогічних працівників
згідно з договором зі службою зайнятості, підприємствами і установами. Вони мають
госпрозрахункову основу.
7

Навчальні плани і програми розробляються ІППО і затверджуються Міністерством світи
і науки України. Після закінчення курсів слухачу видається документ державного зразка.
III. Планування навчального процесу
Основними документами планування навчального процесу є: план-графік та програми
підвищення кваліфікації, навчальні та навчально-тематичні плани; розклад занять.
План-графік підвищення кваліфікації формуються відповідно замовлень Р(М)МК, ІМЦ,
вищих навчальних закладів І—II рівнів акредитації, ПТУ. Пропозиції до "Плану-графіка ..."
подаються методистами, працівниками кафедр в навчально-методичний кабінет організації
курсової підготовки за встановленою формою та у встановлені строки. В них зазначається
тривалість підвищення кваліфікації, категорії слухачів, проблеми та спецкурси, форми
курсової підготовки, календарні терміни, бази педагогічних практик та стажування .
Програми підвищення кваліфікації (надалі - програми) визначають науково
обгрунтований зміст навчання і вимоги до рівня знань та умінь слухачів. Розробляються
кафедрами спільно з методистами для кожної категорії слухачів на основі типових
професійних програм (стандартів підвищення кваліфікації) та кваліфікаційних
характеристик
Структура програми повинна бути модульною.
Програма складається з інваріантної та варіативної частин. Інваріантна частина змісту -
це перелік обов'язкових навчальних модулів та видів практичних робіт із зазначенням
мінімального обсягу годин, що відведено на їх засвоєння. Варіативна частина може містити
два переліки. Перший - перелік навчальних модулів за вибором Інституту, призначених для
врахування регіональних особливостей та специфіки професійної діяльності окремих
категорій слухачів, другий - перелік спецкурсів, факультативів, тренінгів, призначених для
задоволення запитів та потреб слухачів.
Програми можуть бути двох видів - типові та робочі. Перші орієнтовані на достатньо
тривалий період (до 3 років), другі - на один рік. Робочі програми розробляються з
урахуванням конкретних ситуацій та необхідності ознайомлення слухачів із змінами у
структурі та змісті
Навчальні плани є нормативними документами Інституту, складені на основі вимог
програм та графіків підвищення кваліфікації Розробляються методистами і працівниками
кафедр (науковими консультантами) для кожної категорії слухачів на основі "Планів-
графіків підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів освіти на поточний рік".
Навчальні плани визначають структуру, зміст, обсяг та розподіл академічних годин між
основними формами занять. Структура навчальних планів є модульною. Вона складається з
трьох модулів: соціально-гуманітарного, професійного, діагностичного. Соціально-
гуманітарний та професійний модулі складаються з двох частин: інваріантної та варіативної.
Інваріантна частина навчального модуля складається з обов'язкових тем навчання і є
обов'язковою для кожної категорії слухачів. Зміст варіативної частини визначається
запитами і пропозиціями слухачів, тематикою спецкурсів, проблематикою курсів.
Під час розробки навчальних планів підвищення кваліфікації слід керуватися такими
нормами навчального навантаження слухачів:
- на очних етапах навчання: основне - 6 акад. год/день; додаткове (спецкурси,
факультативи, тренінги) - 2 акад. год/ день;
- на дистанційному етапі - 6 год/тиждень, самостійна робота слухача повинна становити
не менш як 50% від встановленої кількості годин.
Структура типового навчального плану містить три модулі: соціально-гуманітарий,
професійний та діагностико-аналітичний (додаток 1).
Навчально-тематичні плани складаються методистами і науковими консультантами на
основі програм та навчальних планів із врахуванням поточних змін. Обговорюються та
погоджується з проректорами з наукової та науково-методичної роботи і затверджуються
ректором інституту в установленому порядку Подаються до кабінети організації курсової
підготовки не пізніше ніж за 10 днів до початку занять. До навчально – тематичного плану,
8

як додатки, додаються план педагогічної практики та план конференції. План педагогічної
практики подається на затвердження одночасно з навчально-тематичним планом, план
конференції - протягом трьох перших днів роботи курсів.
Розклад занять разом з навчальним планом, навчальними програмами та навчально-
тематичними планами є одним з основним документом, що регулює навчальну роботу в
інституті.
Складається керівником групи за встановленою формою та погоджується проректором з
науково-методичної роботи . Розклади погод жуються з викладачами не пізніше ніж за три
дні до початку занять. Обов'язкові заняття плануються на першу половину навчального дня
(9.00-13.30), додаткові - на другу (13.30-16.00).
За узгодженням з кафедрами та проректором з науково-методичної роботи допускається
проведення занять за окремими темами в потоці (2-3 навчальні групи).
Зміни у затвердженому розкладі дозволяються лише з дозволу завідувача кабінету
організації курсової підготовки і, як правило, у виняткових випадках. Про всі зміни кабінет
інформує викладачів, старост навчальних груп та проректора з науково-методичної роботи
негайно.
IV. Форми організації навчання
На очних етапах підвищення кваліфікації основними формами реалізації навчального
процесу є: лекції, семінари, практичні заняття, конференції з обміну досвідом, "круглі
столи", тренінги, контрольно-діагностичні заходи, консультації, захисти проектів, ділові
ігри, тощо
Форми занять визначаються методистами та працівниками кафедр. Перевага надається
інтерактивним формам організації навчання.
Лекція - вид навчального заняття, призначеного, насамперед, для ознайомлення слухачів
з основним змістом відповідних модулів. Можуть бути ввідними, настановними, оглядовими
тощо. Лекції проводяться лекторами: професорами, доцентами Інституту, а також
провідними науковими працівниками та спеціалістами, запрошеними для проведення занять.
Кандидатури лекторів, які не входять до штатного розпису, мають бути погоджені
проректором з науково-методичної роботи за поданням завідувачів лабораторій та
відповідних кафедр.
Семінарське заняття - вид навчального заняття, коли викладач організує активне
обговорення проблеми за попередньо визначеними питаннями. Перелік тем семінарських
занять визначається робочою програмою. План семінару розробляє кафедра, вона ж
забезпечує підготовку слухачів щодо його проведення. Проводиться в аудиторіях
(звичайних, спеціалізованих та ін.) з однією навчальною групою.
Організаційно-настановне заняття - вид практичного заняття, що проводиться для
ознайомлення слухачів з організацією та порядком проведення підвищення кваліфікації
змістом навчання (програми та ін.), порядком проведення педагогічного контролю та
атестації, загальними вимогами до змісту, якості та оформлення атестаційних робіт. На
занятті слухачі обирають теми курсових робіт.
Практичне заняття - вид навчального заняття, коли викладач організує обговорення
слухачами базових теоретичних положень навчальних модулів; формує вміння і навички їх
практичного застосування. Проводиться в аудиторіях (звичайних, спеціалізованих) та в
комп'ютерних класах
"Круглий стіл" - це інтерактивний вид навчального заняття, основним змістом якого є
спільне з викладачами обговорення актуальних та важливих інноваційних аспектів
професійної або управлінської діяльності слухачів.
Тема «круглого стола» визначається робочою програмою та навчально-тематичним
планом. План проведення та науко-методичне забезпечення розробляють спільно керівники
груп.
У проведенні "круглих столів" беруть участь професори, доценти кафедр, а також
9

запрошені провідні вчені та спеціалісти у сфері проблем що обговорюються
"Тренінг" - (від анг. train, що означає "навчати, тренувати, дресирувати") Тренінг
сприяє інтенсивності навчання, результат якого досягається завдяки активній роботі його
учасників. Знання не подаються в готовому вигляді, а стають продуктом активної
співпрацісамих учасників. У центрі уваги - самостійне навчання учасників та інтенсивна їх
взаємодія. Відповідальність за результативність навчального процесу несуть в однаковій
мірі як ведучий, так і кожний учасник тренінгу.
"Ділові ігри'' - вид діяльності в умовах ситуацій, спрямованих на відтворення і засвоєння
суспільного досвіду, який використовується для вирішення комплексних завдань засвоєння
нового, закріплення матеріалу, розвиту творчості, розгляду навчального матеріалу з різних
позицій. Структура ділової гри передбачає наступні етапи:
• "занурення" в проблему - теоретичне наповнення проблеми;
• формування педагогічних команд - об'єднання слухачів в команди, вибір лідера,
вибір схеми роботи команди, розподіл ролей, вибір способів взаємодії членів команд;
• отримання первинної інформації ;
• розв'язання завдань;
• представлення рішень.
Розробка колективних та індивідуальних освітніх проектів - це діяльність слухачів зі
створення проектів для реалізації різних видів діяльності.
Цільовий проект у педагогіці - це сукупність теоретичного забезпечення розв'язання
конкретної проблеми та комплекс взаємозв'язаних заходів, спрямованих на переведення
даного об'єкта із існуючого стану в бажаний або створення нового об'єкта протягом заданого
часу при встановлених обмеженнях.
Навчання педагогів практиці проектування реалізується за етапами особистісно
професійного розвитку: засвоєння норм професійної діяльності; адаптація до діяльності
проектування; засвоєння технологічного циклу професійної діяльності; корекція
професійної позиції на основі рефлексії власного досвіду; практична реалізація діяльності з
проектування; створення умов з експертизи проектів.
Конференція ^від латинського слова konfero - збираю в одне місце ) - збори, нарада,
обговорення певних питань і проблем. Конференція в системі курсів - семінарське заняття.
Види конференції: тематичні (відповідно до спецкурсу, проблеми, яка визначена планом
курсів); з досвіду роботи педагогів; науково-практичні (з впровадження нових методик,
технологій, програм, тощо.)
Тема конференції визначається робочою програмою та навчально-тематичним планом.
План підготовки та проведення конференцій розробляє методист та науковий консультант,
керує заняттями керівник групи або науковий консультант. У конференції можуть брати
участь провідні викладачі кафедр, вчителі, запрошені.
Конференція з обміну досвідом - це інтерактивний вид заняття, основним змістом якого
є обговорення попередньо підготовлених доповідей слухачів з актуальних проблем їхньої
професійної або управлінської діяльності, власного передового досвіду.
Консультація - вид навчального заняття, коли слухач отримує відповіді від викладача на
конкретні запитання або пояснення конкретних положень чи аспектів їх практичного
використання.
Консультація проводиться за встановленим розкладом або за усної домовленості з
викладачем. Фіксується в журналі обліку курсів.
Педагогічна практика обов'язковий компонент роботи слухача на курсах підвищення
кваліфікації. Має на меті отримання слухачем професійних навичок, умінь, ознайомлення з
ППД та інноваційною діяльністю навчальних закладів, а також навичок аналітичної роботи.
Зміст та мета педагогічної практики має відповідати проблемі та темі спецкурсу. Об'єкти
педагогічної практики узгоджуються з відділами(управліннями ) освіти та навчальними
закладами на базі яких організовується її проведення. План 10
педагогічної практики формують керівники курсів і як додаток до навчально-
10

тематичного плану подають на затвердження. Керівники курсів заздалегідь повідомляють
адміністрацію навчальних закладів про зміст та термін проведення практики та
консультують педпрацівників щодо її проведення. Викладачі, які керують практикою,
проводять інструктаж слухачів про діяльність щодо виконання завдань практики. Залежно
від категорії слухачів практика може бути: педагогічною, управлінською. До проведення
педагогічної практики на базі навчального закладу залучається персонал об'єкта на умовах
оплати відповідно до "Інструкції про розподіл та оплату навчальних занять на курсах при
ІППО".
Самостійна робота слухача є одним з засобом засвоєння змісту програм підвищення
кваліфікації. Організується І всебічно забезпечується на всіх етапах підвищення
кваліфікації.
Зміст самостійної роботи слухача та її обсяг визначається програмами підвищення
кваліфікації, навчальними та навчально-тематичними планами, методичними матеріалами,
відповідно до визначених модулів.
Виконання курсової (докурсової) роботи - головне завдання самостійної роботи слухача,
її рівень та якість є одним із показників успішності слухача під час підвищення кваліфікації
на місячних і трьохтижневих курсах (курсова робота) та самоосвітньої роботи (докурсова
робота) на двотижневих курсах.
Курсові (докурсові) роботи можуть бути представлені як реферати, творчі роботи,
методичні розробки, методичні рекомендації, проекти, бізнес-плани, авторські програми.
Вимоги до структури, змісту, рівня, оформлення курсової роботи, рекомендації щодо її
написання визначаються спеціальними вимогами (додаток 2).
Переліки рекомендованих слухачам тем курсових робіт розробляють і своєчасно
коригують кафедри. Допускається написання слухачем курсової роботи за власне обраною
темою, яка погоджена з науковим консультантом. Курсові роботи здаються для
рецензування науковому консультанту курсів у першій половині навчальних занять.
Викладач зобов'язаний прорецензувати роботу і повідомити слухача про результати до
проведення атестаційних занять.
V. Педагогічний контроль та діагностика
Педагогічний контроль - необхідний компонент навчального процесу, що забезпечує
зворотний зв'язок, визначення рівня досягнення слухачем завдань підвищення кваліфікації
та діагностику навчального процесу. Основними видами педагогічного контролю є: вхідне
діагностування, самоконтроль, поточний контроль, вихідне комплексне діагностування,
підсумкове діагностування, захист курсових робіт.
Вхідне діагностування призначено для визначення стартового рівня компетентності
слухачів. Проводиться під час прибуття слухачів на навчання методом комп'ютерного
тестування, контрольних робіт або анкетування. Бажано щоб зміст завдань передбачав
соціально-гуманітарну і професійну спрямованість, кількість
Організує та керує ходом діагностування керівник навчальної групи, технічне
забезпечення при умові комп'ютерного тестування здійснює центр інформаційних і
комунікаційних технологій.
Поточний контроль проводиться з метою визначення успішності навчальноїроботи
слухачів і спонукання їх до регулярної роботи. Частоту контролю, форми його проведення ,
зміст визначають керівники курсів. Як правило, зміст контрольних завдань відповідає
певному модулю (частині програми підвищення кваліфікації).
Вихідне комплексне діагностування призначено для оцінювання результатів підвищення
кваліфікації кожним слухачем. Це форма підсумкового контролю, яка полягає в оцінюванні
засвоєння слухачем навчальних модулів на підставі результатів поточного контролю та
результатів виконання навчальних завдань і курсової роботи.
Планується і забезпечується профілюючими кафедрами, проводиться, як правило,
керівником навчальної групи спільно з науковим консультантом. Результати вихідного
11

комплексного діагностування фіксуються належним чином в журналі обліку роботи курсів
та в посвідченні слухача.
Підсумкове анкетування слухачів - один із способів опитування слухачів для отримання
статистичних даних про їх ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту,
організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.
Дані підсумкового анкетування використовуються для діагностики організації
підвищення кваліфікації слухачів, корекції змісту, методів навчання тощо. Анкетування та
опрацювання анкет організовується навчально-методичним кабінетом організації курсової
підготовки за спеціально розробленими анкетами на заключному етапі курсів. Узагальнені
результати за встановленою формою і в встановленому порядку подаються проректорам,
завідувачам кафедр та керівникам груп.
Захист слухачами курсових робіт - заключний етап підвищення кваліфікації. Йому
передує рецензування курсових робіт науковими працівниками кафедр. Захист здійснюється
перед комісією, яка призначається наказом ректора. Склад комісії: голова (представник
ректорату або завідувач кафедри) та керівники навчальної групи.
Результати захисту визначаються оцінками "зараховано" або "не зараховано",
відповідно оформлюються в журналі обліку курсів, які підписують члени атестаційної
комісії. Дані результати є підставою для видачі слухачам посвідчення про підвищення
кваліфікації.
Курсові роботи після їх захисту зберігаються 1 рік у профільних лабораторіях, а потім
утилізуються у встановленому порядку. Окремі роботи, які мають наукову та практичну
цінність, за рекомендацією комісії можуть передаватися на тимчасове зберігання до
лабораторій та бібліотеки Інституту та освітянських часописів.
VI. Матеріально-фінансове забезпечення і правовий статус
Слухачі курсів мають право користуватися навчальними лабораторіями, кабінетами,
аудиторіями, бібліотекою, читальним залом, телекомунікаційною технікою; вносити
пропозиції щодо удосконалення навчального процесу.
Слухачі курсів зобов'язані дотримуватись правил внутрішнього розпорядку Інституту,
виконувати всі види навчальної роботи, встановлені планами та програмами.
Перебування педагога на курсах оплачується згідно з чинним законодавством (добові,
проїзд, проживання) за рахунок сторони що відряджає. Інститут післядипломної
педагогічної освіти на час навчання забезпечує слухачів житлом; створює умови для
організації навчального процесу.
Якщо слухач курсів систематично пропускає заняття без поважних причин (більше за
третину годин, передбачених навчальним планом), він відраховується зі складу курсантів і
не отримує посвідчення.
Мінімальна кількість слухачів в академгрупі, як правило, не менше 25осіб.
Поділ та оплата годин на курсах визначається "Інструкцією про розподіл та оплату
навчальних занять на курсах при ШПО".
12

Навчальний план
Курсів підвищення кваліфікації керівників загальноосвітніх навчальних закладів
за очно-дистанційною формою навчання
Начальні модулі, теми кількість годин
Всього
Лекції
Активні
види
занять
Заліки
Само-
стійна
робота
Очний
компонент
І. Організаційно-настановча сесія
36 22 14
1. Інструктивно-методичні заняття
2 2 - -
2. Вхідна діагностика
2 2 - -
3. Настановчі заняття
30 20 12 - -
3.1. Соціогуманітарна підготовка
4 4 - -
3.2. Методологічні засади управління
навчальним закладом
2 2 - -
3.2. Нормативно-правове забезпечення
ефективної діяльності керівника навчального
закладу
2 2
3.3. Психологічні аспекти педагогічного
менеджменту
2 2
3.3. Шкільний менеджмент
4 2 2 - -
3.4. Управління якістю школи
4 2 2 - -
3.5. Фінансовий менеджмент
4 2 2 - -
3.6. Маркетинг в освіті та зв'язки з
громадськістю
2 2 - -
3.7. Інформаційно-комунікативні технології
в управлінській діяльності
6 2 4 - -
4. Інструктивно-методичне заняття з
розробки індивідуальних програм
2 2 - -
Дистанційний
ІІ. Дистанційне підвищення кваліфікації 144 - - - 144
13

понент
1. Керована самостійна робота відповідно
індивідуального плану
88 - - - 88
1.1. Сутність та зміст діяльності начального
закладу
14 - - - 14
1.2. Управління навчальним процесом у
закладах освіти
18 - - - 18
1.3. Управління виховним процесом у
закладах освіти
14 - - - 14
1.4. Психологія педагогічного менеджменту
14 - - 14
1.5. Стратегічний менеджменту
10 - - - 10
1.6. Інформаційне та телекомунікаційне
забезпечення діяльності навчального закладу
18 - - - 18
2. Навчальна практика
18 - - - 18
3. Тестова діагностика
6 - - - 6
4. Написання атестаційної роботи
12 - - - 12
14

Продовження таблиці
Кількість годин
Начальні модулі, теми
Всього
Лекції
Активні
види
занять
Заліки
Само-
стійна
робота
ІІІ. Залікова сесія 36 8 10 18 -
Очнийкомпонент
1.Оглядові заняття 22 8 8 - -
1.1. Сучасна методика викладання
навчальних предметів 6 6 - -
1.2. Педагогічна інноватика 4 2 2 -
1.3. Управління системою підвищення
кваліфікації педагогів 2 2 -
1.4. Конференція з обміну досвідом 4 - 4 -
1.4. Педагогічна практика 6 6
2. Заліки з провідних дисциплін 8 - - 8 -
2.1. Нормативно-правове забезпечення
ефективної діяльності керівника навчального
закладу
4 - 4 -
2.2. Управління персоналом
4 - 4
3. Захист атестаційних робіт
4 - - 4 -
4. Вихідна діагностика
2 - 2 - -
Разом 180 30 24 18 108
15

Навчальний план підвищення кваліфікації вчителів
загальноосвітніх шкіл та керівників гуртків із предмета в ІППО
Учителі другої
кваліфікаційної категорії та
спеціалісти
Учителі першої і вищої
кваліфікаційної категорії
Назва та зміст навчального
модуля
Лекції
Практичні
Семінарські
Консультації
Всьогоаудит,годин
Самостійнаробота
Всьогоауд.тасамост.годин
Лекції
Практичні
Соціально-гуманітарний
А
Філософія освіти 2 2 1 3 2 2 1 3
Законодавство про
освіту
2 2 1 3 2 2 1 3
Соціологія 2 2 1 3 2 2 1 3
ОБЖ 2 2 1 3 1 1 1 2
Всього передбачено
годин
8 8 4 12 5 2 7 4 11
Фактично є за планом 8 8 4 12 5 2 7 4 11
В
Законодавство з охор.
дитинства
2 2 1 3 2 2 2
Історія, культура,
соціально-економічний
розвиток України
2 2 1 3 2 2 1 3
Національна та мовна
політика в Україні
2 2 1 3 2 2 1 3
Енергозбереження 2 2 2 1 1 1
Економіка 2 2 2 1 1 1
Українське ділове
мовлення
2 2 2 2 2 1 3
годин
12 12 3 15 8 2 10 3 13
Всього на модуль 15 15 7 22 11 2 2 15 7 22
16

модуля
Лекції
Практичні
Лекції
Практичні
Професійний
А
Інноваційна педагогіка 4 4 2 10 4 14 4 2 6 4 10
Сучасна педагогічна
психологія
4 4 2 10 4 14 4 2 6 4 10
Сучасний стан
розвитку наукової
дисципліни
6 2 8 2 10 4 2 4 10 2 12
Сучасна методика
викладання предмету
6 10 4 2 22 8 30 6 4 6 2 18 8 26
Інформ. та
телекомунікаційні
технології у викладанні
предмету
2 12 14 4 18 2 16 18 4 22
Педагогічна практика 10 2 2 14 6 20 8 2 10 6 16
Розробка
індивідуальних та
колективних проектів
2 2 4 5 9 6 4 10 5 15
годин
22 40 14 6 82 33 115 20 ЗО 22 6 78 33 111
Фактично за планом 22 40 14 6 82 33 115 20 ЗО 22 6 78 33 111
В
Спецкурси та
факультативи за
вибором
16 8 8 32 27 59 14 14 8 36 28 64
годин
16 8 8 32 27 59 14 14 8 36 28 64
Фактично є за планом 16 8 8 32 27 59 14 14 8 36 28 64
Всього на модуль 38 48 22 6
11
4
60 174 34 44 30 6
11
4
61 175
17

модуля Лекції
Практичні
Лекції
Практичні
Діагностико-аналітичний
Вхідне та вихідне
комплексне
діагностування
2 2 2 4 2 2 2
Установче заняття 2 2 2 1 1 1
Захист індивідуальних
та колективних проектів
4 1 5 3 8 5 1 6 4 10
Конференція з обміну
досв.
4 2 6 6 4 2 6 6
годин
2 10 3 15 5 20 2 10 3 15 4 19
Фактично є на модуль 2 10 3 15 5 20 2 10 3 15 4 19
Разом по модулях 53 47 36 8
14
4
72 216 45 47 43 9
14
4
72 216
18

Навчальний план підвищення кваліфікації вчителів
загальноосвітніх шкіл та керівників гуртків із предмета в ІППО
модуля Лекції
Практичні
Лекції
Практичні
Філософія освіти 2 2 1 3 2 2 1 3
Соціально-гуманітарний
Законодавство про
освіту
2 2 1 3 2 2 1 3
Соціологія 2 2 1 3 2 2 1 3
ОБЖ 2 2 1 3 1 1 1 2
А
годин
8 8 4 12 5 2 7 4 11
Законодавство з охор.
дитинства
2 2 1 3 2 2 2
Історія, культура,
соціально-економічний
розвиток України
2 2 1 3 2 2 1 3
Національна та мовна
політика в Україні
2 2 1 3 2 2 1 3
В Енергозбереження 2 2 2 1 1 і
Економіка 2 2 2 1 1 1
Українське ділове
мовлення
2 2 2 2 2 1 3
годин
12 12 3 15 8 2 10 3 13
Всього на модуль 12 72 7 19 9 2 2 13 7 20
19

модуля
Лекції
Практичні
Лекції
Практичні
Професійний
Інноваційна педагогіка 4 2 2 8 4 12 4 2 2 8 4 12
Сучасна педагогічна
психологія
2 2 2 6 4 10 4 2 2 8 4 12
Сучасний стан
розвитку наукової
4 4 8 2 10 4 4 8 2 10
Сучасна методика
викладання предмету
6 4 4 14 8 22 4 4 4 16 8 24
Інформ. та
телекомунікаційні
технології у викладанні
предмету
2 6 8 4 10 4 8 12 4 16
Педагогічна практика 12 12 6 18 12 12 6 18
Розробка
індивідуальних та
колективних проектів
2 2 4 5 9 4 2 6 5 11
годин
18 26 14 2 60 33 93 20 28 12 2 66 33 96
Фактично за планом 18 26 14 2 60 33 93 20 28 16 2 66 33 96
Спецкурси
та факультативи
за вибором
16 8 8 32 27 59 6 6 6 18 28 46
годин
16 8 8 32 27 59 6 6 6 18 28 46
Фактично є за планом 8 6 6 20 27 47 6 6 6 18 28 46
Всього на модуль 26 32 20 2 80 60 140 26 Зі 20 2 81 61 142
20

та спеціалісти
модуля
Лекції
Практичні
Лекції
Практичні
Діагностико-аналітичний
Вхідне та вихідне
комплексне
діагностування
3 3 3 3 3 3
Установче заняття 1 1 1 1 1 1
Захист індивідуальних
та колективних проектів
4 2 6 3 9 4 1 5 4 9
Конференція з обміну
досв.
4 2 6 6 4 1 5 5
годин
3 9 4 16 5 21 3 9 2 14 4 8
Всього на модуль 3 9 4 16 5 21 3 9 2 14 4 89
Разом по модулях 38 35 29 6
10
8
72 180 35 38 31 4
10
8
72 180
21

Додаток 3
ПОЛОЖЕННЯ
про курсову підготовку за очно-заочною формою навчання при Івано-
Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної освіти
І. Мета та загальні основи
1.. Метою курсової підготовки за очно-заочною формою є демократизація вибору форм
навчання у системі післядипломної освіти, створення умов підвищення кваліфікації для
частини педагогічних працівників, розвитку і вияву їх творчих можливостей, результатів
самоосвіти.
Характерною її особливістю є поєднання курсової роботи з самостійно-творчою.
2.. Право на курсову підготовку за очно-заочною формою навчання мають:
керівники районних (міських) методичних об'єднань, клубів, члени обласних творчих
груп;
педагогічні працівники:
а) переможці обласного, учасники Всеукраїнського конкурсів "Учитель року";
б) зі званням "Заслужений вчитель України", "Заслужений працівник освіти", а також ті,
що мають сертифікат довір'я, визначений обласним управлінням освіти, учену ступінь (або є
з добувачами її);
в) розробники навчальних програм, курсів, посібників, підручників;
г) організатори освіти (творчі завідувачі районних (міських) управлінь освіти, РМК,
керівники шкіл, дошкільних закладів), які проходять курси зі спеціальності;
д) залучені до викладання у системі курсів чи досвід роботи котрих узагальнений на
обласному (всеукраїнському) рівні;
є) вищої та першої кваліфікаційної категорії (методисти, старші вчителі), які за станом
здоров'я, певними сімейними обставинами не можуть відвідувати заняття курсів у повному
їх обсязі.
Курсову підготовку за очно-заочною формою навчання проходять у виняткових
випадках (інвалідність, важка хвороба та ін.) педагогічні працівники другої кваліфікаційної
категорії і спеціалісти.
3. Зарахування слухачів на курсову підготовку за очно-заочною формою навчання
здійснюється з дозволу ректора ІППО, у разі його відсутності - проректора з науково-
методичної роботи на підставі:
• умотивованої заяви (завізованої керівником курсів);
• довідки про стан здоров'я (якщо причина індивідуальної підготовки - хвороба);
• клопотання районного(міського) управління освіти (в окремих випадках з ініціативи
керівника курсів).
4. Підготовкою слухача за очно-заочною формою навчання керують керівник та
науковий консультант курсів. Куратор групи здійснює запис у журналі (розділ 1, графа 2) з
зазначенням "очно-заочна форма" (дублює цей запис у розділі 1, у примітці), подає його
прізвище до наказів про зарахування і випуск. Надає допомогу у складанні плану
підготовки, облікує (розділ 1) відвідання ним занять, виконання курсових завдань.
Керівники групи контролюють і оцінюють його роботу та фахову підготовку.
Виконання плану самостійної роботи фіксується у журналі (розділ III для півмісячних,
IV - тритижневих і місячних) загальним записом "прізвище - індивідуальний план
виконаний" ("план самостійної роботи не виконаний"). План зберігається у куратора групи.
5. Слухач, котрий пройшов курсову підготовку за очно-заочною формою, одержує
посвідчення загального зразка та довідку. Посвідчення є підставою для атестації
педагогічного працівника.
У разі невиконання слухачем плану самостійної роботи йому видається лише довідка з
зазначенням днів, відпрацьованих на курсах.
Оплата відрядження слухача курсів, котрий пройшов підготовку за очно-заочною
22

формою навчання, здійсняється за повний обсяг терміну курсів при наявності свідоцтва.
Зразок заяви додається (зразок заяви).
II. Організація, зміст і форми навчання
1. Організаційні питання, пов'язані з курсовою підготовкою за очно-заочною формою
(заява, зарахування, узгодження розпорядку роботи і ін.) педагогічний працівник вирішує
особисто разом з керівником курсів в перший день їх роботи.
2. Основним документом даної підготовки є план самостійної роботи, який у
дводенний термін складає слухач на підставі навчально-тематичного плану і подає на
затвердження керівнику групи (додаток 2).
3. План самостійної роботи розробляється з урахуванням обсягу загальної кількості
годин навчально-тематичного плану (72 год, 108 год, 172 год) містить дві частини:
I - заняття в курсовій групі;
II - самостійна робота.
Перша (50 відсотків від загальної кількості годин) передбачає безпосереднє
опрацювання тем у процесі курсової роботи (лекції, практичні), визначається слухачем,
складається за розділами навчально-тематичного плану; друга (50 відсотків) - за тематикою
самостійного опрацювання на основі навчально-тематичного плану курсів, професійних
потреб і запитів, творчих інтересів слухача, передбачає самостійну роботу в читальних залах
бібліотек, архівах, консультації з науковцями, розробку конкретних тем плану науково-
методичного характеру, виконання творчих завдань, проектів.
У плані самостійної роботи в обов'язковому порядку визначається виконання курсової
роботи, безпосередня участь слухача в конференції, заліку (екзаменах).
4. План самостійної роботи передбачає виконання курсової роботи:
• розкриття теоретичної проблеми (стаття, наукове дослідження, повідомлення...);
• розробку системи уроків (виховних заходів);
• розробку конспектів уроків з важких для вивчення тем;
• підготовку дидактичних матеріалів (матеріалів до уроків);
• опис власного досвіду;
• розробку навчальної програми (частини її), факультативного курсу;
• розробку індивідуальних освітніх проектів;
• виконання завдань, рекомендованих керівником курсів.
Слухачі моделюють уроки, виховні заходи, проводять заняття, беруть участь у
педагогічній практиці, захищають творчі роботи, проекти та ін.
5. Підготовка за очно-заочною формою навчання не практикується на таких курсах:
авторських, курсах керівників установ освіти, з досвіду, підвищення кваліфікаційної
категорії, з уведення нових програм, факультативів, підручників, посібників.
У окремих випадках (важка хвороба або догляд за важкохворим, тощо), кількість годин
першої та другої частин плану може складати 30-70 відсотків.
23

Зразок заяви
Ректору (проректору) Івано-Франківського
обласного інституту післядипломної педагогічної освіти
п.__________________________
Гуменюка Богдана Васильовича,
вчителя математики
Обертинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст.
Тлумацької районної ради
Заява
У зв'язку з _________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
_______________________________________________________________________________
на підставі положення (п. ) прошу дозволити пройти курси підвищення кваліфікації за
очно-заочною формою навчання.
Дата Підпис
24

Зразок плану самостійної роботи
Затверджую:
Керівник групи__________________
План
Самостійної роботи слухача курсів вихователів дошкільних закладів
Бойчук Василини Петрівни (дитячий садочок «Світлячок», м.Івано-Франківська)
6-8 травня Івано-Франківськ ІППО
Заняття в курсовій групі
№
з/п
Розділ навчально-тематичного
плану курсів, № теми заняття
В Л С П Викладачі
Вико-
нання
1.
Соціально-гуманітарний модуль.
Тема 1,2
5 5 — —
Л. Калуська, Р.
Зуб'як
II. Професійний модуль 5 — — — 0. Барабаш
1.
Інноваційна педагогіка, сучасна
педагогічна психологія. Тема 2,4
4 2 2 Н. Назарук
2.
Сучасний стан розвитку науки,
2 2 — — 0. Мариновська
3.
Інформаційні та
телекомунікаційні технології
3 1 — 2 М. Бігун
4. Сучасна методика викладання
Тема 2,3 4 2 — 2
Г. Мишаста, Н.
Бабій
б) спецкурс за фахом Тема 1,5, 7 6 2 2 2
0. Барабаш, Л.
Калуська
в) педпрактика і моделювання 6 — — 6 Г. Мишаста
г) конференція з обміну досвідом 4 — — 4
Л. Калуська, Г.
Мишаста
29 9 2 18
III.
Контрольно-оцінювальні заняття
(заліки, екзамени на
тритижневих, місячних курсах))
Всього: 36 14 2 18
49% до загальної
кількості годин
навчального
плану 72 год.
Самостійна робота
25

№
з/п
Тема. Зміст роботи
К-сть
годин
Форми опрацювання
Вико-
нання
1.
Народознавство як джерело
оновлення змісту роботи в
дошкільному закладі
1. Наукові джерела вивчення 2 Опрацювання
2.Народознавство як поняття,
його складові
4
Робота в читальному залі
бібліотеки ІППО, конспект.
3. Історія довкілля Галичини 4
Робота в бібліотеках.
Виписки, нотатки
4. Народна педагогіка,
можливості її використання в
роботі з дошкільниками
4
Підготовка статті на
конференцію ІППО
5. Програми "Малятко",
"Дитина", їх народознавча основа
6
Розробка системи занять
розділу "Мова рідна, слово
рідне" у старшій віковій
групі дітей
6.Українська мова - основа
національного виховання дитини
2
Підбір матеріалів до системи
занять
7. Свята, звичаї, обряди в
дошкільному закладі
2
Робота в читальному залі
бібліотеки ІППО обласному
архіві. Виписки, нотатки
8.Уточнення окремих питань
теми
2
Консультація з викладачами
кафедр ІППО, методистами
лабораторій
П.
Робота над творчими завданнями,
рекомендованими керівниками
групи
(конкретно вказується тема , вид
роботи)
10
Самостійне опрацювання,
результати виконаного
завдання
Разом:
Всього
36
72
Слухач курсів В.П.Бойчук
Додаток 4
Положення
про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників загальноосвітніх
навчальних закладів за дистанційною формою навчання (ДН)
І. Загальні положення
1. "Положення про організацію дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних
працівників в Івано-Франківському обласному інституті післядипломної педагогічної
освіти", в подальшому Положення, регламентує систему організаційно-методичних заходів,
26

які спрямовані на впровадження дистанційного підвищення кваліфікації в післядипломну
педагогічну освіту.
2. Положення розроблено на основі "Програми розвитку системи дистанційного
навчання на 2004-2005 роки", затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від
23.09.03 р. № 14, "Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні", затвердженої
рішенням колегії МОН України від 11 квітня 2002 p.; "Положення про дистанційне
навчання", затвердженого наказом МОН України від 21 січня 2004 р. № 40; Постанови
Президії АПН України від 18 грудня 2003 p., № 197 та інших нормативних актів МОН
України; "Положення про організацію очно-дистанційного підвищення кваліфікації
керівних та педагогічних кадрів у Центральному інститут післядипломної педагогічної
освіти", схваленого науково-методичною радою ЦІППО АПН України від 11 травня 2005р.
протокол № 2, враховує реальні можливості системи післядипломної педагогічної освіти
області на сучасному етапі та подальшого її розвитку.
3. Запровадження ДН в систему підвищення кваліфікації дозволяє забезпечити
доступність навчання, високу варіативність навчання, індивідуалізацією підходів до
структури і змісту робочих навчальних планів, порядку їх виконання; більш повне
задоволення пізнавальних запитів слухачів в залежності від їх підготовки і можливостей,
значну економію фінансів за рахунок малої кількості очних занять і менших витрат на
транспорт, проживання, харчування і т.п.
4. Основними принципами дистанційного навчання є:
• модульний принцип розробки навчальних планів і програм. Передбачає створення
навчальних модулів курсів для самостійного сприйняття навчального матеріалу на: а)
паперових носіях; б) відео- і аудіо касетах; в) комп'ютерних носіях;
• принцип організації навчання кадрів у зручному для них місці і в зручний час,
• принцип побудови оперативного зв'язку між слухачами і навчальним закладом,
• принцип індивідуалізації, що передбачає особистісний підхід до навчання слухачів,
забезпечує самоорганізацію, самопізнання, саморегуляцію і самоконтроль;
• принцип варіативності передбачає слухачам задоволення своїх індивідуальних
запитів.
5. Процедура впровадження ДН в систему підвищення кваліфікації працівників освіти
передбачає наявність наступних основних видів забезпечення: нормативно-правового,
організаційного, навчально-методичного, кадрового, фінансового і матеріально-технічного.
6. ДН в системі підвищення кваліфікації не заперечує існуючі форми і методи
підвищення кваліфікації працівників освіти, а доповнює їх на інноваційній основі.
Впровадження дистанційної освіти покликано забезпечити реальну неперервність освіти
педагогічних кадрів і гарантувати якість підвищення кваліфікації у відповідності з
державними стандартами.
7. Положення поширюється на всіх учасників педагогічного процесу, що здійснюють та
забезпечують очно-дистанційне підвищення кваліфікації слухачів.
8. Перелік категорій слухачів, які підвищують кваліфікацію за дистанційною формою
навчання, а також її основні характеристики (тривалість підвищення кваліфікації, обсяг
годин та ін.) затверджується наказом ректора.
І. Нормативно-правове забезпечення
Основу нормативно-правового забезпечення ДН становлять наступні документи:
• наказ начальника управління освіти обласної державної адміністрації про
дистанційне навчання в системи післядипломної освіти педагогічних працівників області;
• положення про ДН в системі підвищення кваліфікації працівників освіти області;
• державні стандарти підвищення кваліфікації працівників освіти;
• навчальні та навчально-тематичні плани (за модулями навчальної інформації),
програми підвищення кваліфікації за спеціальностями і рівнями, індивідуальний план
дистанційного кваліфікації слухача, перелік тем атестаційних робіт.
27

ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти

ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти

Related slideshows

More Related Content

What's hot

What's hot (20)

Similar to ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти

Similar to ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти (20)

More from Ковпитська ЗОШ

More from Ковпитська ЗОШ (20)

ПОЛОЖЕННЯ про курси підвищення кваліфікації педагогічних працівників при обласному інституті післядипломної педагогічної освіти